Ухвала суду № 108200299, 30.12.2022, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2032/18

Номер провадження 1-кп/305/60/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2022 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рахові клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця

АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рахівського районного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене 10.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070140000560 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Прокурор ОСОБА_7 надав суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, в якому обґрунтовано обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , останнім загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Обвинувачені вже тривалий час ухиляються від явки до суду, а отже є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 переховуються від суду. Обвинувачений ОСОБА_4 постійного місця роботи та утриманців не має, неодружений, має низькі соціальні зв`язки. Вважає, що застосування менш суворого виду запобіжного заходу не буде дієвим, оскільки не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Одночасно прокурор надав суду клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою їх приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На виконання ухвали суду від 27.09.2022 ОСОБА_4 29.12.2022 о 10:20 год був затриманий та доставлений до суду.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав з підстав наведених у клопотанні, просить обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просять не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обвинувачений перебував за місцем проживання, але дійсно не з`являвся до суду, оскільки ОСОБА_6 виїхав за межі країни. Вважають, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є занадто суворим. Просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати більш м`який вид запобіжного заходу не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

За змістом ст. 176 КПК України, запобіжні заходи - це заходи кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена в частині першій цієї статті.

Згідно зі ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , неодноразово в судові засідання не з`являлися, при цьому про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через що судом вже неодноразово було постановлено ухвали про привід обвинувачених та накладення на них грошового стягнення. Також судом вже надавався дозвіл на доставку в суд обвинувачених для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 18.01.2022 у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, клопотання про продовження запобіжного заходу прокурором не було подано, а обвинувачений знову ухилявся від явки до суду, що стало підставою для подання прокурором даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 187 КПК України у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають своєчасному прибуттю підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

Прокурор ОСОБА_7 надав суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, в якому обґрунтовано обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , останнім загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Обвинувачені вже тривалий час ухиляються від явки до суду, а отже є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 переховуються від суду. Обвинувачені постійного місця роботи та утриманців не мають. Вважає, що застосування менш суворого виду запобіжного заходу не буде дієвим. Одночасно прокурор надав суду клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою їх приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 27.09.20212надано дозвіл на затриманняобвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з метою їх приводу для участі в розгляді клопотання про обрання щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Одночасно було оголошено розшук обвинувачених, оскільки згідно з даними Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за місцем проживання відсутні і їх місце перебування не відоме.

29.12.2022 було встановлено місце перебування ОСОБА_4 та 29.12.2022 о 10:20 год його було затримано.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

В порядку ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 хоч і має постійне місце проживання, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, а злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є нетяжким, проте обвинувачений з часу надходження до суду обвинувального акту (31.10.2018) систематично ухилявся від явки до суду, що перешкоджає здійсненню правосуддя у розумний строк. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків даного кримінального провадження, які наразі ще не допитані судом. Отже, є достатні дані, які вказують на те, що в даному випадку не можливо запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Частина 5 статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначає у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 2 статті 296 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років, отже відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин.

Враховуючи, що до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави ще не обирався та й відповідно ним не порушувався, тому суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 гривень, оскільки обставини даного кримінального правопорушення, обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, який на даний час ніде не працює, а також критерії, зокрема те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання. Злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 належить до категорії нетяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 грудня 2022 року встановлено на рівні 2684 гривень. Отже, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка є максимальною буде забезпечувати виконання обвинуваченим обов`язків і не становитиме для нього надмірного тягаря.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.5п.1підпункт «с»Європейської конвенціїпро захистправ іосновних свободлюдини,ст.29Конституції України,ст.ст.176,177,178,182,183,193,194,196,197,395КПК України,суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 10:20 год 27.02.2023.

Встановити ОСОБА_4 ,заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408 , банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37313002018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 до 27.02.2023 року.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено 10.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070140000560 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України призначити до судового розгляду на 15 год 30 хв. 20 січня 2023 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1