Рішення № 108157469, 21.12.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2022 Справа №760/5750/22

Провадження №2/607/3028/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 11.06.2021 з ініціативи ТОВ «Кредитні рішення Моней24», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., вчинив виконавчий напис № 143172, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором № 3496901536-6 від 16.01.2021, у розмірі: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 783,90 грн заборгованість за відсотками, 12990,00 грн заборгованість за комісією, 50,00 грн плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума 16823,90 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. відкрито виконавче провадження.

Разом з тим, позивач вважає, що вказаний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений приватним нотаріусом на підставі неповного переліку документів, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», які б підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також порушено процедуру видачі виконавчого напису, оскільки нотаріус не пересвідчився в тому, чи позичальник був належним чином повідомлений про наявність у нього заборгованості за кредитним договором.

Так, позивач вказує, що не заперечує той факт, що 16.01.2021 ним було підписано Анкету заяву ТОВ «Кредитні рішення Моне24», однак, ним ніколи не укладався Кредитний договір №3496901536-6 від 16.01.2021, як це зазначено у Виконавчому написі. Крім того, у виконавчому написі нотаріуса до загальної суми заборгованості за тілом кредиту, включена заборгованість за комісією - 12 990 грн, проте відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував укладення вказаного Кредитного Договору, наявність заборгованості нарахованих за комісією.

Окрім цього, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин» постанови КМУ № 662 від 26.11.2014. А тому, у відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для вчинення виконавчого напису нотаріусу необхідно подати оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору. Таким чином, оскільки спірний виконавчий напис вчинено 11.06.2022, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду віл 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, для його вчинення необхідно було подати нотаріально посвідчений договір. Проте, кредитний договір на який посилається нотаріус в тексі виконавчого напису не був нотаріально посвідчений, більш того не підписувався у письмовій формі. Таким чином, оскільки відповідачем не надано документів, який би підтверджував наявність боргу, не надано розрахунку нарахованої комісій та документів, які підтверджують строк виникнення права вимоги, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а жодних вимог про погашення заборгованості він не отримував, позивач вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 143172, вчинений 11.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» заборгованості у розмірі 16 823,90 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.05.2022, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.2022 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, у якій просив позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» не з`явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Окрім цього, судом було опубліковано оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Третя особа приватний нотаріус приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М. у судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу повістки про виклик до суду та опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. у судове засідання не з`явилась, хоча про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Окрім цього, судом було опубліковано оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Статтею 3 Конституції України передбачається,що людина,її життяі здоров`я,честь ігідність,недоторканність ібезпека визнаютьсяв Українінайвищою соціальноюцінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено що 16.01.2021 між Товариством із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3496901536-6, відповідно до умов якого, позивачу надано кредит без конкретної споживчої мети на суму 3000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 0,87 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. За весь встановлений договором строк користування кредитом розрахунок встановлених процентів за користування грошовими коштами в грошовому вимірі становить 783,00 грн.

11.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис за номером в реєстрі 143172 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» невиплачені в строк грошові кошти за Кредитним договором №3496901536-6 від 16.01.2021, укладеного між Товариством із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» та ОСОБА_1 .

Заборгованість стягнута за період з 16.01.2021 по 03.06.2021 у розмірі: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 783,90 грн заборгованість за відсотками; 12990,00 грн заборгованість за комісією; 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму заборгованості 16823,90 грн.

14.02.2022 на підставі заяви директора Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» Самолюк С.В., приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Фесик Марією Олексіївною відкрито виконавче провадження №68651064, з примусового виконання виконавчого напису №143172 виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» заборгованості в розмірі 16823,90 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни від 14.02.2022 у ВП №68651064, стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1682,39 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни від 14.02.2022 у ВП №68651064, стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250,00 грн.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 №296/5 містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 3.2пункту 3Глави 16розділу IIПорядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Відтак, станом на день вчинення спірного виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 11.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яким скасовано положення, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Укладений між позивачем та Товариством із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», кредитний договір №3496901536-6 від 16.01.2021, на виконання якого нотаріусом вчинено оспорюваний виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, а тому є таким, що не відповідає вимогам Переліку.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21.10.2020 у справі №172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

З приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Така ж позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №754/9711/14ц.

Окрім цього, відповідно до норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Відповідно, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджувати факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватись таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, слід зазначити, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 207/1587/16.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приймає до уваги зазначені позивачем обставини про те, що приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису стягувачем не було надано детальний розрахунок заборгованості зі строками її погашення та первинного бухгалтерського документа, який би підтвердив видачу боржнику спірної суми боргу (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед товариством, яка зазначена у написі, є безспірним.

Суд зауважує, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

Також судом не встановлено факт направлення ОСОБА_1 повідомлення про порушення ним кредитних зобов`язань і, як наслідок, надання можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити вимогу у судовому порядку або подати заперечення кредитору.

Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За вказаних обставин, суд приходиться до висновку про недотримання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вимог законодавства України під час вчинення оспорюваного виконавчого напису, а тому позовні вимоги є підставними, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 11.06.2021 за реєстровим №143172 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» заборгованості за Кредитним договором №3496901536-6 від 16.01.2021 та витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 16823, 90 грн таким, що не підлягає виконанню.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 992,40 грн за звернення до суду із позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 15, 16, 81, 89, 141, 142, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №143172, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» заборгованості за Кредитним договором №3496901536-6 від 16.01.2021 та витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 16823 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять три) гривень 90 копійок.

Стягнути з Товариства із обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.12.2022.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», код ЄДРПОУ 40462908, місцезнаходження: вул. Бойківська, 4, м. Тернопіль, 46020.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місця знаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, 01001.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяН. Р. Кунець