Ухвала суду № 108175592, 23.12.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5956/22

№ 1-кс/183/2316/22

23 грудня 2022 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського районний відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12022041350000871 про продовження дії строку запобіжного заходу тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, розлученої, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, маючої вищу освіту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої, -

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 185КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_7

встановив :

ОСОБА_4 повідомлено про підозру відповідно до якої, 02 вересня 2022 приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_8 , знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 , де остання запропонувала ОСОБА_8 спільно таємно викрасти чуже майно, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_4 , та належить ОСОБА_9 , на що він дав свою добровільну згоду, тобто вони вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, вчинене в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло, яке знаходиться у вказаній квартирі, та яке належить ОСОБА_9 , та розподілили між собою ролі. Реалізуючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою полегшення проникнення до квартири АДРЕСА_4 , де мешкає ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , 09 вересня 2022 року у невстановлений під час досудового розслідування час, не посвячуючи ОСОБА_10 в свої злочинні наміри, попросила останню зробити дублікат ключів від вхідних дверей до вказаної квартири. Продовжуючи реалізовувати єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 12 вересня 2022 року приблизно о 08 годині 45 хвилин, на автомобілі «OPEL VECTRA B», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули до будинку АДРЕСА_5 , зайшли до під`їзду вказаного будинку, де ОСОБА_8 , згідно відведеної йому ролі, залишилися у під`їзді, та у випадку якщо їх дії стануть явними для очевидців події, подати ОСОБА_4 сигнал тривоги, а ОСОБА_4 , згідно відведеної їй ролі, направилася до квартири АДРЕСА_4 , де переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, керуючись єдиним умислом на таємне викрадення майна, з метою проникнення у приміщення квартири та здійснення крадіжки майна, за допомогою виготовленого дублікату ключа відчинила зачинені на замок вхідні двері, проникла всередину приміщення, де у спальній кімнаті у ганчірці біля ліжка, за ширмою побачила грошові кошти у сумі 50 000 Євро, що згідно курсу НБУ (станом на 12 вересня 2022 року = 36,7112) прирівнюється до 1 835 560 гривень, грошові кошти у сумі 9 000 доларів США, що згідно курсу НБУ (станом на 12 вересня 2022 року = 36,5686) прирівнюється до 329 117 гривень 40 копійок, та на дивані побачила ноутбук марки «Asus» моделі «К53U», чорного кольору, планшет марки «Lenovo» моделі «A3300-GV», білого кольору, які належать ОСОБА_9 , та визначила їх для себе як об`єкти злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_4 утримуючи при собі викрадене майно, вийшла з вказаної квартири.

Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з викраденим майном, покинули місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2 164 677 гривень 40 копійок, що є особливо великими розмірами.

Умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч.5 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Строк досудового розслідування закінчується 25 грудня 2022 року, але закінчити кримінальне провадження та направити обвинувальний акт до суду неможливо, у зв`язку з тим, що не виконані всі необхідні слідчі дії. Необхідно долучити до кримінального провадження висновок судово-цитологічної експертизи; провести огляд грошових коштів, вилучених в ході обшуку 05 жовтня 2022 року; допитати свідка ОСОБА_11 ; встановити інших можливих свідків та очевидців, яким відомі обставини скоєння даного кримінального правопорушення; провести інші слідчі дії необхідність яких може виникнути під час досудового розслідування; ознайомити підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , потерпілу ОСОБА_9 та представника потерпілого ОСОБА_13 з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити підозрюваним під відповідну розписку копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

У зв`язку з чим керівником Новомосковської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 25 січня 2023 року.

В ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що на теперішній час ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії особливо тяжких, за яке передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування встановлено, що на момент повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а саме 26 жовтня 2022 року, ОСОБА_4 на праві приватної власності володіла наступним майном: квартира АДРЕСА_6 ; земельна ділянка площею 0,0505 га, кадастровий номер 1221455800:06:001:0030, місце розташування: АДРЕСА_7 та транспортний засіб марки «OPEL VECTRA B», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN транспортного засобу НОМЕР_2 .

Однак, 26 жовтня 2022 року ОСОБА_4 відчужила за договором купівлі-продажу належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,0505 га, кадастровий номер 1221455800:06:001:0030, місце розташування: АДРЕСА_7 на користь ОСОБА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Крім того, 27 жовтня 2022 року транспортний засіб марки «OPEL VECTRA B», чорного кольору, VIN транспортного засобу НОМЕР_2 , було перереєстровано на нового власника, ОСОБА_15 28 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та присвоєно державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Також, 27 жовтня 2022 року ОСОБА_4 відчужила за договором купівлі-продажу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_16 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Беручи до уваги вищезазначене, існує імовірність того, що ОСОБА_4 , розуміючі, що її діями завдано шкоду потерпілій в особливо великих розмірах, а також необхідність її відшкодування; розуміючи можливість застосування арешту та конфіскації належного їй майна, матиме реальну можливість ухилятися від органів досудового розслідування та суду.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено потерпілу ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , неповнолітнього свідка ОСОБА_20 , які ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду. Враховуючи викладене та розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене судом у разі визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, підозрювана перебуваючи на свободі матиме реальну можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий зазначає, що враховуючи особу підозрюваної, обставини вчинення злочину, у якому вона підозрюється, вважає, що уникнути вказаних ризиків та забезпечити належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків можливо лише при застосуванні до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не можливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор ОСОБА_6 підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його та продовжити запобіжний захід тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається слідчий повністю підтверджені.

Захисник заперечує проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , посилаючись на те, що клопотання з порушенням продовження строку досудового розслідування. Слідчі дії проводилися з ОСОБА_21 без його участі як захисника, що є обов`язковим за ч.5 ст. 185 КК України. Також є порушення КПК про при значення захисника, призначаючи захисника без його відома. Не виконано клопотання про слідчі дії за його участю, що є порушенням КПК. Докази не свідчать, про участь ОСОБА_4 у крадіжці, ОСОБА_21 була у с. Піщанка, але при інших обставинах, щодо ключа, ОСОБА_21 зразу заявила про те, що ключ підкинули. Майновий стан потерпілої свідчить про те, що вона не змогла мати таку суму грошей. Вказує, що ОСОБА_21 має захворювання, гепатит «с», малолітню дитину. У клопотанні є ризик п.1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а запобіжний захід застосовано на підставі п.1, що підтвердив апеляційний суд. Після затримання ОСОБА_21 була біля суду і нікуди не втекла. Ризик спростовується міцними соціальними зв`язками, має дитину. Пункт 3 у ухвалі суду про застосування запобіжного заходу не вказаний, а тому розглядати його не має необхідності. У ОСОБА_21 є житло, власник не проти, що вона там проживала, а тому обрати запобіжний захід домашній арешт у нічній час, проміжок часу з 23-00 год. до 06.00 год.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_22 , пояснив, що він проживає з ОСОБА_21 5 років, є син ОСОБА_23 , проживають однією сім`єю, вона добре відноситься до дітей, як мати вона хороша, проживає в квартирі з моменту знайомства. Два місця ОСОБА_21 не було вдома, син у робочі дні був у бабусі, в на вихідних він сам виховує.

Підозрювана ОСОБА_4 , пояснив, що клопотання не підтримує, можливо застосувати домашній арешт, врахувати, що виховує дитину, уклала договір оренди з власницею, буде з`являтися до слідчого.

Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, пояснення підозрюваної у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його не обґрунтованим в частині продовження запобіжного заходу тримання під вартою, але достатньо обґрунтованим для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу ОСОБА_4 ,слідчий суддявраховує,що вказанийу клопотанніслідчого ризик п.1ч.1ст.177КПК України є доведеним, який і дає підстави для застосування запобіжного заходу домашнього арешту, але не є достатнім для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.

26жовтня 2022року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухавши доводи учасників досудового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Слідчим суддею встановлено, що прокурором не доведено необхідність продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 , тому слідчий суддя, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішив, на основі принципу змагальності відмовити слідчому в застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою, але при цьому суд вважає обґрунтованими наявність підстав для застосування ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу домашнього арешту.

Такі обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування, може ухилятися від органів досудового розслідування чи суду. Вказані обставини свідчать про те, що суду необхідно вжити заходів щодо запобігання спробам підозрюваної ухилятися від органів досудового розслідування чи суду. Але наявність вказаного ризику не є достатнім на необхідним для продовження застосованого ОСОБА_4 , найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, при цьому слідчий суддя враховує показання ОСОБА_4 , щодо належного нею виконання своїх процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя не досліджував наявність та обґрунтованість ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який прокурор посилається у клопотанні, та у судовому засіданні підтримав, оскільки вказаний ризик не був встановлений судом при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою 02 листопада 2022 р. Вказане клопотання заявлено про продовження раніше обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, тому не може обґрунтовуватися іншими ризиками, які не були встановлені раніше.

Слідчий суддя встановив, що підстави на які посилається прокурор, при підтриманні клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою, є недостатніми. Крім того, прокурор не обґрунтував будь яких доказів неможливості обрання будь якого іншого, менш тяжкого запобіжного заходу. На думку суду сам факт вчинення кримінального правопорушення, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу тримання під вартою, як покарання за правопорушення, у якому винуватість ОСОБА_4 , судом не встановлена.

Крім того, під час розгляду клопотання, було встановлено, що з клопотанням на час його подання до суду, підозрювана ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 ознайомлені не були

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки обґрунтування наявних ризиків для цього виду запобіжного заходу суд вважає недостатнім.

При цьому слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 необхідно задовольнити, застосувавши більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Враховуючидосліджений ризикпередбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його обґрунтованим та достатнім для застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком до 25 січня 2023 року, що буде необхідним та достатнім для належного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196,199 КПК України, суд,

постановив :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського районний відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про продовження дії строку запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт, заборонивши строком до 25 січня 2023 р. залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 год. до 06-00 год.

Начас дії запобіжного заходузобов`язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу направити на виконання начальнику Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення повного тексту ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1