Рішення № 10812686, 29.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.10р.Справа № 17/60-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство", м. Дніпропетровськ

про стягнення 29 071 грн. 85 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Труханов О.М., директор, паспорт АЕ 835460 виданий 23.09.97р.;

від відповідача: Сидоренко А.С., довір. б/н від 24.02.10р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство" (надалі –відповідач) суму 29 071 грн. 85 коп. пені в зв’язку із порушенням виконання зобов’язань по договору оренди вагонів № 07 А від 08.04.08р.

Вмотивовує заявлені вимоги тим, що п. 3.3 спірного договору встановлені умови та строки внесення орендної плати, які були відповідачем порушені. Пунктом 8.5 цього ж договору передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасні або не в повному обсязі перераховані орендні платежі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. У відзиві на позов вказує на те, що є необґрунтованим розмір пені заявлений позивачем, оскільки є надмірно великим порівняно з періодом прострочення та сум орендних платежів, при цьому наголошує на обов’язок позивача, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, надати суду більш повний та розгорнутий розрахунок пені включаючи суми заборгованості, з яких розрахована пеня.

У судовому засіданні оголошено перерву з 11.03.10р. по 23.03.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

08.04.2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди вагонів № 07 А (далі - Договір), у відповідності з умовами якого орендодавець зобов’язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –рухомий склад в кількості 60 напіввагонів (далі - вагони) за переліком, визначеним в актах приймання-передачі вагонів (п. 1.1 Договору).

Згідно доданих до справи актів приймання-передачі від 18.05.08р., 01.06.08р. та 07.06.08р. (а.с. 15-17), позивач виконав взяті на себе зобов’язання належним чином, так як відповідачу були передані вагони у визначеній кількості.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору, добова орендна плата за один вагон становить 180,00 грн. з урахуванням ПДВ. Зміна рівня добової орендної плати відбувається за згодою сторін із оформленням Додаткової угоди до Договору.

Так, на виконання умов вказаного договору між сторонами було укладено низку додаткових угод до нього за № 1 від 06.06.08р., № 2 від 30.07.08р., № 3 від 01.09.08р., № 3/1 від 11.09.08р., № 4 від 01.11.08р., № 5 від 11.11.08р., № 6 від 21.11.08р., № 7 від 01.12.08р., № 8 від 11.12.08р., № 9 від 21.12.08р., № 10 від 29.12.08р., № 11 від 30.01.09р., № 12 від 31.03.09р., № 13 від 30.04.09р., № 14 від 15.10.09р, згідно з якими постійно змінювалась добова орендна плата за один вагон

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендар зобов’язаний по закінченню кожної декади користування вагонами не пізніше трьох банківських днів з дня закінчення декади сплачувати орендну плату на користь орендодавця.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Проведений судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що відповідачем неодноразово порушувались договірні зобов’язання в частині строків та повноти внесення на рахунок позивача орендних платежів, в зв’язку із чим позивачем подано позов до суду, та що насамперед не заперечується відповідачем у судовому засіданні.

На підставі викладеного та з врахуванням умов п. 8.5 Договору, в разі несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування відповідачем орендних платежів, орендар сплачує позивачу суму пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

16.07.09р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 01/01-238 з вимогою до останнього сплатити суму нарахованої пені, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно надано до позову розрахунку позивач нарахував відповідачу суму пені в розмірі 29 071 грн. 85 коп., проте після детальної перевірки судом визнаний необґрунтований, оскільки не містить окремих сум заборгованості, з яких розрахована пеня.

Внаслідок чого, господарським судом між сторонами зобов’язано провести звірку щодо розміру нарахованої пені за період ІІ-ї декади січня 2009 року та І-ї декади січня 2010 року.

У судовому засіданні 23.03.10р. сторонами подано до матеріалів справи двосторонній акт звірки розрахунків по сумі пені станом на 22.03.10р. з підписами та печатками підприємств обох сторін, згідно з яким розмір пені який визнається позивачем та не заперечується відповідачем становить суму 19 713 грн. 61 коп.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми 19 713 грн. 61 коп. пені є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню, а в решті позовних суд відмовляє за безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове агентство" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 41, офіс 113; ЄДРПОУ 33515715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна транспортна компанія" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50; ЄДРПОУ 34964084) суму 19 713 грн. 61 коп. (дев’ятнадцять тисяч сімсот тринадцять грн. 61 коп.) пені, 197 грн. 13 коп. (сто дев’яносто сім грн. 13 коп.) державного мита, 160 грн. 03 коп. (сто шістдесят грн. 03 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –29.03.10р.