Рішення № 108208987, 30.12.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9212/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого просить:

визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області;

зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на сесії ради та прийняти відповідне рішення після скасування обмежень щодо безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність та припинення чи скасування військового стану в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року поновлено строк звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач звернулася із клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області. При цьому, зазначив, що клопотання розглянуто 7 лютого 2022 року на постійній комісії селищної ради з питань планування території, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи. В процесі вивчення комісією питання було встановлено, що на вказану земельну ділянку на картографічному матеріалі прийнято рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської ради восьмого скликання від 26.10.2021 року № 248 «Про створення громадського пасовища», яким створено громадське пасовище в с. Ємцева Долина /а.с. 64-74/.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

До Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області надійшло клопотання ОСОБА_1 від 05.01.2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 28-32/.

Листом від 09.02.2022 № 672/03-08 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що клопотання розглянуто 7 лютого 2022 року на постійній комісії селищної ради з питань планування території, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи. В процесі вивчення комісією питання було встановлено, що на вказану земельну ділянку на картографічному матеріалі прийнято рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської ради восьмого скликання від 26.10.2021 року № 248 «Про створення громадського пасовища», яким створено громадське пасовище в с. Ємцева Долина. Враховуючи вищевикладене, за рекомендацією постійної комісії, клопотання не внесене на розгляд вісімнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання /а.с. 16, 27/.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність оформлюється рішенням ради.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 28-32/.

Листом від 09.02.2022 № 672/03-08 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що клопотання розглянуто 7 лютого 2022 року на постійній комісії селищної ради з питань планування території, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи. В процесі вивчення комісією питання було встановлено, що на вказану земельну ділянку на картографічному матеріалі прийнято рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської ради восьмого скликання від 26.10.2021 року № 248 «Про створення громадського пасовища», яким створено громадське пасовище в с. Ємцева Долина. Враховуючи вищевикладене, за рекомендацією постійної комісії, клопотання не внесене на розгляд вісімнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання /а.с. 16, 27/.

Однак, відповідач одне із передбачених законодавцем рішень у спосіб встановлений законом (шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні ради) не прийняв, а тому суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №826/14320/17 від 19.08.2021 в аналогічній справі.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові №826/14320/17 від 19.08.2021, які обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

А отже, враховуючи викладене, суд обираючи ефективний спосіб захисту, керуючись ст. 245 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви від 05 січня 2022 року у спосіб визначений статтею 118 ЗК України.

У зв`язку із тим, що відповідачем не прийнято у порядку та спосіб, визначений законодавством рішення за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, то суд не надає оцінку підставам, зазначеним відповідачем у листі адресованому позивачу та у відзиві на позов.

Вказана оцінка обставинам та їх обґрунтуванням може надаватися лише під час вирішення спору щодо правомірності самого рішення відповідача, яке має бути прийнято у формі та порядку чітко визначеними законом.

Відповідач за наслідками розгляду відповідної заяви фізичної особи про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою може прийняти рішення і про надання такого дозволу і про відмову в наданні відповідного дозволу, виходячи із повноважень передбачених законом та наявності та/або відсутності відповідних обставин та правових підстав для прийняття такого рішення. Однак, якщо таке рішення буде порушувати права будь-якої особи, то відповідач зобов`язаний буде обґрунтовувати законність такого рішення, зокрема вимогами чинного на час його прийняття законодавства, у разі оскарження такого рішення до суду.

Суд зазначає наступне, надаючи оцінку вимогам зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на сесії ради та прийняти відповідне рішення після скасування обмежень щодо безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність та припинення чи скасування військового стану в Україні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 ч. 245 КАС України).

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. "а" та "д" ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; д) організація землеустрою.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 19 Закону України "Про землеустрій", до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.

Статтею 35 вказаного Закону передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3, 7, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, в процесі прийняття рішення (вчинення дій) суб`єкт владних повноважень повинен діяти: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Із урахуванням встановлених при розгляді цієї справи обставин, суд доходить висновку, що при вирішенні ініційованого позивачем земельного питання, відповідач - орган який вправі розпоряджатися землею, був зобов`язаний прийняти рішення, однак не прийняв.

Для виправлення раніше допущених недоліків, рада повинна розглянути клопотання, встановити правовий режим бажаної для позивача земельної ділянки та сформувати позицію про наявність чи відсутність правових підстав для надання відповідного дозволу позивачу.

Крім цього, суд враховує, що на момент ухвалення цього судового рішення в Україні діє воєнний стан.

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року N 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні за визначених підстав в умовах якого допускається тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Одне із таких обмежень встановлено Законом України від 24 березня 2022 року N 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, яким внесені зміни до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Разом з тим суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року N 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року N 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 15.08.2022 № 2500-ІХ затверджено Указ Президента Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 16.11 2022 року № 2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року №389-VIII.

Як наслідок, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, виходячи за межі заявлених вимог, вважає належним та достатнім зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на сесії ради та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн /а.с. 10/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, суд виходить з таких міркувань.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат адвокатом Дроменко Л.В. надані копії: договору про надання правової допомоги (представництво інтересів у адміністративній справі) від 18 жовтня 2022 року, звіту про виконану роботу від 22 жовтня 2022 року, квитанції №33 від 22 жовтня 2022 року про сплату гонорару у розмірі 3000,00 грн, а також примірник ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1109113 /а.с.17-20/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що спір у справі не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, задовольняючи частково позов, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у цій справі до 1500,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд.22, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 21044987) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду клопотання ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області у спосіб визначений статтею 118 ЗК України.

Зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на сесії ради та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд.22, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 21044987) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) та на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

СуддяІ.Г.Ясиновський