Рішення № 10822845, 09.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р.Справа № 17-16/100-09-2419 За позовом: 1.Військового прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України; 2.Херсонської квартирно-експлуатаційної частини району; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агма”;

про зобов’язання усунути перешкоди та знести самовільно збудовану будівлю.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від прокурора: Свентицький І.С. –на підставі довіреності №4038 від 06.07.2009р.;

від МОУ: Добров Ю.І. –представник на підставі довіреності №220/67/д від 15.01.2010р.;

від Херсонська КЕЧ району: Добров Ю.І. –представник на підставі довіреності №4 від 03.03.10р.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Херсонського квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (далі по тексту Херсонський КЕВ) до товариства з обмеженою відповідальністю „АГМА” (далі по тексту ТОВ „АГМА”) про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 92 кв.м., що розташована на території військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37, та зобов’язання знести самочинно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37. Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням з боку ТОВ „АГМА” вимог чинного законодавства України шляхом самовільного, без правових на те підстав, використання земельної ділянки та будівництва капітальної споруди.

Представники Міністерства оборони України та Херсонського КЕВ повністю підтримують позовні вимоги військового прокурору Одеського гарнізону.

Відповідач про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судові засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим, справа була розглянута за наявними матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 20.03.2000 року у квартирно-експлуатаційної частини Херсонського району, м. Херсон знаходиться в постійному користуванні 63,90 га землі згідно з планом землекористування.

Згідно з довідкою № 1038 від 20.10.2009 року Херсонська квартирно-експлуатаційна частина району з 26.10.2005 року переформована в квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона на підставі директиви Міністерства оборони України від 20.04.2005 року № 322/1/010.

В процесі використання частини зазначеного приміщення ТОВ „АГМА” були виконані будівельні роботи з прибудови до контрольно - пропускного пункту капітальної споруди, загальною площею 92 кв.м. Даний факт був встановлений працівниками військової прокуратури та підтверджується протоколом огляду місцевості від 10.02.2009р., складеним помічником військового прокурора Одеського гарнізону, фотозйомками на місцевості, а також поясненнями начальника будинкоуправління №4 військового містечка №215 при військової частині А1620 Таранухи Є.В.

Як вбачається з матеріалів справи, Херсонському КЕВ належить на праві постійного користування земельна ділянка, площею 63,9 га, розташована на території Авангардівської селищної ради, до складу якої входить земельна ділянка, на якій розташоване військове містечко № 215 за адресою: м. Одеса, вул.. Магістральна, 37, про що свідчить наявний у матеріалах справи державний акт на право постійного користування землею, сер. ІІ-ОД № 001707, виданий Авангардівською селищною радою 20.03.2000р.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства України шляхом самовільного, без правових на те підстав, використання земельної ділянки, військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Херсонського квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона до ТОВ „АГМА” про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 92 кв.м., що розташована на території військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул. Магістральна 37, та зобов’язання знести самочинно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Желейна С.П.) порушено провадження у справі №16/100-09-2419 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Херсонської квартирно-експлуатаційної частини району до товариства з обмеженою відповідальністю „Агма” про зобов’язання усунути перешкоди та знести самовільно збудовану будівлю.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.09.2009 року по справі № 16/100-09-2419 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. Зобов’язано ТОВ „АГМА” усунути перешкоди у користуванні Херсонському квартирно-експлуатаційному відділу м. Херсона земельною ділянкою, площею 92 кв.м., що розташована на території військового містечка № 215 за адресою м. Одеса, вул. Магістральна 37. Зобов’язано ТОВ „АГМА” знести самочинно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка № 215 за адресою м. Одеса, вул. Магістральна 37. Стягнуто з ТОВ „АГМА” 85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. рішення господарського суду Одеської області від 02.09.2009р. по справі №16/100-09-2419 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 2601.2010р. касаційну скаргу ТОВ „АГМА” задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 02.09.2009р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. у справі №16/100-09-2419 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Зуєва Л.Є.) прийнято до провадження справу №16/100-09-2419 та справі присвоєно №17-16/100-092419, з зобов’язанням відповідача надати у судове засідання призначене по справі докази наявності у нього права власності (користування) земельною ділянкою площею 92 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 37 на якій побудована одноповерхова капітальна будівля площею 92 к.м., а також зобов’язано надати відомості щодо отримання відповідного дозволу на будівництво спірної будівлі.

Представник військової прокуратури та представник Міністерства оборони України в судові засідання призначені по справі з’явилися та наполягали на заявлених раніш позовних вимогах.

Відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про розгляд справи його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, а саме: ухвалу від 12.02.2010р. про призначення слухання на 03.03.2010р. відповідач отримав 28.02.2010р.; ухвалу про відкладення розгляду справи від 24.03.2010р. про призначення слухання на 14.04.2010р. –отримано 17.03.2010р.; ухвалу про виправлення описки в даті призначення слухання справи від 12.04.2010р. на дату 11.05.2010р. –отримано 03.04.2010р., а також ухвалу про відкладення справи від 11.05.2010р. з призначення дати слухання на 09.06.2010р. –отримано 21.05.2010р., судом були застосовані всі передбачені законом заходи щодо надання можливості відповідачу з'явитися у судові засідання та надати докази в обгрунтування своїх заперечень, ухвалою суду від 08.04.2010р. в порядку ч.3 ст.69 ГПК України за ініціативою суду було продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць, однак відповідачем будь-яких письмових пояснень з приводу поважності причин неявки до суду надано не було, тому оскільки відповідача неодноразово належним чином було повідомлено про дату слухання справи у суді, справа була розглянута за наявними матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, документи додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Положеннями ст.. 23 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III передбачено, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „Про основи містобудування" від 16.11.1992 року N 2780-XII забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, відповідно до ст.. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Крім того, згідно із ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-IIIпередбачено також обов’язкове отримання дозволу на виконання будівельних робіт, документу, який засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Однак, у порушення наведених вимог чинного законодавства України, у встановленому законом порядку відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовано спірний об’єкт отримано не було. Більш того, будівництво прибудови до контрольно - пропускного пункту капітальної споруди, загальною площею 92 кв.м., було здійснено на землях оборони, які належать на праві постійного користування Херсонському КЕВ.

          Так, відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. При цьому, порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне визначення земель оборони міститься у ст. 1 Закону „Про використання земель оборони”. Статтею 4 наведеного Закону визначено вичерпний перелік використання земель оборони в господарських цілях. Так, військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, соціального та доступного житла.

Однак, жодних доказів щодо надання відповідачу у користування земельної ділянки для здійснення реконструкції та розширення приміщення колишнього контрольно - пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул. Магістральна 37, суду надано не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, будівництво спірного об’єкту здійснювалося відповідачем за відсутності належним чином затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, про свідчить лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за вих. № 05/1-1546 від 13.05.2009р. /а.с.15/ Доказів спростовуючих викладене, відповідачем з дотриманням вимог ст.. 32, 33 ГПК України суду представлено не було.

Згідно із ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що здійснення відповідачем будівництва одноповерхової капітальної будівлі з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул. Магістральна 37 підпадає під категорію самочинного будівництва.

У зв’язку з чим, суд вважає за необхідне звернутися до положень ч .4 ст. 376 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташований самочинно збудований об’єкт належить на праві постійного користування Херсонському КЕВ, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Херсонського квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона про зобов’язання відповідача знести самовільно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37 та наявності підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення ст. 152 Земельного кодексу України, яким визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи висновки суду, наведені по тексту рішення вище про здійснення ТОВ „АГМА” будівництва спірного об’єкту за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій він розташований, а також за відсутності правовстановлюючих документів на майно, що розташоване на вказаній земельній ділянці, суд доходить висновку про самовільне, без правових на те підстав, використання відповідачем спірної земельної ділянки, а відтак, і наявності підстав для задоволення позову прокурора і в частині зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 92 кв.м., що розташована на території військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул. Магістральна 37.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги військового прокурор Одеського гарнізону, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Херсонського квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона до ТОВ „АГМА” про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 92 кв.м., що розташована на території військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37, та зобов’язання знести самочинно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37 задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „АГМА” / 65053, м. Одеса, вул.Добровольського, 61, кв.5, код ЄДРПОУ 20967394 / усунути перешкоди у користуванні Херсонському квартирно-експлуатаційному відділу м. Херсона /73008, м. Херсон, вул.Чкалова, 37, код ЄДРПОУ 08294952/земельною ділянкою, площею 92 кв.м., що розташована на території військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.Магістральна 37.

Наказ видати.

3.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „АГМА” / 65053, м. Одеса, вул.Добровольського, 61, кв.5, код ЄДРПОУ 20967394 / знести самочинно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92 кв.м., побудовану біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 за адресою м. Одеса, вул.. Магістральна 37.

Наказ видати.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АГМА” / 65053, м. Одеса, вул.Добровольського, 61, кв.5, код ЄДРПОУ 20967394 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 85 грн. /вісімдесят п’ять грн.00 коп./

Наказ видати.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АГМА” / 65053, м. Одеса, вул.. Добровольського, 61, кв.5, код ЄДРПОУ 20967394 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 312 грн. 50 коп. / триста дванадцять грн.50 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя