Рішення № 108155921, 10.08.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3029/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я. ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Белзької міської ради Червоноградського району Львівської області про відшкодування моральної шкоди,,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом та просить стягнути з відповідача на її користь 50 000грн. моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначає.17.07.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. За час спільного шлюбу, у них в сімї народилося шестеро дітей, зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась донька ОСОБА_8 ;

Оскільки ОСОБА_1 народила та виховала до восьмирічного віку п`ятьох дітей, вона звернулася до Белзької міської ради із заявою про присвоєння їй почесного звання «Мати ОСОБА_9 »

30.10.2019р. згідно рішення №38 виконавчого комітету Белзької міської ради Сокальського району відмовлено гр. ОСОБА_1 , яка народила та виховала до восьмирічного віку п`ятьох дітей, та виховує дитину шестирічного віку у поданні її кандидатури до представлення на присвоєння почесного звання України «Мати Героїня», враховуючи ЗУ «Про почесні звання України».

Не погодившись із даним рішенням ради, ОСОБА_1 подано позов до Львівського окружного адміністративного суду. За наслідками розгляду справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Белзької міської ради Сокальського району Львівської області № 38 від 30.10.2019 року. Зобов`язано виконавчий комітет Белзької міської ради Сокальського району Львівської області у встановленому порядку подати клопотання до відповідних органів виконавчої влади про присвоєння ОСОБА_1 , 1978р.н. почесного звання "Мати-героїня". Зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду не виконане до сих пір Белзькою міською радою.

Позивач вказує, що внаслідок протиправних дій Відповідача які полягали у незаконній відмові у присвоєнні почесного звання «Мати- ОСОБА_9 », що підтверджується рішенням суду, незаконному звинуваченню сімї ОСОБА_10 у зловживанні алкогольними напоями з 2014р. до 2019р., вона змушена була звертатись до суду задля захисту своїх інтересів, витрачати час для захисту свої прав, збирати та подавати докази для суду, переживати душевні хвилювання через такі протиправні дії. Незаконні звинувачення відповідачем щодо алкоголізму в 2014-2019р. теж не аби як принизили ОСОБА_1 як людину, маму 6-дітей.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якій вказує на повне заперечення позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що звернення позивачки до суду щодо відшкодування моральної шкоди, завданої діями чи бездіяльністю органів державної влади, не свідчить про те, що їй завдана моральна шкоди зважаючи на відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних хвилювань.

Вказує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду лише вказує на повторний розгляд клопотання позивача на представлення її до почесного звання. У зв`язку із цим, просить відмовити в задоволенні позові.

04.03.2021р. позивачем подано відповідь на відзив, де вказує, що відповідач у своєму відзиві оспорює дані, котрі встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020р., які в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

В судове засідання сторони не з`явились, однак ними подано заяву про слухання справи у їх відсутності.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивачка є матірю 6-ох дітей, п`ятеро з яких досягли більше восьми років.

30.10.2019р. рішенням виконавчого комітету Белзької міської ради Сокальського району №38 відмовлено гр. ОСОБА_1 , яка народила та виховала до восьмирічного віку п`ятьох дітей, та виховує дитину шестирічного віку у поданні її кандидатури до представлення на присвоєння почесного звання України «Мати ОСОБА_9 », враховуючи ЗУ «Про почесні звання України».

Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Белзької міської ради Сокальського району Львівської області № 38 від 30.10.2019 року.

Зобов`язано виконавчий комітет Белзької міської ради Сокальського району Львівської області у встановленому порядку подати клопотання до відповідних органів виконавчої влади про присвоєння ОСОБА_1 , 1978р.н. почесного звання "Мати-героїня".

Таким чином, факт неправомірних дій відповідача підтверджено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020р.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із постанови про відкриття виконавчого провадження ВППВР у Львівській області від 28.10.2020р. та інформаційної довідки по виконавчому провадженні №63418048 вбачається, що на виконанні у цій установі перебуває виконавчий лист у справі №380/1485/20 про зобов`язання виконавчий комітет Белзької міської ради порушити клопотання про присвоєння ОСОБА_1 почесного звання «Мати ОСОБА_9 ».

Відповідачем не надано жодної інформації з приводу виконання згаданого рішення суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди „...Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

ЄСПЛ також зазначив, що у випадках, коли йдеться про відшкодування матеріальної шкоди, національні суди мають явно кращі можливості визначати наявність такої шкоди та її розмір. Але інша ситуація коли йдеться про моральну шкоду. Існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (рішення у справі «Скордіно проти Італії», заява № 36813/97, пункти 203 - 204, та рішення у справі «Вассерман проти Росії», заява № 21071/05, пункт 50). Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу (рішення від 7 травня 2002 року в справі «Бурдов проти Росії», пункт 100). Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.

На думку суду, факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 є доведеним, а моральна шкода позивачці завдана наступними факторами: прийняттям незаконного рішення Белзькою міською радою, що підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду від 24.04.2020р.; приниженням сімї ОСОБА_10 , які полягали у незаконному звинуваченні її сімї у зловживанні алкогольними напоями; витрачання додаткового часу для захисту та відновлення порушених прав; перенесених душевних та психологічних страждань ОСОБА_1 що пояснюючи тим, вона маючи право на присвоєння почесного звання «Мати-Героїня» не може його реалізувати через тривале невиконання Відповідачем рішення суду яке набрало законної сили.

Моральна шкода це оціночне поняття, розмір якого визначається особою на власний розсуд відповідно до глибини перенесених душевних і моральних страждань.

Вищенаведені обставини справи та правові положення, на думку суду, свідчать про доведення факту спричинення позивачеві відповідачем моральної шкоди, а отже, про право позивача на її відшкодування. З врахуванням глибини завданих моральних страждань, вимог розумності і справедливості, належним розміром відшкодування моральної школи на думку суду буде розмір 30 000 гривень.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Белзької міської ради Червоноградського району у Львівській області в користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Белзької міської ради Червоноградського району у Львівській області у Львівській області на користь держави 992,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.08.2022 року.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Белзька Міська рада Червоноградського району Львівської області, ЄДРПОУ 04056144, місце знаходження: Червоноградський район, м. Белз, вул. Савенка, 1.

Головуючий: О. А. Веремчук