Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/35904.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсек-Логістик»
про стягнення заборгованості у сумі 207869, 12 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Зубенок Н.М. –предст.
Від Відповідача не з’явилися
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсек-Логістик»про стягнення 207 869,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором про дистрибуцію № 572/09 від 27.02.2009 в частині своєчасної оплати поставленого Позивачем товару за вказаним договором.
Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
27.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд»(далі –Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парсек-Логістик»(далі –Відповідач, Покупець) укладено Договір про дистрибуцію № 572/09 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов’язався передати Покупцю вироби ТЗМО А.О. за ціною базового прас-листа Постачальника зі знижкою, встановленою у параграфі 3 Договору, а Покупець прийняв на себе зобов’язання прийняти і сплатити за вироби ТЗМО А.О. первну грошову суму на умовах Договору.
Частиною 2 параграфу 1 Договору Сторони погодили, що за своєю правовою природою укладений Договір є змішаним, який містить в собі елементи договору поставки, оплатного надання послуг, комісії.
Так, на виконання умов Договору Позивачем було здійснено поставку виробів ТЗМО А.О. Відповідачу. Про отримання Відповідачем вказаного товару свідчать видаткові накладні на загальну суму 1375770,71 грн. та довіреності, виписані на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно з такими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.
Згідно з п. 2 параграфу 5 Договору ціна останнього складає суму всіх поставок, що здійснюється на умовах цього Договору.
Розрахунки за Договором проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 3 параграфу 5 Договору).
Відповідно до п. 4 параграфу 5 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.04.2009 строк оплати продукції, що поставляється за Договором, по мірі реалізації продукції з щотижневою оплатою. Кінцевий термін оплати становить 21 календарний день з моменту передачі виробів ТЗМО А.О.
Протягом строку дії Договору оплата поставленого Позивачем товару Відповідачем здійснена частково, а саме –в сумі 1133115,21 грн.
За видатковим накладними (повернення), копії яких наявні в матеріалах справи, Відповідачем здійснено повернення виробів ТЗМО А.О. Позивачу на суму 34786,38 грн.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.
Оплата отриманого Відповідачем Товару в сумі 207869,12 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обставини, викладені в позовній заяві Відповідачем належними доказами не спростовані, контррозрахунку за поставлений за Договором товар Відповідач до суду не надав.
Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати товару, поставленого Позивачем згідно з Договором. Натомість, Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження факту поставки Відповідачу товару на загальну суму 1375770,71 грн. та неоплати останнім зазначеного товару в розмірі 207869,12 грн.
Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 207869,12 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсек-Логістик»(02095, м. Київ, вул. Ахматової, б. 31, кв. 264, код 36342026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд»(07541, Київська обл., м. Березань, вул. Комсомольська, 15А, код 32119145) 207869,12 грн. заборгованості, 2078,69 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 16.08.2010
Судове рішення № 10821353, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/359. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: