Рішення № 10822272, 05.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.08.10                                                                                           Справа№ 12/211

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,

до відповідача: Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Львів

про виселення із незаконно займаних приміщень.

Та за зустрічним позовом: Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Львів,

до відповідача: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,

про: встановлення сервітуту.

За участю представників:

Від позивача: Самагальська Ю.Я. (довіреність у справі);

Від відповідача : Філіппова О.М. (довіреність у справі);

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. За клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

          Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради до відповідача Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про виселення із незаконно займаних приміщень та зустрічний позов Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про встановлення сервітуту.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 28.12.2009 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 26.01.2010 р.

Згідно розпорядження голови суду від 2501.2010р. у зв’язку з відрядженням судді Запотічняк О.Д. справа була передана для подальшого розгляду по суті судді Березяк Н.Є.

В судовому засіданні 26.01.2010р. оголошувалась перерва до 09.02.2010р. для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Розпорядженням голови суду від 03.02.2010р. справу передано для подальшого розгляду по суті Запотічняк О.Д.

В судовому засіданні 09.02.2010р. розгляд справи відкладався до 18.02.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 18.02.2010р. оголошувалась перерва до 24.02.2010р.

          24.02.2010р. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз подано зустрічний позов до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, третя особа на стороні відповідача Львівська обласна рада про встановлення сервітуту.

У поданому зустрічному позові Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз просить суд встановити сервітут –право користування позивачем приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі споруди №7 на пл. Соборній в м.Львові, власником яких є Львівська обласна рада в особі управління майном спільної власності Львівської обласної ради.

Оскільки зустрічний позов взаємно пов‘язаний з первісним, а саме предметом спору як по первісному так і по зустрічному позову є право користування приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі споруди №7 на пл. Соборній в м.Львові, суд прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом. Розгляд справи було призначено на 24.03.2010р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, про що зазначено в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволи та висилити відповідача –Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз із незаконно зайнятої частини приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що спірні приміщення належать до спільної власності територіальних громад області, управління якими здійснює Львівська обласна рада. Позивач стверджує, що відповідач незаконно без відповідних на це правових підстав використовує спірні нежитлові приміщення, які знаходяться в оперативному управлінні Апеляційного суду Львівської області.

Вимоги зустрічного позову представник позивача заперечив в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Вимоги зустрічного позову просив суд задоволити.

В судових засіданнях надав пояснення в яких зазначив, що договору оренди чи будь-яких інших документів, які б давили право відповідачу користуватися спірними приміщеннями у встановленому законом порядку в нього немає.

Представник відповідача стверджує, що Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз, як державна установа неодноразово звертався до Львівської обласної ради народних депутатів з проханням виділити виробничі приміщення Львівському НДІСЕ.

Відповідно до п. 1.1 Рішення Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р.Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз передано на баланс в оперативне управління –нежитлові приміщення в будинку № 54 по вул. Липинського згідно з додатком (за винятком приміщень №№166,167 згідно з поверхневим планом) для розміщення даної установи.

Відповідно до пояснень представника відповідача дані приміщення відповідають вимогам які необхідні для розміщення інституту, і інститут не заперечує проти виселення його з приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, у приміщення в будинку № 54 по вул. Липинського, які відповідно до п.1.1 Рішення Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р. передані Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз на баланс в оперативне управління. Однак дане приміщення на даний час є зайняте іншою організацією.

Листом від 11.03.2008р. № 02-вих-466 Львівська обласна рада повідомила Міністра юстиції України, що в обласній раді відсутні механізми реалізації даного рішення.

Вимоги зустрічного позову представник відповідача підтримав в повному обсязі.

          Повний текст рішення виготовлений, підписаний та оголошений 05.08.2010 року.

          Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          Відповідно до рішення Львівської обласної ради № 101 від 25.10.2006р., та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого ЛОДК БТІ та ЕО 24.12.2007р., нежитловий будинок загальною площею 5514,3 кв.м. який розташований за адресою м.Львів, пл. Соборна,7 належить до спільної власності територіальних громад області в особі Львівської обласної ради.

          26.10.2009р. в ході проведення чергової інвентаризації нерухомого майна Львівської обласної ради, було виявлено, що Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз без відповідних на це правових підстав використовує нежитлові приміщення у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі , які знаходяться в оперативному управлінні Апеляційного суду Львівської області.

Оскільки відповідач незаконно займає спірні приміщення,позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача –Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз із незаконно зайнятої частини приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі

Відповідачем подано зустрічний позов про встановлення сервітуту –право користування Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз приміщенями у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі

          Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

          Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

          Як вбачається з матеріалів справи нежитловий будинок загальною площею 5514,3 кв.м. який розташований за адресою м.Львів, пл. Соборна,7 належить до спільної власності територіальних громад області в особі Львівської обласної ради. Відповідно до Свідоцтва про право власності та Довідки БТІ та ЕО форма власності нежитлового будинку, який розташований за адресою м.Львів, пл. Соборна,7 –комунальна власність.

          Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

          Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідач по даній справі –Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз займає частину приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщення №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузли та архів на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі . Даний факт відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

          В матеріалах справи міститься проект договору оренди нежитлового приміщення від 17.04.2000р. між Львівським обласним судом та Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Однак даний договір не підписаний жодною з сторін.

Таким чином між відповідачем –Львівським науково –дослідним інститутом судових експертиз та власником майна Львівською обласною радою чи Апеляційним судом Львівської області в оперативному управлінні якого знаходиться спірне нерухоме майно, відсутні будь - які договірні відносини щодо оренди приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщення №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузли та архів на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі .

          З наведеного випливає, що у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у цьому приміщенні.

          Львівський науково –дослідний інститут є державною організацією, основним видом діяльності якої є проведення широкого спектру судових експертиз, що в свою чергу спрямовано на сприяння слідству та правосуддю, діяльності правоохоронних органів та судів.

В матеріалах справи міститься рішення Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р. відповідно до п. 1.1 якого, Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз передано на баланс в оперативне управління –нежитлові приміщення в будинку № 54 по вул. Липинського згідно з додатком (за винятком приміщень №№166,167 згідно з поверхневим планом) для розміщення даної установи.

          Суд дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги по первісному позові щодо виселення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із незаконно зайнятої частини приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

В матеріалах справи є рішення Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р. про виділення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз приміщень в будинку № 54 по вул. Липинського у м.Львові, а тому відповідач підлягає виселенню в приміщення яке йому виділено.

Таким чином, рішення суду в цій частині підлягає до виконання наступним чином:- «Висилити відповідача –Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз із незаконно зайнятої частини приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі в нежитлові приміщення в будинку № 54 по вул. Липинського згідно з додатком (за винятком приміщень №№166,167 згідно з поверхневим планом) які передані Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз на баланс в оперативне управління згідно з

рішенням Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р.

Щодо зустрічних позовних вимог зустрічний Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про встановлення сервітуту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з тексту зустрічної позовної заяви Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз вважає, що він має право на встановлення сервітуту щодо спірних приміщень, власником яких є Львівська обласна рада. В обґрунтування зустрічних позовних вимог Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз посилається на ст.ст. 401, 402, 404 ЦК України.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ч.1 ч. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, сервітут на право користування чужим нерухомим майном, може належати власникові нерухомого майна а також іншій, конкретно визначеній особі і може полягати у використанні чужого майна з метою доступу до свого майна, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

В даному випадку Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз не має права на встановлення сервітуту щодо спірних приміщень, оскільки він не є власником частини приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові та немає законних підстав на користування даними приміщеннями. Власником цих приміщень є Львівська обласна рада, що не заперечується самим відповідачем.

Окрім того, як уже зазначалося, ст. 401 ЦК України передбачає, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз не доведено, що його потреби щодо користування іншим приміщенням не можуть бути задоволені іншим способом.

Зокрема в зустрічній позовній заяві відповідач зазначає, що він може здійснювати свою діяльність лише у спірному приміщенні до часу надання іншого.

Рішенням Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р. Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз передано на баланс в оперативне управління –нежитлові приміщення в будинку № 54 по вул. Липинського згідно з додатком (за винятком приміщень №№166,167 згідно з поверхневим планом) для розміщення даної установи.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати по первісному позові суд покладає на відповідача повністю в сумі 321,00 грн. (85,00 грн.-державне мито та 236,00 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.)

Керуючись ст.ст.319, 327, 401, 402, 404, ЦК України, ст. ст..2,3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 6, 7, 12, 33, 34, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги по первісному позові задоволити повністю.

2. Рішення суду в цій частині підлягає до виконання наступним чином:- «Висилити відповідача –Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз із незаконно зайнятої частини приміщень у будинку №7 по пл. Соборній у м.Львові, а саме: приміщеннями №№ 88, 90, 91, 93, 94, 97, 98, 100, санвузлами та архівом на 5 поверсі споруди, №№1-1-111- на шостому поверсі в нежитлові приміщення в будинку № 54 по вул. Липинського згідно з додатком (за винятком приміщень №№166,167 згідно з поверхневим планом) які передані Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз на баланс в оперативне управління згідно рішення Львівської обласної ради №332 від 13.06.2007р.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Стягнути з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз(79008, м.Львів, пл. Соборна,7, код ЄДРПОУ 23272864 ) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул. Винниченка,18, код ЄДРПОУ 25255072 ) 85,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя