Рішення № 108188254, 21.12.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/443/22 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу № 927/443/22

за позовом: Першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури,

вул.Овдіївська,2, м. Ніжин, 16600;

nizhin.prok@chrg.gp.gov

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,

вул.Малясова,12, м. Чернігів,14017;

chernigiv@dei.gov.ua

Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області,

вул. Миру,126, с. Вертіївка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16624;

vertievka_rada2@ukr.net

до відповідача: Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "НІЖИНРАЙАГРОЛІСНИЦТВО",

вул. Борзнянський шлях,5, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600;

про стягнення 670504,24 грн шкоди;

за участю:

представника позивача 1: не з`явився,

представника позивача 2: не з`явився,

представника відповідача: Бунін А.Ю., Мороз В.М.

представника прокуратури: Оліфір А.В.

Перший заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "НІЖИНРАЙАГРОЛІСНИЦТВО" про стягнення 670504,24 грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.08.2022, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Судове засідання, призначене на 10.08.2022 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони були повідомлені листом № 927/443/22/665/22 від 02.08.2022.

Ухвалою суду від 05.09.2022 (з урахуванням ухвали від 24.11.2022) суд здійснив перехід до загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2022.

У судовому засіданні 21.09.2022 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.10.2022.

Судове засідання, призначене на 18.10.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони були повідомлені телефонограмами від 17.10.2022 та листом № 927/443/22/1038/22 від 19.10.2022.

Ухвалою від 24.10.2022 повідомлено сторін, що судове засідання у справі відбудеться 16.11.2022.

Судове засідання, призначене на 16.11.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, про що сторони повідомлені телефонограмами від 16.11.2022.

Ухвалою суду від 18.11.2022 сторін повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 24.11.2022.

У судовому засіданні 24.11.2022 судом оголошено перерву до 30.11.2022.

Судове засідання, призначене на 30.11.2022 на 13 год.50хв. не відбулося у зв`язку з знеструмленням мережі суду 30.11.2022 з 11 год.20хв. і до кінця робочого дня, про що складено акт № 45-22 від 01.12.2022.

Ухвалою суду від 01.12.2022 сторін повідомлено про те, що судове засідання у справі № 927/443/22 відбудеться 12.12.2022.

У судовому засіданні 12.12.2022 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 20.12.2022.

У зв`язку з виробничою необхідністю судове засідання перенесено на 21.12.2022.

У судовому засіданні 21.12.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує нормами ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 ЦК України.

10.08.2022 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне:

- особи, які визначені прокурором як позивачі - Державна екологічна інспекція та Вертіївська сільська рада, мали б здійснювати захист та самостійно звертатися до суду, оскільки мають відповідні повноваження;

- прокурором не дотримана процедура, встановлена ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;

- прокурор звернувся до суду в інтересах неналежного позивача;

Вертіївська сільська рада не має ніякого відношення та правомочності щодо земельної ділянки, оскільки власником земельної ділянки лісового фонду, де нібито відбулася незаконна вирубка є Чернігівська обласна рада.

-Акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 77/06 від 30.11.2021 є незаконним, оскільки відсутнє обов`язкове погодження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів; акт складено в одному примірнику;

-прокурором невірно застосовано лісове законодавство;

-до участі у справі необхідно залучити в якості співвідповідачів Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, органи державної лісової охорони, Чернігівську обласну раду, Вертіївську сільську раду Ніжинського району, як органи, що відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України зобов`язані забезпечувати охорону та захист лісів;

-сума відшкодування має розраховуватись виходячи з вартості лісових ресурсів як деревини і по даному випадку має становити 64681,07 грн.

