Рішення № 10815236, 07.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.10р.Справа № 8/48-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" (м. Тернопіль)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергоресурс" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором представництва № 13-05 від 07.03.2007р. у загальному розмірі 85 989,70 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шредер" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергоресурс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором представництва № 13-05 від 07.03.2007р. у загальному розмірі 85 989,70 грн.

Сума боргу складається з наступних сум: 81 753,09 грн. - основний борг та 4 236,61 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором представництва № 13-05 від 07.03.2007р., в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.03.2010р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07.03.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір представництва № 13-05 (далі-договір), відповідно до умов якого, з метою організації ринків збуту для продукції заводів групи "Шредер", позивач надав офіційний статус відповідачу на продаж світлотехнічної продукції на території міста Дніпропетровськ та Дніпропетровської обл. Відповідач одержав право посередника між позивачем і споживачами його продукції у вищевказаній території. Відповідач організовує роботу з продажу продукції позивача на цій території, він виконує комплекс заходів в області досліджень збуту продукції позивача, вивчення всіх факторів, що впливають на процес виробництва і просування на ринку його продукції та продукції інших заводів групи "Шредер" (п.п. 1.1., 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, термін його дій був встановлений з 07.03.2007р. по 31.12.2007р.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу світильники на загальну суму 87 753,09 грн., відповідно до наступних документів:

- накладна на відвантаження готової продукції № 7128 від 31.01.2007р. на суму 62 318,40 грн.;

- накладна № 7704 від 24.10.2007р. на суму 3 282,82 грн.;

- накладна № 7715 від 25.10.2007р. на суму 5 215,48 грн.;

- накладна № 7752 від 02.11.2007р. на суму 1 723,22 грн.;

- накладна № 7948 від 04.02.2008р. на суму 8 372,45 грн.;

- накладна № 7951 від 05.02.2008р. на суму 3 874,37 грн.;

- накладна № 7967 від 11.02.2008р. на суму 741,59 грн.;

- накладна № 7995 від 21.02.2008р. на суму 2 224,76 грн.

Згідно п.п. 3.1., 3.3. договору, позивач надає відповідачу знижку у розмірі 10%. Максимальна сума товарного кредиту даного договору становить 300 000 грн. на термін 60 днів. Відповідач проводить розрахунок з позивачем за передану продукцію, виходячи з цін, вказаних в рахунках позивача, але не пізніше ніж 60 днів з моменту відвантаження продукції, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок консигнанта.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, а саме: поставлена продукція була оплачена лише частково у сумі 6000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 81 753, 09 грн.

На адресу відповідача було направлено претензію № 584 від 23.11.2009р., в якій позивач зазначав про наявність заборгованості за договором представництва № 13-05 від 07.03.2007р. у сумі 81 753,09 грн. та просив погасити вказаний борг в строк до 25.12.2009р. Вказані претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 6.1. договору, за порушення термінів оплати продукції відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму прострочення платежу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору представництва № 13-05 від 07.03.2007р. становить 4 236,61 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції у сумі 81 753,09 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 81 753,09 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягає також і пеня за порушення термінів оплати продукції.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 81 753,09 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 6.1. договору поставки позивачем була нарахована пеня у розмірі 4 236,61 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 4 236,61 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергоресурс" (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 111-А; код ЄДРПОУ 23650752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" (46005, м.Тернопіль, вул. Микулинецька, 46"Б", код ЄДРПОУ 00231024) - 81 753 грн. 09 коп. основного боргу, 4 236 грн. 61 коп. пені, 859 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

СуддяІ.Ю. Дубінін