Рішення № 108180497, 29.12.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17029/22

Провадження № 2-а/161/338/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2022 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2022 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Також посилається на ряд процесуальних порушень, які, на її думку, допущені працівниками відповідача.

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 18 лютого 2022 року DMV-2204628, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 лютого 2022 року інспектором (інспектором з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Каращуком Павлом Івановичем винесена постанова DMV-2204628, в які зафіксовано, що 17 лютого 2022 року о 11 год. 39 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Івана Франка, 46, особа, яка керувала транспортним засобом Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме - здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п.15.9 «и» ПДР. У зв`язку з вищенаведеним, на ОСОБА_2 , як власника автомобіля Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 , накладене адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу розміром 680,00 грн.

Доказів вручення позивачу вказаної постанови, відповідач суду не надав. Враховуючи, що ч.2 ст.286 КАС України визначає початком обчислення строку звернення до суду саме день вручення оскаржуваної постанови, а достовірних доказів такого вручення відповідачем надано не було, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, а клопотання про поновлення цього строку є зайвим.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

З наявної в матеріалах справи фотофіксації правопорушення слідує, що автомобіль Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 дійсно 17 лютого 2022 року о 11 год. 39 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Івана Франка, 46 був припаркований ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території, тобто з порушенням п.15.9 «и» ПДР (а.с.11-13).

Доводи позивача про неналежне фіксування відстані від виїзду з прилеглої території суд відхиляє, адже в матеріалах справи міститься фотофіксація показань спеціального приладу для вимірювання відстані Bosch Professional GLM 500, на якому зображена відстань у 2,779 м. Крім того, з фотофіксації очевидно, що автомобіль позивача стоїть безпосередньо біля місця виїзду з прилеглої території, на дуже малій відстані, яка менше 10 метрів.

З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що в діях позивача, як власника транспортного засобу Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 , наявне порушення приписів п.15.9 «и» ПДР та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Суд відхиляє доводи позивача про порушення її права на захист, оскільки за ч.1 ст.268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

У ч.5 ст.279-1 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, за змістом ч.1 ст.249 КУпАП справи про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) не розглядаються відкрито.

Отже, участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у розгляді справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), не є обов`язковою, а для такої категорії справ не передбачений їх відкрити розгляд.

Також помилковими є міркування позивача про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки за ч.2 ст.258 КУпАП за правопорушеннями у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол не складається.

Суд зазначає, що право позивача на захист повністю реалізовано нею шляхом подання цього позову, де вона навела свої аргументи, на кожен з яких суд надав свою вичерпну відповідь, чим забезпечено їй право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З наведених вище підстав, оскільки судом встановлений факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а суд не знайшов істотних процесуальних порушень під час прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, всі судові витрати позивача залишаються за нею.

Керуючись ст.286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради від 18 лютого 2022 року DMV-2204628 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачем у справі є Департамент муніципальної варти Луцької міської ради, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 39985748.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк