Рішення № 10812793, 29.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.10р.Справа № 6/609-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 278 620, 64 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Токаренко І.Г., довіреність б/н від 22.01.2010р.

від відповідача - Попков О.О., доручення № 186 від 25.12.2010р

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн", м. Київ-далі по тексту-позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 244 443,71 грн. в рахунок відшкодування вартості майна за договором майнового найму № 150 від 19.11.2008р., 10 399,99 грн. - заборгованість по платежах за користування майном, 22 903,18 грн. - неустойка на підставі п.6.6. Договору, 873,76 грн. - пеня на підставі п.6.3. Договору та посилаючись на те, що справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі.

02.02.2010р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи був відкладений до 16.02.2010р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

16.02.2010р. позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та звернувся до суду з заявою про уточнення та зменшення позовних вимог, посилаючись на те, що в наведеній позовній заяві розрахунок основної заборгованості по оплаті вартості майна був здійснений позивачем на підставі Акту приймання-передачі № 1233162 від 19.11.2008р., але після подачі позову позивачем було виявлено, що в акті приймання-передачі № 1233162 від 19.11.2008р. в переліку майна, що було передано відповідачеві, є дві позиції, в яких допущена описка в найменуванні майна, а саме: "пеня за порушення фін. дисципліни" на загальну суму 1 136,69 грн., у зв'язку з цим позивач зменшив розмір вимог в частині розміру заборгованості по оплаті вартості майна на суму 1 136,59 грн., тобто з 244 443,71 грн. до 243 307,12 грн.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10 399,99 грн., що становить заборгованість по платежах за користування майном відповідно до п.п.5.1 та 5.2 умов вищеназваного договору, 22 903,18 грн., що становить неустойку за несвоєчасне повернення відповідачем позивачеві орендованого майна станом на 14.12.2009р. на підставі п.6.6. умов вищеназваного договору, 873,76 грн., що становить пеню за порушення строків оплати користування майном на підставі п.6.3. умов вищеназваного договору та посилаючись на те, що справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі.

16.02.2010р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі посилаючись на те, що він звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання договору майнового найму № 150 від 19.11.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, неукладеним, яка прийнята до розгляду.

16.02.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження у справі було зупинено за клопотанням відповідача по справі у зв'язку з подачею Відповідачем до господарського суду м. Києва позовної заяви до позивача про визнання договору неукладеним, та неможливістю розгляду справи, що розглядається іншим судом.

23.02.2010р. до господарського суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі з посиланням на те, що ухвалою господарського суду м. Києва від 12.02.2010р. № 05-6-51/50 постановлено про відмову у прийнятті позовної заяви.

25.02.2010р. на підставі ч.3 ст.79 ГПК України провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду на 09.03.2010р.

05.03.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 30.03.2010р.

09.03.2010р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи був відкладений до 23.03.2010р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Відповідач вимоги суду чотири рази без поважних причин не виконав, у судове засідання двічі не з`явився, відзив на позов надав та письмові докази в обґрунтування своїх позовних заперечень без поважних причин не надав.

23.03.2010р. справу було розглянуто без відзиву на позов та документів в обґрунтування заперечень відповідача до позову за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування позовних вимог .

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2008р. між позивачем і відповідачем був укладений договір майнового найму № 150 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, позивач (Наймодавець за Договором) зобов'язався надати відповідачеві (Наймач за Договором) в строкове платне користування майно, склад і вартість якого сторони погодились визначати в Актах прийому-передачі, що повністю підтверджується матеріалами справи, умовами вищеназваного договору, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору у письмовій формі не оспорюється відповідачем.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.1. та 2.5. Договору сторони погодили, що передача майна в користування наймача та повернення майна наймодавцю засвідчується Актами приймання-передачі. В п.1.2 Договору сторони передбачили цільове використання майна наймачем, а саме: використання в рекламних цілях, що повністю підтверджується матеріалами справи, умовами вищеназваного договору, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду, та по суті спору у письмовій формі не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ч.1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Господарським кодексом України. Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У пункті 2.4 Договору сторони погодили строк користування майном - 30 (тридцять) календарних днів від дати передачі майна наймачу, та в п. 2.5. Договору сторони передбачили, що по закінченню строку користування, майно підлягає поверненню на склад наймодавця протягом 3-х робочих днів за Актом приймання-передачі і в силу пункту 3.5. Договору, повернення майна на склад наймодавця є зобов'язанням наймача, що повністю підтверджується матеріалами справи, умовами вищеназваного договору, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду, та по суті спору у письмовій формі не оспорюється відповідачем

Протягом строку дії Договору позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань, передавав відповідачу в користування майно, що підтверджується належним чином оформленими Актом приймання-передачі, підписаним представниками та скріплені печатками сторін, із посиланням на Договір, а саме: 19.11.2008р. через уповноваженого представника відповідача Ючинського Олександра Миколайовича, який, а як директор - на підставі Статуту, а також на отримання товару надав довіреність від 19.11.2008р., позивач передав, а відповідач прийняв у строкове користування майно загальною вартістю 244443,71 грн., що підтверджується належним чином оформленим Актом приймання - передачі майна № 1233162. Відповідно до п.2.4. Договору строк користування цим майном становив з 20.11.2008р по 19.12.2008р., а відповідно до п. 2.5. Відповідач по закінченню строку користування, повинен був повернути майно на склад позивача протягом 3-х робочих днів, тобто до 24.12.2008р., але в порушення умов вищеназваного договору свої зобов'язання відповідач порушив - у визначений Договором строк не повернув позивачеві майно, яке було отримане ним в строкове користування.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі, а строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1. Договору сторони встановили розмір плати за користування майном на рівні 1 000,00 грн. за 1 (один) місяць користування майном, а в п. 5.2. Договору погодили, що плата за користування майном сплачується щокварталу відповідно до рахунків наймодавця та в строк, що зазначений в такому рахунку, у зв’язку з чим на підставі п.5.1. та п.5.2. за позивач направляв відповідачу рахунки на оплату платежів за користування майном із зазначенням строку для оплати - 5 (п'ять) банківських днів, а саме:

- Рахунок № 1420010 від 05.01.2009р. на суму 1 399,99 грн. за користування майном у четвертому кварталі 2008р. (тобто за 12 днів листопада та за весь грудень 2008р.) підлягав оплаті до 14.01.2009р.

- Рахунок № 1424588 від 03.04.2009р. на суму 3 000.00 грн. за користування майном у першому кварталі 2009р. (тобто за весь січень, лютий і березень 2009р.) підлягав оплаті до 13.04.2009р.

- Рахунок № 1426800 від 03.07.2009р. на суму 3 000,00 грн. за користування майном у другому кварталі 2009р. (тобто за весь квітень, травень, червень 2009р.) підлягав оплаті до 10.07.2009р.

- Рахунок № 1431255 від 05.10.2009р. на суму 3 000,00 грн. за користування майном у третьому кварталі 2009р. (тобто за весь липень, серпень і вересень 2009р.) підлягав оплаті до 12.10.2009р., які відповідач отримав, але свої зобов'язання по оплаті за користування майном порушив та не сплатив платежів в строки, що передбачені договором і станом на 14.12.2009р. сума заборгованості відповідача по платежам за користування майном становила 10 399,99 грн., а оскільки відповідач не оплатив рахунки на оплату платежів за користування майном, що направлялись за допомогою засобів факсимільного зв'язку, позивач додатково цінним листом направив відповідачеві рахунок-фактуру № 1978938 від 01.11.2009р., в якому зазначив загальну суму заборгованості по платежам за користуванням майном в IV кварталі 2008р по III квартал 2009р. включно (докази відправлення додаються), який відповідач отримав, але вдруге не оплатив, що повністю підтверджується матеріалами справи, умовами вищеназваного договору, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду, та по суті спору у письмовій формі не оспорюється відповідачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4 Договору, сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного повернення майна наймодавець має право вимагати від наймача повернення майна, або відмовитись від приймання такого майна у зв'язку втрати інтересу до виконання цього зобов'язання наймачем і вимагати від наймача відшкодування вартості такого майна, а відповідно до п. 6.5. Договору наймач зобов'язався відшкодувати вартість своєчасно не повернутого майна протягом 3-х днів від дати отримання вимоги наймодавця і оскільки відповідач не повернув майно в передбачений Договором строк, позивач з метою досудового врегулювання спору, та на підставі п.6.4. Договору і відповідно до ст.222 Господарського кодексу України, звернувся до відповідачу претензією №1/06/09 від 17.06.2009р. з вимогою повернути майно, а у разі неможливості його повернення - відшкодувати його вартість яку відповідач отримав 03.07.2009р. власноручно, але залишив без відповіді і задоволення, що повністю підтверджується матеріалами справи, умовами вищеназваного договору, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду, та по суті спору у письмовій формі не оспорюється відповідачем та стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті вартості майна у сумі 243 307,12 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 6.6. Договору Наймач, у разі порушення зобов'язання щодо повернення майна, повинен сплатити Наймодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що станом на 14.12.2009р. становить 22 903,18 грн.

Крім того п. 6.3 Договору також передбачена відповідальність Наймача за порушення строків оплати за користування майном у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочи платежу. Станом на 14.12.2009р. розмір пені порушення строків оплати за користування майном становить 873,76 грн.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10 399,99 грн., що становить заборгованість по платежах за користування майном відповідно до п.п.5.1 та 5.2 умов вищеназваного договору, 22 903,18 грн., що становить неустойку за несвоєчасне повернення відповідачем позивачеві орендованого майна станом на 14.12.2009р. на підставі п.6.6. умов вищеназваного договору, 873,76 грн., що становить пеню за порушення строків оплати користування майном на підставі п.6.3. умов вищеназваного договору та посилаючись на те, що справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт неповернення відповідачем отриманого від позивача майна вартістю 244443,71 грн. з порушенням відповідачем п.п.2.4,2.5,3.5,5.2,6.4,6.5 умов вищеназваного договору та ст.ст.530,612,759,762 ЦК України та ст.283,286,293 Господарського кодексу України повністю підтверджується матеріалами справи, умовами вищеназваного договору, чинним законодавством України та по суті спору у письмовій формі не оспорюється відповідачем, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 243 307,12 грн. в рахунок відшкодування вартості майна за договором майнового найму № 150 від 19.11.2008р., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не протирічать чинному законодавству України та ні документально, ні письмово не оспорених відповідачем, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача - 10 399,99 грн., що становить заборгованість по платежах за користування майном відповідно до п.п.5.1 та 5.2 умов вищеназваного договору, 22 903,18 грн., що становить неустойку за несвоєчасне повернення відповідачем позивачеві орендованого майна станом на 14.12.2009р. на підставі п.6.6. умов вищеназваного договору, 873,76 грн., що становить пеню за порушення строків оплати користування майном на підставі п.6.3. умов вищеназваного договору, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не протирічать чинному законодавству України та ні документально, ні письмово не оспорених відповідачем, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2786,21 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню частково пропорційно-стягнутій сумі, а саме 2774,84 грн.

Заперечення відповідача викладені у судовому засіданні в усній формі з посиланням на те, що відповідач відповідно до акту приймання-передачі майна за № 1233162 від 19.11.2008р. на суму 243307,12 грн. на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, дане майно не приймав, суд не може прийняти до уваги, оскільки в жодному судовому засіданні повноважний представник відповідача ані підпис повноважного представника відповідача, ані печатку відповідача не оспорював і в обґрунтування своїх усних заперечень не надав жодних доказів.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКО" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 9, код ЄДРПОУ 30643678, р/р 26003154257001 в Криворізькій філії ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 30435904, п/р 26002037043800 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 243 307,12 грн. (двісті сорок три тисячі триста сім гривень 12 коп.) - заборгованості по оплаті вартості майна, 10 399,99 грн. (десять тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 99 коп.) - заборгованості по платежам за користування майном, 22903,18 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот три гривні 18 коп.) - неустойка, 873,76 грн. (вісімсот сімдесят три гривні 76 коп.) - пені, 2774,84 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 84 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Рішення підписано 26.03.2010р.