Рішення № 10816387, 12.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.10р.Справа № 35/78-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська

теплоелектроцентраль",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Дорожник",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 21 393,00 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Процик І.І., юрист, дов. № 002/10-09 від 11.06.2009р.

від відповідача - Рогатинський М.З., представник, дов. № 1/4-10/1 від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.03. по 07.04.2010р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар - сіль –12213,30 грн, інфляційні втрати – 7131,35 грн, 3% річних –1061,05 грн, пеню –987,30 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №11 Т-М0045431 від 05.02.2007р., та просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вказав, що борг до цього часу не сплачено.

Відповідач проти вимог заперечував з причин відсутності документів на підприємстві, неотримання від позивача копії позовної заяви та доданих документів, не врегулювання позивачем спору в досудовому порядку та звернення позивача до суду більше ніж через 2,5 роки після поставки продукції, що викликає у відповідача сумнів в дійсності такої поставки. З цих підстав просить в позові відмовити.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - постачальник (надалі позивач) та Комунальним підприємством «Дорожник»–замовник (надалі відповідач) було укладено договір постачання №11 Т-М0045431 від 05.02.2007р. строком дії до 31 грудня 2007 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався продати покупцю товар –сіль у кількості та за цінами, визначеними у специфікації. Сторонами була укладена Специфікація до договору на суму 12213,30 грн, включаючи витрати на перевезення.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача сіль в кількості 69 тон на загальну суму 12213,30 грн з витратами на перевезення, що підтверджується видатковою накладною №Т-00000698 від 23.02.2007р., довіреністю ЯНЖ №129551 від 14.02.2007р. на отримання товару, що видана відповідачем своєму представнику Леншину Е.В., рахунком на оплату №Т-00000730 від 23.02.2007р.

За умовами п. 6.4 договору Відповідач зобов’язаний здійснити оплату товару після його фактичного одержання за накладною не пізніше 10 днів від дати прийняття товару. Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав, заборгованість становить 12213,30 грн, що підтверджується довідкою позивача від 24.03.2010р. та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. 3% річних за період прострочення платежу з 06.03.2007р. по 26.01.2010р становлять 1061,05 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за березень 2007р. –грудень 2009р. включно становлять 7131,35 грн та вірно розраховані позивачем.

Умовами п. 8.5. договору сторони передбачили, що в разі прострочення платежу замовник несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня за період прострочення платежу з 06.03. по 01.09.2007р. з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становитиме 987,30 грн. Статтею 258 Цивільного кодексу України щодо стягнення пені встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Разом з тим, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України). Такої заяви від сторін не надходило, у суду відсутні підстави для застосування позовної давності та пеня підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і закон-них інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного сторонами договору та вище наведені приписи закону.

Суд вважає клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, таким, що не підлягає задоволенню, так як умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі і грошові кошти), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення господарського суду. Таких обґрунтованих припущень позивачем не наведено.

Заперечення відповідача судом відхиляються з наступних підстав. Відсутність у однієї із сторін документів, які були складені в двосторонньому порядку, оригінали яких досліджені в судовому засіданні, не являється підставою для відмови в позові. Загальний строк позовної давності встановлений ст.257 Цивільного кодексу України в три роки та не пропущений позивачем, строк звернення до суду не обмежений жодними термінами. Належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів додані позивачем до позовної заяви та твердження відповідача про їх неотримання безпідставні.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі. Право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законами, іншими нормативно-правовими актами. Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. обов’язкове досудове врегулювання спорів, встановлене законом або договором, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних відносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту.

З врахуванням встановленого, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 732 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Дорожник»- 51914, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Петровського, буд. 176, код ЄДРПОУ 31329952 (р/р 26000021027005 у ДФ АТ «Індекс Банк», МФО 307015) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»- 51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Радянська,2, код ЄДРПОУ 00130820 (п/р не відомий) борг –12213,30 грн (дванадцять тисяч двісті тринадцять грн 30 коп) інфляційні втрати –7131,35 грн (сім тисяч сто тридцять одну грн 35 коп) 3% річних –1061,05 грн (одна тисяча шістдесят одна грн 05 коп), пеню –987,30 грн (дев’ятсот вісімдесят сім грн 30 коп), витрати по сплаті держмита – 213,93 грн (двісті тринадцять грн 93 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано