Рішення № 108162898, 28.12.2022, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2022 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

Справа № 458/285/21

Провадження №2/458/17/2022

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Боринської селищної ради

представник позивача Миньо М.М.

представник відповідача ОСОБА_3

представник третьої особи Леневич С.В., ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визначення місця проживання дитини,

встановив:

08.04.2021 ОСОБА_1 подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Боринської селищної ради, в якій просила розірвати шлюб із ОСОБА_2 та визначити місце проживання дитини з нею.

Обґрунтування позовних вимог.

09.08.2012 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , в якому в них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У будинку чоловіка в с. Бітля, де проживала після реєстрації шлюбу, позивач зазнала психологічного насилля з боку його матері та сестри, які її постійно принижували та ображали, а чоловік у всьому їх підтримував та слухав. 04 січня цього року вона захворіла на Ковід - 19 і їй сказали йти на самоізоляцію до своєї мами, а коли повернулася, то її не пустили до хати і не дозволяють бачитися з дитиною. Сина налаштовують проти неї та залякують, а сусіди стверджують, що сина не випускають на вулицю. Вона має постійне місце проживання, у неї є підтримка рідних, не має шкідливих звичок, за місцем проживання характеризується позитивно, дуже любить свого сина, який є малолітнім і потребує маминої любові, турботи та піклування. Вважає, що дитині найкраще з мамою і проживання з нею буде відповідати інтересам дитини.

Ухвалою суду від 26.04.2021 відкрито провадження у справі.

07.06.2021 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву.

07.06.2021 представник органу опіки та піклування подала висновок про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято до розгляду відзив ОСОБА_2 на позовну заяву.

02.08.2021 позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про роз`єднання позовних вимог.

09.08.2021 представник позивача - адвокат Миньо М.М. подав до суду клопотання про виклик свідків та долучення до матеріалів справи письмових доказів.

Ухвалою суду від 09.08.2021 роз`єднано позовні вимоги, виділено в окреме провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 25.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що від шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони проживали в будинку відповідача ОСОБА_2 разом з його матір`ю та сестрою. Відповідач і його мати дуже погано до неї відносились, заставляли працювати по господарству, забирали сина, а коли вона захворіла в лютому 2021 наказали їй йти додому, щоб не заразити їх та сина коронавірусом. Коли вона повернулась в березні 2021 і повідомила відповідачу, що хоче розірвати шлюб, її вигнали з будинку, не дають можливості брати участь в житті сина, його вихованні, розвитку, зустрічі з сином відбуваються в присутності відповідача та його матері, при цьому їй не дозволяють навіть підходити до дитини. Коли вона приходить в школу, то там, або завжди присутній відповідач і його мати, або ж сина взагалі немає в школі. Відповідач і його мати не дозволяють дитині гуляти, мати друзів, дитина постійно вдома. Через те, що сина постійно носять на руках, він погано ходить Позивачка вважає, що син повинен проживати з нею, для чого є всі необхідні умови, вказала, що вона не заперечує, щоб син спілкувався і бачився з батьком і вона в цьому не буде створювати жодних перешкод, як вже тривалий час це робить відповідач. Просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області - Леневич С.В. надала пояснення про те, що у березні 2021 до них звернулася позивачка ОСОБА_1 , яка розповіла про те, що її чоловік ОСОБА_2 та його родина не дають бачити сина ОСОБА_5 . Здійснивши перевірку таких обставин служба у справах дітей встановила, що дійсно з січня 2021 року позивачка ОСОБА_1 не бачить свого сина, оскільки її колишній чоловік ОСОБА_2 чинить в цьому перешкоди. Коли ОСОБА_1 взимку 2021 захворіла, то ОСОБА_2 та його мати наказали їй йти до батьків. Коли в березні ОСОБА_1 повернулась, її не пустили, дитину не дали побачити. У березні місяці разом із поліцією спредставники служби у справах дітей виїхали до місця проживання відповідача ОСОБА_2 для обстеження умов проживання. Коли зайшли в будинок, то мати відповідача почала кричала, щоб усі вийшли. Дитини ОСОБА_1 не дали. Через тиждень малолітній ОСОБА_5 захворів і перебував у лікарні. ОСОБА_1 приходила відвідати сина, приносила йому іграшки та продукти харчування, однак дитині їх не дали. ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_6 говорили, що це може нашкодити дитині, прим цьому, вони не допускали матір до сина. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо не дає можливості ОСОБА_1 , як матері, бачити сина, брати участь у його вихованні, дбати про нього. Така його поведінка негативно впливає на дитину, яку він безпідставно позбавляє материнської любові та опіки. Підтримала наданий службою в справах дітей висновок щодо вирішення спору та вважає, що за обставин, які склались, дитина повинна проживати з матір`ю, так як це буде відповідати її інтересами. У позивачки ОСОБА_1 є всі умови для проживання дитини, можливості для її утримання, виховання та забезпечення повноцінного розвитку сина. Просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_7 позов підтримав з підстав та мотивів, які викладені в позовній заяві. Додатково зазначив, що під час проживання у будинку відповідача, позивачка зазнала психологічних знущань. Коли позивачка захворіла у січні 2021, то мати відповідача відправила її до її батьків. Після одужання, відповідач з матір`ю та сестрою не давали бачитись з дитиною. Щоб бачитись з дитиною, позивачка викликала правоохоронні органи. Вважає, що середовище, в якому проживає ималолітній ОСОБА_5 не відповідає його інтересам, а в позивачки є всі належні умови для проживання дитини. Також позивачка не буде чинити перешкод відповідачу у спілкуванні з дитиною. Просить позов задоволити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що позивачка залишила його та дитину, пішла проживати до своїх батьків. Після цього вона розлучилась з ним і не хотіла зберегти їх сім`ю. Син залишився проживати з ним, має всі умови для навчання, розвитку, він його утримує, дбає про нього. Позивачка ОСОБА_1 від народження їх сина не дбала про нього, не вигодовувала молоком при народженні, не піклувалась про його здоров`я. Вона не зможе дбати про дитину, так як не вміє навіть приготувати йому їсти. Після того, як позивачка пішла проживати до своєї матері, вона інколи приходить до сина, але він її боїться, не хоче її бачити, ховається від неї в шафу.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав з підстав та мотивів, які викладені у відзиві та доповненні до відзиву на позовну заяву. Вказує, що позивачкою не надано суду доказів про те, як вони проживали з відповідачем, що її били, чи були конфлікти. Органи опіки та піклування вступили в справу, коли захворіла мати, вирішували конфлікт неналежним чином. Доказів хвороби позивачки немає, вона два місяці жила у своєї матері, дитиною не цікавилась. Мати не була присутня з дитиною в лікарні, коли та хворіла. Відповідач працює і може утримувати сім`ю. Позивачка в березні 2021 прийшла з Органом опіки та піклування до відповідача, щоб забрати дитину, хоча немає даних про належні умови проживання позивачки, немає акту обстеження матеріально-побутових умов. У будинку позивачки проживає 7 чоловік. У будинку відповідача є дві кімнати, в одній живе мати зі сестрою, а в іншій батько і дитина. Позивачка не працює і не може забезпечити належне виховання дитини та матеріально її забезпечити. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивачка ОСОБА_1 є її племінницею. 9 років ОСОБА_1 проживала в шлюбі з відповідачем та мають сина. ОСОБА_1 проживає у своєї матері, а сина забрав відповідач ОСОБА_2 і не дає позивачці з ним бачитись. Знає, що дитина не ходить на вулицю, не бавиться з іншими дітьми, рідко відвідує школу. Їй не відомо, як жили позивачка з відповідачем, але знає, що позивачку не пускали ніколи в магазин, продавці в магазині її навіть не знали. У відповідача старий будинок, дві малі кімнати, третя кімната можливо 5х5. В будинку відповідача, крім нього з дитиною, проживає ще його мама та сестра. Позивачка не знає як має забрати сина, її до нього не пускає відповідач і його матір.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала пояснення про те, що позивачка є її сестрою. Їй відомо про те, що відповідач та його сім`я знущалися з ОСОБА_1 , били її. Одного разу, коли вона принесла гроші, які передала мама, в той день на вулиці було дуже холодно, її сестра ОСОБА_10 прибирала на подвір`ї і змерзла, вона її спитала, чому вона сама прибирає. ОСОБА_10 постукала в двері, а мама з сестрою відповідача почали до неї кричати нецензурними словами. Відповідач був в хаті з дитиною. Вона спитала, чому сестру не впускають в будинок, а вони почали на неї кричати та виганяти з хати і казали, щоб забрала із собою свою сестру, а дитину вони не віддадуть. ОСОБА_1 у даний час проживає в будинку їх матері. Де є дві кімнати, кухня, коридор і ванна. Умови проживання добрі і дитині буде зручно і комфортно. Вважає, що дитині буде краще з мамою, оскільки сім`я відповідача тримає дитину в будинку, нікуди не випускає, постійно знаходять якісь хвороби дитині, маніпулюють дитиною.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надала пояснення про те, що знає сторін у справі. Тяжкун Відповідач є її сусідом, їх діти ходять разом до школи. Будинок відповідача від її будинку на відстані 500 метрів. ЇЇ дитина боїться ОСОБА_2 , він постійно стоїть біля дверей в школі разом із своєю мамою і чекають дитину до закінчення уроків. Хлопчика рідко бачить в школі. Коли позивачка приходить до сина в школу, то вже на наступний день дитину в школу відповідач не приводить. Позивачка часто приходить до дитини, приносить гостинці, але відповідач відштовхує позивачку. Вказала, що дитина називає бабу своєю мамою, що є неприпустимим. Вона бачила, як ОСОБА_1 зайшла до класу і давала дитині гостинці, дитина йшла до неї з радістю, але відповідач зі своєю матір`ю не пускали дитину до рідної матері. Вказала, що вона ніколи не бачила, щоб дитина бавилася з іншими дітьми, хлопчика взагалі ніде не видно. Вона бачила, що дитина сидить в хаті на вікні, якщо хтось бачить дитину, то вони закривають штори. Їй не відомі факти неналежного догляду за дитиною позивачкою.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала пояснення про те, що позивачка є її дочкою, а відповідач є колишнім зятем. Її дочка ОСОБА_1 є розумна, працьовита. Коли її дочка проживала в сім`ї відповідача, то вона постійно передавала їм гроші, бачила, що вони погано живуть, але не думала, що настільки погано. 04.01.2021 близько 16.00 год. їй подзвонила дочка і сказала, що її вигнали з будинку, щоб вона нікого не заразила, бо хвора. Її будинок від будинку відповідача на відстані близько 4 км. і дочка хвора йшла пішки всю дорогу. Коли виздоровіла, хотіла повернутись до відповідача, дзвонила йому, але він казав, щоб вона залишалася, дитині телефон не хотіли давати, щоб поговорив з мамою. 03 березня ОСОБА_1 поїхала до відповідача, але коли зайшла в будинок, то відповідач з матір`ю не дали їй дитини. Коли дитина хворіла і була в лікарні то там теж відповідач з матір`ю не дали можливості ОСОБА_1 бути з сином. Вважає, що дитині краще буде з матір`ю, в них добрі умови для проживання, в будинку великі кімнати, коридор, кухня і ванна, дитина буде мати свою кімнату, своє ліжечко. Вона, як бабуся має змогу допомагати матеріально так як отримує заробітну плату та пенсію. ОСОБА_1 також заробляє гроші, зокрема, збирає чорниці, ялівець, гриби і продає їх, працює по домашньому господарству. Знає, що її дочка не буде перешкоджати відповідачу, як батькові, бачитись з сином.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала пояснення про те, що позивачка ОСОБА_1 є її колишньою невісткою, а відповідач ОСОБА_2 є її сином. Невістка прийшла жити до них 01.11.2011, а 09.08.2012 зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 невістка народила сина ОСОБА_5 у м. Львові. Невістка казала, що не візьме дитину на руки, бо боїться, грудьми не кормила, зціджувала молоко на пеленку, а син купляв суміші. Вона їм у всьому допомагала, вставала вночі, коли дитина плакала, бо невістка не хотіла встати. ОСОБА_1 з сином і дитиною жили в окремій кімнаті, а вона з своєю дочкою в іншій кімнаті. Коли дитина хворіла, то ОСОБА_1 не викликала лікаря і не відвідувала дитину в лікарні. 03.01.2021 ОСОБА_1 зібралася і пішла до своєї матері, її не було два місяці вдома, вона не дзвонила. Потім ОСОБА_1 прийшла із старостою села, поліцією та Службою у справах дітей, щоб забрати дитину. Дитина не йшла до мами, а тому залишилася проживати з батьком. ОСОБА_1 приходила до сина останній раз 29.07.2022, однак вона заборонила бачити дитину, бо не було вдома сина, він порався на городі. ОСОБА_1 щотижня приходить і бачиться з сином, але син до неї йти не хоче. У кімнаті онука є 2 велосипеди, ноутбук, іграшки, має гойдалку, має своє ліжечко. Дитина без нагляду не ходить, встає рано і снідає, бавитися йде на вулицю, ходять до церкви, до школи. Під час навчання дитини вони з сином присутні, сидять на подвір`ї біля школи, вона має вільний час, а син ОСОБА_2 працює неофіційно і в нього ненормований робочий час. Позивачку теж бачила в школі, вона заходила до класу, де навчається дитина, приносила іграшкову машинку на його день народження, яку дитина не взяла, бо з нею не хоче спілкуватися. Вона була присутня при тому, що коли прийшла позивачка провідати сина до хати, то він сховався від неї під стіл, брати від неї подарунки відмовляється. Дитина ніколи не була наодинці з мамою, бо не хоче йти до неї. Дитина проводить час із батьком, йдуть на вулицю, на базар, їдуть мотоблоком, дитина навчається вдома, виконує домашні завдання. Дитина не називає ОСОБА_1 мамою, а називає матір`ю, її ОСОБА_6 , хоча вона є його бабусею. Вважає, що малолітній ОСОБА_13 повинен проживати з батьком, який ним займається, дитина його любить, а позивачка не дбала про свого сина та не піклувалася про нього.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила про те, що позивачка є колишньою жінкою її брата, а відповідач є її братом. Після народження дитини, позивачка боялася взяти сина на руки, вночі до дитини не вставала, дитиною не займалася, а тому весь час біля дитини була присутня її матір ОСОБА_6 . Її брат ОСОБА_2 утримував сім`ю, а за дитиною доглядала їх мати ОСОБА_6 . 03.01.2021 ОСОБА_1 пішла до своєї матері і два місяці не приходила додому. Потім ОСОБА_1 прийшла до них додому і хотіла забрати сина, але він не йшов до неї, втікав. Вважає, що дитина повинна проживати з батьком, який про неї піклується, родину позивачки малілотній ОСОБА_15 не знає, оскільки вони до них ніколи не приходили, він також не знає, що позивачка є його мама.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 09.08.2012, який розірвано рішенням Турківського районного суду Львівської області від 17.09.2021, рішення набрало законної сили.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.2021.

Згідно з довідкою про склад сім`ї, виданою виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 02.04.2021 за № 837, до складу сім`ї (зареєстрованих) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , входять мама ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сестра ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , брат ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , племінник ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як видно із характеристики, виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради від 02.04.2021 за № 23, ОСОБА_1 , 1992 р.н. народилася і виросла в с. Либохора Турківського району Львівської області, трудолюбива, відповідальна, користується повагою та авторитетом серед товаришів та жителів села. Не має шкідливих звичок. Сумлінно виконує батьківський обов`язок. За час проживання на території села зарекомендувала себе з позитивної сторони. Скарг на її адресу до виконавчого комітету Либохорської сільської ради не поступало. Дана особа не являється депутатом.

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеного виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 02.04.2021 за № 838, при обстеженні матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , 1992 р.н., жительки АДРЕСА_1 в житловому будинку загальною площею 80 кв.м. Умови проживання задовільні.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час проживає без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_2 біля свого батька ОСОБА_2 , де разом із ними проживають: бабуся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тітка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 12.05.2021 № 376.

Відповідно до характеристики виданої виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 12.05.2021 за №377, ОСОБА_2 народився та проживає в с. Бітля Самбірського району Львівської області. За час проживання ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони. Скарг на гр. ОСОБА_2 до виконкому Боринської селищної ради не поступало. За характером спокійний, врівноважений, не конфліктний, міцних алкогольних напоїв не вживає.

Як видно із довідки про матеріально-побутові умови ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителя с. Бітля Самбірського району Львівської області, яка видана виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 02.06.2021 за №448, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживають без реєстрації місця проживання: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_6 , сестра ОСОБА_14 . Проживає ОСОБА_2 в дерев`яному будинку загальною площею 88 м.кв., житлова площа становить 60 кв.м.

З висновкуБоринської селищноїради Самбірськогорайону Львівськоїобласті від04.06.2021за №616/02-25 видно, що питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини при Боринській селищній раді 03.06.2021 року року і прийнято рішення за доцільне визначити місце проживання дитини біля своєї матері ОСОБА_1 . Боринська селищна рада, як орган опіки і піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання дитини біля своєї матері ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Боринського професійного ліцею народних промислів та ремесел від 14.07.2021 за №363, ОСОБА_18 дійснонавчалася в Боринському професійному ліцеї народних промислів та ремесел з 01.09.2010 по 16.02.2012 за професією кухар, бармен, на денній формі навчання.

Згідно з довідкою Либохорського ЗЗСО I-III ступенів ЗДО Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 01.07.2021 за № 16/21, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 дійсно навчалася у Либохірській загальноосвітній школі I-III ступенів. У 2010 закінчила 11 класів, одержала атестат про середню освіту з середнім балом - 8,4.

Як видно із характеристики учениці 11 класу Либохірської загальноосвітньої школи I-III ступенів - ОСОБА_18 , така протягом навчання виявила достатній рівень знань з усіх предметів. Має бажання вчитися. На уроках активна, вміє правильно і точно висловити свою думку, відповідає на запитання. Старанна і наполеглива у виконанні навчальних завдань під час уроків і вдома, акуратно та систематично виконує домашні завдання. До виконання громадських доручень ставилась добросовісно. Брала активну участь у предметних вечорах, різних конкурсах. Чуйна, щира, ввічлива у ставленні до інших. Користується авторитетом серед однокласників. З повагою ставиться до старших.

Згідно з довідкою КНП "Боринська районна лікарня" Боринської селищної ради від 20.07.2021 за №155, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 не знаходиться на диспансерному обліку.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 01.06.2021 за № 441, ОСОБА_1 постійно в березні, квітні, травні місяцях 2021 відвідувала свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає біля батька ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 . 07 березня та 02 квітня ОСОБА_1 прийшла до свого сина ОСОБА_5 , але свекра ОСОБА_6 не надала їй можливості побачитись із дитиною. Із слів ОСОБА_1 за весь цей час, що вона приходила до свого сина ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_2 , свекра ОСОБА_6 та сестра чоловіка ОСОБА_14 не давали їй можливості близького спілкування із дитиною.

Як видно із довідки виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 20.08.2021 за №596, ОСОБА_1 на протязі серпня місяця 2021 приходила в с. Бітля до свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає разом із своїм батьком ОСОБА_2 та його родичами. Однак, після неодноразових спроб відвідування свого сина ОСОБА_15 , ОСОБА_1 повідомляла, що її чоловік ОСОБА_2 та його родичі не допускають її до дитини.

12.03.2021 ОСОБА_2 до Турківського відділення поліції та виконавчого комітету Боринської селищної ради як Органу опіки та піклування, комісії з питань захисту прав дитини Боринської селищної ради із заявою, щоб прийняти міри до його дружини ОСОБА_1 , з підстав того, що його дружина час від часу самовільно покидала будинок залишаючи її з сином, якого він доглядав та виховував. Коли до неї телефонував, то вона говорила, що знаходиться у своєї мами. 03.01.2021 приблизно о 15.00 год. його дружина безпричинно покинула місце проживання та його з сином у власному будинку. Іванна веде антигромадський, аморальний спосіб життя та інші обставини.

З відповіді Відділення поліції №2 Самбірського РВП № 774/02/60-2021 від 18.03.2021, наданої ОСОБА_2 , в ході проведеної перевірки встановлено, що по даному факту відсутні ознаки складу будь-якого правопорушення, а вбачаються цивільно-правові відносини.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 від 03.03.2021, складеного спеціалістом Служби у справах дітей Боринської селищної ради Леневич С.В., інспектором Самбірського ВП ГУНП у Львівській області Федьком М., старостою с. Бітля - Фазан В., на час обстеження встановлено, що дитина ОСОБА_5 , 2015 р.н. був вдома з бабусею, батько порався по господарству. В кімнатах чисто, прибрано. Дитина візуально виглядала хворобливою. Мати ОСОБА_1 звернулась за допомогою щодо визначення місця проживання дитини з нею, так як вона вирішила розлучитись з чоловіком. З сім`єю була проведена бесіда, але чоловік ОСОБА_13 та його мати і сестра поводилися агресивно і сканлалили, що дитину не віддадуть матері. Комісія рекомендує матері звернутись в суд про визначення місця проживання дитини біля матері.

Відповідно до довідок виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 15.09.2021 за №625, від 06.10.2021 за №708 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в серпні, вересні місяцях 2021 відвідувала свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає в с. Бітля Самбірського району, але як вона повідомляла їй не дозволяв спілкуватися із сином чоловік ОСОБА_2 .

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 від 15.09.2021, складеного головним спеціалістом Служби у справах дітей Боринської селищної ради Леневич С.В., фахівцем із соціальної роботи центру надання соціальних послуг ОСОБА_19 , встановлено, що сім`я складається з 4-ох осіб, син ОСОБА_5 , мати ОСОБА_20 , сестра ОСОБА_14 . Проживають в будинку, який складається з 2 кімнат, кухні та веранди. Санітарний стан житла задовільний. Висновки: на час обстеження житлово-побутових умов сім`ї встановлено, що ОСОБА_13 був вдома, порався по господарству біля хати, але членів комісії не допустив до житлового приміщення, щоб обстежити умови проживання малолітньої дитини.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 03.11.2021 за № 741, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на протязі жовтня місяця 2021 приходила в с. Бітля до свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає разом із своїм батьком ОСОБА_2 та його родичами. Однак, після неодноразових спроб відвідування свого сина повідомляла, що її чоловік ОСОБА_2 не допускає її до дитини.

Як видно з інформації виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_21 , староста сіл Бітля, Сигловате протягом 2021 року неодноразово був присутній при відвідуванні ОСОБА_1 свого сина ОСОБА_5 в с. Бітля Самбірського району Львівської області. На час відвідування матері ОСОБА_1 дитини ОСОБА_5 , в кімнаті були присутні батько дитини ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_6 . При намаганні ОСОБА_1 підійти близько до сина, ОСОБА_2 ставав на її шляху і не давав їй можливості наблизитися до сина наголошуючи, що вона буде близько спілкуватися із дитиною тоді, коли дитина до неї підійде сама, але дитина до матері теж не підходила. ОСОБА_6 в цей час знімає все на телефон.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 11.01.2022 за № 11, на протязі грудня 2021 та в січні 2022 ОСОБА_1 приходила відвідувати сина ОСОБА_5 , який проживає в с. Бітля Самбірського району Львівської області біля батька ОСОБА_2 . Приносила йому подарунок, який не взяв не син і не батько. Під час відвідування ОСОБА_1 сина ОСОБА_5 , його батько ОСОБА_2 не дозволяв ОСОБА_1 близько підходити для спілкування до сина, наголошуючи, що вона буде близько спілкуватися із сином тоді, коли син підійде до неї сам. Також син ОСОБА_5 не підходив до мами ОСОБА_1 . 11.01.2022 ОСОБА_1 хотіла відвідати свого сина, але ОСОБА_6 не впустила її до хати, пояснивши, що нема вдома її сина ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації Бітлянського ЗЗСО Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, наданої на адвокатський запит, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в старшій групі з короткотривалим перебуванням. Загальна кількість днів відвідування з 01.09.2021 по 31.12.2021 - 66 днів, з них присутності - 27 днів, відсутності - 39 днів. Приводили і забирали ОСОБА_5 з навчального закладу батько ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_6 . Протягом навчального процесу батько і бабуся не залишали приміщення школи. Навчання старшої групи триває 3 год. 50 хв. Зауваження щодо перебування в приміщенні школи ОСОБА_2 і ОСОБА_6 були неодноразово, як від директора так і від педагогічних працівників. На ці зауваження ОСОБА_2 і ОСОБА_6 реагували негативно. ОСОБА_1 відвідувала свого сина і цікавилась ним, приходила у навчальний заклад, приносила подарунки, олівці, пластилін, конструктор, машинку, поїзд та багато іншого. Реакція ОСОБА_2 і ОСОБА_6 була негативною.

Як видно з довідки виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 16.02.2022 за № 85, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на протязі січня-лютого 2022 приходила відвідувати в с. Бітля свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає разом із батьком ОСОБА_2 та його родичами. 03.02.2022 ОСОБА_1 приходила відвідати сина в с. Бітля, але ОСОБА_6 вийшла на подвір`я і сказала, що не впустить ОСОБА_1 до сина так як немає вдома її сина ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 04.03.2022 приходила відвідувати свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає в с. Бітля Самбірського району, але ОСОБА_6 не дозволила їй заходити і бачити сина, так як вдома немає її сина ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області за №116.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 11.05.2022 за № 222, ОСОБА_1 в травні 2022 відвідувала свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бітля Самбірського району, 03.05.2022 приблизно в 17 годині ОСОБА_6 не дозволила зайти ОСОБА_1 до хати, щоб вона відвідала сина через те, що на даний час немає вдома ОСОБА_2 . 11.05.2022 ОСОБА_1 впустили до хати відвідати сина ОСОБА_5 .

З відповіді старости старостинського округу № 8 Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Фазан В.В. від 26.05.2022 за № 16 на адвокатський запит видно, що ОСОБА_1 протягом березня-травня 2022 року відвідувала свого малолітнього сина ОСОБА_5 за місцем проживання його батька ОСОБА_2 . Були випадки, коли ОСОБА_6 не дозволяла бачити ОСОБА_1 свого малолітнього сина ОСОБА_5 , тому що не було вдома ОСОБА_2 . ОСОБА_1 коли спілкується в хаті з малолітнім сином ОСОБА_5 , він з мамою не спілкується, ховається в кут за диван і до неї не підходить, а коли ОСОБА_1 хоче підійти до сина, ОСОБА_2 не дозволяє, а говорить ОСОБА_1 , що вона близько буде спілкуватися з сином тоді, коли дитина підійде до неї сама. В його присутності з ОСОБА_1 не узгоджувався час відвідувань сина, ОСОБА_1 на одинці з дитиною не залишалась, в його присутності собаку на ОСОБА_1 не спускали і під час відвідувань свого сина ОСОБА_1 в стані сп`яніння не перебувала.

Як видно з виписки із медичної карти амбулаторного хворого КНП «Турківський ЦПМСД» від 01.08.2022за № 3, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 перебувала на амбулаторному лікуванні з 06.05.2022 по 14.05.2022. Діагноз: укус або удар, завдані собакою.

З копії матеріалів ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області №519 по зверненні ОСОБА_1 , які розпочато 03.05.2022 та закінчено 12.05.2022, видно, що ОСОБА_1 зверталася із заявою 03.05.2022, щоб прийняти міри до колишнього чоловіка ОСОБА_2 , котрий 29.04.2022 спустив на подвір`я собаку, яка її покусала, а також колишній чоловік не пускає її до сина ОСОБА_5 .

Відповідно до відповіді старости старостинського округу № 8 Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Фазан В.В. від 18.08.2022 за № 39, він 11.08.2022 був присутній, коли ОСОБА_1 відвідувала свого малолітнього сина ОСОБА_5 за його місцем проживання в с. Бітля. В кімнаті знаходились ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . ОСОБА_1 пропонувала піти з нею гуляти на вулицю, казала йому, що вони підуть в магазин по морозиво, і що вона його з собою не забере, вони повернуться назад. ОСОБА_2 спитався у ОСОБА_1 , якщо вона не хоче забрати сина, чого вона подала на суд, щоб вона розказала дитині по якій причині відбувається суд. Приблизно після півгодинного спілкування ОСОБА_1 до дитини, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 , щоб ця вийшла із кімнати, так як дитина вже більше півгодини сидить в кутку за диваном.

У зв`язку із тим, що розгляд справи про визначення місця проживання дитини триває більше одного року, питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини при Боринській селищній раді. На засідання були запрошені батьки дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Батько дитини на засідання комісії не з`явився, не повідомив обґрунтовану позицію щодо розгляду даного питання та причину своєї відсутності, хоча був повідомлений. Мати дитини ОСОБА_1 повідомила, що вона неодноразово приходила до будинку, в якому на даний час проживає її син. ОСОБА_2 не дозволяє їй спілкуватися з сином, мотивуючи тим, що дитина не хоче з нею спілкуватися та боїться її. Мати не може бачитися із сином навіть у присутності батька в будинку, де він проживає. Оскільки батьком не було надано додаткових матеріалів, члени комісії не змінили думки і прийнято рішення за доцільне визначити місце проживання дитини біля своєї матері ОСОБА_1 . Комісією було рекомендовано Службі у справах дітей Боринської селищної ради підготувати висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та подати на затвердження виконавчим комітетом Боринської селищної ради.

З висновку Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 04.10.2022 за №5, затвердженого рішенням виконавчого комітету Боринської селищної ради від 05.10.2022 за №74, видно, що 25.02.2021 в службу у справах дітей Боринської селищної ради звернулася ОСОБА_1 , жителька с.Бітля. У своєму усному зверненні вона пояснила, що чоловік та свекруха не впускають її до хати та не дозволяють бачитися з малолітньою дитиною. 03.03.2021 працівниками служби у справах дітей, старшим інспектором ЮП, старостою с.Бітля, Сигловате проведено обстеження умов проживання дитини, що підтверджується відповідним актом. Під час обстеження встановлено, що дитина знаходилася в будинку зі своєю бабусею, батько порався по господарству. Дитина візуально виглядала хворобливою. В кімнатах було чисто та прибрано. ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю та сестрою поводили себе агресивно і сказали, що не віддадуть матері дитину. 07.03.2021 року малолітній ОСОБА_5 потрапив до педіатричного відділення Турківської ЦМЛ з діагнозом гострий обструктивний бронхіт, ацетономічний стан. Під час перебування дитини в лікарні, ОСОБА_1 знову звернулася в службу у справах дітей. Двічі до лікарні виїжджала комісія в складі працівників служби у справах дітей та ювенальної превенції, щоб мати дитини мала змогу слідкувати за станом здоров`я своєї дитини. ОСОБА_1 постійно в березні, квітні, травні 2021 року відвідувала свого сина ОСОБА_5 , однак ОСОБА_6 не надала їй можливості побачитися з дитиною. За весь час, що мати приходила до дитини їй не надавали можливості близького спілкування з дитиною. ОСОБА_1 разом із своєю дитиною зареєстровані в АДРЕСА_1 . 05.04.2021 працівниками служби у справах дітей також було проведено обстеження житлових умов за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . В будинку створені всі умови для проживання та виховання дитини. ОСОБА_1 трудолюбива, відповідальна, не має шкідливих звичок. ОСОБА_1 має підтримку рідних, не має шкідливих звичок, за місцем проживання характеризується позитивно, звичайно любить свого сина та турбується про здоров`я та життя дитини. Комісія не виявила причин, через які б мати не могла займатися вихованням свого сина. Враховуючи вищенаведене комісія вирішила, що малолітньому ОСОБА_5 більше потрібна материнська турбота, ласка та догляд, які більш оптимально може надати саме матір.

Беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів малолітньої дитини Служба у справах дітей Боринської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання дитини біля матері ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 03.10.2022 за № 479, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживають без реєстрації місця проживання син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як видно з характеристики гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка видана виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 03.10.2022 за № 478, ОСОБА_2 проживає в с. Бітля Самбірського району Львівської області. Був одружений з ОСОБА_1 , але сімейне життя в них не склалося, вони розлучилися і разом не проживають. За час спільного сімейного життя в них народився син ОСОБА_5 .. ОСОБА_2 проживає разом із сином, своєю мамою та сестрою. ОСОБА_2 спиртних напоїв не вживає, з сусідами не конфліктує. За характером спокійний, врівноважений, не конфліктний.

30.05.2022 ОСОБА_2 подав директору Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО ОСОБА_22 заяву із проханням прийняти сина ОСОБА_5 в 1 клас.

Як видно з характеристики учня 1 класу Бітлянського ЗЗСО I-III ст. - ЗДО ОСОБА_5 , яка видана 29.09.2022 за № 72, ОСОБА_5 навчається у 1 класі. Мовленевий розвиток, сприйняття, мислення відповідає віку. Букви пише охайно з дотриманням правильної форми, розміру, нахилу. Текст читає складами. Дитину приводять до школи бабуся і батько. Забирають зі школи вчасно. Школу відвідує нерегулярно. Дитина забезпечена всім шкільним приладдям.

Відповідно до довідок Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 09.09.2022 за № 148, від 15.09.2022 за № 81, виданої ОСОБА_2 , його син ОСОБА_5 з 01.09.2022 навчається у першому класі. Школу відвідує нерегулярно. За час навчання сина батько з вчителями та дирекцією в конфлікти не вступав.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 03.10.2022 за № 480, яка видана ОСОБА_2 про те, що його колишня дружина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає.

З долученого представником відповідача ОСОБА_3 флеш накопичувачу видно, що на такому є чотири відеозаписи від 27.09.2021.

Оглянувши ці відеофайли суд встановив, що ОСОБА_1 приходила в будинок відповідача ОСОБА_2 відвідати сина. Коли позивачка заходила в кімнату, де був її син ОСОБА_5 , дитина підводилась з ліжка і йшла ховатись в шафу. Позивачка та відповідач в цей час з`ясовували стосунки між собою, а їх син увесь цей час перебував у шафі.

З відеозапису долученого представником відповідача ОСОБА_3 з першого вересня Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО учнів першого класу, видно, що ОСОБА_5 розповідає віршик (файл 1). На другому відеозаписі (файл 2) видно малолітнього ОСОБА_5 , його маму ОСОБА_1 , які знаходяться в школі. ОСОБА_1 хоче поцілувати сина, але він впав на підлогу та відвернувся.

Як видно в медичних документів, ОСОБА_5 неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні (витяг з медичної картки № 4223 Львівської обласної дитячої клінічної лікарні; виписка № 5400/696, історія хвороби № 988 дитячого відділення Турківської КЦРЛ; виписка № 967/100 із медичної карти педіатричного відділення КНП "Турківська центральна міська лікарня" Турківської міської ради; витяг з історії хвороби № 6124 Клініки пульмонології, алергології та лікування системних захворювань ЛОДКЛ «Охматдит»; довідка КНП «Турківський ЦПМСД» від 18.09.2022; довідка КНП «Боринська районна лікарня» Боринської селищної ради від 04.10.2022 за № 83; висновок отоларинголога дитячого консультативної поліклініки КНП ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ» від 06.10.2022).

З матеріалів № 1234 ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, ЄО № 2753, 2771, видно що 05.10.2022 надійшла інформація дирекції Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО про те, що ОСОБА_5 , 2015 р.н. в навчальному році навчався в групі з короткотривалим перебуванням (дошкільне навчання). Загальна кількість днів навчання з 01.09.2021 по 10.06.2022 175, з них дистанційне навчання з 24.02.2022 по 07.05.2022. Учень був присутнім на навчанні з 01.09.2021 приблизно 74 дні. ОСОБА_5 в 2022 2023 навчальному році являється учнем 1 класу. Кількість навчальних днів з 01.09.2022 25 днів, з них учень був присутнім на навчанні 5 днів. Приводять на навчання і забирають з навчання учня батько ОСОБА_2 та баба ОСОБА_6 , які залишаються на території школи протягом навчального часу, супроводжують учня в туалет, надають харчування. На це батьки, працівники школи реагують з подивом, дають їм зауваження, але вже привикли. Напружена обстановка ОСОБА_2 була створена в класі тільки 1 вересня в присутності всіх батьків класу, вчительки ОСОБА_23 . Зауваження до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з боку дирекції були, їхня реакція була не агресивна. Мати учня ОСОБА_1 намагалася відвідувати його в класі, приносила подарунки. Батько та баба учня намагалися цьому перешкоджати.

26.09.2022 дирекція Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО звернулася до начальника Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Сливар Н.Ф. та начальника ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Сенюги В.О. про те, що учень 1 класу ОСОБА_5 з невстановлених причин більше 10 днів підряд не відвідує школу.

Як видно з письмових пояснень вчителя початкових класів Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО ОСОБА_23 видно, що в першому класі в неї навчається ОСОБА_5 , який не відвідує школу з невідомих причин. ОСОБА_5 у вересні місяці був на початку місяця декілька разів, з 12 вересня по 30 вересня ОСОБА_15 не був жодного разу у школі.

Відповідно до відповідей ВП №2 ГУ НП у Львівській області від від 17.10.2022 за № 2771 та від 18.10.2022 за № 2753, наданої директору Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО Гомзяк І.С. та начальнику Служби у справах дітей Боринської селищної ради Сливар Н.Ф. про те, що в ході проведеної перевірки за їх зверненнями вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, по даних фактах буде прийнято рішення згідно чинного законодавства.

Як видно із долученого представником позивачки ОСОБА_7 відеозапису з першого вересня Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО учнів першого класу, таких веде перша вчителька ОСОБА_23 і ОСОБА_5 йде кульгаючи.

Позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом, просить визначити місце проживання її малолітнього сина ОСОБА_5 з нею, оскільки це відповідатиме інтересам дитини.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив таку вимогу позивачки ОСОБА_1 , оскільки вважає, що оскільки вона сама покинула будинок та добровільно залишила дитину без належної материнської уваги, а сама декілька місяців дитиною не цікавилася, а тепер звернулася в суд з даним позовом. Вказує, що він в більшій мірі ніж позивачка займається малолітнім сином, дбає про його духовний, моральний та фізичний розвиток. Щодо неналежної поведінки відповідачки неодноразово звертався у Відділення поліції.

Відтак, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо місця проживання дитини з одним з батьків.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з таких мотивів та номр права.

Так, згідно з положеннями ч. 2, 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України), сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У ст. 141 СК Українивстановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), зроблено висновок про те, щоДекларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України»,а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увагаприділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини(стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

У постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі № 587/2134/17 (провадження № 61-37492св18) Суд вказав, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені та враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Згідно з висновком Верховного Суду, який викладено в постановівід 12.01.2022 у справі № 663/724/19 (провадження № 61-15273св21), створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

А відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Також, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Отже, міжнародні та національні норми права не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відтак, під час розгляду цієї цивільної справи щодо вирішення спору про визначення місця проживання дитини, насамперед, необхідно виходити з інтересів самої малолітньої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У ході судового розгляду справи суд встановив, що сторони в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2012 року до вересня 2021 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У січні 2021 позивачка ОСОБА_1 вимушена була залишити будинок чоловіка, де проживали разом з сином, оскільки була підозра, що вона захворіла на коронавірус.

Коли позивачка в березні 2021 повернулась до будинку чоловіка, то повідомила його, що має намір розірвати їх шлюб і повернутись з сином проживати до своєї матері.

З цього часу, позивачка більше не проживає в будинку відповідача, син проживає з батьком, при цьому, відповідач почав створювати перешкоди бачитись з дитиною, брати участь в житті сина, його вихованні, розвитку.

Отже, суд встановив, що син сторін у справі з січня 2021 року син сторін у справі проживає з батьком, однак, немає належного та повноцінного контакту з матір`ю, оскільки відповідач, з яким проживає малолітня дитина, умисно створює в цьому перешкоди.

Так, відповідач ОСОБА_2 не заперечив, що не надає можливості позивачці ОСОБА_1 бути з сином наодинці, при відвідинах дитини в його будинку завжди присутній він, а також його мати.

При цьому, таку свою поведінку відповідач ОСОБА_2 пояснює тим, що дитина боїться матір, не хоче з нею спілкуватись, ховається від неї.

Суд критично оцінює такі пояснення відповідача ОСОБА_2 та його поведінку в цьому відношенні як батька.

Суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 , за наявності добросовісного виконання ним його батьківських обов`язків, зокрема належного виховання дитини в дусі поваги до батьків, враховуючи те, що дитина тривалий час проживає з ним і він, як батько, має на дитину безпосередній та очевидний виховний вплив, з урахуванням найкращих інтересів свого сина, повинен забезпечувати йому можливість спілкуватись з матір`ю, отримувати її материнську опіку та любов, що, в свою чергу, є законодавчо закріпленим правом дитини як на національному так і міжнародному рівні.

Суд також не залишає поза увагою і той факт, що син сторін у справі, знаючи хто є його матір`ю, називає матір`ю свою бабу ОСОБА_6 (матір відповідача), що, в свою чергу, підтримується, як відповідачем, так і його матір`ю.

Такі обставини свідчать про те, що в сім`ї відповідача ОСОБА_2 , де проживає малолітній ОСОБА_5 , відповідач, як батько, не вчиняє жодних дій, які б сприяли встановленню та налагодженню контакту та емоційного зв`язку між дитиною та матір`ю.

Натомість, відповідач та його мати, прививають малолітньому сину сторін у справі хибне та неправильне розуміння хто така матір, а хто така баба, що на думку суду може мати негативний вплив на виховання дитини, сприйняття нею близьких людей, з урахуванням малолітнього віку та беззаперечного впливу виключно з боку лише одного з батьків, а саме батька, оскільки матір, як встановив суд, фактично позбавлена можливості брати участь в розвитку, вихованні, піклуванні про сина.

Так, у ході судового розгляду справи суд встановив, що відповідач не допускає позивачку до дитини, ні в своїй присутності, ні в присутності своєї матері (баби дитини), чим шкодить інтересам власного сина, який має беззаперечне право отримувати любов, увагу, турботу та підтримку як батька, так і матері.

Твердження відповідача про те, що малолітній син боїться матір, суд вважає безпідставними та голослівними, з урахуванням того, що суд встановив, що відповідач, як і його сім`я, створюють середовище в якому, налаштовані ізолювати дитину від матері.

Такого висновку суд дійшов також і з урахуванням того, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 і його мати ОСОБА_6 неодноразово перешкоджали позивачці ОСОБА_1 бачити сина в дошкільному закладі, в школі, вони постійно присутні під час навчального процесу, не дозволяють позивачці підходити до сина, проводити з ним час, брати участь в його навчанні, розвитку, гуляти з ним. Жодного разу з лютого 2021 року вони їй цього не дозволили.

Пояснення відповідача ОСОБА_24 з приводу таких обставин, а саме, що присутність його або його матері в школі є необхідною через стан здоров`я дитини, не спростовують того, що позивачці, як матері, не можна навіть підійти до сина та з ним поспілкуватись.

Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що позивачка ОСОБА_1 сама залишила сім`ю і сина, що вона вела аморальний спосіб життя, від народження сина не піклувалась про нього, не годувала, не дбала про його здоров`я, вихованням дитини займався виключно він та його мати, а тому місце проживання сина необхідно визначити саме з ним.

Однак, на підтвердження таких доводів, відповідач не надав суду належних та достатніх доказів.

Твердження відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про те, що позивачка ОСОБА_1 не вигодувала дитину після народження, не займалась його доглядом, не дбала про його здоров`я, а тому не є матір`ю, що син не її любить, суд відхиляє як неспроможні.

Пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , в цій частині, суд оцінює критично, оскільки вказані свідки є відповідно матір`ю та сестрою відповідача і за конкретних обставин у цій справі заінтересовані в інтересах відповідача ОСОБА_2 .

Окрім цього, мати відповідача ОСОБА_6 повністю підтримує поведінку ОСОБА_2 , коли той не дає можливості позивачці ОСОБА_1 бачитись з сином, сама чинить позивачці в цьому перешкоди, що свідчить про усталену їх поведінку та відношення до виховання дитини ОСОБА_5 без участі матері.

Суд також не залишає поза увагою неприязне відношення відповідача ОСОБА_2 до позивачки ОСОБА_1 , як колишньої дружини, яка була ініціатором розірвання їх шлюбу. При цьому, відповідач вказував, що якщо б позивачка повернулась до нього і продовжувала б з ним проживати, то могла б бачитись з сином.

Суд вважає, що конфліктне, негативне відношення відповідача до позивачки, як до колишньої дружини, яка не виявила бажання проживати з ним, ініціювала розірвання шлюбу, не повинно впливати на виховання їх спільної дитини, та бути підставою для переривання чи обмеження важливого зв`язку мати-дитина.

На переконання суду, яке ґрунтується на оцінці всіх обставин в їх сукупності, поведінка відповідача ОСОБА_2 , як батька, свідчить про те, що він не вживає жодних заходів, дій, для того, щоб його син не був позбавлений материнської любові, турботи, мав спокійне, щасливе дитинство. Відповідач не розповідає сину про матір, при їх зустрічах не сприяє налагодженню між ними емоційного контакту, з урахуванням того, що син постійно проживає з ним і він має на нього беззаперечний вплив як батько.

Відповідач ОСОБА_2 вважає нормальним, що його син називає матір`ю свою бабу, що дитина не потребує спілкування з іншими дітьми, а повинна бути постійно з ним або бабою. На переконання відповідача для його сина достатньо того, що позивачка прийде та побачить його.

Відповідач ОСОБА_2 , вказує про те, що його син боїться матір, однак, як зазначила в судовому засіданні представник органу опіки та піклування, самі ж відповідач ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_6 , постійно при зустрічі з позивачкою, беруть малолітнього сина сторін в справі на руки та говорять йому, щоб він не боявся матір, чим свідомо налаштовують дитину на відчуття страху, що, як вважає, є неправильним та негативно впливає на встановлення емоційного контакту дитини з матір`ю.

Окрім цього, сім`я відповідача до дитини нікого не допускає, зокрема, представників служби у справах дітей, на вулиці, на подвір`ї будинку йому не дозволяють гратись з іншими дітьми, дитина постійно перебуває в будинку.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні відеозаписи надані відповідачем у справі, суд дійшов висновку, що такими підтверджуються обставини того, що відповідач не надає можливості позивачці як матері спілкуватись з сином, проводити з ним час, провокує сварки та конфлікт, при цьому обоє з батьків створюють негативне середовище для дитини, при якій з`ясовують стосунки, а дитини весь час перебуває в шафі.

Щодо наданого позивачкою відеозапису з 1-го вересня 2022 року, покликаючись на який, вона стверджує, що її син погано ходить, то такі доводи не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Аналізуючи встановлені дійсні обставини в цій справі, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав стверджувати про існування більш тісного зв`язку дитини з батьком, в силу спільного проживання, та відсутність належних стосунків між матір`ю та дитиною, зумовлених, зокрема, описаною вище умисною поведінкою відповідача.

Вирішуючи спір про те, з ким повинен проживати малолітній ОСОБА_5 , суд повинен дотриматись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При цьому, важливими критеріями є моральні якості матері та батька, виконання батьківських обов`язків, умови їх проживання, спосіб їх життя, матеріальне становище, сталі соціальні зв`язки, місце навчання дитини, психологічний стан дитини.

Так, суд встановив, що сторони в справі, як батьки малолітнього ОСОБА_5 , бажають виконувати свої батьківські обов`язки і підстав вважати їх такими, що неналежно виконують ці обов`язки, у суду немає.

Також відсутні відомості про зловживання кимось із сторін спиртними напоями, обоє позитивно характеризуються за місцем проживання.

У сторін у справі відносно однаковий матеріально-побутовий стан, зокрема, наявність житла та добрі умови для проживання дитини, сторони не працюють, займаються господарством, проживають разом зі своїми матерями.

Малолітній ОСОБА_5 навчається в першому класі Бітлянського ЗЗСО I-III ст. ЗДО, однак, як було встановлено в ході судового розгляду, дитина часто не відвідує школу.

Однак, відповідач пояснив суду, що його син часто хворіє, перебуває на стаціонарному лікуванні, про що надав суду підтверджуючі документи.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечать інтересам дитини.

Як видно з висновку Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 04.10.2022 за №5, затвердженого рішенням виконавчого комітету Боринської селищної ради від 05.10.2022 за №74, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 з матір`ю.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини, з урахуванням отриманої в ході судового розгляду інформації про усі фактичні обставини справи, що мають істотне значення та з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Згідно з положеннями ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору, зокрема, щодо її місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

З урахуванням віку малолітнього ОСОБА_5 , якому на час розгляду справи виповнилось 7 років, суд вважав за доцільне в присутності педагога ОСОБА_25 заслухати думку дитини щодо спору з приводу його місця проживання, зокрема, для з`ясування особистої прихильності дитини до кожного з батьків.

Відповідач ОСОБА_2 висловив заперечення з цього приводу, та не забезпечив присутність сина в судовому засіданні, зіславшись на стан здоров`я дитини.

Така позиція відповідача, на переконання суду, є підтвердженням того, що він при вирішенні цього спору керується власними інтересами, тоді, як батько, він повинен у першу чергу враховувати інтереси свого сина, який має право мати як батька, так і матір у своєму житті, а тим паче в дитинстві.

Водночас, суд схиляється до думки, що з урахуванням встановлених обставин справи та сімейної обстановки, в якій перебуває малолітній ОСОБА_5 , він не зможе об`єктивно, незалежно та вільно висловити свою думку.

Відтак, встановивши фактичні обставини в цій справі, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_5 , 2015 р.н., з матір`ю з огляду на те, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи позивачці у спілкуванні з сином, позбавляє його як належної опіки і виховання з боку матері, так і порушує право дитини на зв`язок з матір`ю, що суперечить найкращим інтересам дитини.

Суд не залишає поза увагою тривале спільне проживання дитини з батьком, однак створювані відповідачем, як батьком, протягом тривалого часу перешкоди для позивачки, як матері, у вихованні та спілкуванні з сином руйнують зв`язки дитини зі своєю сім`єю, до якої належить як батько, так і матір.

Така поведінка відповідача за конкретних обставин у цій справі суперечить сімейним цінностям та не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів малолітнього ОСОБА_5 .

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладено в постановівід 12.01.2022 у справі № 663/724/19 (провадження № 61-15273св21).

Суд також враховує і зважає на те, що син сторін у справі перебуває у сталому сімейному середовищі з дня його народження і визначення місця проживання дитини з матір`ю призводить до зміни місця проживання дитини, місця її навчання.

Однак,суд вважає,що завстановлених конкретнихобставин уцій справі,на майбутнєце будемати виключнопозитивний впливна дитину,оскільки дитинане будебезпідставно позбавленаматеринської опіки,турботи талюбові,що беззаперечновідповідає найкращимінтересам малолітнього ОСОБА_5 та сприятиме його повноцінному вихованню та розвитку, а визначення місця проживання дитини з відповідачем, за конкретних обставин, які встановив суд у цій справі, не забезпечить контакту дитини з матір`ю.

Окрім цього, визначення місця проживання дитини не тільки істотно впливає на розвиток дитини, а й визначатиме поведінку дорослої людини в майбутньому. Середовище в якому проживає та виховується дитина формує її як особистість, і обов`язок батьків, які сумлінно виконують свої батьківські обов`язки забезпечити дитині умови її життя, розвитку, виховання, забезпечення, які б відповідали найкращим інтересам та потребам дитини.

Суд враховує, що в Конвенції про права дитини реалізовано принцип пріоритету інтересів дитини, а тому, оцінивши подані учасниками справи докази, з`ясувавши конкретні обставини цієї справи, суд вважає, що проживання дитини з матір`ю буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме її вихованню та розвитку.

Відтак,встановивши інтересималолітнього ОСОБА_5 та захищаючийого правав контекстіпершочергового врахуванняінтересів дитини,які переважаютьнад інтересамибатьків,встановивши,що длязабезпечення інтересівдитини самевизначення місцяпроживання дитиниіз матір`ювідповідатиме їїінтересам,врахувавши висновокоргану опікита піклуваннясуд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає сплачений позивачкою та документально підтверджений судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України,

вирішив:

Задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визначення місця проживання дитини.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_13 (адреса: АДРЕСА_2 )

Третя особа: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області (адреса: вул. І.Франка, 4, смт. Бориня, Самбірський район, Львівська область, ЄДРПОУ 43962297 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 29.12.2022.

Суддя О.І. Кшик