Рішення № 10822125, 05.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10                                                                                 Справа № 11/132пн

За позовом Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області,

до 1.Колективного підприємства «Магазин № 18 «Каштан»», м. Антрацит Луганської області,

           2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, місто Луганськ, -

про визнання права власності та зобов’язання повернути майно.

Суддя господарського суду Луганської області Середа АП.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Лукеренко Н.Є. –представник, - довіреність № 01-32/4 від 18.01.10 року;

від 1-го відповідача –представник не з’явився;

від 2-го відповідача – Ващенко Ю.К. –заступник начальника юридичного відділу, - довіреність №16-01 від 21.06.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

визнання за ним права власності на нежитлову будівлю (магазин), яка розташована за адресою: м. Антрацит, вул. Руднічна, № б/н та є складовою частиною майна Колективного підприємства «Магазин № 18 «Каштан»»;

зобов’язання відповідача повернути позивачеві по акту прийому-передачі нежитлову будівлю (магазин), яка розташована за адресою: м. Антрацит, вул. Руднічна, № б/н та є складовою частиною майна Колективного підприємства «Магазин № 18 «Каштан»».

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 03.06.10 року до 21.06.10 року та з 21.06.10 року до 06.07.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 21.06.10 року до участі у справі в якості Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі –РВ ФДМУ).

Згідно розпорядження голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 05.07.10 року у зв’язку з відпусткою судді Москаленко М.О. розгляд справи доручено судді Середі А.П.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 06.07.10 року до 15.07.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача та з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 15.07.10 року до участі у справі в якості 2-го відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (далі – РВ ФДМУ).

До початку судового засідання 05.08.10 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його протиправним утримання з боку відповідача спірного об’єкту нерухомості. Він звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог (вих. №02-31 від 16.06.10 року), згідно якій просить визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю (магазин), що розташована у місті Антрацит, вул. Руднічна, №б/н, та є складовою частиною майна Колективного підприємства «Магазин №18 «Каштан»».

Заява відповідає правилу ч.4 ст. 22 ГПК України, а тому прийнята та врахована судом при вирішенні спору по суті.

1-й відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;30;38-39;56-57;99-100).

За таких обставин суд керується підпунктом 3.6 пункту 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

2-й відповідач позов не визнав та вважає себе неналежним відповідачем (відзив на позов від 05.08.10 року за вих. №б/н).

Позивач та 2-й відповідач не заперечили проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності 1-го відповідача –на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,69 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності 1-го відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача та 2-го відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

28.12.1995 року між Фондом державного майна України у місті Антрацит, правонаступником якого є Антрацитівська міська рада Луганської області (а.с.35-36;50) (продавець), та орендним підприємством магазин №7/18 «Каштан», правонаступником якого є Комунальне підприємство «Магазин №18 «Каштан»»(а.с.64-75) (покупець) у нотаріальній формі укладено договір купівлі-продажу, за реєстром №64, згідно якому продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс (далі –ЦМК) орендного підприємства «Магазин №7/18 «Каштан»», який знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Задорожна, №б/н, та включає у себе усі активи та пасиви, будівлі, інвентар, обладнання, яке зберігається у продавця та у покупця (п.1.1) (а.с.43-46).

На підставі акту передачі майна державного підприємства від 31.01.1996 року продавець передав покупцеві предмет договору, у тому числі –будівлю магазину, яка знаходиться по вул. Руднічній, №б/н міста Антрациту (а.с.47).

Рішенням арбітражного суду Луганської області від 17.11.2000 року (справа №15/14пд) вищезгаданий договір було визнано недійсним (а.с.11-12); рішення набрало законної сили, але не було виконане.

Про цю обставину позивач дізнався у жовтні 2008 року, що підтверджується його листом від 02.10.08 року за вих. №02-1503 на адресу 1-го відповідача (а.с.16).

Доводи позивача у цій частині не оспорені та не спростовані; від відповідачів заява про застосування терміну позовної давності не надійшла.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.10.04 року (справа №4/402пн) юридичну особу –Комунальне підприємство «Магазин №18 «Каштан»» було припинено (а.с.59).

Згідно матеріалам інвентарної справи, наданим до справи Комунальним підприємством «Антрацитівське бюро технічної інвентаризації», спірний об’єкт нерухомого майна на плані позначений на плані як нежитлове приміщення літер. А площею 203,9 кв.м; до його складу також входять: ганок –а площею 9,0 кв.м; ганок –а1 площею 4,2 кв.м; щитова –Б площею 2,6 кв.м; сарай В площею 1,9 кв.м; вимощення –І.

Як вбачається з доказів, наданих позивачем, відповідач, будучи достеменно обізнаним про те, що спірне майно йому не належить відповідно до вищезгаданого судового рішення, не повернув його на користь позивача, - що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

ІІ.Заслухавши позивача та 2-го відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли 17.11.2000 року, - тобто під час діє Цивільного кодексу Української РСР у редакції 1963 року та продовжують мати місце після 01.01.2004 року –дати набрання чинності Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) у редакції від 16.01.03 року, - з огляду на що суд при вирішенні цього спору керується нормами чині чинного Цивільного кодексу.

З наявних у справі доказів вбачається, що після визнання вищезгаданого договору купівлі-продажу від 28.12.1995 року, за реєстром №64 –недійсним покупець був зобов’язаний повернути спірне нерухоме майно його власнику –Антрацитівській міській раді, однак, не зробив цього.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом (ст. 318 ЦКУ).

          Відповідно до частин 1-3 ст. 319 Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

          Як сказано у частині 1 ст. 321 ЦКУ, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1-2 статті 325 Кодексу встановлено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод. Право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦКУ).

          Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦКУ).

          Суд вважає, що позивач належним чином документально довів, що він правомірно набув право власності на спірний об’єкт.

          Згідно частині 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

          Оскільки 1-й відповідач своїми діями щодо неповернення нерухомого майна позивачу оспорює право власності останнього на нього, то позивач правомірно скористався правилом ст. 392 ЦКУ, згідно якій власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання права власності є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на 1-го відповідача.

          На підставі викладеного, ст.ст. 316-321,328,331,386 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,12,22,32-34,36,43,33,47-1,49, 82,83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати за Антрацитівською міською радою Луганської області, ідентифікаційний код 26100822, яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Леніна, 1 Луганської області, право власності на наступний об’єкт нерухомого майна:

нежитлове приміщення літер. А площею 203,9 кв.м; до його складу також входять: ганок –а площею 9,0 кв.м; ганок –а1 площею 4,2 кв.м; щитова –Б площею 2,6 кв.м; сарай В площею 1,9 кв.м; вимощення –І, - яке є складовою частиною майна Колективного підприємства «Магазин №18 «Каштан»».

Відповідно до ст.ст.182 та 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

3.Зобов’язати Комунальне підприємство «Магазин №18 «Каштан»», ідентифікаційний код 19085654, яке має юридичну адресу: місто Антрацит, шахта №7-7 біс, вул. Задорожня, 1, Луганської області, - після набрання цим рішенням законної сили передати наступний об’єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення літер. А площею 203,9 кв.м; до його складу також входять: ганок –а площею 9,0 кв.м; ганок –а1 площею 4,2 кв.м; щитова –Б площею 2,6 кв.м; сарай В площею 1,9 кв.м; вимощення –І, - яке є складовою частиною майна Колективного підприємства «Магазин №18 «Каштан»».

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Комунального підприємства «Магазин №18 «Каштан»», ідентифікаційний код 19085654, яке має юридичну адресу: місто Антрацит, шахта №7-7 біс, вул. Задорожня, 1, Луганської області, - на користь Антрацитівської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 26100822, яка знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Леніна, 1 Луганської області, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 315 (триста п’ятнадцять) грн. 89 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 05.08.10 року за згодою представників позивача та 2-го відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 серпня 2010 року.

          Суддя                                                                                 А.П.Середа