Постанова № 108222497, 09.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/1082/22

В справі № 760/33412/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О .,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними, скасування постанов про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справах, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить:

- визнати дії відповідача протиправними;

- скасувати постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП:

серії ВМ №00000862 від 05 листопада 2021 року;

серії ВМ №00000864 від 05 листопада 2021 року;

серії ВМ №00000876 від 05 листопада 2021 року;

серії ВМ №1078 від 12 листопада 2021 року;

серії ВМ №00001132 від 15 листопада 2021 року;

серії ВМ №00001139 від 15 листопада 2021 року;

серії ВМ №00001200 від 16 листопада 2021 року;

серії ВМ №00001332 від 18 листопада 2021 року;

- закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Посилається у позові на те, що 29 листопада 2021 року за своєю реєстраційною адресою засобами поштового зв`язку отримав вісім постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до постанови серії ВМ №00000862 від 05 листопада 2021 року 31 жовтня 2021 року о 09-24 за адресою М-02, км. 0+606, Чернігівська область, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 27,1% (5,651 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00000864 від 05 листопада 2021 року 29 жовтня 2021 року о 13-50 за адресою М-02, км. 0+606, Чернігівська область, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 22,4% (5,041 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00000876 від 05 листопада 2021 року 28 жовтня 2021 року о 14-16 за адресою М-02, км. 0+606, Чернігівська область, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 17,8% (4,438 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00001078 від 12 листопада 2021 року 12 листопада 2021 року о 08-33 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 8,5% (3,210 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00001132 від 15 листопада 2021 року 14 листопада 2021 року о 08-56 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 9,7% (3,378 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00001139 від 15 листопада 2021 року 13 листопада 2021 року о 20-29 за адресою М-06 Київ-Чоп, км. 24+100, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 9,2% (3,308 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00001200 від 16 листопада 2021 року 15 листопада 2021 року о 22-22 за адресою М-06 Київ-Чоп, км. 24+100, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 7,7% (3,116 тон).

Відповідно до постанови серії ВМ №00001332 від 18 листопада 2021 року 18 листопада 2021 року о 08-51 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000, відповідальна особа транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5. ПДР України, навантаження на одну вісь транспортного засобу на 10,6% (3,210 тон).

Не заперечує, що є власником транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується технічним паспортом серії НОМЕР_3 від 24 березня 2016 року, виданим Територіальним сервісним центром МВС №8048 в м. Києві.

З постановами не погоджується і вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки винесені передчасно, без належних доказів та з процесуальними порушеннями норм КУпАП.

Стверджує, що транспортний засіб є вантажним сідловин тягачем-Е з повною масою 18 тон та масою без навантаження 7,4 тони.

Транспортний засіб перебуває у повному господарському володінні та користуванні ТОВ «ТРАНСВОЯЖ» (код за ЄДРПОУ 41153176, місцезнаходження: 03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35/37, офіс 906), що підтверджується Договором оренди (найму) транспортних засобів від 13 липня 2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толстіковою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №1437.

Договір є діючим, зміни не вносились.

Вважає, що даний транспортний засіб не підпадає під категорію великовантажного чи великогабаритного в розумінні п. 22.5. ПДР, а твердження відповідача про перевищення допустимого навантаження на якусь вісь транспортного засобу є сумнівним та таким, що не відповідає дійсності.

Зазначає, що відповідач не мав права виносити постанови виключно за даними автоматичної системи габаритно-вагового контролю, а повинен був це здійснити за умов його виклику для надання пояснень, з розглядом клопотань водія, роз`ясненням йому прав, наданням можливості водію ознайомитись з матеріалами та доказами в справі, а також скористатися правовою допомогою.

Відмічає, що оскаржувані постанови містять лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувані постанови не містять, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми не зазначено.

Враховуючи викладене вище, порушення відповідачем вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП, просить задовольнити позов.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 15 лютого 2022 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження в справі 13 червня 2022 року.

/ а.с. 89 /

Відповідно до ст. 162 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.

15 серпня 2022 року до суду надійшов відзив представника Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому останній просив поновити процесуальний строк на подання відзиву у зв`язку з настанням для відповідача невідворотних обставин, які не залежали від його волі.

У відзиві проти позову заперечує, а доводи позивача такими, що не спростовують факт наявності подій адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Зазначає, що договір оренди транспортного засобу не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 73, 74, 76 КАС України, оскільки не стосується предмету позову, не містить жодної інформації щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача, а отже, й не дозволяє встановити або спростувати факт наявності або відсутності належного користувача транспортного засобу.

Будь-яких доказів наявності та особи належного користувача транспортного засобу, про внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача позивачем надано не було, натомість позивач визнає, що він є відповідальною особою за правилами ст. 14-3 КУпАП, оскільки він є фізичною особою, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Саме внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів є належною та допустимою підставою вважати особу відповідальною у розумінні ст. 14-3 КУпАП.

Вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: 1) фотографіями транспортного засобу, здійсненими у моменти фіксації транспортного засобу в моменти проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційними картками автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю, сформованих автоматичними пунктами при фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем.

Зазначає, що перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважувань, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постановах.

Надає інформацію щодо кожної події за участю транспортного засобу, належного позивачу та зазначає, що при винесенні постанов інспектор керувався тим, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, які за кожною постановою складають:

- серії ВМ № 00000862 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 5,651 тон. - 16651 кг. замість дозволених 11000 кг..

- серії ВМ № 00000864 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 5,041 тон. - 16041 кг. замість дозволених 11000 кг.

- серії ВМ № 00000876 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 4,438 тон. - 15438 кг. замість дозволених 11000 кг.

- серії ВМ № 00001078 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 3,21 тон. - 14210 кг. замість дозволених 11000 кг.

- серії ВМ № 00001132 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 3,378 тон. - 14378 кг. замість дозволених 11000 кг.

- серії ВМ № 00001139 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 3,308 тон. - 14308 кг. замість дозволених 11000 кг.

- серії ВМ № 00001200 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 3,116 тон. - 14116 кг. замість дозволених 11000 кг.

- серії ВМ № 00001332 навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на

3, 378 тон - 14490 КГ замість дозволених 11000 кг.

Зазначає, що вказані відомості містяться у інформаційних картках автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю, сформованих автоматичними пунктами при фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем, які використовувались Державною службою України з безпеки на транспорті при розгляді справ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про події, зафіксовані за допомогою автоматичних пунктів, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичних пунктів, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.

Надалі відбулося автоматизоване формування проектів постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Таким чином, у постановах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Вважає посилання позивача на відсутність фактів вчинення ним адміністративних правопорушень необґрунтованими та такими, що здійснені без застосування методики розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що відсоткове значення перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу було отримано з врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, яка складає 16% відсоткової похибки, як передбачено ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 (ОІМL R 134-1:2006, IDТ).

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення навантаження на вісь транспортного засобу здійснюється за встановленою формулою, надавши при цьому розрахунки відсоткового перевищення навантаження на одиночну вісь по кожній події.

Вважає, що позивач помилково визначив загальну масу транспортного засобу у позовній заяві, а також неналежно тлумачить характер вчинених ним правопорушень, оскільки відбулись перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не в частині загальної маси транспортного засобу, а виключно навантажень на одиночну вісь транспортного засобу.

Таке трактування позивачем призвело до хибного висновку про необґрунтованість постанов в частині встановлення перевищення позивачем вагових параметрів транспортного засобу.

Наголошує також на тому, що усі прилади, якими здійснювалася фіксація правопорушень в автоматичному режимі, є справними та придатними до експлуатації, що підтверджується сертифікатами відповідності та сертифікатами перевірки.

Щодо невідповідності змісту постанов вимогам Інструкції та відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, зазначив, що Інструкція містить вказівку лише на форму постанови, в той час як вимоги щодо змісту постанови встановлені КУпАП та Порядком №1174.

Постанови за своїм змістом повністю відповідають вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено події, склади адміністративних правопорушень та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає наступне.

Вважає, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Однак позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягала професійна правнича допомога, не наведено доказів несення витрат у справі, необхідних для надання правничої допомоги, доказів обсягу наданих послуг та їх вартості, на підставі яких можна було б дійти висновку, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, визначений позивачем, є обґрунтованим, співмірним з обставинами та категорією справи та не є завищеним.

Враховуючи викладене, просить відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що в листопаді 2021 року відносно позивача, як відповідальної особи транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , було винесено ряд постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП в вигляді штрафу, а саме: рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів навантаження на одну вісь транспортного засобу, зазначених у п. 22.5. ПДР України.

Так, 05 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00000862 якою встановлено, що 31 жовтня 2021 року о 09-24 за адресою М-02, км. 0+606, Чернігівська область, перевищення нормативних параметрів навантаження на одну вісь транспортного засобу становило 5,651 тон - 16651 кг. замість дозволених 11000 кг.

05 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00000864, якою встановлено, що 29 жовтня 2021 року о 13-50 за адресою М-02, км. 0+606, Чернігівська область перевищення нормативних параметрів навантаження на одну вісь транспортного засобу становило 5,651 тон - 16651 кг. замість дозволених 11000 кг.

05 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00000876 якою встановлено, що 28 жовтня 2021 року о 14-16 за адресою М-02, км. 0+606, Чернігівська область перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 4,438 тон. - 15438 кг. замість дозволених 11000 кг.

12 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00001078 якою встановлено, що 12 листопада 2021 року о 08-33 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000, перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 3,21 тон. - 14210 кг. замість дозволених 11000 кг.

15 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00001132 якою встановлено, що 14 листопада 2021 року о 08-56 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000, перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 3,378 тон. - 14378 кг. замість дозволених 11000 кг.

15 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00001139 якою встановлено, що 13 листопада 2021 року о 20-29 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000, перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 3,308 тон. - 14308 кг. замість дозволених 11000 кг.

16 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00001200 якою встановлено, що 15 листопада 2021 року о 21-22 за адресою М-06 Київ-Чоп, км. 24+100, перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 3,116 тон. - 14116 кг. замість дозволених 11000 кг.

18 листопада 2021 року винесено постанову серії ВМ №00001332 якою встановлено, що 18 листопада 2021 року о 08-51 за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км. 81+000 перевищення нормативних параметрів навантаження на одну вісь транспортного засобу становило 3, 378 тон - 14490 кг. замість дозволених 11000 кг.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху

встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Стаття 132-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено наступне порушення:

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначено ст.14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, останній є власником транспортного засобу марки МАN ТGА 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 .

Вказана обставина підтверджується технічним паспортом серії НОМЕР_3 від 24 березня 2016 року, виданим Територіальним сервісним центром МВС №8048 в м. Києві.

/ а.с. 17 /

При винесенні постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП належність транспортного засобу позивачу була підтверджена отриманою інформацією посадовою особою Укртрансбезпеки.

За змістом ст.132-1 КУпАП рух автомобільними дорогами загального користування та перевезення вантажу з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Частиною 7 ст. 258 КУпАП визначено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №13 від 13 січня 2020 року.

Слід зазначити, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу, здійсненими у моменти фіксації транспортного засобу в моменти проїзду через автоматичний пункт; інформаційними картками автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю, сформованих автоматичними пунктами при фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем.

Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю навантаження на одиночну вісь транспортного засобу в момент вчинення порушень було більше за максимально дозволене навантаження і склало:

- при складанні постанови серії ВМ № 00000862 - 5, 651 тон (16 651 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00000864 - 5,041 тон (16 041 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00000876 - 4,438 тон (15 438 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00001078 - 3,21 тон (14 210 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00001132 - 3,378 тон (14 378 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00001139 - 3,308 тон (14 308 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00001200 - 3,116 тон (14 116 кг замість дозволених 11 000 кг);

- при складанні постанови серії ВМ № 00001332 - 3,49 тон (14 490 кг замість дозволених 11 000 кг).

У постановах про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, як це передбачено п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 року.

Допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування» (п.2.2 табл.2 по загальній вазі та табл.4 по осям).

Обгрунтовуючи законність постанов та правильність приведених у них результатів вимірювання, представником відповідача приведено формулу, за якою таке вимірювання здійснювалося при винесенні кожної постанови.

/ а.с. 24 - 31 /

Підстави сумніватися в приведених розрахунках та отриманих результатах у суду відсутні.

Доказів протилежного позивач суду також не надав.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів.

У відповідності до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, основним доказом є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови.

Слід звернути увагу на те, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву надано копії сертифікатів перевірки типу, копії сертифікатів відповідності, копії свідоцтв про повірку.

Оскаржувані постанови в повній мірі відповідають вимогам до змісту постанови, визначеним ст.283 КУпАП, відповідно до якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже, оскаржувані постанови містять наступну інформацію: 1) про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 2) транспортні засоби, які зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 3) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; 4) розмір штрафу та порядок його сплати; 5) правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу, а також порядок оскарження постанови; 6) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, оскаржувані постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає всім вищенаведеним критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП України як Законом України.

При цьому, подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах.

Крім того, оскаржувані постанови, згідно вимог п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року, містять інформацію про виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні.

Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові зазначаються шляхом посилання на п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

При цьому, п.22.5 Правил дорожнього руху не передбачає диференціацію нормативних вагових параметрів в залежності від ділянки дороги, що унеможливлює помилкове тлумачення у вказаному аспекті.

Таким чином, приведені позивачем доводи в обґрунтування незаконності винесених щодо нього постанов судом не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, суд не приймає до уваги і посилання позивача на те, що автомобіль переданий ним у оренду відповідно до нотаріально посвідченого договору, оскільки відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132 - 1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

З урахуванням цього та викладеного вище, відсутності в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про іншого належного користувача транспортного засобу,відмінного від позивача, відсутні підстави вважати, що його притягнення до відповідальності за вказані порушення не відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 14-3, 132-1 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними, скасування постанов про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справах відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А. Шереметьєва