Рішення № 108212539, 09.12.2022, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/737/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3", вул. Мазепи, буд. 15, с. Плотича, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47704

до відповідача Приватного аграрного підприємства "Верховина", с. Мшанець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47235

про зобов`язання ПАП "Верховина" усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" шляхом виселення відповідача із нежитлових будівель:- майстерні тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. №21г, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.; - складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. №21б, Тернопільського р., Тернопільської обл. та автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. №21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.

За участі представників:

позивача: адвоката Жеребецької Ірини Орестівни, ордер ТР №084547 від 18.02.2022;

відповідача: адвоката Кметика Ярослава Степановича, ордер ВО №1031365 від 20.01.2022, засновника - Буяр Наталії Степанівни, довіреність №б/н від 01.07.2020, статут від 02.03.2000.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 12.11.2021 позовну заяву №б/н від 02.11.2021 (вх. №818 від 11.11.2021) залишено без руху, а ухвалою від 20.12.2021 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 21.01.2022, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 21.01.2022, враховуючи клопотання сторін та для надання можливості учасникам подати заяви по суті, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 18.02.2022, яку занесено у протокол судового засідання, позивач та представник відповідача повідомлені про дату і час судового засідання.

Ухвалою суду від 18.02.2022, враховуючи клопотання відповідача, подані відповідачем відзив на позовну заяву №б/н від 11.02.2022 (вх. №1206 від 17.02.2022), з доказами направлення позивачу; клопотання про зупинення провадження у справі №б/н від 16.02.2022 (вх. 1214 від 17.02.2022), карантинні заходи, запроваджені до 31.03.2022, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, відкладено розгляд справи на 22.03.2022, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалами суду від 22.03.2022 та 29.04.2022, враховуючи Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (в редакції Указів №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022), рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, клопотання позивача, розгляд справи відкладено відповідно на 29.04.2022 та 17.05.2022, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.

У судових засіданнях 17.05.2022, 14.06.2022, 28.06.2022 та 19.07.2022, враховуючи Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022), який продовжено до 23.08.2022, розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р. рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, подані позивачем заперечення на клопотання щодо зупинення провадження у справі №б/н від 16.05.2022 (вх.№3050 від 17.05.2022), відповідь на відзив №б/н від 09.06.2022 (вх.№3732 від 14.06.2022); подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив №б/н від 22.06.2022 (вх.№4048 від 28.06.2022), клопотання сторін про відкладення судових засідань, постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 14.06.2022, 28.06.2022, 19.07.2022 та до 12.08.2022, які занесено у протоколи судових засідань, представники сторін повідомлені про дату та час судових засідань.

Ухвалою суду від 12.08.2022, враховуючи клопотання відповідача про долучення доказів №б/н від 09.08.2022 (вх. №5141 від 10.08.2022) та клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, розгляд справи відкладено на 16.09.2022, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 16.09.2022 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.10.2022, а ухвалою суду від 18.10.2022, за клопотанням представника позивача, погодженого з представником відповідача, відкладено судове засідання на 22.11.2022, сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

У судовому засіданні 22.11.2022, відкрито розгляд справи по суті та постановлено ухвалу про оголошено перерви до 09.12.2022, представники повідомлені про дату і час судового засідання.

Позивач, його представник, підтримав позов, в обґрунтування якого посилається на наступне: - ТОВ "Агролан-3" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.10.2012, свідоцтва про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-ХІ №015457 виданого Мшанецькою сільською радою від 29.07.2013, є власником нерухомого майна в с. Мшанець, по вул. Загребля, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.:- нежитлової будівлі майстерні тракторної бригади по АДРЕСА_1 ;- нежитлової будівлі складу тракторної бригади по вул. Загребля, буд. №21б та нежитлової будівлі автогаражів по АДРЕСА_1 ;

-відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірне майно зареєстровано 21.09.2017 року на праві власності за ТОВ "Агролан-3";

- між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, 28.12.2020 та 21.05.2021 укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 та 0,41га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 на яких розташовані зазначені будівлі, та за оренду землі позивач сплачує податок та орендну плату;

