Рішення № 108205416, 21.12.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4705/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

21 грудня 2022 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

Позивач ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3

( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )

до

Відповідач - ОСОБА_4

( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні»

Львівської міської ради

(79035, м. Львів, вул. Зелена, 204 Б, приміщення 137)

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Позиції сторін та учасників справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

09.09.2022 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Згідно прохальної частини позовної заяви, орган опіки та піклування просить суд позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, просить стягнути з громадянки ОСОБА_4 аліменти на утримання її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2744 грн. на користь закладу, в якому перебуватимуть діти починаючи з дня подання заяви і до їх повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, орган опіки та піклування вказує, що відповідач є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 свідомо й систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей. Як стверджує представник позивача, мати малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не цікавиться станом здоров`я дітей, не займається їх вихованням, не створює належних умов проживання, що є підставою для позбавлення її батьківських прав відносно останніх.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.09.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 11.10.2022 року представником позивача ОСОБА_1 заявлено клопотання про допит у справі в якості свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

14.11.2022 року до суду подано Висновок Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 14.11.2022 року підготовче провадження у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів закрито та прихначено справу до судового розгляду по суті.

05.12.2022 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника установи, згідно якого установа позов підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.12.2022 року представник Галицької районної адміністрації Львівської міської ради - Чура Л.Б. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, зокрема у відповідності до ст. 128 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за її відсутності не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з`являвся в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію позивача, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення ЦК України, зокрема стаття 16 визначають, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, вислухавши доводи учасників процесу та свідка, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05.08.2011 року, матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження, згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України для призначення допомоги від 05.08.2011 № 00009315450, відомості про батька малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані за вказівкою матері.

Відповідно до свідоцтва про народження від 21.09.2016 серії НОМЕР_5 , матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження, згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України, для призначення допомоги від 21.09.2016 № 000017126388 відомості про батька малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані за вказівкою матері.

Малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 100 від 09.05.2022 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 05.08.2022 року, проведеного працівниками відділу «Служба у справах дітей» Галицького району за адресою: АДРЕСА_3 , помешкання складається з двох кімнат, кухні та санвузла. Квартира забезпечена водо-, газо-, електропостачанням. Опалення пічне. Кімнати прохідні, міжкімнатних дверей немає. У кухні брудна підлога, розкидані особисті речі, дитячі іграшки; постіль, підлога та меблі брудні. Діти мають окреме місце для сну (двоярусне ліжко). Постіль на дитячих ліжках брудна, розкидані особисті дитячі речі. Умови для проживання дітей незадовільні. Санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний.

З листа відокремленого підрозділу «Лікарня Князя Лева» КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» від 31.08.2022 №638 вбачається, що сім`я ОСОБА_7 має укладені декларації від 18.04.2022 року з сімейним лікарем відділення сімейної медицини № 1. Діти, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходили плановий диспансерний огляд з 20.04.2021 по 29.04.2022. Заключення - здорові. З того часу ОСОБА_4 з дітьми до сімейного лікаря не зверталась.

Згідно з характеристикою, наданою СЗШ № 22 ім. В. Стефаника, ОСОБА_8 навчається у 4-Б класі. Дівчинка фізично розвинена, але в навчанні відстає від своїх однолітків. На уроках неуважна, відсутнє бажання навчатися. Пише з помилками, погано читає і реагує. Кожного дня дитина запізнюється на уроки, бо з її слів, мама вчасно не розбудила вранці. Також, часто прогулює уроки. Вихованням і навчанням Емілії цікавиться не мама, а бабуся. Домашні завдання не виконує, але якщо виконує, то лише тоді, коли відвідувала «Львівський центр піклування про дітей».

Відділом «Служба у справах дітей» Галицького районну прийняте рішення скерувати малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділення «Термінове влаштування дітей «Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради з 08.08.2022.

08.08.2022 Емілію та ОСОБА_9 поміщено у відділення «Термінове влаштування дітей» Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради. До відділення дітей супроводжувала тітка ОСОБА_10 , оскільки мати малолітніх дітей додому не з`являлася з 02.08.2022 року.

Відділом «Служба у справах дітей» Галицького районну скеровано лист від 10.08.2022 року № 260001-вих 58224 у Львівське районне управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області з проханням встановити місце перебування громадянки ОСОБА_4 .

Львівське районне управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області листом від 19.08.2022 №14609/37-22 повідомило, що встановити місцезнаходження ОСОБА_4 не представилось за можливе. У зв`язку з наведеним, малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказом управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 23.08.2022 №373, знято з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

13.07.2022 до відділу «Служба у справах дітей» Галицького району надійшов лист №4-260810-17168 директора Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради з інформацією про те, що відповідно до індивідуального плану надання соціальної послуги консультування ОСОБА_11 та її дітям ОСОБА_12 і ОСОБА_13 було рекомендовано відвідувати консультації практичного психолога 1 раз на тиждень. Максимальний термін надання соціальної послуги 1 календарний рік.

Від моменту зарахування, сім`я ОСОБА_7 жодного разу не з`явилась для подальшої співпраці. ОСОБА_11 неодноразово телефонували, проте вона не виходила на контакт, а коли виходила, то обіцяла відвідувати із дітьми консультації практичного психолога, але цього не робила. 04.05.2022 фахівцем з соціальної роботи відділення «Служба підтримки сім`ї» було здійснено візит за адресою проживання сім`ї. Пані ОСОБА_16 повідомила, що планує отримувати соціальну послугу, але самостійно у відділення «Служба підтримки сім`ї» сім`я не приходила.

Відповідно до листа Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради від 31.08.2022 №4-260810-23176, з часу влаштування малолітніх у Центр, матір дітей - ОСОБА_4 жодного разу не телефонувала та не з`являлась щоб зустрітись із своїми дітьми.

Згідно з інформаційним листом Середньої загальноосвітньої школи № 22 ім. В. Стефаника від 15.08.2022 №130 ОСОБА_8 навчалася у СЗШ №22 ім. В. Стефаника впродовж 2018-2022 р.р. За весь період перебування у школі дитині важко було засвоювати програму навчання. З 1 класу дівчинка була замкненою, потрібна була постійна допомога з боку вчителя, психолога, а найбільше зі сторони матері. Дозвіл на роботу шкільного психолога та соціального педагога мати не давала. Зазвичай дитина була сумна та мало комунікабельна. Коли проводилися заняття у класі, в Емілії була виражена тривожність, про яку намагалися повідомити матір, але вона не з`являлася до школи. А коли і приходила, то була в стані алкогольного сп`яніння. Часто ОСОБА_15 втікала з уроків, пояснюючи це тим, що їй нецікаво. Вживала нецензурну лексику. Дитина була схильна до перебільшень та часто могла обманювати. Розповідала, що час після школи проводила гуляючи до пізньої години сама, без нагляду дорослих. Зовнішній вигляд дівчинки періодично був не охайним. Медичною сестрою школи було не одноразово виявлено педикульоз, що свідчить про те, що мама не дбала про свою дитину. Найбільше піклувалися про ученицю бабуся і прабабуся (виконували з нею домашні завдання, водили в центр соціального піклування). За останній рік навчання нічого не змінилося в кращу сторону. У 4 класі ОСОБА_15 пропустила 44 дні з 87 днів навчання (очного), на дистанційну форму навчання учениця не виходила. Емілія все частіше повторювала, що хоче щоб її забрали від мами. Рівень досягнення у дівчинки початковий, через недбалість мами.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Положеннями частини четвертої статті 231 Закону України «Про охорону дитинства» зобов`язано уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім`ями, дітьми та молоддю, в максимально короткий термін запропонувати сім`ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

Згідно ч.4 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно п.3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМ України від 24 вересня 2008 р. N 866, органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, з дотриманням принципу - забезпечення найкращих інтересів дитини.

Так, матеріали справи містять Висновок від 23.09.2022 року №260001-вих-77021 Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до даного висновку, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно її малолітніх дітей.

Окрім того, у судовому засіданні 21.12.2022 року було допитано у якості свідка ОСОБА_6 , яка повідомила, що є бабусею малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та є матір`ю ОСОБА_4 . Свідок вказала, що вихованням дітей у більшості займається вона, оскільки донька часто відсутня вдома. Повідомила, що бажає щоб онуки проживали з нею. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 віднесла на розсуд суду.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

За наведених обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як судом встановлений факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх малолітніх дітей, відносно яких вона не проявляє батьківської турботи, не надає матеріальної допомоги та не піклується про них.

Позбавлення відповідача батьківських прав на теперішній час є єдиним можливим засобом забезпечення дітям спокійного життя, гармонічного виховання, як того вимагає ст. 150 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст.150 та ст. 180 СК України, кожна дитина має право на піклування батьків, і батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей з ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: якщо батьки не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання освіти.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено у статті 166 СК України. Так, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Відтак, суд приходить до висновку, що викладені факти ухилення ОСОБА_4 від виконання батьківських обов`язків по утриманню та наданню належних умов для виховання та розвитку дітей знайшли своє підтвердження, а тому для настання позитивного результату для забезпечення належного розвитку малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та з метою захисту їх прав та інтересів, відповідач має бути позбавлена батьківських прав.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є однією з встановлених Законом гарантій для забезпечення інтересів дитини.

Отже, з врахуванням положень частини другої статті 166, статей 183, 193 Сімейного кодексу України з ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на утримання її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2744 грн. 00 коп., на кожного, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття на користь закладу, в якому перебуватимуть діти.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, стягнення аліментів з відповідача повинно відбуватися з 09.09.2022 року, оскільки позовна заява надійшла до Галицького районного суду м. Львова саме у вказану дату.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивача при подачі позовної заяви звільнено від сплати судового збору на підставі п.14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1984 грн. 80 коп.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, ?

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на утримання її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти, у твердій грошовій сумі в розмірі 2744 грн. 00 коп., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття на користь закладу, в якому перебуватиме дитина.

Стягнути з ОСОБА_4 на утримання її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти, у твердій грошовій сумі в розмірі 2744 грн. 00 коп., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття на користь закладу, в якому перебуватиме дитина.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 1984 грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_4

( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради (79035, м. Львів, вул. Зелена, 204 Б, приміщення 137).

Повний текст рішення складено 30 грудня 2022 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.