Ухвала суду № 108138715, 28.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/12364/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22022101110000336, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підсудність провадження визначена апеляційним судом за Печерським районним судом м. Києва, підстави для закриття провадження відсутні. Також заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою. Обґрунтовуючи клопотання вказав, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчими суддями при застосуванні та продовженні строку дії запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. Так, зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, а відтак, обвинувачена з метою уникнення покарання може переховуватись від суду. Крім того, зауважив, що обвинувачена намагалась приховати свою діяльність шляхом використання мобільних додатків, що свідчить про можливість знищити, спотворити документи та інші докази, які мають значення для кримінального провадження. Застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченої прокурор вважав неможливим, оскільки такий не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання щодо призначення судового розгляду поклався на розсуд суду. Проти задоволення клопотання прокурора заперечив, посилаючись на відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Зазначив, що всі докази були вилучені ще на стадії досудового розслідування, чим спростовується ризик спотворення обвинуваченою речей та документів. Також зауважив, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини тяжкість покарання не може слугувати самостійною підставою для тримання особи під вартою, а доказів існування інших ризиків клопотання не містить. На підставі викладеного, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а в разі, якщо суд надійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала позицію свого захисника. Також зазначила, що в неї на утриманні перебуває її тяжко хвора матір, яка потребує постійного догляду, та фактично обвинувачена є її єдиним опікуном.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Підсудність даного кримінального провадження Печерському районному суду м. Києва визначена ухвалою Київського апеляційного суду від 20.10.2022.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає. Угоду в провадженні не укладено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, відтак підстав для його повернення прокурору немає, відповідних клопотань сторонами не заявлено.

З вказаних мотивів суд надходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Як вбачається із обвинувального акта, обвинувачена ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 1 ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 КПК України обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

На виконання вказаних вимог закону, судом у підготовчому судовому засіданні обвинуваченій ОСОБА_7 роз`яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження відносно неї судом присяжних.

У ході підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_7 не заявила клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно неї судом присяжних та просила суд проводити розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.

З урахуванням викладеного, враховуючи позицію обвинуваченої ОСОБА_7 , яка не заявила клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно неї судом присяжних, вказане кримінальне провадження має розглядатися колегіально судом у складі трьох суддів.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Суд також зазначає, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд має встановити існування ризиків її неправомірної процесуальної поведінки та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Так, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винною, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, обвинувачена може переховуватися від суду.

Ризик знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення зумовлений характером та обставинами вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до яких, ОСОБА_7 , використовуючи свій мобільний телефон, здійснювала фотографування місць розташування військової техніки ЗСУ, блок постів Територіальної Оборони України, об`єктів критичної інфраструктури, цивільних та військових об`єктів у м. Києві та Київській області з відображенням координат у вигляді знімків екрана мобільного телефону в програмі Google Maps, які надсилала через мобільні додатки невстановленому громадянину України, який в свою чергу передавав вищевказану інформацію представникам спеціальних служб Російської Федерації. Відтак, обвинувачена, використовуючи програми обміну повідомленнями для смартфонів (мобільні додатки), може здійснювати видалення текстових та графічних повідомлень задля уникнення викриття злочинної діяльності.

Крім того, суд надходить висновку, що наразі існує ризик незаконного впливу обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то вказаний ризик прокурор обґрунтовує виходячи з того, що серед оточення обвинуваченої є невстановлені учасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

При цьому, наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є лише припущенням сторони обвинувачення, яка має довести можливість такого припущення не загальними міркуваннями, а конкретними фактами та обставинами, які підтверджуються відповідними доказами. Отже, підстави вважати, що наразі існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у суду відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу обвинуваченої, конкретний характер та обставини інкримінованого ОСОБА_7 діяння, суд надходить висновку, що належний процесуальний контроль за поведінкою обвинуваченої шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу - неможливий, а тому наявні підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду.

З урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд надходить висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_7 розміру застави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні, посилаючись на те, що є потерпілою від ЗМІ. В обґрунтування клопотання зазначила, що відеозапис її затримання був розміщений у публічному просторі на Youtube, і після цього невідомі особи в парку штовхнули її, внаслідок чого ОСОБА_7 зламала руку.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченої.

Прокурор при вирішенні клопотання обвинуваченої поклався на розсуд суду. Поряд з тим, просив здійснювати розгляд справи в закритому судовому засіданні, оскільки матеріали кримінального провадження, зокрема письмові докази, містять відомості щодо місць розташування блокпостів, підрозділів Збройних Сил України, розголошення яких може спричинити шкоду обороноздатності держави.

Вирішуючи питання про проведення судового розгляду у відкритому чи закритому судовому засіданні, суд надходить наступних висновків.

Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами є однією із загальних засад кримінального провадження, у відповідності до положень п. 20 ч. 1 ст. 7 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Таким чином, положення ч. 2 ст. 27 КПК України містять вичерпний перелік підстав для проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини.

Як вбачається з клопотання обвинуваченої, остання просить здійснювати судовий розгляд у закритому судовому засіданні, оскільки, на її думку, публікація відеозапису її затримання з боку представників засобів масової інформації призвела до вчинення відносно неї протиправних дій невстановленими особами. Водночас, дана обставина не є підставою для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні в розумінні положень ч. 2 ст. 27 КПК України, відтак суд надходить висновку, що вказане клопотання обвинуваченої задоволенню не підлягає.

Разом з тим, п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України передбачено можливість здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у разі, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Так, як зазначав прокурор, в матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_7 наявні письмові докази стосовно місць розташування блокпостів та підрозділів Збройних Сил України.

Відповідно до Переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.03.2022 № 73, до такої інформації належить, зокрема, найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об`єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування.

З урахуванням викладеного, суд вважає наявними підстави для здійснення закритого судового засідання в частині вивчення доказів, щодо яких прокурором будуть надані дані, що вони містять відомості, що становлять охоронювану законом інформацію, - зокрема інформацію про місця розташування блокпостів та підрозділів Збройних Сил України.

У п. 4, 5 ч. 2 ст. 315 КПК України встановлено, що з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, зокрема про витребування певних речей чи документів.

Так, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся із клопотанням про витребування документів, а саме інформації у електронному та друкованому вигляді абонента НОМЕР_1 у період з 26.06.2022 по 14.07.2022, щодо дати, часу та тривалості вхідних та вихідних дзвінків, SMS повідомлень, інформацію про GPRS-трафік, нульових з`єднань з посиланням на ретранслятор та прив`язку до базових станцій та їх адресу, а також із зазначенням номерів ІМЕІ використаних абонентом пристроїв зв`язку. В обґрунтування клопотання зазначив, що дані про телефонні розмови по вищезазначеному абонентському номеру містять інформацію, яка має значення для сторони захисту, та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, зважаючи також на те, що мобільний телефон із вказаним абонентським номером був вилучений в обвинуваченої 26.06.2022, та підкинутий їй в ході обшуку 14.07.2022.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника про витребування документів. Також просила витребувати з органу поліції копію поданої нею заяви від 11.07.2022, оскільки оригінал цієї заяви вона надала попередньому захиснику, зв`язок з яким втрачено, на даний час вказана заява у неї відсутня.

Прокурор клопотання про витребування вищезазначених документів вважав передчасним та зазначив, що вирішення даного питання має здійснюватися під час проведення судового розгляду. Щодо витребування копії заяви ОСОБА_7 від 11.07.2022 в органу поліції, вказав, що клопотання сторони захисту в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки незрозуміло, яке відношення має означена заява до обставин даного кримінального провадження.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання про витребування документів, дійшов наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження, користуючись засобами, передбаченими ст. 93 КПК України, мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Частиною 1 ст. 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, у пред`явленому ОСОБА_7 обвинуваченні зазначається про вчинення нею кримінального правопорушення в період з 02.03.2022 по 26.06.2022 за допомогою мобільного телефону з використанням абонентського номеру НОМЕР_2 . Як зазначає сторона захисту, мобільний телефон із вказаним абонентським номером було підкинуто ОСОБА_7 під час проведення обшуку 14.07.2022.

З урахуванням доводів клопотання, суд надходить висновку про наявність підстав для задоволення означеного клопотання, позаяк відомості, про витребування яких просить сторона захисту, мають значення для даного кримінального провадження, та можуть бути використані як доказ у цьому кримінальному провадженні на підтвердження чи спростування обставин, які підлягають доказуванню.

Поряд з тим, прохання сторони захисту в частині витребування з органу поліції копії заяви ОСОБА_7 від 11.07.2022 про вчинення відносно неї нападу в парку, оригінал якої остання віддала попередньому захиснику, не підлягає задоволенню, оскільки стороною захисту не доведено, яким чином заява, чи викладені в неї відомості, стосуються даного кримінального провадження, які обставини, що підлягають доказуванню, вони підтверджують або спростовують. Також не наведено обставин, за яких захисник ОСОБА_7 позбавлений можливості отримати такі відомості в порядку ст. 93 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314 - 316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22022101110000336 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, у відкритому судовому засіданні (а в частині даних, що становлять охоронювану законом таємницю, в закритому судовому засіданні) в приміщенні Печерського районного суду м. Києва з участю прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої на 07 грудня 2022 року о 13-00 год.

Судове провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

На час судового розгляду застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на строк до 26 січня 2023 року включно.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 про витребування документів - задовольнити частково.

Витребувати у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 11а, інформацію у електронному та друкованому вигляді абонента НОМЕР_1 у період з 26.06.2022 по 14.07.2022, щодо дати, часу та тривалості вхідних та вихідних дзвінків, SMS повідомлень, інформацію про GPRS-трафік, нульових з`єднань з посиланням на ретранслятор та прив`язку до базових станцій та їх адресу, а також із зазначенням номерів ІМЕІ використаних абонентом пристроїв зв`язку.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3