-позивач не може користуватися власним майном, оскільки відповідач чинить перешкоди, підтвердженням чого є Акт про обстеження земельної ділянки від 06.07.2021 складений старшим інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яким встановлено, що земельні ділянки площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 та 0,41га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 використовує ПАП "Верховина" в особі директора ОСОБА_1 та засновника ПАП "Верховина" ОСОБА_2 ;

-органом досудового розслідування Сектором дізнання відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області проводить розслідування кримінального правопорушення за фактом самовільного зайняття земельною ділянкою користувачем якої являється ТОВ "Агролан-3" громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

-рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 20.08.2021у справі № 599/910/21 відмовлено у позові ТОВ "Агролан-3" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном з підстав, що позов заявлено до неналежних відповідачів, так як спір щодо нежитлових будівель існує між ТОВ "Агролан-3" та ПАП "Верховина", яке зареєстроване, знаходиться та проводить свою діяльність у спірних приміщеннях та користується такими відповідно до Договору про передачу майна від 25.04.2000, що не заперечує ПАП "Верховина" у відзиві на позов у зазначеній справі;

-своїми неправомірними діями відповідач завдає фінансової шкоди господарській діяльності власнику майна, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися власним майном сплачуючи при цьому всі обов`язкові платежі;

-посилання відповідача не те, що Договір про передачу майна співвласників юридичній особі від 25.04.2000 є чинним не відповідають дійсності, оскільки термін дії такого встановлено до грудня 2007 року, а акт приймання - передачі та касовий ордер не є належним доказом у даній справі;

-звертає увагу, що аналогічний спір щодо усунення перешкод ТОВ "Агролан-3" у користуванні розпайованим майном КСГП "Верховина" в частині комплексу будівель і споруд току задоволений рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 15.04.2009 у справі №2-55/09;

-безпідставні є посилання відповідача, як на підтвердження користується спірними приміщеннями будівля майстерні тракторної бригади та будівля складу тракторної бригади, на ухвалу касаційної інстанції від 29.01.2014 року у справі №1907/2336/2012, якою скасовано рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 04.09.2013 та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 17.10.2013 та передано справу на новий розгляд, так як за результати нового розгляду, ухвалою районного суду від 18.06.2014 року первісний та зустрічний позов залишено без розгляду за заявами позивачів;

-щодо доводів відповідача про наявність обтяжень на майно майстерні накладених ухвалою Зборівського районного суду від 19.07.2007 у справі №2-409/04 та ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27.06.2017 у справі №599/616/17, то в переліку майна відсутній об`єкт з ідентифікуючими ознаками придбаного позивачем, а саме будівля майстерні тракторної бригади в АДРЕСА_1 , загальною площею 371,6кв.м. Просить позов задовольнити.

Відповідач, його представник проти позову заперечують, посилаючись на наступне:

-позивачем у позові не вказано та не доведено доказами, що відповідачем порушуються його права, а отже позов є безпідставний;

-до позовної заяви долучено Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності які сформовані станом на 21.09.2017 та підтверджують лише факт реєстрації речового права на майно але ніяк не наявність права власності;

-згідно Договору передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 25.04.2000, який є чинним по сьогоднішній час та Акту прийому-передачі майна від 01.11.2004 співвласники КСГП "Верховина" передали в оренду ПАП "Верховина" основні засоби загальною вартістю 480950,00грн, а саме: будівлю майстерні тракторної бригади, зерносклад, адмінбудинок з гаражами, склад тракторної бригади, тік;

-для погашення боргових зобов`язань КСГП "Верховина" співвласники майнових паїв виділено певне майно підприємства, до числа якого входить зокрема склад тракторної бригади, який комісією по розпаюванню згідно акту прийому-передачі основних засобів КСГП "Верховина" від 10.06.2007 переданий ПАП "Верховина" та за який згідно прибуткового касового ордера №008 від 05.06.2007 ПАП "Верховина" сплатила 2 543,00грн, однак згідно протоколу загальних зборів від 21.10.2012 року склад тракторної бригади переведено з переліку майна виділеного під борги КСГП "Верховина" в майно пайового фонду та передано ТОВ "Агролан-3" в натурі;

-доводи позивача щодо чинності Договору оренди від 25.04.2000 року спростовуються рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 25.12.2007 яким скасовано рішення Зборівського районного суду від 09.10.2007 у справі №22а-1151 та відмовлено в зустрічному позові ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди з часу закінчення строк оренди (25.04.2005);

-будівлю майстерні тракторної бригади загальною площею 371,6 кв.м. перебуває під арештом, що підтверджується ухвалою Зборівського районного суду від 19.07.2007 у справі №2-409/04 та ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27.06.2017 у справі №599/616/17, а також Витягом з реєстру заборон, а відтак незрозуміло як комісія з розпаювання КСГП "Верховина" від 21.10.2012 року могла передати вказану будівлю позивачу, та як провів реєстрацію права власності на вказане майно Державний реєстратор 19.09.2017; звертає увагу суду, що наданий позивачем протокол загальних зборів від 21.10.2012 року не містить підписів голови та секретаря, а відтак не може бути належним і допустимим доказом;

-згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.09.2020, на вказані позивачем приміщення відомості в реєстрі права власності на нерухоме майно відсутні;

-ухвалою Зборівського районного суду від 04.02.2022 відкрито провадження у справі №599/2373/21 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Агролан-3", Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області, третя особа Білецька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення співвласників майнових паїв КСГП "Верховина" від 21.10.2012 року, про визнання незаконним права власності на майно ТОВ "Агролан-3" та скасування рішення про реєстрацію права власності за ТОВ "Агролан-3" на будівлю майстерні тракторної бригади загальною площею 371,6 кв.м по АДРЕСА_1 та будівлі складу тракторної бригади загальною площею 564,3 кв.м по АДРЕСА_1 , рішенням від 24.11.2022 відмовлено у позові, таке не набрало законної сили та буде оскаржуватися. Просить в позові відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, судом встановлено:

-рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв КСГП "Верховина" оформленого протоколом від 21.10.2012 року виділено майно у натурі в рахунок частки пайового фонду для окремих власників з подальшим правом оформити право власності в порядку передбаченому законом, зокрема - ТОВ "Агролан-3" на автогаражі та склад тракторної бригади в с. Мшанець;

-відповідно до Акту прийому передачі майна від 25.10.2012 року, комісією (уповноважена група співвласників майнових часток колишнього КСГП "Верховина" с. Мшанець, Зборівського району, Тернопільської області діє від імені співвласників майнових часток в кількості 386 чоловік), склад якої затверджений рішенням зборів від 21.10.2012 року, передано ТОВ "Агролан-3" (вул. Мазепи, буд.15, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 36143978): будівлі і споруди, зокрема: - будівлю майстерні тракторної бригади в АДРЕСА_1 , визначеною оціночною вартістю 60 тис. грн;- будівлі і споруди автотракторної заправки в АДРЕСА_1 визначеною оціночною вартістю 20 тис. грн; - будівлю адмінбудинку (праве крило другого поверху) в АДРЕСА_2 визначеною оціночною вартістю 90 тис. грн; - будівлі автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21а, Тернопільського району, Тернопільської області визначеною оціночною вартість 15 тис. грн та будівля складу тракторної бригади в АДРЕСА_1 оціночною вартістю 5 тис. грн, Акт підписаний головою, членами комісії, представником ТОВ "Агролан-3" та головою Мшанецької сільської ради Зборівського району, без зауважень;

ТОВ "Агролан-3" звернулося 26.07.2013 до Мшанецької сільської ради із заявою про видачу свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) КСГП "Верховина" с.Мшанець Зборівського району на загальну суму 620 634грн на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП ОСОБА_4 на суму 76 794,00грн, що складає 9,32% пайового фонду КСГП, Договору про купівлю продаж паю між ОСОБА_4 та ТОВ "Агролан-3" за 2013 рік, протоколу загальних зборів співвласників КСГП "Верховина" від 21.10.2012, Договору купівлі-продажу майнових паїв за 2012 про продаж часток в користь ТОВ "Агролан-3" номінальною вартістю 543 849,00грн, що складає 65,59%, свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСГП "Верховина" з відмітками про відчуження часток.

Головою Мшанецької сільської ради ОСОБА_5 , на підставі рішення Виконавчого комітету Мшанецької сільської ради від 29.07.2013 року №29, видано 29.07.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-ХІ №015457, згідно якого частка ТОВ "Агролан-3" визначена в розмірі 620 643 гривень або 74,91 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду КСП 849 150,00 грн, станом на 01.06.2001 року. На звороті свідоцтва зазначено, що з майнового фонду КСГП "Верховина" с. Мшанець Зборівського районну, Тернопільської області виділено в натурі ТОВ "Агролан-3" ( вул. Мазепи, буд. 15, с. Плотича, Тернопільського району, нерухоме майно, зокрема: будівлю майстерні тракторної бригади, будівлю автогаражів та будівлю складу тракторної бригади.

Постановою Зборівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 28.12.2013 закрито кримінальне провадження за фактом перевищення службових повноважень головою Мшанецької сільської ради Дядьо А.М., за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, відкритого за заявою ОСОБА_2 про те, що головою сільської ради безпідставно видано ТОВ "Агролан-3" свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСГП "Верховина" (майновий сертифікат).

Держаним реєстратором Музика І.Є. Тернопільської обласної філії комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області, Тернопільської області на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.10.2012, свідоцтва про права власності ТР-І №015457 від 29.07.2013, технічного паспорта від 21.08.2013, зареєстровано 18.09.2017 право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" на будівлю майстерні тракторної бригади за адресою: с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21г, Тернопільського р-н., Тернопільської обл., нежитлової будівлі складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21б, Тернопільського р-н., Тернопільської обл. та нежитлової будівлі автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21а, Тернопільського р-н., Тернопільської обл., що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області (Орендодавець), укладено договори оренди землі:

-Договір оренди землі від 28.12.2020, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на якій наявні об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлова будівля майстерні тракторної бригади, загальною площею 371,6кв.м., дані внесено в Державний реєстр речових прав 31.12.2020;

-Договір оренди землі від 21.05.2021, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,4100га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на якій наявні об`єкти нерухомого майна, а саме автогаражі, загальною площею 464,6кв.м., дані внесено в Державний реєстр речових прав 27.05.2021;

Старшим інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки які перебувають в оренді у ТОВ "Агролан-3", складено Акти обстеження земельної ділянки №№ 1002ДК/0193 АО/10/01-21, 1002ДК/0192 АО/10/01-21 та 1002ДК/0940 АП/09/01-21 ВІД 06.07.2021року якими встановлено, що земельні ділянки площею 1,2480 га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 та 0,41га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 використовує без правових підстав ПАП "Верховина" в особі директора Буяр Я.М. та засновника ПАП "Верховина" ОСОБА_2 , та на усунення порушення видано припис від 06.07.2021 року №1002ДК/0499Пр/03/01-21.

Позивач стверджує, що відповідач чинить перешкоди у користування вищезазначеним майном, та завдає фінансової шкоди господарській діяльності позивачу як власнику майна, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися власним майном, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного:

Згідно з ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону .

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (висновок Верховного суду викладений у п.4.5 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19).

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, а судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (висновки сформульовані в п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18). Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб встановлений ст. 16 ЦК України: - визнання права; - визнання правочину недійсним; - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обов`язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення; - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; - відшкодування моральної (немайнової) шкоди; - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов`язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

За змістом ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону).

Тому, за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 року у справі №610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 (провадження №12-234гс18).

У статті 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина 1). Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина 2).

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання негаторного позову, що є позовом власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У розумінні приписів статті 391 ЦК право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17, постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №916/1769/20).

Також, однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (аналогічний за змістом правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №916/1666/18, від 23.10.2018 у справі №914/2728/17).

Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) (правовий висновок наведений у п.70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц).

Матеріалами справи підтверджено:

-ТОВ "Агролан-3" набуло право власності на нежитлові будівелі: - майстерні тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21г, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.; - складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, Тернопільського р-н, Тернопільської обл. та автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-ХІ №015457 від 29.07.2013 виданим Мшанецькою сільською радою;

- відповідно до даних внесених 19.09.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ТОВ "Агродан-3" є власником приміщень: - будівлі майстерні тракторної бригади за адресою: с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21г, Тернопільського р-н, Тернопільської обл. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.10.2012, свідоцтва на право власності серія ТР-ХІ №015457 від 29.07.2013 виданого Мшанецькою сільською радою та технічного паспорта від 21.08.2013; - нежитлової будівлі складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, Тернопільського р-н, Тернопільської обл. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.10.2012, свідоцтва на право власності серія ТР-ХІ №015457 від 29.07.2013 виданого Мшанецькою сільською радою та технічного паспорта від 21.08.2013; - нежитлової будівлі автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.10.2012, свідоцтва на право власності серія ТР-ХІ №015457 від 29.07.2013 виданого Мшанецькою сільською радою та технічного паспорта від 21.08.2013.

-Відповідно до інформації Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 24.09.2020 року:- будівля майстерні тракторної бригади площею 371,6 кв.м., власник ТОВ "Агролан-3", вул.Загребля, 21г- відомості щодо заборон відчуження відсутні; склад тракторної бригади вул. Загребля, буд. 21б, площею 453,4кв.м.- обтяження внесено 05.08.2020 року на підставі ухвали Зборівського районного суду від 16.07.2020 року у справі №599/2165/19.

-Отже, доводи відповідача щодо перебування будівлі майстерні тракторної бригади під арештом станом на дату 29.07.2013 року, дата отримання ТОВ "Агролан-3" свідоцтва (майнового сертифікату) не знайшла свого підтвердження.

-Оскільки не доведено відповідачем протилежне, відомості державного реєстру прав ТОВ "Агролан-3" на спірне майно презюмуються правильними.

-На підтвердження правомірності користування ПАП "Верховина" спірним майном відповідач посилається на Договір передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 25.04.2000 року, який вважає чинним, та Акт прийому-передачі майна від 01.11.2004 року, згідно яких співвласники КСГП "Верховина" передали ПАП "Верховина" в оренду основні засоби загальною вартістю 480950,00грн, а саме: будівлю майстерні тракторної бригади, зерносклад, адмінбудинок з гаражами, склад тракторної бригади, тік, що належить їм на праві спільної часткової власності, серед яких і спірне майно.

Суд, відхиляє дані доводи як не підтверджені, з огляду на наступне.

Договір від 25.04.2000 року та Акт прийому-передачі майна від 01.11.2004 року складені в період реформування КСГП "Верховина", порядок якого регулювався Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 року (далі - Закон України), Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001 (далі Указ Президента) та прийнятими на його виконання: постановою КМ України від 28.02.2001 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки", якою затверджено "Методитику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих" (далі Методика), "Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення" (далі Порядок визначення розмірів майнових паїв), "Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки" (далі Положення про комісію) та наказами Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62, якими затверджено "Порядок розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств" (далі Порядок розподілу майна) та №63 від 14.03.2001, яким затверджено "Порядок оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" (далі Порядок оформлення правонаступництва).

Відповідно до п. 1 Указу Президента, завдання завершити реформування аграрного сектора економіки покладено на органи виконавчої влади.

Передбачений вищезазначеними нормативними актами порядок визначення розмірів паїв застосовується і до реорганізованих підприємств у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення права власності членами КСП на майнові паї та реалізації їх прав щодо розпорядження ними.

Реорганізація колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП) проводиться згідно ст. 31 Закону України шляхом злиття, поділу, виділення та перетворення. При цьому, реорганізоване підприємство втрачає статус юридичної особи і вважається таким, що припинило свою діяльність з моменту виключення його з державного реєстру України.

При реорганізації КСП всі його члени припиняють у ньому членство і, відповідно до чинного законодавства, мають право на отримання майнового паю та прийняття одного з рішень: - приєднатися до однієї з ініціативних груп із створення нового підприємства; - приєднатися до відповідної установчої угоди і прийняти участь у створенні підприємства-правонаступника; - здійснити вихід з КСП з отриманням індивідуально визначеного майна; - отримати майно спільно з іншими членами КСП, шляхом укладання договору про спільне володіння та користування майном з подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду (пп.13,14 Порядку оформлення правонаступництва, п.8 Порядку розподілу майна).

Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників, зокрема, для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі в спільну часткову власність єдиним комплексом (п.12 Порядку розподілу майна).

Документами які є підставою для оформлення співвласниками права власності на зазначене майно, відповідно до п. 15 Порядку розподілу майна, є копія рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі групі співвласників єдиним майновим комплексом, Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та акт приймання передачі майна (майнових паїв) підписаний уповноваженою особою від співвласників.

Відповідно до даних ЄДР та встановлених судовими рішеннями фактів, підтверджено:

ПАП "Верховина" (згідно даних ЄДР на 01.12.2021) створено ОСОБА_2 , зареєстровано 03.03.2000 року, розмір статутного фонду - 0, дата внесення запису в ЄДР - 06.09.2004 року, іншої інформації щодо засновників, правонаступництва, зміни розміру статутного фонду ЄДР не містить;

ТОВ "Агролан-3" (згідно даних ЄДР на 01.12.2021) створено ОСОБА_6 , зареєстровано 17.10.2008 року, розмір статутного фонду 600 000грн, іншої інформації щодо засновників, правонаступництва, зміни розміру статутного фонду ЄДР не містить;

КСП "Верховина" припинило діяльність 30.01.2008 року з внесенням запису до ЄДРПОУ, у зв`язку з ліквідацією, і з цієї дати членство всіх його учасників припинено, і останні самостійно розпоряджалися своїм правом на майнові паї шляхом звернення до комісії по вирішенню майнових питань з наданням повноважень ліквідаційної комісії у складі: ОСОБА_7 голови комісії та членів комісії: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 . Комісія обрана рішенням зборів власників майнових паїв КСГП «Верховина» оформленого протоколом від 19.03.2006 року (рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 15.04.2009 у справі №2-55/09, набрало законної сили 23.01.2013).

Враховуючи вищезазначені нормативні акти, для укладення договору оренди колектив співвласників має мати наступні документи: - затверджені рішенням зборів співвласників КСП переліки майна, яке виділяється у натурі групі співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі в спільну часткову власність єдиним комплексом; - свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність; - договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та акт приймання передачі майна (майнових паїв) підписаний уповноваженою особою від співвласників.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах, визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Договір найму (оренди) укладається у письмовій формі і повинен бути підписаний особами, які його укладають (ст.44, 153, 256, 257 Цивільного кодексу України в редакції від 18.07.1963).

Так, проаналізувавши зміст Договору, суд прийшов до висновку, що такий не містить всіх істотних умов необхідних для даного виду договору:

1/договір не містить даних про учасників договору Співвласників та особу уповноважену діяти від їх імені (договір містить інформацію, що такий укладається громадянами України співвласниками майна, які діють на підставі Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 24.02.2000 року (такий договір не надано); не містить договір інформацію зазначену у п.2.1 "список громадян з зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні визначений в кінці цього договору" (інформацію щодо списку співвласників (сторони договору) текст не містить, також зміст договору не містить застереження, що такий список є додатком до договору); договір містить підпис невідомої особи із зазначенням "уповноважений", без зазначення її повноважень на право підпису даного договору; відповідно до п.4.2.2 Договору саме на уповноважених осіб покладаються обов`язки щодо контролю та передачі в оренду майна );

2/ договір не містить інформації щодо предмета оренди (розмір майнової частки кожного Співвласника у спільному майні визначається у вартісному виразі і посвідчується свідоцтвом на майнову частку (пай) (п.1.2 договору); згідно п.2.1 Договору перелік основних засобів вартістю 480 950грн, які передаються в оренду визначається Додатком №1 до Договору, такий не зазначений як невід`ємна частина договору та відповідачем не наданий на підтвердження передачі майна, зокрема і спірного, станом на дату укладення договору).

Суд звертає увагу на те, що предметом оренди не може бути майновий пай, а тільки індивідуально визначене майно в натурі отримане членом КСП після припинення членства у ньому, або майно, отримане у спільну часткову власність групою осіб, колишніх членів КСП.

Відповідачем підтверджено, що акт приймання - передачі майна підписаний 01.11.2004 року, згідно якого передаються основні засоби вартістю 594 456.00грн, а отже станом на дату підписання Договору майно не було передано в натурі Співвласникам. Крім того, не внесено змін в умови п.2.2 Договору щодо вартості переданого майна. Також, даний акт приймання - передачі не є належним доказом передачі майна отриманого в натурі Співвласникам, зокрема і спірного майна, оскільки належним доказом в даному випадку є затверджений зборами перелік майна, яке виділено у натурі групі співвласників в спільну часткову власність єдиним комплексом, такого доказу відповідач не надав.

Підтвердженням того, що станом на дату укладення Договору (25.04.2000) не було передано майно в натурі Співвласникам, таке було неможливе, так як тільки 01.06.2001 року була визначена загальна вартість майна пайового фонду КСП (дані Свідоцтва від 29.07.2013 року).

Також, суд звертає увагу на невідповідність нормам чинного законодавства, що регулюють державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого та рухомого майна умови п.5.1 Договору, відповідно до якого сторони погодилися, що на час дії договору ПАП «Верховина» - тимчасово реєструє за собою передані в оренду основні засоби, але дана реєстрація не надає йому права власності на такі засоби. Слід зазначити, що норми чинного законодавства, не передбачають такого поняття, як тимчасова державна реєстрація таких об`єктів із застереженням без права власності на них. Посилання у даному пункті на Правила державної реєстрації рухомого транспорту затверджені постановою КМ України від 07.09.1998 року підтверджують, що реєстрація проводиться за одним із власників транспорту, яким ПАП "Верховина" не являється.

Отже, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Щодо доводів про те, що наданий позивачем протокол загальних зборів від 21.10.2012 року не є належним доказом, так як не містить підпису голови та секретаря, то суд звертає увагу на те, що у справі міститься витяг з протоколу і такий є в наявності у відповідача. Також відповідач обізнаний про чинність даного рішення, оскільки був учасником у цивільній справі №1907/2336/2012 у якій ОСОБА_2 оскаржувала дане рішення та ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 18.06.2014 року позов залишено без розгляду.

Також, слід зазначити, що саме складом комісії, обраної рішенням зборів власників майнових паїв КСГП "Верховина" від 21.10.2012 року, передано спірне майно ТОВ "Агролан -3" по Акту прийому передачі майна від 25.10.2012 року .

Отже, ПАП "Верховина" не підтвердила законного права на користування спірними приміщеннями, яке належить на праві власності ТОВ "Агролан-3".

Перебуванням у спірних приміщеннях будівлі майстерні тракторної бригади, нежитлової будівлі складу тракторної бригади та нежитлової будівлі автогаражів, відповідач порушує права позивача як власника майна, а тому позивачем обрано ефективний та належний спосіб захисту і відновлення порушеного права: усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення відповідача із нежитлових будівель. Позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи.

Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 42, 73-79, 86, 123, 129, ст. 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Приватне аграрне підприємство "Верховина" (с. Мшанець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47235, ідентифікаційний код 30812114) усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном належному на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" (вул. Мазепи, буд. 15, с. Плотича, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47704, ідентифікаційний код 36143978). Виселити Приватне аграрне підприємство "Верховина" (с. Мшанець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47235, ідентифікаційний код 30812114) із належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" (вул. Мазепи, буд. 15, с. Плотича, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47704, ідентифікаційний код 36143978) нежитлових будівель:

-будівлі майстерні тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21г, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.;

- нежитлової будівлі складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.;

- нежитлової будівлі автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.

3. Стягнути з Приватного аграрного підприємства "Верховина" (с. Мшанець, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47235, ідентифікаційний код 30812114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3"(вул. Мазепи, буд. 15, с. Плотича, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47704, ідентифікаційний код 36143978) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30 грудня 2022 року.

Суддя М.С. Стадник