Рішення № 108172966, 22.11.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9108/21

№ провадження 2/208/789/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ,

Відповідач - Акціонерне Товариство Страхова компанія «Мега-Гарант»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного Товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 038,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 27.10.2019 приблизно о 19 годині 15 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2105» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-11 «Дніпро-Миколаїв», де під час руху на 72 км вказаної автодороги, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину дороги, тримаючи у руках велосипед. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, з якими ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.

В результаті вищевказаного наїзду на ОСОБА_3 та наслідків від нього, близьким родичам померлого було завдано матеріальної та моральної шкоди.

27.01.2020 року потерпілий ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до ПрАТ «СК «Мега-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем зазначено, що на час звернення з позовною заявою до суду страховою компанією здійснено виплату на загальну суму 45 928,00 грн. із заявлених 70 966,00 грн.. Дана виплата проведена не в повному обсязі, оскільки моральна шкода сплачена тільки на половину із заявленої суми у заяві на виплату страхового відшкодування.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Ухвалою суду 03 листопада 2021року відкрито провадження по справі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно постанови слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 29 квітня 2020 року, 27.10.2019 близько о 19 годині 15 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2105» реєстраційний номер р НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Н-11 «Дніпро-Миколаїв», з боку с.Малософіївка в напрямку с.Затишне, Криничанського району, Дніпропетровської області, де на 72 кв автошляху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перетинав проїжджу частину дороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, тримаючи у руках велосипед. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, з якими його госпіталізовано до Кам`янської МЛШМД, де він ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23 год. 25 хв. помер.

Постановою слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 29 квітня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040000000875 від 28 жовтня 2019 року, за ч.2 ст. 286 КК України закрито, у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у діях водія автомобіля «ВАЗ 2105» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 ..

Відповідно до свідоцтва про смерть, видане Заводським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1202.

Згідно заяви на виплату страхового відшкодування від 27.01.2020 року до АТ СК «Мега-Гарант» звернувся ОСОБА_5 .. В даній заяві він просить виплатити страхове відшкодування у розмірі 70 966,00 грн., що складається з: виплати моральної шкоди - 50 076,00 грн.; виплати пов`язаної з похованням - 20 890,00 грн..

В матеріалах справи міститься відповідь №05 10/5 від 05.10.2020 року Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» на заяву про страхове відшкодування. В якому зазначено, що приймаючи до уваги факт порушення пішоходом ОСОБА_3 вимог пп. пп. 4.4., 4.7., 4.14-г. ПДР України як підставу для виникнення ДТП 27.10.2019, приймаючи до уваги відсутність вини водія ОСОБА_2 у скоєнні зазначеної ДТП, АТ СК «Мега-Гарант» прийнято рішення врахувати грубу необережність пішохода ОСОБА_3 і зменшити на 50% розмір виплати для відшкодування моральної шкоди, що була завдана ОСОБА_1 у зв`язку із смертю його батька. Таким чином, задля відшкодування моральної шкоди, заподіяної сину загиблого ОСОБА_3 , підлягає 50 % від 50 076,00 грн., тобто 25 038,00 грн.. Відповідно до Товарного чеку №507 від 28.10.19 ФОП ОСОБА_6 відшкодуванню підлягають витрати на поховання у розмірі 20 890,00 грн..

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Відповідно до пункту 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

З урахуванням того, що на день настання страхового випадку (27 жовтня 2019 року) мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні 4 173,00 грн. (ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»), потерпілий має сина, тому розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню зі страхової компанії на користь ОСОБА_1 становить 50 076,00 грн. (з розрахунку 4 173,00 грн. х 12), віднявши при цьому сплачену страховою компанією суму.

Матеріали справи не містять в собі жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин настання дорожньо-транспортної пригоди як внаслідок непереборної сили, внаслідок умислу потерпілого,

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Згідно пункту 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Згідно постанови слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 29 квітня 2020 року, у діях водія ОСОБА_2 , не вбачається порушень ПДР, які б знаходились у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Тому, суд вважає, що позивач має право на отримання від страхової компанії 25 038,00 грн. (50 076,00грн./2), як видно із матеріалів справи АТ «СК «Мега-Гарант», здійснило виплату у розмірі 25 038,00 грн. на відшкодування моральної шкоди + 20 890,00 грн. на відшкодування витрат пов`язаних з похованням.

Згідно ч. 1, ч. 5-ч. 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування шкодине підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 999, 1166 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 80, 81, 141, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» про відшкодування шкоди, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант», ЄДРПОУ 30035289, адреса: Харківська обл., м.Харків, вул..Донця-Захаржевського, 6/8.

Суддя Похваліта С. М.