Рішення № 108204764, 15.04.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/4794/21

Провадження № 2/932/2580/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15квітня 2022року Бабушкінськийрайонний судм.Дніпропетровська у складісудді Кудрявцевої Т.О., розглянувшиу приміщеннісуду ум.Дніпрі,за правиламиспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«РЕТАЛ ДНІПРО»,Приватного акціонерноготовариства «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»,про стягненнянедоплаченого страховоговідшкодування тавартості відновлювальногоремонту автомобіля, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2021 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів.В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач упозові посилаєтьсяна те,що 23.05.2019року о08год.30хв.мала місцеДТП,в результатіякої булопошкоджено належниййому автомобільGeelyMRд.н.з. НОМЕР_1 .Відповідно допостанови Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 07.08.2019року винниму ДТПє ОСОБА_2 ,який керувававтобусом Ікарус256,д.н.з. НОМЕР_2 ,що належитьТОВ «РеталДніпро» таперебуває з ОСОБА_2 у трудовихвідносинах.Згідно звисновком автотоварознавчоїекспертизи №0606/19/19від 06.06.2019року вартістьвідновлювального ремонтупошкодженого автомобіля Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування зносу становить 51139 грн. 36 коп., з урахуванням зносу становить 35754 грн. 24 коп. Фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 48611 грн. 44 коп., що підтверджується Актом виконаних робіт СТО ФОП « ОСОБА_3 » №7 від 27.09.2019 року. Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Ретал Дніпро» застрахована ПрАТ СК «Княжа», зазначеною страховою компанією 25.07.2019 року на рахунок СТО ФОП « ОСОБА_3 », де здійснювались ремонтно-відновлювальні роботи, було виплачене відшкодування в розмірі 24201 грн. 15 коп., що частково задовольнило майнові вимоги позивача. Так як автотоварознавчою експертизою встановлена вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу у розмірі 35754 грн. 24 коп., а страхова компанія сплатила лише 24201 грн. 15 коп., то різниця недоплаченого відшкодування в розмірі 11553 грн. 09 коп. підлягає стягненню з відповідача ПрАТ СК «Княжа». З огляду на вищезазначене, обов`язок по сплаті вартості відновлювального ремонту в розмірі, що не покривається страховим відшкодуванням 12857 грн. 20 коп. (48611,44-35754,24) підлягає стягненню з ТОВ «Ретал Дніпро» як володільця джерела підвищеної небезпеки. Просив суд стягнути вказані суми з відповідачів разом із судовим збором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16.06.2021 року зазначена цивільна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою від 17.06.2021 року позовна заява залишена без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

13.08.2021 року позивачем усунуті недоліки вказані в ухвалі суду.

Ухвалою судді від 16.08.2021 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.10.2021 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Ретал Дніпро» надійшов відзив, в якому представник зазначає, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні. У відзиві посилається на те, що позовна заява складена з порушенням ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, та відповідно ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачеві, викладені в позовній заяві обставини щодо вартості ремонту не відповідають дійсності та підпадають під сумнів. Позивач є неналежним позивачем, оскільки оплату за ремонт автомобіля здійснював не він, а інша особа, дані позивача зазначені не дійсні, позовні вимоги є недоведеними.

Відповідачу ПрАТ СК «Княжа» надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі, яка була отримана. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.05.2019 року о 08:30 год. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Ікарус 256, д.н.з. НОМЕР_2 , по пр.Богдана Хмельницького, 131 в м. Дніпро, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в наслідок чого автомобіль Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.08.2019 року водія ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Ретал Дніпро» та керував транспортним засобом, який належить на праві власності вказаному підприємству.

На момент ДТП ТОВ «Ретал Дніпро» мала поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ "СК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП".

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №0606/19/19 від 06.06.2019 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування зносу становить 51 139 грн. 36 коп., з урахуванням зносу становить 35 754 грн. 24 коп. Фактична вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 48 611 грн. 44 коп., що підтверджується Актом виконаних робіт СТО ФОП « ОСОБА_3 » №7 від 27.09.2019 року.

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 25.07.2019 року на рахунок СТО ФОП « ОСОБА_3 », де здійснювались ремонтно-відновлювальні роботи, було перераховане відшкодування в розмірі 24 201 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР061541 від 25.07.2019 року.

Витрати, які поніс позивач за проведення даної експертизи склали 1500 грн., що підтверджується квитанцією про оплату наданих експертних послуг від 06.06.2019 року.

Таким чином, розмір недоплаченого страхового відшкодування становить 11 553 грн. 09 коп. (35754,24 грн. 24 201,15 грн.).

З огляду на вищезазначене, обов`язок по сплаті вартості відновлювального ремонту в розмірі, що не покривається страховим відшкодуванням 12 857 грн. 20 коп. (48 611,44 грн. 35 754,24 грн.) підлягає стягненню з ТОВ «Ретал Дніпро» як володільця джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд керується наступними нормами права.

Частиною 3 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами статті 1192 ЦК України визначено, що суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 14 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Порядок і умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені статтями 1187, 1188 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що на відповідача покладено обов`язок довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, спричинена внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з вини відповідача. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв`язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

Разом з тим, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 35.1 цього Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно із п. 36.2. ст. 36 цього Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає відповідальність власника такого джерела. Завдавач шкоди, тобто ТОВ «Ретал Дніпро», застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», а тому з останнього має бути стягнута матеріальна шкода відповідно до умов договору страхування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь позивача суми недоплаченого страхового відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 11553 грн. 09 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ «Ретал Дніпро» на користь позивача вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, суд виходить з наступного.

Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 48 611 грн. 44 коп., що підтверджується Актом виконаних робіт СТО ФОП « ОСОБА_3 » №7 від 27.09.2019 року.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №0606/19/19 від 06.06.2019 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Geely MR, д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування зносу становить 51 139 грн. 36 коп., з урахуванням зносу становить 35 754 грн. 24 коп. Таким чином, втрата товарної вартості автомобіля складає 12 857 грн. 20 коп. (48611,44 грн. 35754,24 грн.).

Згідно зі ст. 33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Згідно із п.2.11 Правил дорожнього руху України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі ст. 32.7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно до ст. 36.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно з ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд, за вибором потерпілого. може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в абз. 2 та 4 пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст.453ЦК, статей 48, 51, 52, 54, 56, 57 Закону України "Про власність". Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Аналогічна правова позиція міститься у п. 14 Постанови № 4 від 01.03.2013 р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». Так, при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. У разі якщо на час виконання рішення суду про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням суду кошти зросли ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких було присуджено відшкодування, потерпілий із цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після зростання цін і тарифів.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ «Ретал Дніпро» компенсації втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 12 857 грн. 20 коп., що є різницею між страховим відшкодуванням (35 754 грн. 24 коп.) та реальними збитками (витратами) по ремонту автомобіля (48 611 грн. 44 коп.) підлягають задоволенню.

Щодо викладених у відзиві ТОВ «Ретал Дгіпро» обставин, суд приходить до наступного.

Суд не приймає до уваги обставини щодо не додержання позовної заяви вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, оскільки вони не відносяться до суті позовних вимог, вказана позовна заява прийнята судом як така, що відповідає вимогам ЦПК України і у справі відкрито провадження.

Щодо доводів про сумнів відповідача у законності Акту виконаних робіт та висновку автотоварознавчої експертизи, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Відповідно до пункту 8.3. Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено 2 випадки, коли у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості та який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до пункту 8.6.1. Методики, величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюється як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями1166,1187,1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.

Вищезазначена правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 04.06.2014 року у справі № 6-49цс14. Також, вищезазначена позиція міститься в Висновках Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави передбаченої, п. 1. ч. 1. ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за І півріччя 2014 року.

Враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода, у якій пошкоджено автомобіль позивача, сталась з вини відповідача та перебуває у взаємозв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України, відповідач має відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки, в тому числі у вигляді втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 12 857 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Таким чином, позивачем були дотриманні вищезазначені вимоги чинного законодавства України та була проведена відповідна оцінка пошкодженого належного йому транспортного засобу.

На підставі ст. 22 ЦК України з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню вартість проведеного експертного дослідження у розмірі 1500грн., сплата якої позивачем підтверджена документально.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача, а тому з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 909 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«РЕТАЛ ДНІПРО»,Приватного акціонерноготовариства «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»,про стягненнянедоплаченого страховоговідшкодування тавартості відновлювальногоремонту автомобіля - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 24175269 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 страхове відшкодування у розмірі 11553 грн. 09 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТАЛ ДНІПРО», код ЄДРПОУ 34657144 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 12 857 грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТАЛ ДНІПРО», код ЄДРПОУ 34657144, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , понесені судові витрати по справі сплачений судовий збір у сумі 454 грн. 50 коп., вартість проведеного експертного дослідження у розмірі 750,00 грн., а всього 1204,50 грн.

Стягнутиз Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 24175269, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , понесені судові витрати по справі сплачений судовий збір у сумі 454 грн. 50 коп., вартість проведеного експертного дослідження у розмірі 750,00 грн., а всього 1204,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева