Вирок № 108166336, 28.12.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2022 Справа №607/29319/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018210000000101 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Авдіївка Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, працюючого начальником відділу державного майна та договірних відносин Державного підприємства «Укрриба», одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції від 10 листопада 2015 року),

за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Так, наприкінці 2017 року до обвинуваченого ОСОБА_4 , як до начальника відділу державного майна та договірних відносин Державного підприємства «Укрриба», звернувся ФОП ОСОБА_7 для допомоги у підготовці необхідної технічної документації з метою участі у конкурсі на право оренди гідротехнічних споруд ставу №2, що розташований за межами с.Потутори, в межах земель Потуторської сільської ради Тернопільської області., де, надалі, в ході підготовки ОСОБА_7 вказаної документації, в обвинуваченого ОСОБА_4 , як вищевказаної посадової особи даного підприємства, яке є балансоутримувачем гідротехнічних споруд та учасника конкурсної комісії, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_7 для себе за вплив на прийняття рішення у конкурсі на право оренди гідротехнічних споруд та подальше укладення з ним договору оренди гідротехнічних споруд ставу №2, що розташований за межами с.Потутори, в межах земель Потуторської сільської ради Тернопільської області.

Зокрема, реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел, 26 січня 2018 року близько 16 год. обвинувачений ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , повідомив останньому свій банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 для подальшої співпраці.

Надалі, 02 лютого 2018 року близько 15 год. 48 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк», що в м.Тернополі по вул.Мазепи, 7, через термінал самообслуговування перерахував на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я обвинуваченого ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 3000 грн., як неправомірну вигоду для останнього, за вплив на прийняття рішення у конкурсі на право оренди гідротехнічних споруд та подальше укладення з ним договору оренди гідротехнічних споруд ставу АДРЕСА_2 , в межах земель Потуторської сільської ради Тернопільської області, після чого зателефонував до обвинуваченого ОСОБА_4 і повідомив про факт перерахування вказаних грошових коштів на його рахунок.

В подальшому, 12 вересня 2018 року ОСОБА_7 , в ході телефонної розмови, дізнався від обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що в період з 01 по 05 жовтня 2018 року з ним буде укладено договір оренди на гідротехнічні споруди.

Після цього, 04 жовтня 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 перерахувати на його банківський картковий рахунок грошові кошти в сумі не меншій 500 доларів США, нібито для привітання керівництва.

Надалі, за результатами проведеного конкурсу 05 жовтня 2018 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області в особі першого заступника начальника ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір оренди №1325 на гідротехнічні споруди ставу №2, інвентарний номер 202, реєстровий номер 25592421.71.ААЕЖАЖ403 (в тому числі, дамба, водонапуск), дон. водоспуску (інвентарний номер 214, реєстровий номер 25592421.71.ААЕЖАЖ413), які розташовані за межами с.Потутори, в межах земель Потуторської сільської ради Тернопільської області, що перебувають на балансі Державного підприємства «Укрриба», після чого на адресу ОСОБА_7 надійшло повідомлення від ДП «Укрриба», підписане генеральним директором ОСОБА_10 про необхідність розроблення та подачі до ДП «Укрриба» виробничої програми використання орендованого майна із дотриманням рибопродуктивності відповідно до Зон авакультури у строк до 28 грудня 2018 року. У разі ненадання виробничої програми ДП «Укрриба», як Балансоутримувач державного майна, буде ініціювати перед Орендодавцем вжиття заходів до Орендаря.

В подальшому, 09 травня 2019 року близько 12 год. 05 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк», що в м.Тернополі по вул.Мазепи, 7, через термінал самообслуговування перерахував на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я обвинуваченого ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 13 000 грн., як неправомірну вигоду для останнього за допомогу у виготовленні виробничої програми використання орендованого майна із дотриманням рибопродуктивності відповідно до Зон аквакультури та сприяння у безперешкодному використанні орендованих ним гідротехнічних споруди ставу № 2, інвентарний номер 202, реєстровий номер 25592421.71.ААЕЖАЖ403 (в тому числі, дамба, водонапуск), дон. водоспуску (інвентарний номер 214, реєстровий номер 25592421.71.ААЕЖАЖ413), які розташовані за межами с.Потутори, в межах земель Потуторської сільської ради Тернопільської області, що перебувають на балансі Державного підприємства «Укрриба», після чого про факт перерахунку коштів в телефонній розмові повідомив обвинуваченого ОСОБА_4 .

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції від 10 листопада 2015 року), визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що доповнити з цього приводу нічого не може.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції від 10 листопада 2015 року), за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що їх підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Зважаючи навказане,суд приходитьдо переконанняпро доведеністьвинуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушеннята кваліфікуєйого діїза ч.2ст.369-2КК України(вредакції від10листопада 2015року),як одержаннянеправомірної вигодидля себеза впливна прийняттярішення особою,уповноваженою навиконання функційдержави.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, виховує неповнолітню дитину, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Враховуючи вищенаведені позитивні дані про особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих його покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу зі стягненням в дохід держави, що буде необхідним та достатнім для виправлення даного обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції від 10 листопада 2015 року), та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 750 (семисот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави.

Апеляційна скарга на вирок може бутиподана доТернопільського апеляційногосуду черезТернопільський міськрайоннийсуд Тернопільськоїобласті протягомтридцяти днівз дняйого проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1