Рішення № 10822229, 22.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.07.10                                                                                           Справа№ 9/102 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Фірма “АВК”, Луганська область, м. Первомайськ,

До відповідача: Державне територіально-галузеве об»єднання “Львівська залізниця”,

м. Львів,

Про стягнення 56 280,97 грн. та стягнення судових витра.

За участю представників:

Від позивача: Кара В.Л. - директор,

Від відповідача: Кречетова Л.І., довіреність № НЮ-33 від 01.01.2010р.

Представникам роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено та не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Фірма “АВК”, Луганська область, м. Первомайськ, до ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів, про стягнення 56 280,97 грн., в т.ч. 52 500,00 грн. –основного боргу, 1 775,55 грн. –пені, 526,44 грн. –3% річних, 1 478,98 грн. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат.

          Ухвалою суду від 08.07.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.07.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою (докази в матеріалах справи).

Позивач прибув, подав пояснення за вх. № 13612 від 19.07.10р. аналогічні викладені у позові, просить стягнути з відповідача на свою користь 52500 грн. 00 коп. - основного боргу, 1775 грн. 55 коп. - пені, 1478 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 526 грн. 44 коп. –3 % річних та судові витрати.

          Відповідач прибув у судове засідання, подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнав, пояснив, що не провів розрахунки в зв»язку з важким фінансовим станом, зауважень щодо нарахування пені в сумі 1775,55 грн., 3% річних в сумі 526,44грн. та інфляційних в сумі 1478,98 грн. не має. Просить зменшити розмір пені на 50% та розстрочити виконання рішення суду в рівних частинах на 2 (два) місяці.

В ході розгляду справи встановлено.

25.11.2009 року між Фірмою “АВК”, Луганська область, м. Первомайськ (Постачальник –за договором) з одного боку, та Державне територіально-галузеве об»єднання “Львівська залізниця”, м. Львів (Покупець –за договором) було укладено Договір поставки № МНХтер-5/09041 (далі за текстом - Договір).

Договір поставки № МНХтер-5/09041 від 25.11.2009р. укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на час розгляду справи по суті, ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що даний договір є розірваним, та/або визнаний недійсним.

Предметом договору (Розділ 1) є те, що Постачальник зобов»язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті та в кількості відповідно до Специфікації №1 що є Додатком №1, до даного договору та є його невід»ємною частиною.

Найменування товару: інші вироби з вулканізованої гуми (ущільнююче кільце 1001-13) (п.1.2 Розділ 1 договору).

У розділі 2 договору визначено якість товару та гарантійні терміни, тара та пакування - розділ 3 договору.

Ціна товару та сума договору встановлено сторонами у розділі 4 договору.

Так, у п. 4.2 договору сума даного договору на момент його підписання складає 52500,00 грн.

Умови і строки постачання визначили у розділі 5 договору, порядок розрахунків –розділ 6 договору.

Так п. 6.1 договору передбачено, що оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем протягом 45 банківських днів після дати поставки товару.

Передача і прийом товару - розділ 7 договору, форс-мажор - розділ 8 договору, майнова відповідальність розділ 9 договору.

Сторони встановили у п. 9.4 договорі, що у разі оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

В судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов»язання за даним договором виконав у повному обсязі.

Позивач відвантажив Відповідачу ущільнююче кільце 1001-13 на суму 52500,00грн., що підтверджується Видатковою накладною № 20/12 від 17.12.2009р. (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

Згідно п.6.1 Договору поставки № МНХтер-5/09041 від 25.11.2009р. оплата за поставлений товар відповідачем повинна була здійснена до 23.02.2010 року.

Відповідач свої зобов»язання за даним договором не виконав.

Позивач у досудовому порядку пред»явив відповідачу претензію № 260106-10 від 08.06.2010р., яка залишена відповідачем без реагування.

Основний борг відповідача перед позивачем на час постановлення рішення у даній справі складає 52500,00 грн.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку у формі пені в розмірі 1775,55 грн., яка нарахована відповідно до п. 9.4. договору, частини 2 статті 343 ГК України, частини 6 статті 232 ГК України.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобов”язання –не допускається.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили відповідальність у формі пені.

Сума пені у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення виконання зобов»язання, від суми несплати за кожений день прострочення Договором поставки № МНХтер-5/09041 від 25.11.2009р. станом на 25.06.2010р. складає 1775,55грн.

Розрахунок пені перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 1478,98 грн. та три відсотки річних у розмірі 526,44 грн., які нараховано у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунок суми інфляційний витрат та відсотків річних перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, заслухав пояснення представника позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов, документально та нормативно обґрунтований, підлягає до задоволення повністю.

Клопотання відповідача в частині зменшення розміру неустойки на 50% відповідно до статті 233 ГК України, п. 3 частини першої статті 83 ГПК України –відхилити, оскільки суд має право зменшувати належні до сплати штрафні санкції (штраф, пеня) у разі, якщо вони надмірно великі, при цьому, передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Оснований борг відповідача перед позивачем складає 52500,00 грн., в той час коли пеня нарахована у розмірі 1775,55 грн., тобто пеня порівняно з основним боргом не є надмірно великою, а тому клопотання відповідача про застосування статті 233 ГК України, п. 3 частини 1 статті 83 ГПК України - слід відхилити.

Клопотання Відповідача про застосування п. 6 частини першої статті 83 ГПК України - розстрочки виконання рішення суду задовільнити, розстрочити виконання рішення суду шляхом стягнення суми загальної заборгованості рівними частинами на 2 (два) місяці згідно п.6 ст.83 ГПК України.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 43 –47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 82 –85, 89, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Державного територіально-галузевого об»єднання “Львівська залізниця” (79007, м. Львів, вул. Гоголя.1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь стягувача: Фірма “АВК”(93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Макаренко, 8а, код ЄДРПОУ 25359819) 52500 грн. 00 коп. - основного боргу, 1775 грн. 55 коп. - пені, 1478 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 526 грн. 44 коп. –3 % річних, 562 грн. 81 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Розстрочити виконання даного рішення рівними частинами строком на 2 (два) місяці.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.

За згодою представників сторін, 22.07.2010 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана –26.07.2010 р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України –після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГП

Суддя