Рішення № 10822746, 14.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2010 р.Справа № 24/62-10-1837 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "МАСКОТ";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ЕЙКС";

про стягнення 94 752 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

Від позивача: Дегтяренко О.А. за довіреністю № 701 від 23.04.2010 р.

Дегтяренко Ю.О. - директор

Від відповідача: Цулукідзе Г.А. за довіреністю № б/н від 17.05.2010 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "МАСКОТ" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ЕЙКС" про стягнення стягнення 151 386 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2010 року було порушено провадження по справі № 24/62-10-1837.

До господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зміни до позовних вимог № 713 від 21.05.2010 року (вх. 13257 від 25.05.2010 р.) у якій позивач перераховує нарахування пені та зменшує суму позовних вимог до 94 752 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 5 від 31.05.2010 р. (вх. 13812 від 31.05.2010 р.) з тексту зазначеного документу вбачається, що відповідач визнає суму основного боргу, але не погоджується з нарахуванням пені позивачем та просить відмовити у задоволенні позову в части стягнення пені.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ЕЙКС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "МАСКОТ" (підрядник) було укладено договір № 466 від 14 січня 2009 р. та договір № 467 від 02 лютого 2009 р.

Відповідно до п. 1.1 договору № 466 від 14 січня 2009 р. “Підрядник” приймає на себе зобов’язання провести роботи по демонтажу стріли п/к „Ганц” інв. № 1203 згідно технології Т-2481 ПКБ ГП „ОМТП”, а відповідно до п. 1.1 договору № 467 від 02 лютого 2009 р. “Підрядник” приймає на себе зобов’язання провести роботи по демонтажу стріли п/к „Ганц” інв. № 1200 згідно технології Т-2481 ПКБ ГП „ОМТП”

П. 2.1 обох договорів обумовлено, що загальна вартість Договору складає: 16 800,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2800,00 грн.

Відповідно до п. 7.1 обох договорів оплата робіт виконується „Замовником” на протязі 7-ми днів від дати підписання „Акту приймання виконаних робіт” за рахунком, виставленим „Підрядником”.

На виконання умов договору № 466 від 14 січня 2009 р. сторонами було підписано акт приймання виконаних робіт від 26 січня 2009 р. на суму 16800 грн. та позивачем виставлено рахунок № 1158 від 26 січня 2009 р. на суму 16800 грн. Також, на виконання умов договору № 467 від 02 лютого 2009 р. сторонами було підписано акт приймання виконаних робіт від 06 квітня 2009 р. на суму 16800 грн. та позивачем виставлено рахунок № 1164 від 06 квітня 2009 р. на суму 16800 грн. Належним чином засвідчені копії усіх зазначених документів містяться у матеріалах справи.

Але, зазначені рахунки у семі денний термін, як вимагають цього умови укладених договорів (п. 7.1), сплачені не були, у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з листом № 583 від 01.07.2009 р. у якому просить відповідача повідомити про причину затримання платежу та повідомити дату сплати рахунку.

Відповідачем надіслано на адресу позивача лист-відповідь № 16/07 від 10.07.2009 р. у якому вони посилаються на несплату на їх адресу контрагентів та обіцяють сплатити заборгованість, що виникла за договором № 466 від 14 січня 2009 р. та договором № 467 від 02 лютого 2009 р. у максимально короткий строк.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "МАСКОТ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ЕЙКС" з претензією на суму 151368 грн. з вимогою сплатити заборгованість за договором № 466 від 14 січня 2009 р. та договором № 467 від 02 лютого 2009 р. та нараховану позивачем пеню.

Не отримавши відповіді на зазначену претензію позивач вимушений був звернутись до господарського суду Одеської області з позовною заявою.

Таким чином на момент подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 33 600 грн.

Своїми діями відповідач порушив вимоги не лише Договору, але й ст. 525 ЦК України, якою встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню основна заборгованість за договором № 466 від 14 січня 2009 р. та договором № 467 від 02 лютого 2009 р. у розмірі 33 600 грн.

Також, відповідно до змін до позовної заяви № 713 від 21.05.2010 р. позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 61152 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 61152 грн. слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2010 р. позивача було зобов’язано надати розрахунок пені відповідно до чинного законодавства, надані позивачем на вимогу ухвали зміни до позовної заяви № 713 від 21.05.2010 р. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно вказаної статті Закону визначається верхня межа розміру пені і у випадку, передбачення пені договором і цей розмір обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Відповідно до інформаційного лита Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»(зі змінами) –господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Крим того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що для стягнення неустойки (штрафу, пені) строк позовної давності - один рік. Приймаючи до уваги, що відповідно до умов договору № 466 від 14 січня 2009 р., а саме п. 7.1 та наявних у матеріалах справи копії „Акту приймання виконаних робіт” та рахунку, позивач повинен був сплатити борг 03.02.2009 р., таким чином, суд погоджується з доводами відповідача викладених ним у відзиві № 5 від 31.05.2010 р., стосовно того, що строк позовної давності про стягнення пені за договором № 466 від 14 січня 2009 р. сплинув 14.01.2010 р.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В зв’язку з чим, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 61152 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача в частині основного боргу.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині основного боргу на суму 33600 грн. та такими що підлягають частковому задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "МАСКОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ЕЙКС" про стягнення 94 752 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ЕЙКС" (65125, м. Одеса, вул. Бугаївська, 37/7, р/р № 26009311117501 у АБ „Південний” м. Одеса МФО 328209, код ЄДРПОУ 34736802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "МАСКОТ" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, р/р № 26003242101 у ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 23875770) 33600 грн. основного боргу, витрати по сплаті державного мита 336 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 15.06.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя