Ухвала суду № 108203557, 28.12.2022, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/784/19

Провадження№2/945/66/22

УХВАЛА

Іменем України

28 грудня 2022року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Фути О.В. розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Вербового Олександра Анатолійовича про визнання договору оренди землі недійсним,-

встановив:

В травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Миколаївський районний суд Миколаївської області через свого представника адвоката Коваль М.Г. з позовом до Фермерського господарства Вербового Олександра Анатолійовича про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.05.2019року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито провадження; справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02.01.2020 року у вказаній цивільній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України,провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06.03.2020 провадження у цивільній справі № 480/784/19 за позовом ОСОБА_1 до Фермерськогогосподарства ВербовогоОлександра Анатолійовичапро визнаннядоговору орендиземлі недійснимпоновлено.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.06.2020 року у вказаній цивільній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України,провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21.09.2020року провадження у цивільній справі № 480/784/19 за позовом ОСОБА_1 до Фермерськогогосподарства ВербовогоОлександра Анатолійовичапро визнаннядоговору орендиземлі недійснимпоновлено.

17.12.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судові засідання призначенні на: 21.01.2021року; 18.03.2021року; 19.04.2021року; 18.05.2021року; 18.06.2021року; 20.09.2021року; 25.10.2021року; 19.11.2021року; 13.12.2021року; 21.01.2022року; 28.02.2022року; 28.03.2022року; 26.04.2022року; 31.05.2022року; 30.06.2022року; 25.07.2022року; 23.08.2022року; 20.09.2022року; 21.10.2022року; 24.112022року; 12.12.2022року позивач та її представник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився,при цьому подав заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з постійними неявками у судове засідання позивачки та її представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Відповідно дост. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом F 475/97-ВР від 17.07.1997 року,гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/ неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до ч.1ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

До суду повернувся конверт з поштовим повідомленням форми Ф-20 «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про втрату інтересу позивача до руху та розгляду її позовної заяви.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно доч.5ст.223Цивільногопроцесуальногокодексу України(далі-ЦПКУкраїни)у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляєухвалупрозалишення позовубезрозгляду,якщо належним чиномповідомленийпозивач повторнонез`явився всудовезасіданняабо неповідомивпропричини неявки,крімвипадку,якщовіднього надійшлазаявапророзгляд справизайоговідсутності ійогонез`явленняне перешкоджаєрозглядусправи.

Враховуючи те, що позивач та її представник усудовізасідання не з`явилися,заяви про ьрозгляд справи за їх відсутності не подавали, що перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа,позовякоїзалишено безрозгляду,післяусуненняумов,щобулипідставою длязалишеннязаявибез розгляду,маєправозвернутися досудуповторно.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3) ч. 1, ч. 2 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Вербового Олександра Анатолійовича про визнання договору оренди землі недійсним, - залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський