Ухвала суду № 108183339, 28.12.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11930/22

Провадження № 2/727/2216/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовною заявою до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Розглянувши подану позовну заяву, уважаю за необхідне залишити зазначену її без руху з наступних підстав.

З позовноїзаяви тадоданих донеї документіввбачається,що позовназаява поданабез додержаннявимог,викладених уч. у п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так,з позовноїзаяви вбачається,що позивачемне зазначено поштовий індекс, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Отже, слід усунути недоліки шляхом зазначення поштового індексу, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так,позивачем в позовній заяві е зазначено предмет позову стягнення заборгованості із заробітної плати.

Позовна заява є документом на підставі, якого суд приходить до висновку про можливість відкриття провадження по справі із визначенням сторін та предмету позову, тому самостійне внесення судом змін, навіть за умов їх очевидності, може викликали сумніви щодо упередженості та зацікавленості у інших учасників процесу.

Втім, відповідно до Постанови від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

При обчисленні середньої заробітної плати, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Так, згідно з заявою ОСОБА_1 від 19.11.2020 просила увільнити її з роботи із збереженням місця роботи та середньої заробітної плати.

За цих обставин, позивача увільнено із роботи і заробітну плату позивачу не виплачують.

Отже, позивачу слід виправити зазначені недоліки шляхом визначення предмету позову як стягнення середнього заробітку.

Також, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюванню сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

Так з позовної заяви убачається, що позивачем не зазначено ціну позову.

В позовні заяві Позивачем зазначено майнову вимогу стягнення коштів.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі.

Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Неправильне визначення ціна позову, що приводить до недоплаті судового збору є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 185 ЦПК України, про залишення заяви без руху.

Отже, позивачу слід усунути недоліки шляхом зазначення ціни позову, оскільки відповідно до вимог ЦПК України це є обов`язковою умовою до змісту позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» установити у2022році прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481 гривні.

Так, до позовної заяви позивач не надав квитанцію про сплату судового збору.

Позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1, п. 12, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій та позивач у справах про стягнення заробітної плати і поновленні на роботі.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIучасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1ст.5 Закону № 3674-VIсуд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.12 ч.1ст.5 Закону № 3674-VIвикладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18) та в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року в справі № 201/14098/19 (провадження № 61-16801ск21).

Таким чином, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами, пов`язаними із порушенням їх прав, як учасника бойових дій; а військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - лише у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є позивачем у вищевказаній справі, предметом позову є стягнення середнього заробітку, отже позов у цій справі не стосується стягнення заробітної плати; не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій; не стосується з виконанням військового обов`язку, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення середнього заробітку. Отже відповідно до положень чинного законодавства позивачі у справах про стягнення середнього заробітку від сплати судового збору не звільняються.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1відсоток цінипозову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта небільше 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб за такими реквізитами: Одержувач коштів Чернів.ГУК Чернівецька ТТ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UA828999980313141206000024405, код класифікації доходівбюджету 22030101 та надати Шевченківському районному суду м. Чернівці оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, заявником в резолютивній частині заявлено вимогу «витребувати довідку».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, … тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача ….. тощо.

Статтею 183 ЦПК України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань, заперечень.

Заявником оформлено зазначене клопотання без додержання вимог ст. 183 ЦПК України.

Отже, заявнику слід уточнити заявлені вимоги в резолютивній частині заяви з урахуванням того, що вимоги про витребування довідки не є позивними вимогами, а є клопотанням, заявою, яка подається окремим письмовим документом до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За цих обставин суд уважає, що позову заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 177, 185, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Надіслати позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. О. Калмикова