Ухвала суду № 108204046, 12.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 16/17/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12.12.2022 Справа № 908/3236/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши в судовому засіданні заяву (вих.№02-01/114 від 27.09.2022) арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича

про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника,

у справі № 908/3236/21

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Маресто Україна (пр. Лобановського Валерія, буд. 56, м.Київ, 03037; код ЄДРПОУ 41189553)

2. Акціонерне товариство Банк інвестицій та заощаджень (вул.Юрія Іллєнка, 83-Д, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095)

3. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; ідент.№ НОМЕР_1 )

4. фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; ідент.№ НОМЕР_1 )

5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ідент.№ НОМЕР_2 )

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю Центр медичної візуалізації Малахіт (проспект Соборний, буд. 143, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39276492)

про банкрутство

Розпорядник майна, ліквідатор - арбітражний керуючий Данілов Артем Іванович (адреса: Гагарінське плато, буд.5/3, ап.176, м.Одеса, 65062)

За участі представників учасників:

від кредитора АТ Банк інвестицій та заощаджень /в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів/ Єфремова І.В., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1239 від 15.06.2012, довіреність № 05-1/05-151 від 14.12.2021

від ФОП ОСОБА_1 Яма Д.М., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №748 від 16.04.2009, договір про надання правової допомоги №428-ц-2022 від 01.01.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1088247 від 04.05.2022

від ОСОБА_1 - Яма Д.М., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №748 від 16.04.2009, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1091829 від 01.07.2022

від ФОП ОСОБА_2 Бєлан С.В., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001559 від 09.02.2018, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1080934 від 27.01.2022

ліквідатор /в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів/ - арбітражний керуючий Данілов А.І. (постанова Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 у справі № 908/3236/21)

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих.№ 86/10-21 від 29.10.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю Маресто Україна (пр.Лобановського Валерія, буд.56, м.Київ, 03037; код ЄДРПОУ 41189553) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Центр медичної візуалізації Малахіт (пр.Соборний, буд.143, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39276492).

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд заяви визначено судді Ніколаєнку Р.А.(протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021).

За наслідками підготовчого засідання, ухвалою від 23.11.2021 у справі № 908/3236/21 суд відкрив провадження у справі про банкрутство Боржника - ТОВ Центр медичної візуалізації Малахіт.

Розпорядником майна Боржника суд призначив арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича.

22.08.2022 суд постановив ухвалу за підсумками попереднього засідання у справі № 908/3236/21.

28.09.2022 до суду надійшла заява (вих.№ 02-01/114 від 27.09.2022) розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Данілова А.І. про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника.

Ухвалою від 06.10.2022, після усунення розпорядником майна недоліків заяви у строк, визначений ухвалою від 03.10.2022, суд прийняв та призначив заяву до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2022 о 12.00, дозволив участь розпорядника майна та кредитора ТОВ Маресто Україна в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи раніше задоволені відповідні клопотання цих учасників справи.

Ухвалою від 02.11.2022 суд задовольнив клопотання кредитора АТ Банк інвестицій та заощаджень про надання дозволу представнику даного кредитора на участь в засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 08.11.2022 судове засідання з розгляду заяви розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Данілова А.І. про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника суд відклав до 23.11.2022 об 11.30, в засіданні 23.11.2022 оголосив перерву до 12.12.2022, 11.00.

Суд констатує, що постановою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 у даній справі Боржника ТОВ «ЦМВ «Малахіт» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.

У підставу подання заяви арбітражним керуючим Даніловим А.І. покладено положення ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Арбітражним керуючим зазначено, що в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт» визнано вимоги кредиторів в загальній сумі 10384337,61 грн, що відображено в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 22.08.2022 у справі № 908/3236/21, ці вимоги внесено розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у справі № 908/3236/21.

З поданням заяви арбітражний керуючий просить покласти на директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної візуалізації «Малахіт» (код ЄДРПОУ 39276492; адреса: 69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.143) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, чиї грошові вимоги визнано в межах справи № 908/3236/21 в сумі 10384337,61 грн.

Обґрунтовуючи подання заяви, арбітражний керуючий Данілов А.І. зазначив, що відповідно до відомостей фінансової звітності ТОВ «ЦМВ «Малахіт» за 2020 рік розмір зобов`язань Товариства (4899,2 тис. грн) перевищував розмір активів (3155,8 тис. грн) на 1743,40 грн, тобто вартості активів Товариства не вистачало для задоволення всіх вимог кредиторів, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання зобов`язань Товариства перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). При цьому ж арбітражний керуючий зазначив, що реальний розмір заборгованості Боржника перед його кредиторами ТОВ «Діатех-Україна», АТ «Банк інвестицій та заощаджень», ТОВ «Маресто Україна», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 становив 10151611,99 грн, що було приховано Боржником та до фінансової звітності за 2020 рік внесено недостовірні відомості. На переконання арбітражного керуючого директор ТОВ «ЦМВ «Малахіт» ОСОБА_1 був зобов`язаний звернутися до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше 18.02.2021 (виходячи з того, що фінансовий звіт малого підприємництва Боржника був поданий ним 18.01.2021), проте цього не здійснив.

Також арбітражний керуючий зазначив, що критично оцінює показники, зазначені Боржником в поданому ним Уточненому балансі за 2020 рік від 18.12.2021 та вважає підозрілим сам факт складання та подання до органів ДПС безпосередньо керівником Боржника Уточненого балансу за 2020 рік від 18.12.2021, зокрема з огляду на те, що на неодноразові запити розпорядника майна Лобановим В.О. не надано господарських договорів та первинної документації, виходячи з яких можна було б перевірити наявність юридичних та фактичних підстав для подання уточненої звітності за 2020 рік та правильність підрахунку фінансових показників, зазначених ОСОБА_1 в Уточненому балансі за 2020 рік.

22.11.2022 через систему «Електронний суд» суд отримав заяву представника кредитора ФОП ОСОБА_2 адвоката Бєлана С.В. з викладенням у ній, в тому числі, позиції по заяві розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника.

23.11.2022 також через систему «Електронний суд» суд отримав відзив на заяву про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника від представника ОСОБА_1 адвоката Ями Д.М.

Обидва представники посилаються на практику Верховного Суду, зокрема на постанову Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, де вказується, що обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (п.193 постанови). Представники стверджують, що в даному випадку другий юридичний факт відсутній, а зазначені у заяві арбітражним керуючим суми активів, зобов`язань та чистих активів ТОВ «ЦМВ «Малахіт» станом на 31.12.2020 не відповідають дійсності, що пов`язано з тим, що арбітражний керуючий при визначенні (встановленні) вказаних сум керувався лише первісною фінансовою звітністю малого підприємства, поданою ТОВ «ЦМВ «Малахіт» 18.01.2021 до Головного управління статистики у Запорізькій області, однак 18.12.2021 ТОВ «ЦМВ «Малахіт» до ГУ ДПС у Запорізькій області було подано нову (уточнену) фінансову звітність малого підприємства (Баланс на 31.12.2020), згідно з якою розмір активів ТОВ «ЦМВ «Малахіт» складав 8389,5 тис. грн, в той час як розмір зобов`язань 6097,8 тис. грн. З цього підсумовано та наголошено, що відсутня головна підстава (ознака) загрози неплатоспроможності, визначена Верховним Судом як обов`язкова, оскільки за уточненої звітністю розмір всіх активів ТОВ «ЦМВ «Малахіт» станом на 31.12.2020 перевищував розмір зобов`язань, що в свою чергу виключає наявність законних підстав для покладення на керівника Боржника солідарної відповідальності. Також представники вказують, що арбітражний керуючий безпідставно включає до визначеної ним суми простроченої заборгованості суми зобов`язань перед АТ «Банк інвестицій та заощаджень», ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , та частково перед АТ «Таскомбанк», строк виконання яких на 31.12.2020, 18.01.2021 (дата подання Балансу на 31.12.2020) не настав.

Так, щодо АТ «Банк інвестицій та заощаджень» представник керівника Боржника зазначив, що заборгованість Боржника перед цим Банком в розмірі 4132538,29 грн виникла у грудні 2021 року, після пред`явлення Банком вимоги до ТОВ «ЦМВ «Малахіт» як до поручителя за виконання зобов`язань за укладеними Банком з ОСОБА_1 кредитними договорами.

Визначений арбітражним керуючим розмір заборгованості ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед АТ «Таскомбанк» - 230483,18 грн представник керівника Боржника вважає не коректно визначеним, оскільки включає в себе в тому числі і пеню в сумі 37588,74 грн, розмір якої ТОВ «ЦМВ «Малахіт» був невідомий і строк сплати якої без відповідної вимоги АТ «Таскомбанк» не настав. Також, звернув увагу представник, необхідно врахувати, що станом на 17.12.2020 за рахунок набуття у власність майна іпотекодавця ОСОБА_1 згідно з договором іпотеки від 20.09.2019 (реєстр. № 1930) була погашена кредитна заборгованість ТОВ «ЦМВ «Малахіт» по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 1837041,25 грн, а решта сума заборгованості, в т.ч. за процентами, Банком від ТОВ «ЦМВ «Малахіт» не вимагалась.

Щодо визначеної арбітражним керуючим заборгованості ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед ОСОБА_1 , як поручителем, в розмірі 1837041,25 грн із датою виникнення - 16.12.2020 (за кредитним договором №Т20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 та договором іпотеки від 20.09.2019 реєстр. №1930) представник звернув увагу на той факт, що вимога ОСОБА_1 до ТОВ «ЦМВ «Малахіт» про сплату на його користь 1878684,14 грн протягом десяти днів з моменту отримання листа датована лише 30.03.2021 і, відповідно, ніякого зобов`язання, строк виконання якого настав, ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед ОСОБА_1 не мало ані станом на 16.12.2020, ані станом на 31.12.2020 чи 18.01.2021.

Стосовно заборгованості ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед ТОВ «Маресто Україна» в сумі 1041510,47 грн представник зазначив, що ТОВ «ЦМВ «Малахіт» не визнавало наявності будь-яких невиконаних зобов`язань перед ТОВ «Маресто Україна» до вирішення спору у господарському суді у відповідній справі за позовом ТОВ «Маресто Україна» і рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2021 у справі №908/3385/20, яким з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на користь ТОВ «Маресто Україна» було стягнуто 1018810,47 грн, набрало законної сили лише 26.07.2021.

Відносно вказаної арбітражним керуючим заборгованості ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед ФОП ОСОБА_2 в розмірі 1198600,00 грн представник керівника Боржника пояснив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була досягнута усна домовленість про те, що вказана заборгованість за договором на виконання робіт від 16.12.2019 буде сплачена ТОВ «ЦМВ «Малахіт» пізніше, після покращення фінансового стану Товариства, погіршення якого в 2020 році було викликано, насамперед, поширенням в Україні коронавірусної інфекції та запровадженням через це карантинних обмежень. У зв`язку з цим, враховуючи вказану усну домовленість та відсутність з боку ФОП ОСОБА_2 вимог щодо негайного погашення заборгованості, станом на 15.09.2020 (згідно умов договору), чи станом на 30.12.2020 чи на 18.01.2021 ТОВ «ЦМВ «Малахіт» не вважало вказану заборгованість такою, строк погашення якої вже наступив та/або погашення якої вимагалось з боку ФОП ОСОБА_2 на вказані дати.

Заперечення представника керівника Боржника стосовно визначеної арбітражним керуючим заборгованості та її розміру поділив представник кредитора ФОП ОСОБА_2 . Представники вважають, що правові підстави для покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника є відсутніми.

Арбітражний керуючий Данілов А.І., у свою чергу, подав пояснення на відзив ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності (вих.№ 02-01/155 від 02.12.2022), де наголосив, що ні керівник Боржника ОСОБА_1 , ні його представник не пояснили потребу у складанні та поданні Уточнено балансу на непрацюючому підприємстві, з відсутнім бухгалтером, одразу після відкриття провадження у справі про банкрутство та не надали будь-якої первинної документації на підтвердження правильності обчислення цифрових показників уточненого балансу, не пояснив, навіщо Уточнений баланс був направлений саме до органу ДПС, до якого баланс взагалі не здається, а не до органу статистики, до якого був поданий первинний баланс. З огляду на таке арбітражний керуючий знаходить відсутніми підстави вважати, що при визначенні ознак неплатоспроможності Боржника слід керуватися Балансом (уточненим) на 31.12.2020, який був поданий ТОВ «ЦМВ «Малахіт» 18.12.2021 до органу ДПС, а не Балансом на 31.12.2020, який був поданий ТОВ «ЦМВ «Малахіт» до органу статистики раніше 18.01.2021. Крім того, арбітражний керуючий вказав, що взагалі подання уточненої звітності Боржника відбулося всупереч нормативно-правовим положенням, якими врегульовані такі питання.

Пояснення з позицією по заяві арбітражного керуючого надано ТОВ «Маресто Україна» (б/н від 09.12.2022). Ініціюючий кредитор заяву арбітражного керуючого підтримує, вважає, що є наявними всі необхідні складові для покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника.

Судове засідання з розгляду заяви арбітражного керуючого про солідарну відповідальність керівника Боржника відбулося за участю ряду учасників (відображено у вступній частині даної ухвали) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та зафіксовано за допомогою системи vkz.court.gov.ua.

Арбітражний керуючий Данілов А.І. в засіданні 12.12.2022 підтримав подану ним заяву та її аргументи, які поділила представник АТ «Банк інвестицій та заощаджень», представники ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в свою чергу, підтримали подані письмові заперечення.

За наслідками судового засідання 12.12.2022, після заслуховування присутніх учасників суд у нарадчій кімнаті вирішив по суті заяву арбітражного керуючого ОСОБА_3 та питання порушення керівником вимог ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства. Вступну та резолютивну частини постановленої ухвали оголошено присутнім після виходу з нарадчої кімнати.

В поданій суду заяві арбітражним керуючим Даніловим А.І. поставлені вимоги покласти на директора Боржника ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, чиї грошові вимоги визнано в межах справи № 908/3236/21 в сумі 10384337,61 грн.

Тобто, безпосередньо арбітражний керуючий ОСОБА_3 визначив особу, яка відповідає по поставлених вимогах, коло управнених осіб та розмір відповідальності (стягнення).

Суд дійшов висновку, що заява арбітражного керуючого ОСОБА_3 є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не узгоджується із визначеними Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України порядком, способом захисту та реалізації прав з огляду на таке.

Ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) встановлено, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абз.2 ч.6 ст.34 КУзПБ).

У відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (наразі КУзПБ).

Ч.1 ст.5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Солідарна відповідальність керівника боржника це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

За вимогами ч. 3 ст.44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

В той же час зі змісту абз.2 ч.6 ст.34 КУзПБ слідує, що саме суд має вирішувати питання наявності порушення зі сторони керівника боржника вимог визначених абзацом першим цієї норми про що зазначає у ухвалі, що як наслідок є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності.

Підставами покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим цієї частини статті обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і такий факт за абзацом другим частини цієї статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

І лише після встановлення судом правопорушення керівником строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності) з постановленням ухвали з цього питання настають правові підстави для подальшого звернення за покладенням (стягненням) солідарної відповідальності з керівника боржника і таке право набувають у справі про банкрутство виключно кредитори боржника, що однозначно виходить зі змісту абзацу другого ч.6 ст.34 КУзПБ.

Встановлені в такій ухвалі суду обставини правопорушення зі сторони керівника боржника, невиконання керівником обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України мають преюдиціальне значення для подальшого звернення кредиторів з грошовими вимогами до керівника боржника.

У КУзПБ відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку визначеному статтею 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство, в т.ч. із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, ліквідатор), який виконує повноваження у справі про банкрутство, не є належним суб`єктом звернення з вимогами про покладення (стягнення) солідарної відповідальності за вимогами кредиторів до боржника на керівника боржника.

Внаслідок викладеного вище, заяву арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича суд залишив без задоволення.

В той же час суд зазначає, що питання порушення керівником боржника вимог абзацу першого ч.6 ст.34 КУзПБ має бути розглянуто судом в межах справи про банкрутство і такий розгляд як слідує з формулювання речення другого абзацу другого частини шостої статті 34 КУЗПБ відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника.

В даному випадку суд визнав за можливе розглянути це питання на даному етапі руху справи про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт», оскільки надані у справу відповідними учасниками матеріали, їх взаємні пояснення є для того досить достатніми.

До того ж, розгляд цього питання є фактично ініційованим.

Матеріалами реєстраційної справи Боржника, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що ТОВ «ЦМВ «Малахіт» утворено 27.06.2014, до складу засновників Товариства серед чотирьох фізичних осіб увійшов ОСОБА_1 , який також став керівником новоутвореного Товариства та виконував повноваження керівника протягом діяльності Товариства.

Згідно Статуту ТОВ «ЦМВ «Малахіт» 2018 року, затвердженого загальними зборами учасників 22.08.2018, ОСОБА_1 став єдиним учасником Товариства.

Ч.ч.1 3 ст.4 КУзПБ встановлено, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).

За положеннями статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

До такої відповідальності віднесено солідарну відповідальність у справах про банкрутство, застосування якої урегульовано нормами частини шостої статті 34 КУзПБ.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд підкреслює, що ця норма носить імперативний характер та встановлює саме безальтернативний обов`язок звернення до господарського суду на випадок обставин загрози неплатоспроможності, невиконання якого призводить до настання солідарної відповідальності керівника підприємства-боржника за незадоволення вимог кредиторів.

З урахуванням положень частини шостої статті 34 КУзПБ до предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення:

- виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо правового застосування положень про солідарну відповідальність (викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06 2022 у справі № 904/76/21) умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Для визначення ознак неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дозволяють кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Для існування загрози неплатоспроможності боржника (за відсутності між ним і кредитором спору про право) КУзПБ не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, зокрема необхідності прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На підтвердження такого висновку свідчить положення частин другої, третьої та четвертої статті 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.

З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (подібний висновок викладений також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

Як приведено в описовій частині даної ухвали, в даному випадку керівник Боржника, від імені якого діє представник, стверджує і на цьому наголошує, що є відсутньою головна підстава (ознака) загрози неплатоспроможності, визначена Верховним Судом як обов`язкова для солідарної відповідальності, що в свою чергу виключає наявність законних підстав для покладення на керівника Боржника солідарної відповідальності, що пов`язує з поданням Боржником уточненого балансу за підсумками 2020 року, саме показники якого на переконання представника Боржника слід застосовувати.

У зв`язку з такими обґрунтуваннями насамперед суд зазначає таке.

Матеріалами справи, поясненнями Боржника підтверджується, що 18.01.2021 Боржником до Головного управління статистики у Запорізькій області подано фінансову звітність малого підприємства Баланс на 31 грудня 2020 р. (прийнято згідно квитанції № 2 від 18.01.2021), згідно з яким на кінець звітного періоду розмір активів Боржника склав 3155,8 тис. грн (стр.1300 Балансу), тоді як розмір зобов`язань 4899,2 тис. грн (стр.1695 Балансу).

Після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржник 18.12.2021 подав фінансову звітність малого підприємства Баланс на 31.12.2020 р. до Головного управління ДПС у Запорізькій області (прийнято згідно квитанції № J090117 від 18.12.2021), у якому змінені ряд показників, зокрема у рядках 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695.

Обидва баланси як первісний - до Головного управління статистики у Запорізькій області, так і уточнений - до Головного управління ДПС у Запорізькій області подані в електронній формі, за кваліфікованим електронним цифровим підписом керівника ТОВ «ЦМВ «Малахіт» ОСОБА_1 .

В ході розгляду справи керівник Боржника, представник Боржника констатували факт подання уточненої звітності у наданих письмових поясненнях, а також й в усній формі у відповідних судових засіданнях, однак змістовних обґрунтувань подання уточненого Балансу на 31 грудня 2020 р. Боржником, керівником Боржника не представлено, в тому числі й на вимоги суду.

Зокрема, ухвалою від 04.10.2022 було частково задоволено клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Данілова А.І. про витребування доказів та, наряду з іншим, зобов`язано керівника Боржника ОСОБА_1 надати розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної візуалізації «Малахіт» арбітражному керуючому Данілову А.І. письмові пояснення на його запит вих. № 02-01/102 від 02.09.2022 р., з приводу подання уточненої звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної візуалізації «Малахіт», зокрема, надати відповіді та підтверджуючі документи з наступних питань:

- У зв`язку з чим ОСОБА_1 в якості керівника ТОВ «ЦМВ «Малахіт» було внесено зміни до офіційної звітності ТОВ «ЦМВ «Малахіт», зокрема, до стр. 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695 Балансу станом на 31.12.2020 р.?

- Надати докладні пояснення та документи, що підтверджують, обґрунтованість внесення змін та правильність обрахунку цифрових показників, зазначених у офіційній звітності ТОВ «ЦМВ «Малахіт», зокрема, стр. 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695 Балансу станом на 31.12.2020 р., який було подано ОСОБА_1 до Державної податкової служби України відповідно до квитанції № J090117 від 18.12.2021 р.;

- Чому вказані зміни до офіційної звітності ТОВ «ЦМВ «Малахіт», зокрема, до стр. 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695 Балансу станом на 31.12.2020 р. було внесено одразу після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт», а саме після 23.11.2021 р.?

Водночас, дотепер керівник Боржника чи його представник відповідей на поставлені запитання з їх документальним підтвердженням не надали.

З матеріалів справи причини такого достеменно встановити не вбачається за можливе.

Розшифровки до поданої фінансової звітності, як до поданої у встановлений строк, так і до уточненої, відсутні, що підтвердив і представник керівника Боржника на запитання суду в засіданні 12.12.2022.

Однак, у будь-якому разі, вирішальне значення у питанні щодо прийняття саме яких показників задля встановлення необхідних обставин має наступне.

Згідно з п.3.3 Порядку подання електронної звітності до органів статистики, затвердженого наказом Держкомстату 12.01.2011 № 3 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.03.2011 за №408/19146 (далі Порядок № 3) датою подання електронного звіту вважається дата, зафіксована у першій квитанції, за умови отримання респондентом другої квитанції з повідомленням про прийняття електронного звіту до оброблення.

П.3.6 Порядку № 6 передбачено, що у системі електронної звітності органів державної статистики для респондента можливі такі способи подання електронного звіту до адресата звітності:

за допомогою електронної пошти;

з гарантованим передаванням електронного звіту через посередника;

з використанням магнітних носіїв інформації.

У п.5.1 порядку № 3 визначено, що респондент на свій розсуд обирає найбільш зручний для себе спосіб подання електронного звіту до адресата звітності серед наведених у пункті 3.6 розділу III цього Порядку.

Порядок подання електронної звітності визначено у п.п. 5.2.1 п.5.2 Порядку № 3.

П.3.8 Порядку № 3 унормовано, що в разі якщо респондент надіслав до органів державної статистики кілька примірників одного електронного звіту (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається останній електронний звіт, надісланий відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. розділу V цього Порядку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні» підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Відповідно до п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ № 419 від 28.02.2000 (далі - Порядок № 419), дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку № 419 підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Таким чином, законодавством передбачено можливість подання уточненої звітності, що має здійснюватися в такому самому порядку, що і первісна звітність.

Крім того, за вимогами законодавства поданню уточненої звітності має передувати аудиторська перевірка.

Як свідчить витребувана та отримана у справу інформація Головного управління статистики у Запорізькій області (вих.№ 05-15/1402/05-21 від 31.11.2021, вих.№ 03-13/125/06-22 від 14.01.2022) Боржник протягом діяльності звітував, як суб`єкт підприємницької діяльності, до цього управління.

18.01.2021, як вже згадано, Боржник подав електронну звітність - Баланс на 31 грудня 2020 р. до органу державної статистики - Головного управління статистики у Запорізькій області, однак виправлена електронна звітність за цей звітний період - Баланс на 31 грудня 2020 р. подана Боржником до податкового органу Головного управління ДПС у Запорізькій області і це дійсно відбулося лише після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт».

До Головного управління статистики у Запорізькій області Боржник виправлену фінансову звітність не подавав, що в тому числі підтверджено і представником керівника Боржника в засіданні суду 12.12.2022.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у листі вих.№ 24725/6/08/01-18-04-09 від 12.09.2022 на запит арбітражного керуючого ОСОБА_3 підтверджено, що за даними систем ДПС України ТОВ «ЦМВ «Малахіт» (код ЄДРПОУ 39276492) було надано в електронному вигляді фінансову звітність малого підприємства за 2020 рік (рег.№ 53806183 від 18.12.2021). Також підтверджено, що ТОВ «ЦМВ «Малахіт» (код ЄДРПОУ 39276492) перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку і нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язкового надання фінансової звітності платниками єдиного податку до органів державної податкової служби.

При цьому ж ГУ ДПС у Запорізькій області поінформувало, що за інші періоди фінансову звітність до органів державної податкової служби ТОВ «ЦМВ «Малахіт» (код ЄДРПОУ 39276492) не надавало.

Аудиторська перевірка ТОВ «ЦМВ «Малахіт» не призначалася, не замовлювалася та не проводилася і це також підтверджено представником керівника на запитання суду в засіданні 12.12.2022.

З таких обставин у сукупності слідує висновок, що до органу статистики виправлена звітність Боржником взагалі не подавалась, заходи до подання до статоргану виправленої звітності Боржником не вживались, а само по собі виправлення як таке виконано поза вимог законодавства, тому Баланс Боржника на 31 грудня 2020 р., поданий до податкового органу 18.12.2021, не може слугувати належним, допустимим та достовірним доказом в розрізі його використання у спорі.

Отже, оцінці підлягають показники фінансової звітності Боржника станом на 31.12.2020, яка подана до статоргану у встановленому порядку.

Варто відзначити, що згідно з Балансом на 31 грудня 2018 р. розмір активів ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на цей звітний період складав 6833,3 тис.грн, а розмір зобов`язань 1217,6 тис.грн.

Згідно з Балансом на 31 грудня 2019 р. розмір активів ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на цей звітний період складав 8500,0 тис.грн, а розмір зобов`язань 3940,8 тис.грн.

На відміну від зазначених, Баланс ТОВ «ЦМВ «Малахіт» станом на 31 грудня 2020 р. став негативним. Так, загальна вартість активів Товариства зменшилася та склала 3155,8 тис.грн, натомість збільшився загальний розмір зобов`язань, який на кінець звітного періоду склав 4899,2 тис.грн.

Тобто, на кінець звітного періоду 2020 року розмір кредиторських зобов`язань ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перевищив розмір його активів на 1743,4 тис.грн.

При цьому ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на кінець цього звітного періоду мало невиконані зобов`язання перед декількома кредиторами, що слідує з матеріалів справи.

Так, існувала заборгованість перед ТОВ «Діатех-Україна» в розмірі 903000,00 грн.

Зазначається, що вимоги цього кредитора не заявлені в межах справи про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт», однак про заборгованість перед ТОВ «Діатех-Україна» повідомив безпосередньо керівник Боржника розпорядника майна під час розгляду справи про банкрутство.

Так, на вимогу арбітражного керуючого керівник Боржника Лобанов В.О. у листі вих.№ 20/12/01 від 20.12.2021 надав певну інформацію та додав ряд документів, які у сукупності свідчать про згадану заборгованість.

Так, ця заборгованість рахується у доданому до листа Звіті з заборгованості на 20.12.2021, а додані первинні документи свідчать, що борг виник з укладеного між ТОВ «Діатех-Україна», як продавцем, з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» - покупцем договору № 2011215 від 20.11.2015, за яким згідно із специфікацією до цього договору Боржник отримав товар систему ультразвукову діагностичну вартістю 1860000,00 грн, однак не здійснив розрахунок у повному обсязі.

Також доцільно зазначити, що наявність цього боргу в розмірі 903000,00 грн не заперечено Боржником й з наданням пояснень на заяву арбітражного керуючого ОСОБА_3 про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника. Іншими словами, врахування цього боргу у обліку підтверджено самим Боржником.

Також станом на 31.12.2020 була наявною заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 в розмірі 1198600,00 грн, яка виникла з укладеного між ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та ФОП ОСОБА_2 . Договору на виконання робіт від 16.12.2019 (з урахуванням додаткової угоди від 18.12.2019).

Грошові вимоги за цією заборгованістю заявлені ФОП ОСОБА_2 в межах справи про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та визнані судом, при розгляді Боржником не заперечувались.

Наразі керівником Боржника (представником) заперечується існування заборгованості перед ФОП ОСОБА_2 в розмірі 1198600,00 грн станом на 31.12.2020, що пояснюється досягненням усної домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про сплату заборгованості пізніше визначеного Договором строку, після покращення фінансового стану Товариства, однак такі заперечення, зміст яких докладніше наведено в описовій частині даної ухвали, не заслуговують на увагу.

За Договором на виконання робіт від 16.12.2019 ФОП ОСОБА_2 зобов`язався виконати роботи у строк до 01 вересня 2020 року, мав право достроково виконання роботи (п.п.3.1, 3.2 Договору).

Здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом виконання робіт та/або надання послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного завершення робіт (п.5.3 Договору)

Сторонами Договору підписано Акт надання послуг № 14 від 31.08.2020, чим підтверджено, що згідно з Договором Виконавцем були виконані роботи (надані послуги) загальною вартістю 1198600,00 грн.

Пунктом 5.2 Договору встановлені терміни оплати виконаних робіт, а саме - протягом десяти робочих днів з моменту підписання Акту виконання робіт та/або надання послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За вимогами ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зміни до Договору на виконання робіт від 16.12.2019 між ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та ФОП ОСОБА_2 в частині встановлених цим Договором строків оплати у встановленому законом порядку не вносилися, додаткові угоди відносно збільшення термінів оплати відсутні.

Усна домовленість, якщо таке і має місце, не має юридичного значення та не тягне правових наслідків.

Варто також зазначити, що згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені,

Отже, безумовно заборгованість Боржника перед ФОП ОСОБА_2 мала місце на дату складання фінансової звітності станом на 31.12.2020 і про це безумовно був обізнаний керівник Боржника.

Також за обліком Боржника станом на 31.12.2020 мала обліковуватись заборгованість перед АТ «Таскомбанк» (далі Банк) в сумі 358191,93 грн, що виходить з такого.

Ухвалою суду від 22.08.2022 у даній справі (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до Боржника) встановлені такі обставини, які не потребують додаткового доказування:

- 20.09.2019 між Банком та боржником ТОВ «ЦМВ «Малахіт» - позичальником було укладено кредитний договір № Т 20.11.2013 К 2296;

- За умовами вказаного кредитного договору Банк відкрив ТОВ «ЦМВ «Малахіт» кредитну лінію та надав йому грошові кошти в розмірі 2000000,00 грн на строк до 19.09.2022 під 25% річних. В свою чергу ТОВ «ЦМВ «Малахіт» зобов`язалося повернути отримані грошові кошти у повному обсязі та сплатити проценти, інші платежі на умовах та в порядку, передбачених цим кредитним договором;

- В якості забезпечення виконання ТОВ «ЦМВ «Малахіт» зобов`язань перед Банком за кредитним договором №Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 20.09.2019, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріа льного округу Саламатовою М.В. та зареєстрований в реєстрі за №1930, за умовами якого ОСОБА_1 передав Банку в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №2 першого поверху літ. А1-2, загальною площею 319,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- Через невиконання ТОВ «ЦМВ «Малахіт» своїх зобов`язань за договором №Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 Банк скористався своїми правами для задоволення вимог, передбаченими іпотечним договором від 20.09.2019, та звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами вказаного іпотечного договору;

-17.12.2020 право власності на нерухомість зареєстровано за Банком, що підтверджено витягом з Державного ре єстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №237982225 від 21.12.2020;

- Виданою ТОВ «ЦМВ «Малахіт» довідкою № 5471/501 від 29.03.2021 Банк підтвердив відсутність заборгованості за кредитним договором №Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019;

- У письмових поясненнях вих.№ 12200/70.11 від 28.07.2022 Банк, враховуючи вимоги ухвали суду від 05.07.2022 у даній справі, надав такі докладні пояснення щодо суми погашеної заборгованості по кредитному договору № Т20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» за рахунок набуття у власність майна іпотекодавця ОСОБА_1 згідно з договором іпотеки від 20.09.2019 реєстр. № 1930: станом на 16.12.2020 прострочена заборгованість за кредитним договором № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 позичальника ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед АТ «Таскомбанк» становила суму 2195233,18 грн, яка склалася з: 1878787,88 грн - сума боргу за кредитом, 278856,56 грн - сума боргу за процентами, 37588,74 грн - пеня. Враховуючи вартість іпотечного майна, визначену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», а саме 1964750,00 грн, та утримання податків з зазначеної суми (ПДФО - 5% та військовий збір - 1,5%), оскільки це комерційна нерухомість, власником якої була фізична особа ОСОБА_1 при реєстрації права власності на іпотечне майно за Банком, була погашена заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) по кредитному договору № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 у розмірі 1837041,25 гривень, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «ЦМВ «Малахіт» (виписку додано до пояснень).

Ухвалою від 22.08.2022 суд визнав заявлені з регресних зобов`язань Боржника грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 1837041,25 грн.

Одразу слід зазначити, що ОСОБА_1 пред`явив регресні вимоги до ТОВ «ЦМВ «Малахіт» листом вих.№ 23/03-02 від 30.03.2021, та потім шляхом звернення 29.12.2021 до суду із заявою про грошові вимоги до Боржника в межах справи про банкрутство ТОВ «ЦМВ «Малахіт». Внаслідок того, що погашення заборгованості ТОВ «ЦМВ «Малахіт» перед Банком за рахунок іпотечного майна у грудні 2020 року відбулося лише в частині, то в силу положень законодавства, що регулюють такі відносини (в т.ч. ст.556 ЦК України), зворотні вимоги ОСОБА_1 до Боржника - ТОВ «ЦМВ «Малахіт» з правовідносин поручительства не мали місяця станом на 31.12.2020, право цих вимог виникло пізніше, в 2021 році, після врегулювання кредитних відносин з кінцевим результатом - визначення кредитної заборгованості відсутньою.

З вище викладених встановлених судом ухвалою від 22.08.2022 обставин слідує висновок, що з наявної станом на 16.12.2020 заборгованості Боржника перед Банком в розмірі 2195233,18 грн за рахунок майнового поручительства ОСОБА_1 відбулося часткове її погашення в сумі 1837041,25 грн, відтак залишок заборгованості Боржника перед Банком склав 358191,93 грн і її наявність станом на 31.12.2020 мав усвідомлювати Боржник, керівник Боржника, що виходить з аналізу таких обставин у сукупності:

- Банк за зверненням Боржника розглядав питання укладення договору фінансового лізингу відносно приміщення, набутого у власність в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором;

- У адресованому ТОВ «ЦМВ «Малахіт» листі від 08.02.2021 № 1981/70 Банк зазначив, що за умови повного погашення заборгованості за основним боргом та процентами по кредитному договору № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019, укладеному Банком з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» не застосовуватиметься пеня та буде припинено примусове стягнення по кредитному договору та на цих умовах запропонував укласти між Банком, ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та ОСОБА_1 договір фінансового лізингу на належне Банку майно - нежитлове приміщення №2 першого поверху літ. А1-2, загальною площею 319,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- З наданими письмовими поясненнями вих.№ 12200/70.11 від 28.07.2022 Банк надав у справу в копії нотаріально посвідчений договір лізингу нерухомості реєстр. № 682 від 24.04.2021 між Банком та ОСОБА_1 від 24.03.2021, предметом якого є надання лізингодавцем Банком в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу фізичній особі ОСОБА_1 предмету лізингу - нерухомого майна із усіма невід`ємними частинами (приналежностями), а саме: приміщення, нежитлове приміщення № 2 першого поверху літ. А1-2., загальною площею 363,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1713705723101, та належить лізингодавцю на праві власності;

- Виданою ТОВ «ЦМВ «Малахіт» довідкою від 29.03.2021 № 5471/501 Банк повідомив про відсутність заборгованості за кредитним договором № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019.

Отже, не заперечується, що правовідносини між Банком, ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та ОСОБА_1 , пов`язані з погашенням заборгованості за кредитним договором № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019, в решті решт мали результатом відсутність заборгованості по кредитному договору № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019, однак це відбулося пізніше, ніж формування фінансової звітності Боржника за підсумками 2020 року, тому у цій звітності залишок заборгованості мав бути врахований.

Станом на 31.12.2020 у Боржника також була наявна заборгованість перед ТОВ «Маресто Україна» за договором поставки № 4005/03-19 від 23.09.2019 в розмірі 895651,45 грн основного боргу.

Цю заборгованість та нараховані на неї пеня в розмірі 68678,16 грн, три проценти річних в сумі 21103,26 грн, штраф в сумі 8469,07 грн, а також витрати за сплати судового збору в сумі 14908,53 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн стягнуто з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на користь ТОВ «Маресто Україна» рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.2021 у справі № 908/3385/20, на примусове виконання якого 17.08.2021 видано наказ про примусове стягнення.

Наразі керівник Боржника (представник) зазначає, що ТОВ «ЦМВ «Малахіт» не визнавало наявності будь-яких невиконаних зобов`язань перед ТОВ «Маресто Україна» до вирішення спору у згаданій справі, звертає увагу, що рішення суду у справі № 908/3385/20, яким з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на користь ТОВ «Маресто Україна» стягнуто 1018810,47 грн, набрало законної сили лише 26.07.2021.

Водночас, матеріали справи містять листування між ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та ТОВ «Маресто Україна» за договором поставки № 4005/03-19 від 23.09.2019, з якого слідує таке.

ТОВ «Маресто Україна» надіслало на адресу ТОВ «ЦМВ «Малахіт» листа вих.№ 106/5-20 від 25.05.2020, у якому зазначило про неоплачену поставку товару за зазначеним договором на суму 846907,20 грн. В цьому ж листі ТОВ «Маресто Україна» розрахувало борг з врахуванням курсових коригувань, внаслідок чого сума основного боргу склала 895651,45 грн. Просило розглянути цей лист, надати на нього відповідь та, з метою уникнення можливих подальших судових спорів протягом 30 днів з моменту направлення цього листа перерахувати суму заборгованості за поставлений товар з врахуванням курсових коригувань на момент платежу на рахунок ТОВ «Маресто Україна».

ТОВ «ЦМВ «Малахіт», в свою чергу, направило на адресу ТОВ «Маресто Україна» листа вих.№ 23/06/01 від 23.06.2020 за підписом ОСОБА_1 , де зазначено: «У відповідь на Ваш лист вих.№ 106/5-20 від 25.05.2020 року ТОВ «ЦМВ «Малахіт» в особі директора ОСОБА_1 повідомляє наступне: ТОВ «ЦМВ «Малахіт» погоджується з сумою заборгованості перед ТОВ «Маресто Україна», визначеною у вищевказаному листі. Також, ТОВ «ЦМВ «Малахіт» має твердий намір погасити заборгованість з врахуванням курсових коригувань. Вважаємо також своїм обов`язком повідомити про причини порушення умов Договору…< >…Враховуючи все перелічене, пропоную наступне: розпочати погашення заборгованості з липня 2020 року щомісячно частинами по 50000,00 гривень. Якщо буде така можливість, обіцяємо збільшити платіж, або розрахуватися повністю…».

Наведені обставини безперечно нівелюють аргументи керівника Боржника (представника) відносно невизнання ТОВ «ЦМВ «Малахіт» заборгованості перед ТОВ «Маресто Україна» в розмірі 895651,45 грн станом на 31.12.2020.

Крім того, у ТОВ «ЦМВ «Малахіт» станом на 31.12.2020 існувала заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , яка виникла на підставі договору №04 від 01.02.2019, за яким ФОП ОСОБА_1 Орендодавець передав, а ТОВ «ЦМВ «Малахіт» - Орендар прийняв в тимчасове платне користування об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. За поріжжя, вул. Троїцька, 27, загальною площею 471,25 кв.м.

У п. 4.2, 4.5 Договору №04 від 01.02.2019 обумовлено, що орендна плата сплачується Орендарем у безготівковій формі на банківський рахунок або готівкою через касу підприємства щомісяця, але не пізніше 30 (тридцятого) числа наступного місяця, після підписання акту прийому-передачі.

Згідно з 4.6 Договору №04 його сторонами узгоджено, що крім орендної плати Орендар щомісяця відшкодовує видатки по електричній енергії, водопостачанню, стокам, послугам зв`язку та інтернету, т.ін.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 січня 2021 року включно.

Грошові вимоги до Боржника на підставі, в тому числі, зазначеного договору були заявлені ФОП ОСОБА_1 в межах даної справи про банкрутство.

Судом було встановлено, що за Договором №04 01.02.2019 Орендодавцем надано послуг на суму 2592960,21 грн, оплачено Орендарем 1676278,46 грн і заборгованість Орендаря Боржника за цим Договором в цілому становить 916681,75 грн, ці вимоги визнані судом.

Аналізом актів взаємних розрахунків та виходячи з умов Договору №04 від 01.02.2019 щодо строків оплати, а також відомостей актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору встановлено, що станом на 31.12.2020 заборгованість Боржника за цим Договором становила 1099266,03 грн.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що є встановленим на підставі первинних документів, наданих Боржником відомостей факт існування станом на 31.12.2020 заборгованості Боржника перед п`ятьма кредиторами:

- ТОВ «Діатех Україна» в розмірі 903000,00 грн,

- перед ФОП ОСОБА_2 в розмірі 1198600,00 грн,

- перед АТ «Таскомбанк» в розмірі 358191,93 грн,

- перед ТОВ «Маресто Україна» в розмірі 895651,45 грн,

- перед ФОП ОСОБА_1 в розмірі 1099266,03 грн.

Загалом сума кредиторської заборгованості перед зазначеними кредиторами становить 4454709,41 грн.

Згідно з показниками фінансової звітності Боржника Балансу на 31 грудня 2020 р., який підписаний керівником Боржника ОСОБА_1 (електронним цифровим підписом) та у встановленому порядку поданий до органу статистики, загальний розмір активів Боржника на кінець звітного періоду 2020 року склав 3155,8 тис.грн, при чьому 3109,7 тис.грн це дебіторська заборгованість, 28,7 тис. грн гроші та їх еквіваленти (на початок звітного періоду цей показник становив 41,2 тис. грн), а розмір зобов`язань - 4899,2 тис.грн.

Відтак, склад правопорушення, яке тягне солідарну відповідальність керівника Боржника, є наявним.

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Зокрема:

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч.1 ст.8 Закону).

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (ч.2 ст.8 Закону).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (ч.3 ст.8 закону).

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (ч.6 ст.8 Закону).

Приписами ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України встановлено, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (з 21.10.2019 КУзПБ).

Це, в тому числі, полягає у зобов`язанні керівника на такий випадок вирішити питання щодо необхідності звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на виконання вимог ст.34 КУзПБ.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Ч.ч.1, 3, 6 ст.13 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За правилами ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд вважає за доцільне навести наступну позицію Верховного Суду щодо тлумачення наведених норм закону (ст.13, 92 ЦК України), яка викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21:

« 74. Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

75. Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

76. Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.

77. Тому, хоча підприємницька діяльність відповідно до статті 42 ГК України за своєю суттю є діяльністю на власний ризик, яка не гарантує отримання результату від її здійснення у вигляді прибутку, однак така діяльність передбачає захист від ризиків, пов`язаних з неправомірними діями (бездіяльністю), що порушують нормальний режим господарювання, яким, зокрема, є механізм покладення солідарної відповідальності на керівника боржника як правовий інструмент реалізації принципу на якому ґрунтується законодавство про банкрутство - найбільш повного задоволення вимог кредиторів.

78. Ураховуючи наведене, керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ.

79. Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані керівником докази на підтвердження доведення відсутності своєї вини у недотриманні ним вимог, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ.

80. Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

81. За цих умов для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.».

В даному випадку суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, не знаходить підстав вважати, керівник Боржника не винний у порушенні вимог ст.34 КУзПБ та що від діяв добросовісно та розумно за обставин, що склалися на підприємстві.

ОСОБА_1 , виконуючи повноваження керівника та підписуючи угоди від імені Боржника, являючись учасником Боржника, а також виступаючи у певних правочинах з ТОВ «ЦМВ «Малахіт» контрагентом останнього у статусі фізичної особи-підприємця, безумовно мав усвідомлювати існування заборгованості перед кредиторами та її розмір та, за добросовісного виконання повноважень та піклування про платоспроможність ТОВ «ЦМВ «Малахіт», досягнення цілей статутної діяльності, мав вжити відповідних заходів, отримавши негативну, на відміну від попередніх років, фінансову звітність за підсумками діяльності 2020 року.

Водночас, підписавши та подавши до статоргану таку звітність Баланс станом на 31 грудня 2020 року, що сталося 18.01.2021 і саме з цього часу в даному випадку слід відраховувати встановлений абз.1 ч.6 ст.34 КУзПБ місячний термін для виконання встановленого цією ж нормою обов`язку, керівник ТОВ «ЦМВ «Малахіт» проявив недобросовісну та всупереч інтересів Боржника та його кредиторів поведінку.

Враховуючи зміст заперечень керівника Боржника (представника) слід наголосити, що керівник, маючи сумніви у достовірності показників Балансу в розрізі його обізнаності у фактичному матеріально-фінансовому стані підприємства, діючи добросовісно та розумно, мав вжити невідкладних заходів по перевірки показників фінансової звітності, зокрема самостійних в межах бухгалтерського обліку підприємства (за допомогою залучення спеціалістів тощо) до моменту подання звітності, чи шляхом призначення та організації проведення аудиторської перевірки задля вчасного коригування звітності у встановленому порядку та у розумні строки.

Керівник ТОВ «ЦМВ «Малахіт» належних заходів не здійснив.

Також не надані Боржником та відсутні у справі докази до отримання дебіторської заборгованості.

Додатково зазначається, що подання уточненої звітності (про обставини чого докладно приведено за текстом ухвали вище) в будь-якому разі в даному випадку не має значення для визначення моменту настання обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки крім того що це відбулося всупереч законодавчих положень щодо подання звітності, а отже не має юридичних наслідків, це відбулося за спливом 10 місяців після подання первинної звітності, що не можна сприйняти за розумний строк та, як вбачається, спричинено відкриттям провадження у справі про банкрутство.

Не можна залишити поза увагою, що згідно з матеріалами справи остання обов`язкова звітність була подана Боржником за ІІІ квартал 2021 року.

Так, надана на ухвалу суду від 09.11.2021, а також на ухвалу від 23.12.2021 (про витребування доказів за клопотанням розпорядника майна) інформація Головного управління статистики у Запорізькій області від 30.11.2021 та від 14.01.2022 відповідно свідчить про подання Боржником останньої звітності до статоргану за ІІІ квартал, вересень 2021 року (Звіт про обсяги реалізованих послуг та Звіт про заборгованість із заробітної плати).

ГУ ДПС у Запорізькій області на запит розпорядника майна листом від 05.01.2022 повідомило про подання Боржником останньої звітності за звітний період ІІІ кв. 2021 року.

Сам керівник Боржника у адресованому розпоряднику майна листі вих.№ 20/12/01 від 20.12.2021 на його вимогу та запитання повідомив, що у вересні 2021 року діяльність підприємства припинена.

Матеріали справи не дозволяють дійти висновку про тимчасові ускладнення у фінансовому стані ТОВ «ЦМВ «Малахіт» та поліпшення такого стану протягом 2021 року.

Розрахунки з кредиторами за заборгованістю не відбулися.

Натомість, відсутність розрахунків призвело до відкриття провадження у даній справі про банкрутство за заявою кредитора ТОВ «ЦМВ «Маресто Україна» та звернення інших кредиторів до суду в межах цієї справи.

Доречно в цьому розрізі ще раз звернутися до змісту листа ТОВ «ЦМВ «Малахіт» на адресу ТОВ «Маресто Україна» за вих.№ 23/06/01 від 23.06.2020 за підписом ОСОБА_1 , де, крім процитованого за текстом ухвали вище, пояснюючи неможливість погашення простроченої заборгованості в розмірі 895651,45 грн зазначено: «На сьогоднішній день прийняте рішення не розпочинати роботу ресторану в літній період, в умовах подовження карантину та пов`язаних з цим вимогах, щоб не збільшувати збитки підприємства. В свою чергу, в зв`язку з введеним карантином на території України, ТОВ «ЦМВ «Малахіт»» зазнає значних збитків, пов`язаних зі зниженням об`ємів продаж за основним видом діяльності, а також не отримує запланований дохід від здачі ресторанного обладнання в оренду. Проте, ТОВ «ЦМВ «Малахіт» прикладає максимум зусиль, щоб вийти на планові об`єми, а також розрахуватися з усіма кредиторами, в тому числі ТОВ «Маресто Україна.».

Тобто, вже в червні 2020 року керівник Боржника вів мову про збитковість діяльності та неспроможність розрахуватися з кредиторами.

Доцільно також зазначити, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про власне майно Боржника, земельні ділянки, речові права у реєстрах відсутні, обтяження не зареєстровані.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) інших юридичних осіб Боржник не являється.

ТОВ «ЦМВ «Малахіт» внесено до Єдиного реєстру боржників, що підтверджено інформацією з цього реєстру.

Ухвалами від 09.11.2021, 23.11.2021 у даній справі суд зобов`язував банки, де відкриті рахунки Боржника, надати інформацію про залишки та останній рух коштів на рахунках Боржника.

Крім того, суд задовольнив клопотання розпорядника майна про витребування доказів (вих.№02-01/27 від 28.03.2022) та постановив ухвалу від 04.05.2022 про витребування від банківських установ, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника, інформації про стан, рух та залишки коштів на рахунках Боржника.

На виконання ухвали про витребування доказів АТ «Банк інвестиції та заощаджень» надано інформацію (вих.№ 01/05-2022 від 26.05.2022), згідно з якою рух коштів на рахунку боржника, відкритому у цій банківській установі, не відбувався.

Також отримано інформацію АТ «Альфа-Банк» (вих.№ 05016/БТ від 26.05.2022), згідно з якою станом на 26.06.2022 залишок коштів на рахунку боржника відсутній, з доданням виписки по рахунку в електронному вигляді.

Також банківські виписки по рахунках боржника представлені АТ КБ «ПриватБанк» (з листом вих.№ 20.1.0.0.0/7-220531/11959 від 03.06.2022), згідно з якими на одному з рахунків Боржника залишок коштів відсутній, та іншому становить 1920,00 грн, остання банківська операція 17.09.2021.

АТ «Таскомбанк» на ухвалу від 23.11.2021 повідомило (лист вих.№ 5744/47.7.-ББ від 06.12.2021), що Боржнику було відкрито рахунки у гривнях, у доларах США та у євро, залишки коштів на всіх рахунках відсутні, останній рух коштів по рахунку у гривні здійснено 25.01.2021, рух коштів по рахунках у доларах США та у євро не відбувався з дати відкриття.

Аналіз банківських виписок будь-як не дозволяє дійти висновку про можливість розрахуватися з кредиторами у 2020 році в повному обсязі.

За відомостями Балансу Боржника на 31 грудня 2020 року показник рядка 1165 «Гроші та їх еквіваленти» в рази зменшився з 41,2 тис.грн на початок звітного періоду до 28,7 тис.грн на кінець звітного періоду.

З викладеного вище у сукупності слідує висновок, що керівник ТОВ «ЦМВ «Малахіт» ОСОБА_1 , не звернувшись самостійно до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства попри показники фінансової звітності за підсумками 2020 року та існуючу станом на цей час заборгованість перед кредиторами, усвідомлюючи нездатність Товариства забезпечити виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, порушив приписи ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, абз.1 ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Докази відсутності вини керівника Боржника у допущенні такого правопорушення у справі відсутні.

За таких обставин, судом визнано порушеними керівником Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної візуалізації «Малахіт» ОСОБА_1 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника.

Керуючись ст.1, 2, 34, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого ОСОБА_3 про покладення солідарної відповідальності на керівника Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної візуалізації «Малахіт» ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів, чиї вимоги визнані в межах справи № 908/3236/21 в сумі 10384337,61 грн, - залишити без задоволення.

2. Визнати порушеними керівником Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної візуалізації «Малахіт» ОСОБА_1 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності Боржника.

Копії даної ухвали надіслати кредиторам, боржнику, керівнику боржника, ліквідатору, представникам (за наявності у суду відомостей на адреси електронної пошти).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.12.2022.

Суддя Р.А.Ніколаєнко