Рішення № 10817411, 14.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.10р.Справа № 11/109-10 За позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз" с.Пролетарське, Олександрівського р-ну, Кіровоградської області

до відкритого акціонерного товариства "Племзавод Любомирівка" с.Соколівка, Верхньодніпровського р-ну, Дніпропетровської області

про стягнення 660 000 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Карпенко О.І. довіреність №98 від 03.03.2008р.

Від відповідача: Прудникова Н.В. довіреність №7 від 18.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 660 000 грн., що складають суму штрафу нараховану позивачем за неналежне виконання умов договору доручення № 12-02/06-01 від 06.07.06р.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що він намагався належним чином виконувати доручення позивача, про що складались акти звіти №№ 01 –06 в період з 28.07.06 р. по 01.09.09 р. про виконання робіт по дорученню №1.

Стосовно невиконання зобов’язання, встановленого в п.2.3 договору, відповідач посилається на те, що позивач жодного разу письмово не вимагав його виконання, а також останній зазначає, що не був обізнаний про наявність у позивача зобов’язань перед третіми особами та висловлює свою думку про те, що без щомісячних повідомлень він все одно не зміг би виконати передбачене договором доручення.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.06р. сторони уклали договір доручення №12-02/06-01, згідно якого Довіритель (позивач у даній справі) доручає, а Повірений (відповідач) приймає на себе зобов'язання, здійснювати від імені та за рахунок Довірителя юридичні дії, а саме: здійснювати маркетингові дії по пошуку Продавців продукції та безпосередньо самої сільськогосподарської продукції: насіння соняшнику, а також здійснити придбання ( укладення договорів купівлі-продажу з Продавцями) на території України такої продукції ( п.1.1 договору).

Конкретні умови пошуку Продавців та продукції, умови договору купівлі-продажу, кількість продукції, максимальна ціна покупки, момент виникнення права Повіреного на винагороду, а також інші вказівки Довірителя обумовлюються дорученнях Довірителя, які є невід'ємною частиною даного договору ( п.1.3 договору).

На виконання вищевказаного договору, між сторонами було укладено Доручення № 1 від 06.07.06р., яким були погоджені конкретні умови по пошуку Продавців продукції та безпосередньо самої сільськогосподарської продукції: насіння соняшнику, а також погоджено здійснити придбання ( укладення договорів купівлі-продажу з Продавцями) на території України такої продукції, а саме:

- насіння соняшнику в кількості 11 857,14 тн. по ціні 600 грн.м за 1 тн., розмір винагороди 1% (п.1 Доручення № 1).

Відповідно до п.4 даного доручення, строк його виконання Повіреним не пізніше 17.07.06р (включно).

За умовами договору (п.6.1.), відповідач у 3-х денний строк після виконання доручення повинен надати позивачу письмовий акт-звіт.

28.07.06р. позивачу було надано акт-звіт № 01 виконаних робіт по Дорученню № 1, в якому Повірений зазначив, що в зв"язку з тим, що встановлена позивачем максимальна ціна покупки сільськогосподарської продукції не відповідає вимогам ринку продажу зернових культур України, оскільки є значно меншою порівняно з діючими цінами на ринку, а тому неможливо на таких умовах виконати вказане доручення та рекомендував змінити умови вказаного доручення, визначивши більш високу максимальну ціну покупки насіння соняшнику, в результаті чого між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 01.08.06р., якою строк дії договору продовжено до 01.06.07р., максимальну ціну насіння соняшнику збільшено до 630 грн. за 1 тн., а строк виконання доручення встановлено не пізніше 01.02.07р. (включно).

В п.2.3 договору сторонами встановлено, що не пізніше останнього числа кожного календарного місяця на протязі всього строку дії даного договору Повірений зобов'язаний письмово повідомляти Довірителя про хід виконання його доручення.

Відповідно до ч.1. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2. ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи відповідачем неналежним чином виконувались зобов’язання, передбачені в п.2.3. договору, так з серпня 2006 р. по січень 2007 р. відповідачем не надавались акти-звіти.

Лише 01.02.07р. позивачу було надано акт-звіт № 02 виконаних робіт по Дорученню № 1, в якому відповідач вказав на неможливість виконання на встановлених позивачем умовах Доручення № 1 з урахуванням умов Додаткової угоди № 1 від 01.08.06р та запропонував змінити такі умови.

Із матеріалів справи вбачається, що впродовж 2007-2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди № 2, № 3, № 4, № 5, згідно умов яких позивачу лише в останні дні спливу строків виконання доручення № 1 надавалися акти-звіти про неможливість виконання на встановлених умовах доручення позивача.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1.ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За порушення Повіреним зобов'язаннь, передбачених у п.2.3 даного договору, сторони встановили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 000,00 грн. за кожний випадок порушення обов'язкового щомісячного письмового повідомлення Довірителя про хід виконання його доручення, якщо таке неповідомлення призвело до виникнення збитків у Довірителя ( п.8.3.)

Позивачем до матеріалів справи залучено додаткову угоду до договору доручення №12-02/06-01, укладену сторонами 10.07.06 р., в якій сторони виклали п.8.3 договору в новій редакції : "У випадку порушення Повіреним зобов’язань, передбачених у п.2.3 даного договору, останній зобов'язаний сплати на користь Довірителя штраф в розмірі 20 000,00 грн. за кожний випадок порушення обов'язкового щомісячного письмового повідомлення Довірителя про хід виконання його доручення, не залежно від того, чи призвело таке неповідомлення до виникнення збитків у Довірителя чи не призвело".

В п.9.1 договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань чи за порушення зобов’язань за даним договором припиняється через п’ять років від дня, коли зобов’язання повинно бути виконано.

Згідно наданому позивачем розрахунку до стягнення підлягає штраф за кожне щомісячне письмове неповідомлення про хід виконання доручення позивача в сумі 660 000 грн.

Відповідач наданий позивачем розрахунок не оспорив.

Заперечення відповідача, викладені у його відзиві, не заслуговують на увагу, та спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 551, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Племзавод Любомирівка" (51663, вул.Гвоздовського,1, с.Соколівка, Верхньодніпровського р-ну, Дніпропетровської області, р/р 2600430136306 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", МФО 305437, код ЄДРПОУ 00486669) на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз" (28061, вул.Жовтнева,1, с.Пролетарське, Олександрівського р-ну, Кіровоградської області, р/р 26002056000209 в Жовтоводській філії Приватбанку", МФО 305794, код ЄДРПОУ 32737694) 660 000 грн. (шістсот шістдесят тисяч гривень) штрафу, 6600 грн. (шість тисяч шістсот гривень) держмита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

СуддяІ.Ф. Мельниченко Рішення підписано

26.04.10р