Рішення № 10822044, 04.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.10 Справа № 10/177пд

За позовом Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

с. Лиман, Перевльський район Луганської області

про стягнення 11535 грн. 91 коп., розірвання договору та демонтаж рекламних конструкцій

Суддя Т.М. Мінська

В присутності представників сторін:

від позивача - Жифарський Є. С., дов. № 01-16/1803, від 08.12.2009;

від відповідача - ОСОБА_3, дов. № 378, від 22.06.2010.

У судовому засіданні 02.08.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 04.08.2010.

Суть спору: заявлено вимоги:

- стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська в сумі 10547 грн. 61 коп. на розрахунковий рахунок відділу реклами;

- розірвати договір № 236 від 07.09.2005;

- зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 демонтувати рекламну конструкцію, розташовану за адресою: кв. Жукова, 4-А.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

07.09.2005 між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради і відповідачем укладений договір № 236, відповідно до якого відповідачу надано в тимчасове користування місце для розташування рекламних засобів, за адресою: м. Луганськ, кв. Жукова, 4-а за актом приймання передачі від 07.09.2005

Пунктом 6.1 договору строк його дії встановлений з 07.09.2005 до 02.09.2010. Згідно договору відступлення права вимоги від 20.02.2007. до позивача у справі перейшло право вимоги за даним договором.

Відповідно до пункту 3.2 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, складає 183 грн. 60 коп. (у тому числі ПДВ) на місяць. Додатковою угодою від 01.08.2006 розмір цієї плати визначено в сумі 489 грн. 60 коп. (з ПДВ). Оплату відповідач повинен здійснювати щомісячно до 05 числа звітного календарного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 3.4. договору).

Згідно умов договору за період дії договору по травень 2010 року нарахована плата в сумі 24504 грн. 48 коп., фактично сплачено 13956 грн. 87 коп., внаслідок чого станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склалася заборгованість у розмірі 10547 грн. 61 коп., яку позивачем заявлено до стягнення з відповідача. Дана сума визнана відповідачем.

Крім того, відповідно до п. 5.1.1. Договору нарахована пеня в розмірі 988 грн. 30 коп. Потім позивачем надано розрахунок, згідно якого пеня становить 562 грн. 02 коп.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами”, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами сторонами у справі договору.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Закон України „Про рекламу” визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва та споживання реклами.

Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067.

Пунктом 32 Типових правил встановлено порядок визначення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів і порядок оформлення цих правовідносин - на договірних засадах. В укладеному сторонами у справі договорі чітко визначено його ціну, яку зазначено у грошовому виразі.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе за договором зобовязань щодо передачі відповідачеві у строкове платне користування місць для розташування спеціальних конструкцій.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10547 грн. 61 коп. В задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити, оскільки розрахунок пені здійснено з порушенням вимог ч. 6 ст. 252 Господарського кодексу України.

Вимога про розірвання договору відповідає ч. 2 ст. 651 ЦК України стосовно істотного порушення договору (неоплата протягом тривалого часу), отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, є обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам закону та умовам договору вимога позивача про зобовязання відповідача демонтувати рекламну конструкцію, яка розташовані за адресою: м. Луганськ, кв. Жукова, 4-а.

Судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1 на користь Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14/117, код 34791800, заборгованість у розмірі 10547 грн. 61 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 190 грн. 48 коп., витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 215 грн. 78 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір № 236 від 07.09.2005.

4.Зобовязати фізичну особу ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1 демонтувати рекламні конструкції, розташовані за адресами: м. Луганськ, кв. Жукова, 4-а, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Повне рішення підписано 09.08.2010.

Суддя Т.М.Мінська