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

18.08.2022 прокурором подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній проти доводів відповідача заперечив та зазначив наступне:

- прокурором було дотримано вимоги ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», оскільки з матеріалів справи вбачається, що органу контролю було відомо про наявне правопорушення ще у листопаді 2021 року, прокурор повторно звернувся до позивача з листами у червні 2022 року, що свідчить про дотримання прокурором критерію розумності;

- Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, як орган виконавчої влади та контролю, є уповноваженим державним органом на вжиття заходів реагування, спрямованих на поновлення інтересів держави у випадку допущення порушень у сфері дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі незаконної вирубки лісових насаджень;

Лісовий фонд, на території якого здійснено незаконну вирубку насаджень, знаходиться в адміністративних межах Вертіївської сільської ради. Отже, остання є уповноваженим органом, який може звертатися до суду з позовом про стягнення шкоди, заподіяною незаконною вирубкою лісових насаджень в її адміністративних межах;

- позовна заява не може бути подана в інтересах Чернігівської обласної ради, оскільки земельні ділянки лісового фонду, на яких здійснено незаконні рубки розташовані неподалік с. Дуболугівка Вертіївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області та знаходяться у постійному користуванні ДП «Ніжинрайагролісництво». Вертіївській сільській раді належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси;

- порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. Саме на ДП «Ніжинрайагролісництво», як постійного лісокористувача покладено обов`язки із забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень;

- Державна екологічна інспекція у Чернігівській області діяла в межах передбаченого законодавства.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

12.09.2022 від Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Крім того, Вертіївська сільська рада зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Суд долучив клопотання до матеріалів справи.

20.09.2022 відповідачем подані письмові пояснення, які місять доводи, аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Крім того, відповідач, зокрема, додатково посилається на те, що прокурор не дає чітких пояснень у визначенні власника земель, на яких знаходяться лісові насадження; власником зазначених земель є Чернігівська обласна рада; перевірка була проведена за зверненням ОСОБА_1 , що свідчить про її позаплановість.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

18.10.2022 відповідачем подані додаткові письмові пояснення з приводу можливості Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області самостійно звертатися до суду за захистом порушених прав.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

15.11.2022 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 620/7775/22 Чернігівського окружного адміністративного суду за позовом Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправними дій.

У судовому засіданні 24.11.2022 прокурор проти клопотання відповідача заперечив.

З приводу заявленого відповідачем клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому, відповідно до норм даної статті суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У даному випадку, судом встановлено, що у матеріалах справи № 927/443/22 наявні докази, які дозволяють оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 201 ГПК України розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відтак, зупинення провадження у справі відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України не є можливим на стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, про що було винесено протокольну ухвалу у судовому засіданні 24.11.2022.

30.11.2022 відповідачем подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Своє клопотання відповідач обґрунтовує наявністю підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі.

30.11.2022 відповідачем подано клопотання про призначення експертизи для визначення розміру шкоди, завданої довкіллю.

При цьому, відповідач у клопотанні посилається на норми КПК України, а саме п.6 ч.2 ст.242 КПК України, відповідно до якої розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта.

30.11.2022 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/7775/22 Чернігівського окружного адміністративного суду за позовом Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправними дій.

Прокурор та позивач проти заявлених відповідачем клопотань заперечили.

З приводу заявлених клопотань суд зазначає наступне.

ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до сталої судової практики, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Підставою для повернення до стадії підготовчого провадження відповідач визначає розгляд клопотань про зупинення провадження у справі та призначення експертизи.

При цьому, відповідач, обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, посилається на норми КПК України і зазначає, що розмір шкоди повинен бути встановлений висновком експерта.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять суперечливих доказів, на підставі яких є необхідність у призначенні експертизи щодо встановлення розміру шкоди.

Крім того, відповідач не обґрунтував не можливість подання клопотання про призначення експертизи під час підготовчого провадження у справі.

Доводи відповідача щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/7775/22 також відхиляються судом, оскільки, як зазначив прокурор та не заперечив відповідач, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 620/7775/22 позовну заяву Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправними дій залишено без розгляду, оскільки пропущено шестимісячний строк звернення з позовом до суду.

Ухвала суду від 08.12.2022 в силу норм ст. 256 КАСУ набрала законної сили.

Отже, дослідивши подані відповідачем клопотання, заслухавши обґрунтування та заперечення прокурора, позивача та відповідача, суд доходить висновку про відсутність обставин для повернення до стадії підготовчого провадження.

Відтак, клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення експертизи вирішуються на стадії підготовчого провадження, а суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження у суду відсутні підстави для задоволення вищевикладених клопотань відповідача.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: правомірність підстав представництва прокурора в суді інтересів держави в особі позивачів; оцінка вибраного прокурором способу захисту, підстав, обґрунтування та представницьких повноважень прокурора щодо звернення з відповідним позовом до суду; встановлення факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок не забезпечення належного контролю та взятих на себе зобов`язань по охороні, захисту і збереженню лісів, що спричинило незаконну порубку на підвідомчій території; доведеність розміру шкоди та наявність правових підстав для стягнення її з відповідача.

Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Водночас, згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Однією з підстав для представництва прокурора є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на встановлене порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Бездіяльність компетентного органу (суб`єкта владних повноважень) слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; зазначене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення відповідного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/787/18, від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 25.08.2020 у справі № 910/12285/18, № 922/3025/20 від 06.07.2021, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси є її національним багатством. Усі ліси на території України, незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст.ст. 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів у тому числі лісів.

Оскільки ліси є невід`ємним елементом екосистеми, незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля.

Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Правопорушення було вчинено на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яка є органом місцевого самоврядування та діє в інтересах Вертіївської об?єднаної територіальної громади.

У позовній заяві прокурор вказує на те, що дана позовна заява є заходом прокурорського реагування на захист інтересів держави в особі Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яка є уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах та виступає позивачем у суді. Внаслідок несплати винною особою шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісових насаджень, бюджет Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області недоотримує кошти, що не може залишатися без реагування органів прокуратури.

15.06.2022 прокуратура листом №1846ВИХ-22 звернулась до голови Вертіївської сільської ради з проханням повідомити про вжиті заходи щодо відшкодування майнової шкоди внаслідок незаконної порубки дерев, а також повідомити чи планується в подальшому вжиття відповідних заходів.

Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області у листі №03-04/424 від 16.06.2022 повідомила про те, що у зв`язку з тим, що лісопорушників не встановлено, Вертіївською сільською радою не вживалися заходи щодо відшкодування завданої шкоди внаслідок незаконної вирубки дерев на території Вертіїівської громади.

Зазначені обставини вказують про те, що заходи щодо відшкодування майнової шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на території Вертіївської громади, Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області не вживалися, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Крім того, прокурор вказує про те, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, на адресу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області було скеровано лист №1849ВИХ-22 від 15.06.2022 з проханням надати інформацію про те, чи вживались заходи щодо відшкодування шкоди внаслідок незаконної порубки дерев та чи будуть вживатися у подальшому.

Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ №275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координуються Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 7 вказаного Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з підпунктами «і», «к» підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцям та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів; а також про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до п. п. 3 пункту 4 Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Згідно пункту 8 пункту 4 Положення, Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розраховувати їх розмір, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п. 1 Положення «Про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції», затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція листом № 06/854 від 22.06.2022 надала відповідь, відповідно до якої зазначила, що заходи примусового характеру щодо відшкодування завданої шкоди внаслідок незаконної рубки дерев Інспекцією не здійснювались та в найближчі терміни здійснюватися не плануються, оскільки ведеться досудове розслідування поданому факту порушення природоохоронного законодавства. Крім того Інспекція зазначила, що вважає за можливе звернення до суду з позовом безпосередньо прокуратурою.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", до позовної заяви додано повідомлення №2129ВИХ-22 від 30.06.2022, згідно з яким Ніжинська окружна прокуратура повідомляє Вертіївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області та Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області про підготовку позовної заяви до ДП "Ніжинрайагролісництво" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки лісів, яку буде скеровано до Господарського суду Чернігівської області для розгляду по суті.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а також правильному визначенні у позові Вертіївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Надіслання прокурором позивачам повідомлення №2129ВИХ-22 від 30.06.2022 про підготовку позовної заяви стосовно захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є належним повідомленням останніх про звернення прокурора до суду з даним позовом, у зв`язку з чим позивачі не були позбавлені можливості оскаржити підстави для представництва інтересів держави прокурором, але наразі не зробили цього.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про виключність даного випадку і дотримання прокурором встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в суді, а тому відхиляє доводи відповідача про неправомірність підстав представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивачів та твердження про неналежне обґрунтування представницьких повноважень прокурора щодо звернення з відповідним позовом до суду.

З приводу посилань відповідача, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області має самостійно звертатися до суду за захистом порушених прав суд зазначає наступне.

Державна екологічна інспекція, за наявності процесуального права на подання позову до суду, передбаченого положеннями статті 4 ГПК Україна, не скористалась зазначеним правом, що дає підстави для висновку про неналежний захист державного інтересу зазначеною Інспекцією.

При цьому суд зазначає, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є в цьому випадку суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави, тому бездіяльність та невиконання покладених на інспекцію обов`язків відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не лише підтверджує наявність виключного випадку щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, але і зобов`язує органи прокуратури здійснити відповідне представництво,

Відтак, заперечення і доводи відповідача не приймаються судом до уваги.

Щодо суті позовних вимог.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до ст.1 Статуту Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» (код 21254259) ДП "Ніжинрайагролісництво" засноване на державній власності, створене в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради

Згідно з п. 2.1. Статуту Підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу та з врахуванням обмежень, передбачених цим Статутом.

Предметом діяльності Підприємства є, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних вирубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу (п. 2.2. Статуту).

Відповідно до наявної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за Ніжинським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Ніжинрайагролісництво» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7423384000:04:001:0004, площею 6,3103 га, цільове призначення: для ведення лісового господарства, форма власності - державна, власник Чернігівська обласна державна адміністрація, дата державної реєстрації: 27.10.2014.

Планом спільних заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища і контролю за використанням природних ресурсів на території Чернігівської області в 2021 році, затвердженого головою Чернігівської обласної державної адміністрації, погодженого начальником ГУНКП в Чернігівської області, директором КП Чернігівської обласної ради «Чернігіволагроліс», начальником Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Чернігівській області, начальником Чернігівського прикордонного загону передбачено такий вид заходу, як проведення спільних рейдових перевірок по контролю за станом охорони та використання об`єктів рослинного та тваринного світу на території області, дотримання вимог щодо обліку заготовленої деревини та її переміщення. В тому числі на об`єктах природно - заповідного фонду, строк виконання: протягом року.

22.11.2021 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області надійшов лист Чернігівської обласної державної екологічної інспекції № 11-30/10409 від 19.10.2021 про перенаправлення звернення ОСОБА_1 , яка повідомила про вирубку дерев на території біля села Дуболугівка Ніжинського району.

Наказом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 939 від 29.11.2021 «Про проведення заходів державного нагляду (контролю)» наказано Феськівцю Олександру Олександровичу - начальнику відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу - старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області, Лошик Ірині Анатоліївні - головному спеціалісту відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області, Юркову Андрію Сергійовичу - головному спеціалісту відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області, Большаковій Людмилі Іллівні - головному спеціалісту відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області провести заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об`єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області у термін з 29 листопада по 03 грудня 2021 року.

30.11.2021 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області складено Акт № 77/06 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, відповідно до якого встановлено:

На виконання Плану спільних заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища і контролю за використанням природних ресурсів на території Чернігівської області в 2021 році Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (далі - Інспекція) спільно з представниками Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства здійснено заходи державного нагляду (контролю) за станом охорони та використанням об`єктів рослинного світу на території Ніжинського району Чернігівської області.

З виїздом на місце 30.11.2021 перевірені факти, викладені у зверненні громадянки ОСОБА_1 до Офісу Президента України, яке скероване на розгляд до Інспекції Чернігівською обласною державною адміністрацією.

Зазначені факти частково підтвердились, а саме: виявлені незаконні (безбілетні) рубки дерев породи сосна звичайна різних категорій в кварталі 74 виділ 15 ДП «Ніжинрайагролісництво», зокрема в 2020 році зрубано 24 дерева, а в 2021 - 27 дерев. У кварталі 74 виділ 18 виявлено також незаконну рубку 20 дерев породи сосна звичайна різних категорій, скоєної у 2021 році.

Дані земельні ділянки лісового фонду розташовані неподалік села Дуболугівка Вертіївської ТГ та знаходяться у постійному користуванні ДП «Ніжинрайагролісництво» обхід №12, де лісничим працює ОСОБА_3 , який пояснив, що дані рубки дерев ним виявлені приблизно місяць тому, про що було повідомлено керівництво підприємства, зокрема майстра лісу ДП «Ніжинрайагролісництво» Назаренка Андрія Володимировича .

Проте, станом на 30.11.2021 будь-які документи щодо даних незаконних рубок не оформлені та до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину ніхто не звертався.

Ділова деревина з місць рубок вивезена в невідомому напрямку невстановленими особами. Порубочні рештки залишені на місцях рубок дерев. Осіб, причетних до вчинення даного правопорушення в ході перевірки не встановлено.

Інспекцією на місце скоєння незаконних рубок викликано слідчо-оперативну групу Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області за телефоном гарячої лінії 102. При прибутті на місце СОГ комісійно проведено заміри діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев стрічкою металевою Р5УЗК ДСТУ 4179-2003(ГОСТ 7502-98) та складено польові перелікові відомості, що додаються, і також слідчими СОГ проведено огляд місця події про що складено протокол огляду.

Крім того, в кварталі 56 виділи 20, 22 обходу №11 ДП «Ніжинрайагролісництво», де лісником працює ОСОБА_5 виявлено незаконну (безбілетну) рубку дерев різних порід (в більшості ясен звичайний сухостійний) і категорій та розкрадання деревини невстановленими особами за різні періоди 2021 року. Заміри пнів незаконно зрубаних дерев також проведено комісійно та складено перелікову відомість, що додається.

Вищезазначені рубки дерев здійснені з порушенням вимог ст.ст. 19,38,64,69 Лісового кодексу України, за що передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Акт складено та підписано старшим державним інспектором з ОНПС Чернігівської області Феськовцем О.О., державним інспектором з ОНПС Чернігівської області Брковим А.С., у присутності головного спеціаліста відділу л/г ЧОУЛМГ Пивовара Б.В., лісничого Вертіївського лісництва ДП «Ніжинське ЛГ» Примака Я.О .

У матеріалах справи наявний рапорт помічника чергового Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області по надходження 30.11.2021 повідомлення зі служби 102 про те, що 30.11.2021 о 12:37 за адресою Ніжинський район, с. Дуболугівка виявлено незаконну порубку дерев - 27 сосни звичайної. Заявник - Феськовець Олександр Олександрович .

30.11.2021 Слідчим СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Гунько О.О. на підставі СО № 17394 від 30.10.2021 складено протокол огляду місця події, відповідно до якого встановлено, що на території лісової ділянки квартал 74/15, якою користується ДП «Ніжинрайагролісництво» виявлено пні дерев сосни в кількості 27 шт., з яких спиляно стовбури дерев сосни, які були спиляні на території ділянки квартал 74 виділ 15: 56*40 см ростуча сосна звичайна, 42*45 см ростуча сосна звичайна, 46*44 см ростуча сосна звичайна, 30*29 см ростуча сосна звичайна, 35*41 см ростуча сосна звичайна, 42*38 см ростуча сосна звичайна, 40*42 см ростуча сосна звичайна, 25*27 см ростуча сосна звичайна, 42*49 см ростуча сосна звичайна, 44*47 см ростуча сосна звичайна, 39*44 см ростуча сосна звичайна, 40*48 см ростуча сосна звичайна, 43*44 см ростуча сосна звичайна, 42*43 см ростуча сосна звичайна, 38*41 см ростуча сосна звичайна, 35*37 см ростуча сосна звичайна, 14*14 см сухостойна сосна звичайна, 38*41 см ростуча сосна звичайна, 35*38 см ростуча сосна звичайна, 41*40 см ростуча сосна звичайна, 42*43 см ростуча сосна звичайна, 35*37 см сухостойна сосна звичайна, 20*22 см сухостойна сосна звичайна, 30*30 см ростуча сосна звичайна, 46*46 см ростуча сосна звичайна; дані дерева зрубані (спиляні) у 2021 році.

Виявлено спиляні пеньки сосни звичайної у кварталі 74 виділ 15 ДП «Ніжинрайагролісництво» обхід №12 на землях Вертіївської ТГ Ніжинського району неподалік с.Дубоголівка: 43*52 см ростуча сосна звичайна, 40*47 см ростуча сосна звичайна, 44*38 см ростуча сосна звичайна, 43*48 см ростуча сосна звичайна, 37*38 см ростуча сосна звичайна, 45*46 см ростуча сосна звичайна, 45*44 см ростуча сосна звичайна, 44*42 см ростуча сосна звичайна, 40*35 см ростуча сосна звичайна, 39*45 см ростуча сосна звичайна, 40*40 см ростуча сосна звичайна, 33*34 см ростуча сосна звичайна, 38*41 см ростуча сосна звичайна, 36*46 см ростуча сосна звичайна, 52*53 см ростуча сосна звичайна, 37*34 см ростуча сосна звичайна, 48*52 см ростуча сосна звичайна, 43*55 см ростуча сосна звичайна, 38*39 см ростуча сосна звичайна, 22*23 см сухостойна сосна звичайна, 25*26 см ростуча сосна звичайна, 43*40 см ростуча сосна звичайна, 24*25 см ростуча сосна звичайна, 39*46 см ростуча сосна звичайна; дані дерева були спиляні приблизно у 2020 році.

Виявлено спиляні пеньки сосни звичайної в кварталі 74 виділ 18 ДП «Ніжинрайагролісництво» обхід №12 на землях Вертіївської ТГ Ніжинського району неподалік с. Дуболугівка: 40*51 см ростуча сосна звичайна, 39*48 см ростуча сосна звичайна, 41*52 см ростуча сосна звичайна, 44*47 см ростуча сосна звичайна, 48*50 см ростуча сосна звичайна, 40*49 см ростуча сосна звичайна, 30*33 см сухостойна сосна звичайна, 23*20 см сухосойна сосна звичайна, 16*17 см ростуча сосна звичайна, 50*48 см ростуча сосна звичайна, 41*39 см ростуча сосна звичайна, 46*44 см ростуча сосна звичайна, 49*48 см ростуча сосна звичайна, 44*48 см ростуча сосна звичайна, 35*41 см ростуча сосна звичайна, 43*40 см ростуча сосна звичайна, 48*48 см ростуча сосна звичайна, 39*44 см ростуча сосна звичайна, 45*49 см ростуча сосна звичайна, 44*51 см ростуча сосна звичайна; дані дерева були спиляні приблизно у весняно-літній період 2021 року.

Спиляні дерева на місці події відсутні.

Відомості щодо даної події були внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021270300001139 від 01.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України та розпочато досудове розслідування (а.с.24).

17.06.2022 Ніжинським РВП ГУНП в Чернігівській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Особи, які вчинили кримінальне правопорушення, у ході досудового розслідування не встановлені.

Розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев породи сосна звичайна різних категорій, скоєної в кварталі 75 виділі 15 обходу № 12, в кварталі 74 виділі 15 обходу № 12, в кварталі 74 виділі 18 обходу № 12 ДП «Ніжинрайагролісництво» у 2020 році та у 2021 році, неподалік села Дуболугівка на землях Вертіївської ТГ Ніжинського району Чернігівської області підтверджується розрахунком посадових осіб Державної екологічної інспекції у Чернігівській області: держінспекторів з ОНПС Чернігівської області Юркова А.С. та Феськовця О.О. , згідно з яким сума збитків з урахуванням індексації за попередні роки становить 670504,24 грн (а.с.58-63).

Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, кримінальне правопорушення щодо незаконної вирубки дерев було вчинено на території лісу, що розташований на території Вертіївської ТГ, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 7423384000:04:001:0004, яка передана у постійне користування ДП "Ніжинське райагролісництво", що підтверджується Відомостями з Державногореєстру речових правна нерухоме майно.

Таким чином, Державне підприємство "Ніжинрайагролісництво", як постійний лісокористувач, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів від незаконних порубок на підвідомчій лісовому господарству території, несе відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства.

За твердженням прокурора, відповідач у добровільному порядку заподіяну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки рубки дерев породи сосна звичайна різних категорій, скоєної в кварталі 75 виділі 15 обходу № 12, в кварталі 74 виділі 15 обходу № 12, в кварталі 74 виділі 18 обходу № 12 ДП «Ніжинрайагролісництво» у 2020 році та у 2021 році, неподалік села Дуболугівка на землях Вертіїівської ТГ Ніжинського району Чернігівської області у розмірі 670504,24 грн не відшкодував, що і стало підставою для звернення прокурора з даною позовною заявою до суду.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача, як постійного лісокористувача, 670504,24 грн шкоди, заподіяної лісовому фонду внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства в частині неналежної охорони лісів від незаконної порубки.

Статтею 11 Цивільного кодексу України установлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно з статтею 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Приписами статей 16, 17 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України передбачено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст. 63 та п.5 ч.1 ст. 64 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження.

За змістом п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Згідно з пунктом е) ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" також визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з положеннями ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.

Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища, суд дійшов наступних висновків.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Обов`язок відповідного відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком виявлених фактів незаконно вирубаних дерев і розраховується на підставі постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

За змістом ч.1, 2, 4 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

- згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України, а саме: з відповідача підлягає стягненню шкода у сумі 670504,24 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: 201151,27 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 134100,84 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 335252,12 грн до фонду охорони навколишнього природного середовища Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Враховуючи подані прокурором докази та норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що:

- обов`язок по охороні лісів від незаконних порубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача - ДП "Ніжинрайагролісництво";

- Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на виконання Плану спільних заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища і контролю за використанням природних ресурсів проведено перевірку по контролю за станом охорони та використання об`єктів рослинного та тваринного світу за результатом якої виявлено факт незаконної порубки лісів на підвідомчій території ДП «Ніжинрайагролісництво», як постійного лісокористувача, який допустив недодержання вимог природоохоронного законодавства про охорону та захист закріплених за ним лісів;

- розмір заподіяної та невідшкодованої шкоди обґрунтовано та правомірно розраховано у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" складає 670504,24 грн. При цьому, застереження про застосування такс та положень лише до осіб, які безпосередньо вчиняють незаконну вирубку, у даній постанові відсутні;

- доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем всіх заходів для забезпечення збереження, охорони лісу та недопущення самовільної рубки дерев відповідачем не подано;

- матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини;

- відповідач - ДП «Ніжинрайагролісництво», як постійний лісокористувач, не дотримався вимог чинного законодавства та не забезпечив належну охорону, захист і збереження на підвідомчій йому території лісового фонду, чим допустив самовільну порубку дерев; своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого навколишньому природному середовищу та лісовому фонду України заподіяно 670504,24 грн матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у тому числі до фонду охорони навколишнього природного середовища Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області;

- станом на момент вирішення даного спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у розмірі 670504,24 грн.

Таким чином, ДП «Ніжинрайагролісництво», як постійний лісокористувач, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів від незаконних порубок на підвідомчій лісовому господарству території, несе відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, незалежно від того, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування.

За приписами ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Обов`язок доказування відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Так, як встановлено судом, відповідно до п. 2.1. Статуту Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Предметом діяльності Підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема: лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду (п. 2.2, 2.2.1. Статуту).

Пунктом 3.4. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.8. Статуту Підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 „Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів.

У пунктах 88 постанови від 13.05.2020 року у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах № 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Відтак, саме відповідач є тим суб`єктом, на якого покладено обов`язок по охороні і захисту лісів, які знаходяться у нього на праві постійного користування.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, заперечення відповідача щодо неправильного застосування норми ст. 1166 ЦК України відхиляється судом як таке, що не знайшло свого підтвердження.

Щодо твердження відповідача, що Акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 77/06 від 30.11.2021 є незаконним.

Суд зазначає, що доводи, викладені відповідачем у відзиві на позов не спростовують факту порушення ним вимог щодо ведення лісового господарства стосовно забезпечення охорони лісових насаджень від незаконної вирубки. Акт перевірки був підписаний представником відповідача без зауважень.

Крім того, відповідно до Інструкції лісника ДП «Ніжинрайагролісництво» передбачено, що до обов`язків останнього належить повідомлення посадової особи вищого рівня про появу в лісі шкідників і хвороб лісу та незаконних рубок.

За установленого факту рубки дерев, інші питання оформлення та застосування Акту перевірки не підлягають дослідженню в даному спорі.

Матеріали справи не містять доказів визнання у судовому порядку незаконними дій Держекоінспекції у Чернігівській області щодо проведення перевірки дотримання лісового законодавства відповідачем.

Крім того, у матеріалах справи наявні і інші допустимі докази факту порушення лісового законодавства.

Зокрема, у матеріалах справи наявний лист відповідача № 23 від 10.06.2022 відповідно до якого відповідач повідомив Слідчому відділенню з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, що по обходу № 12 кварталу 74 виділу 15 в період з 01.01.2021 по 30.11.2021 руху лісопродукції не було, тому рапорт руху лісопродукції та акти приймання виконаних робіт відсутні.

Щодо доводів відповідача, що сума відшкодування має розраховуватись виходячи з вартості лісових ресурсів як деревини і по даному випадку має становити 64681,07 грн., суд зазначає наступне.

Зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що відповідачем не надано доказів наявності спеціальних дозвільних документів на вчинення вирубки дерев, а відтак, і підстав для визначення розміру суми, що підлягає відшкодуванню виходячи з вартості деревини як лісових ресурсів відсутні.

Відповідач у своїх запереченнях також наголошував на тому, що розмір шкоди повинен бути встановлений висновком експерта.

Суд відхиляє доводи відповідача, оскільки у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної лісопорушеннями, господарським судам слід враховувати, що розмір такої шкоди має обчислюватися з урахування спеціальних норм, а саме згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Ці такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди, розмір якої розраховується згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ №665 від 23.07.2008.

Доводи відповідача про відсутність у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави у цій справі, а також заперечення відповідача щодо кола позивачів оцінені судом та визнані необґрунтованими.

З приводу доводів відповідача, що власником земель лісового фонду є Чернігівська обласна рада і саме остання повинна виступати позивачем у даній справі суд зазначає наступне.

У матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 7423384000:04:001:0004, площею 6,3103 га з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства, форма власності - державна, власник Чернігівська обласна державна адміністрація, дата державної реєстрації: 27.10.2014.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Надані відповідачем листи Чернігівської обласної ради № 01-442 від 01.09.2022, № 02-03/412 від 06.09.2022 з інформацією про те, що зазначені землі мають бути зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як комунальна власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради не є належними та допустимими доказами державної реєстрації прав на землю за Чернігівською обласною радою.

Інші заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду, а також не підтверджуються належними доказами.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч.1 ст.691 Бюджетного кодексу України, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню та спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 10057,56 грн на користь Чернігівської обласної прокуратури, яка сплатила судовий збір у даній справі, згідно з платіжним дорученням №915 від 05.07.2022, яке знаходиться у матеріалах даної справи.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, код 02910114 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, код 34924790, Вертіїівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код 04414313 до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво», код 31254259 про стягнення 670504,24 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво», вул. Борзнянський шлях,5, м. Ніжин, 16600, код 31254259 шкоду в сумі 670504,24 грн, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 201151,27 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, 134100,84 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету, 335252,12 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

3. Стягнути з Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво», вул. Борзнянський шлях,5, м. Ніжин, 16600, код 31254259 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114 судовий збір в сумі 10057,56 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2022.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен