Рішення № 10816657, 12.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.10 р.Справа № 13/2-10 За позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Транспорт”, с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 302 770,57 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник СПД- ф.о.ОСОБА_1, свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю, довіреність від 19.12.2007р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Транспорт” (далі відповідач) яким просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 302770,57 грн., в т. ч. суму основного боргу 226930,74 грн., витрати від інфляції 38878,66 грн., 3% річних за період прострочення в розмірі 9431,87 грн., пені в розмірі 27529,30 грн., а також стягнути судові витрати у справі у розмірі 3027,71 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобовязань за договором поставки нафтопродуктів №6-4/01-6 від 04.01.2006 р.

26.03.10 р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 389520,81 грн., в т. ч. суму основного боргу 226930,74 грн., витрати від інфляції 141343,80 грн., 3% річних за період прострочення в розмірі 21246,27 грн., а також стягнути судові витрати у справі у розмірі 3759,63 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання представник відповідача не зявився, але надіслав телеграму про відклад розгляду справи (а.с. 99), відзив на позов, контррозрахунок, письмові пояснення по справі, докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2006 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю „Транспорт” було укладено договір №6-4/01-6 поставки нафтопродуктів (а.с. 10-11).

Згідно п. 1.1 вищевказаного договору постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (відповідача) нафтопродукти, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Строк дії Договору №6-4/01-6 від 04.01.2006 р., згідно вимог пунктів 9.1 та 9.3, було зазначено до 31.12.2006 р. із подальшим подовженням у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за один місяць до закінчення його дії. Сторонами не було надано доказів надання такої заяви будь-якою з сторін, що вказує на подальше подовження дії договору на наступні періоди до здійснення останньої поставки позивачем.

До позовної заяви було додано ще два договори між тими ж сторонами договір №033 від 22.07.2004 р., договір №1-05/01 від 05.01.2005 р. З матеріалів справи та пояснень представника позивача зрозуміло, що дані договори не мають відношення до спірної заборгованості, а були надані для підтвердження довготривалих відносин між позивачем та відповідачем. Керуючись ст. 34 ГПК суд вважає, що договори №033 від 22.07.2004 р. та №1-05/01 від 05.01.2005 р., копії яких знаходяться на а. с. 12-15, не мають відношення до спірних правовідносин та не мають значення для вирішення спору.

На виконання умов Договору №6-4/01-6 від 04.01.2006 р. в період з січня 2006 р. по жовтень 2007 р. позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав паливно-мастильні матеріали на суму 781321,20 грн. Відповідач сплатив за поставлений товар частково у розмірі 850000 грн., с порушенням термінів оплати. Факт отримання паливно - мастильних матеріалів підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей виданими ТОВ „Транспорт" своїм робітникам та видатковими накладними №№ 2237 від 05.12.2006 р., 2263 від 08.12.2006 р., 2347 від 22.12.2006 р., 2400 від 31.12.2006 р., 75 від 30.01.2007 р., 84 від 31.01.2007 р., 100 від 05.02.2007 р., 110 від 07.02.2007 р., 160 від 20.02.2007 р., 188 від 28.02.2007 р., 251 від 15.03.2007 р., 252 від 15.03.2007 р., 333 від 31.07.2007 р., 474 від 03.05.2007 р., 595 від 31.05.2007 р., 749 від 30.06.2007 р., 890 від 31.07.2007 р., 996 від 31.08.2007 р., 1013 від 05.09.2007 р., 1091 від 22.09.2007 р., 1116 від 29.09.2007 р., 1196 від 16.10.2007 р., 1221 від 20.10.2007 р., та довіреностями на отримання товару.

Відповідно розділу 3 п. 3.4 Договору, покупець здійснює оплату за товар по цінам узгодженим сторонами, вказаним в рахунках та накладних постачальника, які є невідємною частиною даного договору; загальна вартість по договору узгоджується сторонами, виходячи з обєму кожної партії товару (кількості товару); по узгодженню сторін розрахунки за кожну партію товару зможуть здійснюватися за фактом їх отримання покупцем; датою поставки вважається дата отримання товару, що вказана у накладній. Таким чином, початок перебігу строку виконання відповідачем зобовязання щодо остаточного перерахування грошових коштів за продукцію повязано з певною подією, зокрема фактом отримання відповідачем продукції, тобто виконання умов договору.

Внаслідок неповної оплати відповідачем поставленого товару виникла заборгованість станом на 11.08.2008 р. у сумі 226930,74 грн., що підтверджено актом звірки підписаним обома сторонами №128 від 11.08.2008 р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача доданого до уточнення позовних вимог інфляційні нарахування складають суму - 141343,80 грн. за період з 06.12.2006р. до 25.03.2010р., 3% річних складають суму - 21246,27 грн. за період з 09.12.2006р. до 25.03.2010 р. Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних за уточненим розрахунком позивача становить 226930,74 +141343,80 +21246,27 = 389520,81 грн.

Відповідно до матеріалів справи, акт звірки між сторонами №128 від 11.08.08 р. (а.с.16) та акт звірки №11 від 24.03.10р. (а.с. 89), що підписані представниками обох сторін, підтверджують заборгованість відповідача у сумі 226930,74 грн. Тобто, вказана заборгованість відповідача була ним визнана. Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Складання між сторонами актів звірки із зазначенням суми боргу відповідача перед позивачем, а саме акт звірки №128 від 11.08.08 р. (а.с.16) та акт звірки №11 від 24.03.10р. (а.с. 89), вказує на визнання ТОВ «Транспорт»спірного боргу та дає підстави для застосування ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України щодо переривання перебігу позовної давності. При цьому відсутність заяви сторони в спорі про застосування позовної давності не надає суду можливості застосування наслідків спливу позовної давності, згідно вимог ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором №6-4/01-6 від 04.01.2006 р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 226930,74 грн., інфляційних нарахувань у сумі 141343,80 грн., 3 % річних у сумі 21246,27 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 389520,81 грн. Позивач сплатив державне мито за подання позовної заяви №18/1-6/16 від 18.01.2010 р. до суду у розмірі 3759,63 грн., але згідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року № 7-93 “Про державне мито” державне мито у розмірі 1% від суми збільшених позовних вимог складає суму 3895,21 грн., таким чином позивач не подав до суду докази сплати державного мита у розмірі 135,58 грн.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу слід сплатити державне мито при збільшенні суми позовних вимог у встановленому відповідно до законодавства розмірі, у звязку з чим суд вважає за необхідне стягнути суму недоплаченого позивачем державного мита в розмірі 135,58 грн. до державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт" (53032, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченко, 9, код ЄДРПОУ 23368487, р/р 26003301140328 в філії Центрально-Міського відділення Промінвестбанку м. Кривого Рогу, МФО 305493) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Укрексімбанк”, м. Кривий Ріг, МФО 305589) суму основного боргу 226930 (двісті двадцять шість девятсот тридцять) грн. 74 коп., інфляційні збитки у сумі 141 343,80 грн. (сто сорок одна тисяча триста сорок три грн. 80 коп.), 3% річних 21246,27 грн. (двадцять одна тисяча двісті сорок шість грн. 27 коп.), 3 895,21 грн. (три тисячі вісімсот девяносто пять грн. 21 коп.) - витрат на держмито, 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Укрексімбанк”, м. Кривий Ріг, МФО 305589) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 135,58 грн. (сто тридцять пять грн. 58 коп.) державного мита.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 14.04.2010 р.