Ухвала суду № 108171298, 28.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 грудня 2022 року Справа 160/20619/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Солонянського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковальової Юлії Олегівни, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Солонянського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковальової Юлії Олегівни, в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Солонянського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Ковальової Юлії Олегівни щодо відкриття 04 травня 2022 року виконавчого провадження №68878894;

- скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №68878894 від 04 травня 2022 року;

- скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору від 04 травня 2022 року по виконавчому провадженню №68878894;

- скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04 травня 2022 року по виконавчому провадженню №68878894.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/20619/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали скарги, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.

Відповідно до ст.ст.4, 42, 46 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи; сторонами в адміністративному процесі є позивач (особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду) та відповідач (суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача).

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч.3 ст.287 КАС України).

У ч.2 ст.159 КАС України зазначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч.1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Таким чином, особа має право звернутись до адміністративного суду за захистом своїх порушених (оспорюваних) прав, свобод та інтересів. У разі такого звернення вона набуває статусу позивача, а свої вимоги викладає у позовній заяві. При цьому, позовна заява має відповідати певним вимогам, які встановлені КАС України.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

З поданих ОСОБА_1 до суду матеріалів убачається, що вона звертається до суду зі скаргою на рішення державного виконавця, а не з позовною заявою; як учасників справи зазначає скаржника (боржника), особу на рішення якої подається скарга і стягувача, а не позивача і відповідача; скарга подана на дії старшого державного виконавця Солонянського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковальової Юлії Олегівни, у той час як, відповідно до ч.3 ст.287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

За викладених обставин, ОСОБА_1 має подати до суду позовну заяву (відповідно до кількості учасників справи), яка має відповідати вимогам, установленим ст.ст. 160, 287 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач посилається п.1,4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що за подання до суду скарги на рішення, дії або бездіяльніть державного виконавця судовий збір не сплачується.

як зазначено вище, відповідно до ст.287 КАС України, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця до адміністративного суду подається позовна заява.

З огляду на предмет та підстави звернення ОСОБА_1 , суд зазначає, що норми ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» не звільняють позивача від сплати судового у цій справі. Крім того, суд зазначає, що посилання позивача на п.14 постанови пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 №6 є недоречним, оскільки не стосується юрисдикції та повноважень адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою, за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).

З матеріалів скарги вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, які полягають у визнанні незаконними дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження №68878894 від 04.05.2022 та позовні вимоги майнового характеру, які полягають у скасуванні постанови про стягнення виконавчого збору (45,40 грн) від 04.05.2022 і скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (269,00 грн) від 04.05.2022 по виконавчому провадженні №68878894.

З огляду на заявлені вимоги суд зазначає, що за подачу позову у цій справі позивач повинна була сплатити судовий збір у сумі 1984,80 грн (992,40 (за вимоги немайнового характеру) + 992,40 грн (за вимоги майнового характеру)).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1984,80 грн за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Документ про оплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) позивач має надати до суду.

Згідно з ч.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України, якою встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, ОСОБА_1 оскаржує постанови державного виконавця від 04.05.2022, а до суду вона звернулась лише 23.12.2022, тобто поза межами встановленого ст.287 КАС України десятиденного строку звернення до суду.

Згідно з ч.6 ст.160 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У скарзі позивач просить суд поновити їй строк на звернення зі скаргою та прийняти її до розгляду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця та скасування постанов у виконавчому провадженні позивач зазначає, що 12.08.2022 ОСОБА_1 було подано скаргу на дії державного виконавця до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, однак 24.08.2022 судом було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження з огляду на те, що розгляд цієї скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів. ОСОБА_1 вказану ухвалу з відміткою про набрання рішенням суду законної сили отримала 05.12.2022. ОСОБА_1 просить суд поновити строки звернення до суду та прийняти скаргу до розгляду з огляду на те, що пропуск строку звернення до суду не є значним, а також воєнний стан, уведений на території України і те, що юридичним і фактичним місцем проживання позивача є смт. Солоне Дніпропетровської області, яке є віддаленим населеним пунктом від м. Дніпра та відсутність фінансових можливостей звернутися за правовою допомогою з огляду на втрату роботи.

ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.08.2022 з відміткою про набрання законної сили отримала 05.12.2022.

На вказаній ухвалі від 24.08.2022 міститься штамп «згідно з оригіналом» з датою набрання законної сили рішенням суду та датою засвідчення копії - 05.12.2022.

Таким чином, доказів фактичного отримання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.08.2022 позивачем не надано. До того ж зі змісту клопотання видно, що ОСОБА_1 було відомо про постановлення цієї ухвали і в період з 24.08.2022 (дата постановлення ухвали) по 05.12.2022 (дата, в яку, за доводами позивача, вона отримала копію ухвали з відміткою про набрання нею законної сили).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 був пропущений десятиденний строк звернення до суду і з дати отримання нею ухвали, якою, за доводами ОСОБА_1 , є дата 05.12.2022.

Крім того, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Поряд з цим, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Враховуючи наведені вище правові позиції суд зазначає, що м. Дніпро і Дніпропетровська область, на території яких мають своє місцезнаходження визначені ОСОБА_1 учасники справи як станом на початок введення воєнного стану в Україні, так і протягом всього часу його дії, не були включені до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Про наведене свідчить Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №7 з відповідними змінами та доповненнями.

Матеріали поданої ОСОБА_1 скарги свідчать про те, що воєнний стан не став перешкодою для її звернення до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

У свою чергу, Дніпропетровський окружний адміністративний суд не зупиняв і не припиняв свою діяльність протягом всього періоду введеного на території України воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_1 не доведено належними і допустимими доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно надати докази звернення до суду в межах строків, визначених КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин поважності його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Скаргу подано від імені ОСОБА_1 , однак документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності цієї особи до матеріалів скарги не долучено (копію паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу). У зв`язку з цим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданої до суду скарги і з`ясувати факт наявності в неї адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Отже, ОСОБА_1 слід надати завірену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка звернулася до суду (документ, що посвідчує особу) та його копії відповідно до кількості учасників справи, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з п.п.6, 7, 8, 11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення зазначених норм, у позовній заяві таких відомостей не зазначено.

Таким чином, позивачу необхідно надати відомості, передбачені п.п.6, 7, 8, 11 ч.5 ст.160 КАС України.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Солонянського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковальової Юлії Олегівни.

Установити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна