Ухвала суду № 108174996, 29.12.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 235/4849/20

Провадження № 6/204/203/22

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2022 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лавриненко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» -

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2022 року до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (а. с. 1-6).

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. знаходиться виконавче провадження № 65183589 з виконання виконавчого листа № 235/4849/20 виданого 19 січня 2021 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованості за кредитним договором № IKAPNАIG.234994.001 від 26 березня 2014 року у сумі 456224 гривні 06 копійки. Стягнуто з боржників пропорційно на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» суму сплаченого судового збору у розмірі 6843 гривні 36 копійок. 16 квітня 2021 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 65183589 та винесено постанову про арешт коштів боржника. 21 квітня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника. Зазначає, що у вищезазначених банках відсутні відкриті рахунки боржника. Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває. Відповідно до інформації МВС за боржником не зареєстровано транспортних засобів. На запит приватного виконавця, щодо перетину боржником державного кордону України Державною прикордонною службою України надано відповідь про те, що відомості щодо перетинання кордону боржником відсутні. 16 квітня 2021 року приватним виконавцем направлено вимогу до Міністерства соціальної політики про перебування на обліку як внутрішньо переміщена особа. Відповіддю від 27 квітня 2021 року Мінсоцполітики повідомлено, що боржник зареєстрований як внутрішньо переміщена особа в УПСЗН Варвинського району Чернігівської області. УПСЗН Прилуцької райдержадміністрації Чернігівської області листом від 04 червня 2021 року повідомлено, що боржник зареєстрований як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_1 . 01 липня 2021 року на адресу боржника направлено документи виконавчого провадження, у тому числі постанову про відкриття та виклик на 29 липня 2021 року. 27 серпня 2021 року на адресу боржника направлено повторний виклик на 30 вересня 2021 року. На виклик боржник не з`явився, декларацію про доходи та майно не надав, причини неявки не повідомив. При цьому, зазначає про те, що надати докази такого правлення боржнику, не може, оскільки офіс приватно виконавця знаходиться на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь. 27 серпня 2021 року приватним виконавцем здійснено запит до Головного управління ДМС у Донецькій області щодо надання відомостей про документ, що дає право на виїзд з України та в`їзд в Україну, а також відомості щодо місця проживання боржника. У відповіді ГУ ДМС у Донецькій області від 07 вересня 2021 року зазначено, що боржник значиться документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон, на дату документування був зареєстрований по АДРЕСА_2 . З дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням боржником жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі або частково виконання не вчинено, що вказує на ухилення від виконання рішення суду. Вказує на те, що надіслати боржнику документи виконавчого провадження неможливо у зв`язку з тим, що боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території. Однак це не означає, що боржник не обізнаний. Він обізнаний про існування боргових зобов`язань. Крім того, в України існує можливість дізнатись про судові рішення і виконавчі провадження з відкритих реєстрів, а також із застосунку «Дія», Єдиного реєстру боржників, які діють через систему Інтернет і доступні в тому числі і на тимчасово окупованих територіях України. Аби отримати інформацію з відкритих джерел, знаходячись на окупованій території, не потрібно навіть виїжджати на підконтрольну територію. Боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території України, він не отримує повідомлення суду, він не отримує повідомлення приватного виконавця, що дає йому змогу роками ухилятися від виконання рішення, при чому маючи змогу безперешкодно перетинати кордон та лінію зіткнення з окупованими територіями. Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання: кошти на рахунках боржника відсутні, рухоме, нерухоме майно відсутнє, доходи відсутні. Вважає, що боржник свідомо ухиляється від виконання судового рішення, тому, з метою забезпечення його виконання, виникла потреба в обмеженні його у праві виїзду за межі України.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. не з`явилася, в поданні прохала про його розгляд за її відсутності (а. с. 6).

Дослідивши подання з доданими до нього документами та матеріали виконавчого провадження № 65183589, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздув Українугромадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Приписами ч. ч. 2, 4 ст.6Закону «Пропорядок виїздуз Україниі в`їздув Українугромадян України» визначено, що громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Також, статтею 6цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з вимогами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Приписами ч.5ст.19Закону України«Про виконавчепровадження» визначенозобов`язання боржника,відповідно дояких вінзобов`язаний: утримуватисявід вчиненнядій,що унеможливлюютьчи ускладнюютьвиконання рішення; допускатив установленомузаконом порядкувиконавця дожитла таіншого володіння,приміщень ісховищ,що належатьйому абоякими вінкористується,для проведеннявиконавчих дій; зарішеннями майновогохарактеру подативиконавцю протягомп`яти робочихднів здня відкриттявиконавчого провадженнядекларацію продоходи тамайно боржника,зокрема промайно,яким вінволодіє спільноз іншимиособами,про рахункиу банкахчи іншихфінансових установах,про майно,що перебуваєв заставі(іпотеці)або вінших осіб,чи прокошти тамайно,належні йомувід іншихосіб,за формою,встановленою Міністерствомюстиції України; повідомитивиконавцю прозміну відомостей,зазначених удекларації продоходи тамайно боржника,не пізнішенаступного робочогодня здня виникненнявідповідної обставини; своєчасноз`являтися навимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Аналізуючи вказану норму закону, можна зробити висновок про те, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов`язок не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Таким чином, основною і єдиною підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В своєму поданні приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність відкритого виконавчого провадження, умисно ухиляється від виконання рішення суду, оскільки у боржника майно, що належить йому на праві власності, відсутнє, а також з тих підстав, що він не отримує будь-яких доходів.

Суд не бере до уваги дані доводи приватного виконавця, оскільки саме по собі невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Біль того, суду зазначає, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Натомість, матеріали подання не містять навіть доказів обізнаності боржника про триваюче щодо нього виконавче провадження, а також доказів його ухилення від участі у вчиненні певних виконавчих дій.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно із вимогами ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятоїстатті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. 16 квітня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65183598 з примусового виконання виконавчого листа № 235/4849/20 від 19 січня 2021 року, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за № IKAPNАIG.234994.001 від 26 березня 2014 року у сумі 456224 гривні 06 копійки. Однак доказів на підтвердження факту виконання приватним виконавцем вимог ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підтвердження факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, суду не надано. Також суду не надано доказів того, що приватний виконавець здійснювала виклик боржника, а останній в свою чергу такі виклики отримував.

Оскільки докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та виклики до приватного виконавця відсутні, вважати боржника таким, що належним чином повідомлений про свої права та обов`язки у виконавчому провадженні, неможливо. Через необізнаність боржника про відкрите стосовно нього виконавче провадження, умисел на ухилення від виконання остаточного судового рішення не є доведеним.

Таким чином, суду не надано доказів свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, а сам факт наявності відкритого виконавчого провадження не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення, а наявність грошового зобов`язання не є підставою для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Суд наголошує на тому, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно із вимогами ч. 3 указаної статті, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов`язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.

З цих підстав, суд вважає, що підстави для задоволення подання приватного виконавця Матвійчук Н.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, відсутні.

Разом з тим, суд роз`яснює приватному виконавцю, що відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню з аналогічним, у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,258,260,261,267,352-353,441 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів зо дня її підписання або через п`ятнадцять днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна