Ухвала суду № 108165069, 28.10.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 552/5457/22

Провадження № 1-кп/545/335/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2022 року м.Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчомусудовому засіданнівзалі Полтавського районного суду Полтавської області у м.Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення ( злочину), передбаченого ч.4 ст.402 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Покримінальному провадженню,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №62022170020000617від 21.08.2022року заобвинуваченням ОСОБА_5 ускоєнні кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченогоч.4ст.402 КК України, запобіжний захід ОСОБА_5 обраний слідчим суддею Київського районного суду м.Полтава від 05.07.2022 року у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та продовжений до 29.10.2022 року.

26.10.2022 року винесена ухвала про призначення підготовчого судового засідання на 27.10.2022 року о 14 годині 00 хвилин.

Справа передана Полтавським апеляційним судом на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області, яка надійшла до провадження судді 26.10.2022 року.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України не має.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, обґрунтування яких викладено в письмовому клопотанні. В задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків та обрання іншого запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, просить відмовити.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 в задоволення клопотання прокурора просять відмовити. Просять повернути обвинувальний акту прокурору для усунення недоліків у звязку з неконкретним формулюванням обвинувачення та просять обрати більш м`який запобіжний заход, не пов`язаний з триманням під вартою/

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до такого.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 05.07.2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та був продовжений ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 01.09.2022 року до 29.10.2022 року.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч.4 ст.402 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для себе, ОСОБА_5 аспекті є реальним.

Суд вважає і наяваним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, у перешкоджанні кримінальному правопорушенню іншим чином, тобто перебуваючи на волі може симулювати хворобу, або іншим чином ввести в оману командування військової частини, що зумовлено тим, що більшість військовослужбовцеів, які вчинили вказане кримінальне правопорушення, безпідставно скаржились на стан здоров`я до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 та медичних установ після вчинення злочину.

При цьому суд вважає, що прокурором не доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та жодних даних про намір обвинуваченого на скоєнння нового злочину, прокурором не надано.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, не має суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких військових злочинів, скоєних в умовах воєнного стану.

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченим перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 26 грудня 2022 року включно.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.

Інших клопотань від учасників судового провадження не надійшло.

Учасники судового провадження вважають можливим призначити кримінальну справу до судового розгляду.

Перешкод призначення судового розгляду не має.

Обвинувальний акт до суду надійшов відповідно закону-ст.314 КПК України.

Враховуючи складність кримінального провадження, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення, відсутність клопотань про проведення судового розгляду, суд вважає можливим призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч.4 ст.402 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 314, 315,316 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення ( злочину), передбаченого ч.4 ст.402 КК України- прийняти до провадження.

Призначити справу до судового розгляду у складі одного судді у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Полтавського районного суду Полтавської області на 14 годин 00 хвилин 07 листопада 2022 року.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора Чугуєвського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою в Державній Установі Полтавська установавиконання покарання(№23) на строк 60 днів з 28 жовтня 2022 року по 26 грудня 2022 року включно.

Визначитирозмір застави,достатній длязабезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїх процесуальних обов`язків та запобіганням ризикам, зазначеним в ст.177 КПК України, в розмірі 74430 гривень. У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покласти наступні обов`язки: 1) прибувати до суду, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, 3) повідомляти суд про зміну свого проживання та/або місця роботи.

В задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору про усунення недоліків і про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою- відмовити.

Копію ухвали направити до відома Державній установі Полтавська установа виконання покарання (№23).

Копію ухвали вручити учасникам підготовчого судового засідання.

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 7-денний строк з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складений 28.10.2022 року

Суддя ОСОБА_1