Рішення № 108174532, 29.12.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6411/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вемакс" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне підприємство "Вемакс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.09.2021 року № 6951/1807.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Приватним підприємством "Вемакс" 04 червня 2021 року помилково виписано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14. Зазначав, що податкова накладна № 14 від 04.06.2021 року не була включена в податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року. Вважає, що базу оподаткування податком на додану вартість господарських операцій за червень 2021 року позивачем правомірно визначено без врахування операції, яка фактично не відбулась, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/6411/22 за позовом Приватного підприємства "Вемакс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19 серпня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено, що згідно даних ЄРПН платником ПП "Вемакс" у червні 2021 року складено та направлено на реєстрацію податкову накладну на загальну ПДВ 11 124,54 грн, яку не включено до складу податкового зобов`язання з ПДВ. При звірці даних ЄРПН та показників податкової звітності з ПДВ за червень 2021 року виявлено заниження податкових зобов`язань ПП "Вемакс" по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Глобинський свинокомплекс" (код 33604720) в сумі 11 125,00 грн., а саме, до складу податкових зобов`язань не включено податкову накладну від 04.06.2021 року № 14 на суму 11 124,54 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "Вемакс" зареєстроване юридичною особою (код ЄДРПОУ 36179700) та є платником податку на додану вартість /а.с.9/.

19 серпня 2021 року головним державним ревізором - інспектором Кременчуцького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Полтавській області Соболь О.І. проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вемакс" за червень 2021 року, за результатами якої складений акт № 6387/16-31-18-07-11/36179700 /а.с. 47-51/.

Згідно висновків акту перевірки від 19 серпня 2021 року № 6387/16-31-18-07-11/36179700 Головним управління ДПС у Полтавській області встановлено порушення ТОВ "Вемакс" положень пункту 201.10 статті 201, статті 187 Податкового кодексу України та заниження за червень 2021 року податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ у розмірі 11125,00 грн.

На підставі акту від 19 серпня 2021 року № 6387/16-31-18-07-11/36179700 Головним управління ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення від 28.09.2021 року № 6951/1807, яким збільшено платнику суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням в розмірі 11125,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2781,25 грн. /а.с.56/.

Рішенням ДПС України від 05.07.2022 року № 6568/6/99-00-06-01-03-06 від 05.07.2022 року податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській від 28.09.2021 року № 6951/1807 залишено без змін, а скаргу без задоволення

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС у Полтавській від 28.09.2021 року № 6951/1807 та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац п`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 татті 201 ПК України Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування, складені за наслідками реальних операцій.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "НВП "Глобинський свинокомплекс" (замовник) та ПП "Вемакс" (підрядник) укладений договір підряду № 2П від 26.05.2021 року, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати гідроізоляційні роботи за адресою: Полтавська обл., м. Глобино, вул. Полтавський шлях, 155а, назва об`єкту "Виконання комплексу гідроізоляційних робіт на території ТОВ "НВП Глобинський свинокомплекс" із застосуванням матеріалів технології проникаючої гідроізоляції пенетрон та сукупних гідроізоляційних технологій, а замовник зобов`язується здійснити оплату відповідно до умов Договору/а.с. 39-43/.

26 травня 2021 року ПП "Вемакс" виписано рахунок на оплату № СРМ00000234 за Договором на суму з ПДВ 165 678,20 грн. /а.с.46/.

28 травня 2021 року ТОВ "НВП "Глобинський свинокомплекс" проведено часткову оплату за договором в сумі 98930,96 грн. /а.с.45/.

28 травня 2021 року ПП "Вемакс" складено податкову накладну № 26 на загальну суму 98930,96 грн., в тому числі ПДВ 16488,49 грн. /а.с.37/. Згідно квитанції податкову накладну № 26 від 28.05.2021 року прийнято до реєстрації /а.с.36/.

04 червня 2021 року ПП "Вемакс" складено податкову накладну № 14 на загальну суму 66 747, 24 грн., в тому числі ПДВ 11 124, 54 грн. /а.с.33/. Згідно квитанції реєстрація податкової накладної № 14 від 04.06.2021 року зупинена /а.с.32/.

16 червня 2021 року ТОВ "НВП "Глобинський свинокомплекс" та ПП "Вемакс" підписаний акт надання послуг на загальну суму з ПДВ 165 678,20 грн. /а.с.44/.

16 червня 2021 року ПП "Вемакс" складено податкову накладну № 40 на загальну суму 66 747, 24 грн., в тому числі ПДВ 11 124, 54 грн. /а.с.35/. Згідно квитанції № 1 податкову накладну № 40 від 16.06.2021 року прийнято до реєстрації /а.с.34/.

До податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року ПП "Вемакс" не було включено податкове зобов`язання на суму 11 125,00 грн. згідно податкової накладної від 04.06.2021 року №14, оскільки вона була виписана помилково.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а представником відповідача не надано суду доказів, які б свідчили про наявність події станом на 04 червня 2021 року, яка могла бути підставою для виникнення податкових зобов`язань у ПП "Вемакс" по господарським операціям з ТОВ "НВП "Глобинський свинокомплекс" згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Відсутність першої події згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України станом на 04 червня 2021 року по господарським операціям між ПП "Вемакс" та ТОВ "НВП "Глобинський свинокомплекс" свідчить про те, що податкова накладна № 14 від 04.16.2021 року на суму ПДВ 11 124, 54 грн. є помилково виписаною.

Таким чином, оскільки станом на 04 червня 2021 року відсутні реальні зміни майнового стану платника податків, перша подія не відбулась, відповідно податкове зобов`язання згідно податкової накладної від 04.06.2021 року №14 не підлягає відображенню в декларації з ПДВ ПП "Вемакс" за червень 2021 року.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 813/2817/17.

При цьому, у випадку якщо податкова накладна виписана помилково, її реєстрація зупинена, а для відновлення її реєстрації платник податків не має можливості надати будь-які додаткові документи чи пояснення на підтвердження правомірності формування такої податкової накладної, платник не зобов`язаний вчиняти дії для її розблокування.

Також суд зазначає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац шістнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не довів правомірності власного рішення, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ПП "Вемакс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову ПП "Вемакс" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ПП "Вемакс" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду копії наступних документів: договір про надання правничої (правової) допомоги від 19.07.2022 року, акт приймання - передавання наданих послуг від 19.07.2022 року, детальний опис наданих послуг від 19.07.2022 року.

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України Бровченко Олександр Олександрович має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2468 від 10.01.2019 року.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, відсутність документа про сплату коштів позивачем адвокату не є перешкодою для визначення та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді, що, зокрема, підлягає сплаті відповідною стороною, визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі наданих до суду доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Таким чином, дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатами часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача, враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ПП "Вемакс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Вемакс" (вул. Ярмаркова, 1, оф.6, м. Крменчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 36179700) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192), Державної податкової служби України ( Львівська площа, 8, м. Київ, 04655; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.09.2021 року № 6951/1807.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Приватного підприємства "Вемакс" (вул. Ярмаркова, 1, оф.6, м. Крменчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 36179700) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко