Рішення № 108164027, 28.12.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9477/22

Провадження № 2/357/3052/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 грудня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участю секретаря Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2022 року позивач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, посилаючись на наступні обставини.

20 грудня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ПІІ «ВІП-Рент» було укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/19-АVIS, предметом якого є страхування транспортного засобу «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 .

29 січня 2020 року, о 20 год. 10 хв. в м. Біла Церква по вул. Карбишева, 30-ж відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ГАЗ-3110», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , далі - Відповідач, яка не була уважною, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «КІА SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2020 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України.

30 січня 2020 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

13 березня 2020 року Позивачем на підставі Акту № КЗН1335 з надання послуг по ремонту авто від 10 березня 2020 р. складено страховий акт № СТОКА-11631 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 80 252 гривень, шо підтверджується платіжним дорученням № 7244 від 13 березня 2020 року.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП застрахована не була.

22 червня 2020 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 42836 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак останній залишив її без задоволення.

Враховуючи небажання Відповідача в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної вище суми, змушені звертатися до суду.

Просили суд стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь Позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 80 252 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2481 гривень ( а. с. 1-3 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 73 ) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) такої фізичної особи.

17 жовтня 2022 року здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача ( а. с. 77 ).

07 листопада 2022 року за вх. № 39308 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача ( а. с. 80 ).

З вказаної інформації вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.06.2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановлено законом порядку місце проживання ( перебування ) фізичної особи відповідача.

Ухвалою судді від 09 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін. Призначено судове засідання у справі на 14 годину 00 хвилин 06 грудня 2022 року ( а. с. 81-82 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.

06 грудня 2022 року судове засідання було відкладено до 28.12.2022 року, про що в матеріалах справи свідчить протокол судового засідання ( а. с. 87 ).

В судове засідання позивач свого представника не направив, 27.12.2022 року за вх. № 46363 судом отримано заяву, в якій ПАТ «СК «УСГ» просили розглянути дану справу за відсутності позивача за наявними матеріалами. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та у разі наявності підстав для винесення заочного рішення, не заперечують проти такого рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлялася належним чином, однак на адресу суду не повернулися відомості про отримання та сам поштовий конверт.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).

Відповідно до статі 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Матеріали справи свідчать, що відповідач ОСОБА_1 обізнана про наявність на розгляді в суді вказаної позовної заяви відносно останньої, оскільки з наявного рекомендованого повідомлення про вручення вбачається, що ухвалу судді від 09.11.2022 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, позовну заяву з додатками та судову повістку на 06.12.2022 року відповідач отримала 01.12.2022 року.

Жодних заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України судом була належним чином повідомленою.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надала відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою суду від 28.12.2022 року постановлено проводити заочний розгляд у зазначеній цивільній справі.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ПІІ «ВІП-Рент» було укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/19-АVIS, предметом якого є страхування транспортного засобу ( а. с. 8-29 ), додано список застрахованих транспортних засобів, серед яких є і автомобіль «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 ( а. с. 30-32 ).

Власником застрахованого автомобіля «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 є підпр. з іноз. інвест. «ВІП-Рент», про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про реєстрацію ( а. с. 35 ).

Встановлено, що 29 січня 2020 року о 20 год. 10 хв. в м. Біла Церква по вул. Карбишева, 30-ж відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ГАЗ-3110», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 ( а. с. 39-40, 41-44 ).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2020 року визнано ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень ( а. с. 45-48 ).

Вказана постанова набрала законної сили 10.04.2020 року.

Отже, вказаною постановою суду було встановлено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та вина останньої повністю доведена у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

30 січня 2020 року Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування ( а. с. 64 ).

13 березня 2020 року ПАТ «СК «УСГ» на підставі Акту № КЗН1335 з надання послуг по ремонту авто від 10 березня 2020 р. ( а. с. 62-63 ), складено страховий акт № СТОКА-11631 та розрахунок страхового відшкодування до нього ( а. с. 66, 67 ).

На підставі вищевказаних документів позивач ПАТ «СК «УСГ» здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 80 252 гривень, шо підтверджується платіжним дорученням № 7244 від 13 березня 2020 року ( а. с. 68 ).

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.

22 червня 2020 року позивачем ПАТ «СК «УСГ» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено претензію № 42836 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування ( а. с. 69 ), однак остання залишилася без виконання, повернуто у зв`язку із терміном зберігання ( а. с. 70 ).

Звертаючись до суду з вказаними вимогами, ПАТ «СК «УСГ» просить стягнути з відповідача вищевказану суму страхового відшкодування в порядку суброгації.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/19-АVIS від 20 грудня 2018 року, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ПІІ «ВІП-Рент» щодо транспортного засобу марки «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 , страховим випадком є пошкодження транспортного засобу в наслідок протиправних дій третіх осіб ( а. с. 8-29 ).

Відповідно до ст. 27 Закону України ,,Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суброгація (subrogation) це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми).

З латинської термін «суброгація» перекладається як «заміщення, обрання взамін».

Суброгація випливає безпосередньо із закону і не потребує підтвердження договором страхування. Доказами наявності у страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, є договір страхування і документ, який підтверджує виплату страхового відшкодування.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди та у зв`язку з яким було виплачено страхове відшкодування і заміну в ньому кредитора.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Аналогічна правова позиція викладена Великою палатою Верховного суду у постанові від 05.06.2018 року по справі № 910/7449/17.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах.

Такої ж позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц ( див. пункт 70 постанови ).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

З огляду на положення ст.1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Тому, позивач, виплативши страхове відшкодування має право подати позов до завдача шкоди про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При зверненні до суду з вищевказаними вимогами позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн. ( а. с. 7 ), про що свідчить в матеріалах справи відповідне платіжне доручення № 4478 від 27 вересня 2022 року.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і понесенні позивачем при зверненні до суду судові витрати у вищевказаному розмірі, понесення яких документально підтверджується.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 512, 515, 993, 1166, 1192 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 28, 76, 77, 81, 82, 89, 128, 133, 141, 211, 247, 263-265, 273, 274, 280-289 ЦПК України, ст. 27 Закону України ,,Про страхування", Конституцією України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» страхове відшкодування в розмірі 80 252 гривень та судові витрати в сумі 2 481 гривень, загалом 82 733 ( вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять три ) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду потягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» ( адреса місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А, ЄДРПОУ: 30859524, МФО: 320478, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повне заочне судове рішення складено 28 грудня 2022 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов