Рішення № 108135039, 07.10.2022, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/277/22

Провадження № 2-а/376/12/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2022 р. Сквирський районний суд Київської області

ускладі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участі секретаряЩур Л.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Сквира адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до провідного інженера охорони та захисту лісу ДП "Білоцерківське лісове господарство" Хоменка Олексія Юрійовича, Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 17.01.2022 близько 11 години він знаходився у лісовому масиві поблизу с. Малі Лисовці Білоцерківського району Київської області, де відшукував сухі повалені дерева, щоб порізати їх та відвезти до свого помешкання для опалення будинку, в якому мешкає його сім`я. Блукаючи лісом, натрапив на вітровальне дерево породи дуба, яке вже було частково порізане на великі частини довжиною близько 1,5-2 м. Вказане дерево було сухе та повалене з корінням від вітру, тобто зрізу від кореня даного дерева не було (пеньок відсутній). У той момент до нього підійшов представник лісового господарства на ім`я ОСОБА_2 , який став звинувачувати йогоу зрізанні дерева породи дуба, чим вчинив незаконну порубку. ОСОБА_2 комусь зателефонував і до них через деякий час, близько 12 години прибули помічник лісничого ОСОБА_3 та провідний інженер охорони та захисту лісу ОСОБА_4 . У подальшому ОСОБА_3 склала щодо позивача Протокол № 000007 про адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 65 КУпАП, у якому зазначила, що саме ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку та зрізання дерева породи «дуб».

Заперечення позивача з приводу того, що він не здійснював порубки вітровального дерева породи «дуб», а лише знаходився біля того дерева, коли до нього підійшов представник лісгоспу на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не сприйняли та ніяким чином не відреагували.

Заповнивши вказаний протокол, ОСОБА_3 вручила позивачу його копію та зазначила, що розгляд справи щодо нього про адміністративне правопорушення відбудеться 21.01.2022 о 10 години у приміщенні контори Сквирського лісництва по вул. Соборна, 6 у м. Сквира, де на ОСОБА_1 буде накладено стягнення.

21.01.2022 у визначений час позивач прибув за вказаною адресою до Сквирського лісництва,де надав провідному інженеру охорони та захисту лісу ОСОБА_4 письмове клопотання, у якому просив забезпечити його права, визначені ст. 268 КУпАП на надання йому допомоги юриста чи адвоката та ознайомлення з наявними доказами його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

У подальшому з невідомих причин ОСОБА_4 одноосібно переносив дату розгляду адміністративної справи.

31.01.2022 провідний інженер охорони та захисту лісу ОСОБА_4 за ОСОБА_5 провів розгляд справи про адміністративне правопорушення лісового законодавства та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, якою визнав позивача винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП та призначив штраф у розмірі 510,00 грн. а також запропонував добровільно відшкодувати вартість порубаного дерева у розмірі 5818,70 грн.

Як зазначив позивач, його клопотанняпро забезпечення його права на допомогу юриста чи адвоката та ознайомлення з наявними доказами його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, ОСОБА_4 проігнорував та зазначив, щоб позивач підписував і може їхати додому. ОСОБА_4 вручив ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення № 000007 від 31.01.2022. Інші матеріали не надано, вони не складалися та взагалі відсутні будь-які докази винуватості позивача.

На думку позивача, у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач допустив неповне з`ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, що призвело до незаконного винесення оскаржуваної постанови.

З урахуванням викладеного, позивач просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 000007 від 31.01.2022 винесену провідним інженером охорони та захисту лісу Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» Хоменком Олексієм Юрійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень.

27.09.2022 відповідач ДП «Білоцерківське лісове господарство», в особі директора підприємства Вітряка А.В., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно протоколу № 000007 від 17.01.2022 про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в кварталі 12 виділ 14 Сквирського лісництва здійснив незаконну рубку вітровального дерева породи дуб.

Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство», в особі помічника лісничого Романовської К.І., відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 65 КУпПА. За наслідками розгляду протоколу ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2022 року № 000007.

Згідно вказаного протоколу, розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 21.01.2022, проте 21.01.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання в порядку ст. 268 КУпАП, де він просив забезпечити право скористатись юридичною допомогою, ознайомитись з наявними доказами винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

У зв`язку з цим, з метою забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких й право скористатись юридичною допомогою, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, 26.01.2022 (вих. № 46) гр. ОСОБА_1 було вручено повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення лісового законодавства, на 28.01.2022 (вручено під підпис). У зв`язку з великою завантаженістю та здійсненням рейдів державною лісовою охороною, через неможливість здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення в назначений час, розгляд справи про адміністративне правопорушення було перенесено на 31.01.2022, про що повідомлено під підпис гр. ОСОБА_1 та вручено повідомлення про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення лісового законодавства (вих. № 49 від 27.01.2022), в якому було призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 31.01.2022 на 10.00 год. в приміщенні контори Сквирського лісництва.

Вказані документи отримано гр. ОСОБА_1 особисто під підпис.

Постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена відносно ОСОБА_1 , оскільки останній вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тим, що в у кварталі 12 виділ 14 Сквирського лісництва здійснив незаконну рубку дерева породи дуб.

У відповідності до ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення. - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У своєму адміністративному позові гр. ОСОБА_1 вказує, що він 17.01.2022 близько 11 години, знаходився в лісовому масиві поблизу є. Малі Лисовці Білоцерківського району Київської області, де відшукував сухі повалені дерева, щоб порізати їх та відвезти до свого помешкання для опалення будинку, в якому мешкає його родина. Натрапивши на повалене дерево породи дуб, яке вже було частково порізано на великі частини довжиною близько 1,5 - 2 м, вирішив його порізати колоди на менші частини та відвезти їх додому. Дерево було сухе та повалене з корінням від вітру. Тобто, ОСОБА_1 здійснював заготівлю деревини.

Відповідно до ст.65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Загальне використання лісових ресурсів визначено ст. 66 ЛК України, а саме громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дії по заготівлі деревини врегульовані статтею 70 ЛК України, у відповідності до частини 1 якої заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.

Згідно із приписами частини 4 статті 70 ЛКУкраїнидеревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів. не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), регулюються Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 p. N 724. та Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95P.N 555.

Норми частини 8 статті 70 ЛКУкраїнивстановлюють, що заготівля деревини в порядкупроведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов`язаних із веденнямлісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами,яким у встановленому порядку надано це право.

Частина 2 статті 19 Лісового кодексу України визначає, що постійні лісокористувачі мають виключне право на заготівлю деревини.

Згідно із Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 p. N 555 в редакції, діючій на момент вчинення правопорушення, а саме пунктом 4, для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються, зокрема, вибіркові санітарні рубки. У відповідності до пункту 16 цих Правил, у насадженнях, пошкодженихвітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

Приписи пункту 35 Санітарних правил встановлюють, що ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.

У відповідності до п. 45 Санітарних правил власники лісів, постійні лісокористувачі щороку подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам інформацію про розроблені та здійснені заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, в якій відображають санітарний стан лісів, обсяги здійснених заходів з поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що (1) ліквідація дерев з поваленими та зламаними стовбурами, тобто таких, що лежать на поверхні грунту є заходом, що називається «рубка»; (2) така рубка повалених чи зламаних дерев являється «заготівлею деревини»; (3) право на заготівлю деревини з поваленими чи зламаними стовбурами належить виключно власникам лісів і постійним лісокористувачам, на підставі спеціальних дозволів; (4) заготівля дров з сухих та валежних дерев на території лісу відноситься до спеціального використання лісових ресурсів, а отже потребує спеціального дозволу

Звідси, можна зробити висновок, що громадянин, який розрізав повалене дерево, яке лежало на землі, не що інше, як здійснював незаконну порубку, оскільки право на заготівлю поваленої деревини має виключно власник лісу чи постійний користувач в процесі рубки.

Відповідно до п. 36 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ від 27.07.1995 № 555 (із змінами), підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об`єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.

На підтвердження цього надаємо копію листа Державного агенства лісових ресурсів України від 21.03.2018 № 08-07/1844-18, в якому зазначено, що законодавством не передбачена можливість заготівлі/збору населенням у лісах дров`яної деревини, поваленого сухостою та хмизу.

Згідно із ст. 7 Лісового кодексу України, ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛКУ): «До здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

За планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельні ділянки у кварталі 12 виділ 14 Сквирського лісництва відносяться до земель лісогосподарського призначення і в цілому є землями державного лісового фонду.

Окрім того, право на користування земельними лісовими ділянками підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Білоцерківське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Що стосується порушення процедури розгляду адміністративної справи, - варто зазначити наступне.

За правилами ст. 241 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення розглядає справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтями 49, 63-70. 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Відповідно до п.5, абз. 4 п. 7 Положення про державну лісову охорону, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року N 976, посадові особи підприємств,установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства України (такою особою є інженер охорони і захисту лісу) має право складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Провідним інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_4 було дотримано всіх вимог щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення в лісовому господарстві згідно Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України 31.08.2010 № 262 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2010 р. за № 863/18158.

З огляду на наведене, матеріальна шкода в розмірі 5818,70 грн., заподіяна внаслідок знищення (порубки) 1 вітровального дерева породи дуб неправомірними діями позивача, винуватість якого у вчиненні зазначених дій доведена згаданою вище постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 65 КУпАП від 31.01.2022 року № 000007, тому між протиправною поведінкою позивача та заподіяною внаслідок порушення лісового законодавства шкодою наявний причинний зв`язок.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити з задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі (а.с. 25-30).

Відповідач ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовичти (а.с. 49).

Представник відповідача Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" Калікіна Г.К. подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовичти (а.с. 50).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручі до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, а також враховуючи інші критерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України, суд вважає за необхідне розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами КУпАП.

Також, порядок оформлення та обліку матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення посадовими особами органів лісового господарства визначається, окрім КУпАП , Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 №262, із останніми змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №402 від 21.10.2015 (далі - Інструкція).

З матеріалівсправи вбачається,що 17.01.2022помічником лісничогоРомановською К.І. відносно ОСОБА_1 складено протокол №000007 про адміністративне правопорушення за ст. 65 КУпАП(а.с. 8).

31.01.2022 провідним інженером охорони та захисту лісу ДП Білоцерківське лісове господарство Хоменком О.Ю. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі протоколу №000007 від 17.01.2022 було винесено постанову №000007 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст.65 КУпАП та накладеноадміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с. 7).

В оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину позивача у даному правопорушенні, службова особа ДП Білоцерківське лісове господарство» ОСОБА_4 не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставин, висновки, які він зробив, не відповідають обставинам справи, не вказано чим саме чи за допомогою якого пристрою позивачем здійснена незаконна порізка (порубка) дерева, не забезпечено ним права порушника на отримання юридичної допомоги під час розгляду адміністративної справи.

Відповідно до ст. 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; 2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; 3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; 4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; 5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; 7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; 8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; 9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; 10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо; 11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів; 12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів; 13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки; 14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; 15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; 18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; 19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за:незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини, що виникають у сфері раціонального використання лісу, його відтворення та охорона. Предмет цього правопорушення - дерева, чагарники, різноманітні лісові культури та інша рослинність лісу. Предметом правопорушення є сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні та перебувають у лісовому фонді Держави.

Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та Законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72-76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Докази суду надають учасники справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 283 КУпАП передбачено, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по-батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце про живання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта,що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Судом встановлено,що оскаржуванапостанова немістить описуобставин,що маютьбути встановленіпід часрозгляду справи,з посиланнямна докази,на підставіяких встановленівідповідні обставини,зокрема невказано чимсаме чиза допомогоюякого пристроюпозивачем здійсненанезаконна порізка(порубка)дерева; докази відхилені посадовою особою, яка розглядає справу та мотиви їх відхилення, мотивована оцінка кожного аргументу наведеного особами, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, як і те чи приймали вони участь у розгляді справи.

Суд дійшов висновку, що інспектор з охорони навколишнього природного середовища при підготовці та розгляді справ про адміністративні правопорушення не забезпечив дотримання прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, індивідуалізації їх відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справ, вирішення їх у відповідності з законом, зокрема не з`ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винні ці особи в його вчиненні, чи підлягають вони адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання законності спірної постанови, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010). Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивачів до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вказаних вимог відповідач не надав суду будь-яких об`єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.65 КУпАП, тобто відповідач не дотримав порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлений статтею 279 КУпАП, не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винуватий позивач в його вчиненні, фактичні обставини справи, не встановив належних та допустимих доказів на їх підтвердження, не зібрав та не оцінив, доводи позивача не перевірив, у постанові належним чином не обґрунтував свої висновки щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідних доказів не навів.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, шляхом скасування рішення субєкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 11, 70-72, 159-163 КАС України, ст. 9-10, 65, 254, 280 КУпАП, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до провідного інженера охорони та захисту лісу ДП "Білоцерківське лісове господарство" Хоменка Олексія Юрійовича, Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" про скасування постанови про накладення адміністративне стягнення задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 000007 від 31.01.2022 винесену провідним інженером охорони та захисту лісу Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» Хоменком Олексієм Юрійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Коваленко