Ухвала суду № 108153423, 28.12.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6645/22

Номер провадження 6/711/173/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Кондрацької Н.М.,за участю секретаря судового засідання Мелещенко О.В., старшого державного виконавця Капшитар В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Капшитар В.О. про надання дозволу на примусове проникнення для проведення примусового виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державнийвиконавецьзвернувся до суду з поданням, в якому просить надатидозвіл на примусовепроникненнядля проведення примусового виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на перебуває виконавче провадження № 66611897 з примусового виконання виконавчого листа № 712/6189/18 від 27.07.2021Соснівського районного суду м. Черкаси про конфіскацію всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 на користь держави, яке відкрите 26.08.2021.

26.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до отриманої інформації за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Державним виконавцем надіслані запити до ПФУ, Податкової служби, МВС та згідно з отриманими відповідями боржник на обліку ДФС не перебуває, не працевлаштований, транспортні засоби не зареєстровані.

10.05.2022, 27.06.2022, 26.10.2022 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника АДРЕСА_1 , однак провести виконавчі дії не виявилось можливим, двері не відчиняли, про що складені відповідні акти.

Відповідно до відповіді від 20.05.2022 Департаменту інформатизації МВС України боржник 20.08.2021 вибув з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» до ДУ «Бориспільська виправна колонія № 119».

Згідно виконавчого документу боржник зареєстрований по АДРЕСА_2 , а фактично проживає АДРЕСА_1 .

02.11.2022 до Смілянського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центральнорго міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено доручення на проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку майнового стану, однак станом на 11.11.2022 інформації не надходило.

Відповідно дост. 439 ЦПК Українипитання про примусовепроникнення до житлачиіншоговолодінняборжника - фізичної особи або особи, у якоїзнаходитьсямайноборжникачимайно та кошти, вирішується судом за місцезнаходженнямжитлачиіншоговолодіння особи або судом, якийухваливрішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядаєподання, зазначене в частиніпершійцієї статті, негайно, але не пізнішенаступного дня з дня йогонадходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та іншихзаінтересованихосіб за участю державного чи приватного виконавця.

В судове засіданнядержавнийвиконавецьз`явився, підтримав клопотання. Пояснив, що наразі не встановлено власника кім. АДРЕСА_3 , як і проживаючих у даній квартирі.

Заслухавши пояснення ініціатора подання, дослідившиподання та додані до ньогоматеріали, суд прийшов до висновку, щоподаннязадоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Положеннями ст.1Закону України«Про виконавчепровадження»передбачено, щовиконавчепровадження як завершальнастадія судового провадження і примусовевиконаннясудовихрішень та рішеньіншихорганів (посадовихосіб) - сукупністьдійвизначених у цьомуЗаконіорганів і осіб, щоспрямовані на примусовевиконаннярішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, щовизначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятимивідповідно до цьогоЗакону, а такожрішеннями, яківідповідно до цьогоЗаконупідлягаютьпримусовомувиконанню.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження»виконавецьпід час здійсненнявиконавчогопровадженнямає право звертатися до суду з поданням про примусовепроникнення до житлачиіншоговолодінняборжника - фізичноїабоіншої особи, в якоїперебуваємайноборжникачимайно та кошти, що належать боржниковівідіншихосіб.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавчепровадження», виконавецьзобов`язанийвживати передбачених цим Законом заходівщодопримусовоговиконаннярішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повномуобсязівчинятивиконавчідії. Виконавецьпід час здійсненнявиконавчогопровадженнямає право за наявностівмотивованого рішення суду про примусовепроникнення до житлачиіншоговолодінняфізичної особи безперешкодновходити на земельніділянки, до житлових та іншихприміщеньборжника - фізичної особи, особи, в якоїперебуваємайноборжникачимайно та кошти, належніборжниковівідіншихосіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусововідкриватиїх в установленому порядку іззалученнямпрацівниківполіції, опечатуватитакіприміщення, арештовувати, опечатувати та вилучатиналежнеборжниковімайно, яке там перебуває та на яке згідноіз законом можливозвернутистягнення. Примусовепроникнення на земельніділянки, до житлових та іншихприміщень у зв`язку з примусовимвиконанням рішення суду про виселенняборжника та вселеннястягувача і рішення про усуненняперешкод у користуванніприміщенням (житлом) здійснюєтьсявиключно на підставі такого рішення суду.

Таким чином законодавцем з метою унеможливленняпорушення прав боржникафактичнозапровадженосудовий контроль за діямивиконавців, якіполягають у наданнідозволу на такепроникненнясаме за ухвалою суду.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавче провадження № 66611897 з примусового виконання виконавчого листа № 712/6189/18 від 27.07.2021 Соснівського районного суду м. Черкаси про конфіскацію всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 на користь держави.

26.08.2021державнимвиконавцемвідкритовиконавчепровадження № 66611897 про конфіскацію всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 на користь держави.

26.08.2021 постановою державного виконавцяарештовано майно боржника.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 відсутні відомості щодо нерухомого майна боржника.

10.05.2022, 27.06.2022, 26.10.2022державнимвиконавцемскладено акти, згідноякого при виході державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , дверіквартири державному виконавцю не відчинили, щоунеможливилоперевіритимайновий стан боржника.

Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них оглядучиобшукуінакше як за вмотивованимрішенням суду. У невідкладнихвипадках, пов`язанихізврятуваннямжиття людей та майна чи з безпосереднімпереслідуваннямосіб, якіпідозрюються у вчиненнізлочину, можливийінший, встановлений законом, порядок проникнення до житлачи до іншоговолодіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Статтею 311ЦК Українипередбачено право на недоторканністьжитла.

Положеннямич.ч. 1, 2 ст.311ЦК Українивизначено, щожитлофізичної особи є недоторканним. Проникнення до житлачи до іншоговолодінняфізичної особи, проведення у ньомуоглядучиобшукуможевідбутисялише за вмотивованимрішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканністьжитла є не тільки конституційно-правовимобов`язкомдержави, а й дотриманнямвзятихУкраїноюміжнародно-правовихзобов`язаньвідповідно до положеньЗагальноїдекларації прав людини 1948 року,Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9Конституції України є частиною національногозаконодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не можезазнаватибезпідставногопосягання на недоторканністьсвогожитла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальноїдекларації прав людини 1948 року, ст.18Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод1950 року при здійсненнісвоїх прав і свобод кожналюдинаможезазнаватитільки таких обмежень, яківстановлені законом виключно з метою забезпеченняналежноговизнання та поваги до прав і свобод інших та забезпеченнясправедливихвимогморалі, громадського порядку і загальногодобробуту в демократичному суспільстві.

Конституційнагарантіянедоторканностіжитла не поширюється на випадки, коли суспільніінтересивимагаютьправомірногообмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законнихінтересівіншихчленівсуспільства. Обмеження права особи на недоторканністьжитла, яке визначено вКонституції Україниі міжнародно-правових актах, визнаєтьсялегітимнимвтручаннямдержави у права людини з метою забезпеченнязагального блага.

Одним ізсудовихрішень, щодопускаєпроникнення до житлачи до іншоговолодіння особи, є ухвала суду про примусовепроникнення до житлапід час виконаннясудовихрішень у цивільних справах та рішеньіншихорганів (посадовихосіб).

При цьому, згідно з ч. 1 ст.76ЦПК Українидоказами є будь-якіфактичнідані, на підставі яких суд встановлюєнаявністьабовідсутністьобставин (фактів), щообґрунтовуютьвимоги і запереченняучасників справи, та іншихобставин, якімаютьзначення для вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст.89ЦПК Українисуд оцінюєналежність, допустимість, достовірність кожного доказуокремо, а такождостатність і взаємнийзв`язокдоказів у їхсукупності.

Таким чином, рішення суду про примусовепроникнення до житлачиіншоговолодінняборжника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, якіпідтверджуютьперешкоджанняборжникавільному доступу державного виконавця до цього житлачиіншоговолодіння особи та ухиленняйоговідвиконання судового рішення.

При цьому, застосування такого заходу як примусовепроникнення до житлаборжника за поданням державного виконавцяможематимісце у виключнихвипадках та лишепісляреалізаціїусіхможливих та передбачених законом засобівпримусовоговиконання судового рішення та має бути належним чином обґрунтоване і підтвердженевідповіднимидоказами.

Відтак, аналізуючивищенаведенінорми, суд дійшоввисновку, щодержавнимвиконавцем не доведено необхідностінаданнядозволу на примусовепроникнення до житла за адресою АДРЕСА_1 .

Судом за наявними в матеріалахдоказами невстановлено, щоборжникдійсно має у даній квартирі будь-яке майно, є його власником чизареєстрованим у ній.

Крім того, суд звертаєувагу на те, що з подання та доданих до ньогодокументів, - не вбачається, щоборжникотримав постанову про відкриттявиконавчогопровадження.

При здійсненнісвоїх прав і свобод кожналюдинаможезазнаватитільки таких обмежень, яківстановлені законом виключно з метою забезпеченняналежноговизнання і поваги до прав і свобод інших та забезпеченнясправедливихвимогморалі, громадського порядку і загальногодобробуту в демократичному суспільстві (п. 2 ст. 29 Загальноїдекларації прав людини 1948 року, ст.18Конвенції прозахистправлюдиниіосновоположних свобод1950 року.

Конституційнагарантіянедоторканностіжитла не поширюється на випадки, коли суспільніінтересивимагаютьправомірногообмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законнихінтересівіншихчленівсуспільства.

Отже, за змістомнаведених норм національного та міжнародногозаконодавства, проникнення у житлочиіншоговолодінняборжника, як обмеженняконституційного права особи на недоторканність житла, маєвиступативиключнимзасобомзабезпеченняпримусовоговиконання судового рішення та бути виправданим.

Частиною 1 ст.439ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якоїзнаходитьсямайноборжникачимайно та кошти, належніборжниковівідіншихосіб, абодитина, щодоякої є виконавчий документ про їївідібрання, при виконаннісудовихрішень та рішеньіншихорганів (посадовихосіб) вирішується судом за місцезнаходженнямжитлачиіншоговолодіння особи або судом, якийухваливрішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Рішення суду про проникнення в житлоборжникамає бути вмотивоване. Цесвідчить про те, що суду мають бути наданіпереконливідокази, які б свідчили про те, щодержавнийвиконавець (приватнийвиконавець) вичерпаввсіможливостівиконати рішення без примусовогопроникнення до житлачиіншоговолодінняборжника, протеце не дало результатів.

На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги те, що суду не надано достатніх доказів на підтвердження обізнаності боржника про наявність відкритого виконавчого провадження, вчинення виконавчих дій з опису майна, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити у зв`язку з недоведеністю та передчасністю.

На підставі викладеного та керуючисьст. 439 ЦПК України,ст. 18 Закону України «Про виконавчепровадження», суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенніподання про наданнядозволу на примусовепроникнення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаськогоапеляційного суду протягомп`ятнадцятиднів з дня їїотримання шляхом подачіапеляційноїскарги.

Ухвала суду набираєзаконноїсилипіслязакінчення строку поданняапеляційноїскарги, якщоапеляційнускаргу не було подано. У разіподанняапеляційноїскарги, ухвала, якщоїї не скасовано, набираєзаконноїсилипісляповерненняапеляційноїскарги, відмови у відкриттічизакриттяапеляційногопровадженняабоприйняття постанови суду апеляційноїінстанції за наслідкамиапеляційного перегляду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька