Рішення № 108212035, 09.12.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 357/9262/21

Провадження № 2/752/4450/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» до ОСОБА_1 про стягнення збитків в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

у серпні 2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» - адвокат Ткачук О.В. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків в порядку регресу у розмірі 22253,25 грн та судових витрат у розмірі 2270 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» (попередня назва - ПАТ «СК «Талісман Страхування») укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі за полісом № АМ/0532562 від 04.08.2017, яким було забезпечено транспортний засіб марки Opel Astra G, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова, шасі, рами НОМЕР_2 .

02.03.2018 року в м. Києві по дорозі Великій Кільцевій, 33 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Opel Astra G д.н.з. НОМЕР_1 , що належить відповідачці під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Mitsubishi, Outlander д.н.з. НОМЕР_3 , № кузова, рами чи шасі НОМЕР_4 , що належить Департаменту патрульної поліції, під керуванням водія ОСОБА_3 .

Відповідачка ОСОБА_1 про настання страхового випадку повідомила страховика лише 27.03.2018 року.

Сума страхового відшкодування страховиком на користь потерпілої сторони погоджена страховим актом склала 22 253,25 грн.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2018 року у справі № 752/10198/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Між ПАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» і ТОВ «ФК «Женева» 12.08.2019 року було укладено Договір № 12/08/2019-1 відступлення (купівлі-продажу) прав регресних вимог.

У зв`язку з тим, що відповідач письмово не повідомив позивача про настання страхової події протягом трьох робочих днів після настання ДТП, після сплати відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 22253,25 грн. у порядку регресу.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 направлялись претензії, натомість відповідачами не було надано відповіді, та не було виконано вимог претензії.

Ухвалою Білоцерківського районного суду Київської області від 03.09.2021 року цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФК «Женева» направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 357/9262/21 передана до провадження судді Плахотнюк К.Г.

Ухвалою від 8 листопада 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а. с. 61).

У судовому засіданні сторони відсутні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, у встановлений строк відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.08.2017 року між приватним акціонерним товариством "СК "Талісман Страхування" та ОСОБА_1 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0532562, яким було забезпечено транспортний засіб Opel Astra G, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова, шасі, рами НОМЕР_2 . Термін дії Полісу з 12.08.2017 р. по 11.08.2018 рік (а.с. 4).

Право власності на автомобіль Opel Astra G, номерний знак НОМЕР_1 підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення БД № 405741, 02.03.2018 року о 10 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Велика кільцева дорога, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Opel Astra G, д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні з крайньої лівої смуги руху в крайню праву смугу руху, не надав переваги в русі, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi, Outlander д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.3 ПДР (а.с. 12).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2018 року у справі № 752/10198/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 29).

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у які беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження пошкодження автомобіля Mitsubishi, Outlander д.н.з. НОМЕР_3 позивачем були надані копії фотокарток цього автомобіля (а.с. 8-11), акт № 22266 огляду колісного транспортного засобу від 28 березня 2018 року (а.с. 7), розрахунки ремонтної калькуляції № 22266 від 28.03.2018 (а.с. 18-22), Рахунок № ЛН-00000000000000572 від 17.07.2018 року ФОП ОСОБА_4 (а.с. 23).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

27.03.2018 року власник ТЗ Mitsubishi, Outlander д.н.з. НОМЕР_3 - Департамент патрульної поліції (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 ) звернувся до ПрАТ СК Брітіш Авто Клаб, який є правонаступником ПАТ "СК "Талісман Страхування", з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ (а.с. 16).

30.03.2018 року страхувальник ОСОБА_1 звернулася до страховика з заявою / повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14).

17.07.2018 року потерпіла сторона Департамент патрульної поліції звернулась до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 24).

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

27.07.2018 року ПрАТ СК Брітіш Авто Клаб розрахувало суму страхового відшкодування на підставі Рахунку № ЛН-00000000000000572 від 17.07.2018 року ФОП ОСОБА_4 .

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi, Outlander д.н.з. НОМЕР_3 з урахуванням зносу була погоджена страховим актом № 000000031818010101 від 01.08.2018 року і склала 22 253,25 грн (а.с. 25,26).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до підпункту 33.1.4 п.33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якого у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з підпунктом «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

За змістом наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.

Разом з тим за наявності у страхувальника або водія документально підтверджених поважних причин невиконання свого обов`язку щодо повідомлення страховика про ДТП підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.

Отже, ухвалюючи рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, суди повинні з`ясовувати чи було повідомлено страховика про ДТП, а в разі відсутності такого повідомлення - встановити з яких причин, чи можна вважати такі причини поважними та чи є документальне підтвердження цих причин.

Зазначений правовий висновок був сформований Верховним Судом України 31 травня 2017 року у справі 753/16740/15-ц.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо причин неповідомлення страховика та їх поважності, а відсутність відзиву відповідача на позов позбавляє суд можливості з`ясувати дійсні обставини справи у цій частині.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається, між ПАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» і ТОВ «ФК «Женева» 12.08.2019 року було укладено Договір № 12/08/2019-1 відступлення (купівлі-продажу) прав регресних вимог.

Згідно з п.1 Договору відступлення за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець відступає покупцеві належні продавцеві, а покупець набуває права регресних вимог до боржників, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 (а.с. 32-36).

Позивач звернувся до відповідача з претензією про регресну вимогу та виплату компенсації в добровільному порядку (а.с. 31). Оскільки відповідач не відшкодував шкоду, тому згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач отримав право вимоги на таке відшкодування.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в розмірі понесених витрат в сумі 22253,25 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» до ОСОБА_1 про стягнення збитків в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (код ЄДРПОУ 40888017, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 62в, оф. 211) суму відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 22253,25 та судовий збір у сумі 2270 грн., що разом складає належну до стягнення суму 24523 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять три) гривень 25 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк