Рішення № 10813630, 31.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.10р.Справа № 21/34-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Елетек Лтд", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮЗ" Лтд", м.Дніпропетровськ

про стягнення 249 314,70 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Мельник О.В., адвокат, дов. № 1-2009 від 30.11.09р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача з уточненнями до позовної заяви 172 096,96 грн. - основного боргу, 17321,99 грн. - пені, 37 410,58 грн. - індексу інфляції, 5 163,05 грн. - 3 % річних за порушення істотних умов договору, передбачених додатковою угодою № 2 від 04.09.08р. до договору купівлі-продажу № 0801/1 від 29.01.08р.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо поважних причин його неявки суду не представив, відзив на позов та документи, витребувані судом не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.142, 143, т.2, а.с.14 )

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України 18.02.10р., 16.0210р.

Справа розглядається за наявними документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничою фірмою „Елетек ЛТД”, м. Київ (далі –Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЮЗ” Лтд”, м. Дніпропетровськ (далі – Відповідач, Покупець) був укладений договір №0801/1 _далі –Договір) купівлі-продажу (на умовах відстрочення платежів) комп’ютерних комплектуючих (далі –Товар) в асортименті, кількості та за цінами, згідно накладних.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов’язується продавати Покупцю за його заявками з відстрочкою оплати комп’ютерні комплектуючі належної якості, а Покупець зобов’язується закуповувати товар та здійснювати оплату на умовах і на протязі дії цього договору.

          П.2.1.Договору передбачено, що, продаж товару здійснюється за попередньою заявкою Покупця.

          Згідно п. 2.5 Договору, поставка товару здійснюється Продавцем в межах асортименту та кількості, вказаних в видатковій накладній.

Ціна за одиницю вказується у видатковій накладній, за якою товар передається Покупцю (п. 3.1.Договору).

Покупець здійснює оплату товару шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця. (п. 3.3.Договору).

Додатковою угодою № 2 від 04.09.08р. до Договору сторони уклали графік погашення заборгованості, відповідно до якого Покупець повинен був розраховуватися з Продавцем з 08.09.08р. по 05.12.08р. рівними частинами по 13485 грн.

Строк дії Договору з дати підписання і діє до 31.12.2008р. Дія договору може бути продовжена на один рік, якщо жодна сторона не заявить письмово про бажання його розірвати не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

          Відповідно до умов Договору, на підставі видаткових накладних у період з січня по липень 2008р. Відповідач придбав у Позивача товар на загальну суму 471584,18 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких знаходяться у справі (а.с. 25-100).

          Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 245466,58 грн. та повернув товар на суму 54020,64 грн., що підтверджується прибутковими накладними (поверненнями (а.с. 101-103).

          Актом звірки взаємних розрахунків від 10.08.2009р., підписаним Позивачем і Відповідачем (а.с. 104), підтверджується наявність заборгованості за Відповідачем в розмірі 172096,96 грн.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідально до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення ч. 1 ст. 509 ЦК України зазначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу вимог ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідач заборгованість за Договором в судовому засіданні не оспорював, доказів сплати боргу на момент розгляду справи суду не надав.

Враховуючи викладене, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 172 096,96 грн.

Крім основного боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача 17321,99 грн. - пені, 5 163,05 грн. - 3 % річних, 37 410,58 грн. –інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

П. 3.4 Договору передбачено, що у випадку порушення порядку та строків оплати Покупець зобов’язаний сплатити штрафну неустойку в розмірі 0,055% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, тому загальна сума пені, яка підлягає стягненню має становити 20681,60 грн.

Розрахунок 3% річних також розраховано невірно, і відповідно до нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство" мають становити 5174,59 грн.

Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв’язку з чим, стягненню підлягають суми, заявлені Позивачем: пеня - 17321,99 грн., 3 % річних - 5 163,05 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції мають становити 27595,38 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 172 096,96грн. - основного боргу, пеня - 17321,99 грн., 3 % річних -5 163,05 грн., інфляційні втрати - 27595,38 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 9851,20 слід відмовити.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача 24931,50грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат відноситься і оплата послуг адвоката, які визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру” (ч.3. ст. 48 ГПК України)

Згідно Роз’яснення Вищого господарського суду України від 04.03.98 N 02-5/78 (Із змінами і доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п.5 інформаційного Листа ВГСУ від 14.07.2004р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідачем до матеріалів справи долучено Угоду про надання правової допомоги № 02/37-м від 30.11.2009р., укладену між Позивачем та адвокатом Мельник О.В. про надання Позивачу послуг зі стягнення з Відповідача заборгованості (а. с. 115-116) , копію свідоцтва від 28.04.2005р. № 2821/10 на право займатися адвокатською діяльністю Мельник О.В. (а.с. 117), копію виписки від 16.02.1010р. з особового рахунку на оплату послуг адвоката у розмірі 24931,50 грн. (а.с. 135).

Згідно з п.3.1 Угоди, витрати за послуги адвоката становлять 10% від загальної суми боргу, що дорівнювало на стадії подачі позовної заяви 24931,50 грн.

Згідно п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи

Враховуючи, що загальна сума, яка підлягає до стягнення становить 222177,38 грн., суд вважає за доцільне зменшити витрати на послуги адвоката до 22217, 74 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 16, 509, 610, 655 ЦК України, ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮЗ" Лтд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, б.4, кв. 4, ЄДРПОУ 20230995, р/р 260051401260 у ДФ ВАТ "ВТА Банк", МФО 306931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Елетек Лтд" (04111, м. Київ, вул. Саратовська, б. 53/31, кв. 69, ЄДРПОУ 21544678, р/р 26002191313 у ВАТ "Райффазен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 172 096 (сто сімдесят дві тисячі дев'яносто шість) грн. 96 коп. - основного боргу, пені - 17321 сімнадцять тисяч триста двадцять одна) грн. 99 коп., 3 % річних - 5 163 (п'ять тисяч сто шістдесят три) грн. 05 коп., інфляційні втрати - 27595 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 38 коп., 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн. 77 коп. - витрати на сплату держмита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 22217 (двадцять дві тисячі двісті сімнадцять) грн. 74 коп. - витрат по оплаті послуг адвоката.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 02.04.2010р.