Рішення № 108125192, 19.12.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3245/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вазіані Компані (Грузія, м. Телаві, вул. Миру, 42) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрімпорт KV (79012, м. Львів, вул. Лукаша М., 6, код ЄДРПОУ 32751017)

про стягнення заборгованості за Контрактами від 23.08.2012 № VZ-1/V та від 09.08.2013 № VZ-2/V у загальному розмірі 185 649,00 доларів США, з якої 168 710,00 доларів США сума основного боргу, 16 939,00 доларів США 3 % річних

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вазіані Компані (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрімпорт КV (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Контрактами від 23.08.2012 № VZ-1/V та від 09.08.2013 № VZ-2/V у загальному розмірі 185 649,00 доларів США, з якої 168 710,00 доларів США сума основного боргу, 16 939,00 доларів США 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.11.2021.

Підготовче засіданні відкладалось протокольними ухвалами від 22.11.2021 на 06.12.2021, від 06.12.2021 на 24.12.2021.

Ухвалою суду від 24.12.2021 залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вазіані Компані до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрімпорт KV про стягнення заборгованості за Контрактами від 23.08.2012 № VZ-1/V та від 09.08.2013 № VZ-2/V у загальному розмірі 185 649,00 доларів США, з якої 168 710,00 доларів США сума основного боргу, 16 939,00 доларів США 3 % річних без розгляду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вазіані Компані на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 про залишення позову без розгляду по справі № 916/3245/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 про залишення позову без розгляду по справі № 916/3245/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вазіані Компані" задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 916/3245/21 скасовано. Справу № 916/3245/21 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 05.09.2022 призначено підготовче засідання на 21.09.2022.

Протокольною ухвалою від 21.09.2022 відкладено підготовче засідання на 19.10.2022.

Протокольною ухвалою від 19.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2022.

Протокольною ухвалою від 09.11.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2022.

Судове засідання призначене на 23.11.2022 не відбулось, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 01.12.2022 призначено судове засідання на 19.12.2022.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Надав заяву від 19.12.2022 (вх. № 28856/22) в якій просив суд проводити судове засідання без участі сторони позивача.

Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, статті 1, 4, 5, 43, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Контрактів від 23.08.2012 № VZ-1/V та від 09.08.2013 № VZ-2/V щодо оплати поставленої продукції.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Як вбачається з інформації з офіційного сайту АТ Укрпошти, відповідно до якої відправлення за трек номером 6511913977625, яким було надіслано йому ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.12.2022 у справі № 916/3245/21, якою повідомлено його про судове засідання призначене на 19.12.2022, не вручене «Адресат відсутній за вказаною адресою». Правильність адреси підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до якого ТОВ "УКРІМПОРТ КV" є: Україна, 79012, Львівська обл., місто Львів, вул. Лукаша М., будинок 5.

06.12.2021 на адресу суду надійшов відзив (вх. № 32735/21) в якому Відповідач просив суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вазіані Компані» відмовити у повному обсязі.

Відповідачем у Відзиві на позовну заяву від 06.12.2022 (вх. № 32735/21) із посиланням на статті 256, 257 Цивільного кодексу України викладено заяву про застосування позовної давності. Відповідач зазначає, що до регулювання правовідносин, що виникли між сторонами, має застосовуватись матеріальне право Грузії. При цьому, зазначає, що Позивачем не доведено тривалість позовної давності за правом Грузії та наявність обставин для зупинення перебігу позовної давності внаслідок карантину, якщо такий встановлено, за правом Грузії.

24.12.2021 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив (вх. № 34961/21).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

23.08.2012 між Позивачем та Відповідачем в м. Одеса, Україна, було укладено Контракт №VZ-1/V (далі - Контракт від 23.08.2012).

Також 09.08.2013 між Позивачем та Відповідачем в м. Одеса, Україна, було укладено Контракт №VZ-2/V (далі - Контракт від 09.08.2013). Дані контракти за своїм змістом є ідентичними один одному та відрізняються лише датою укладання.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.3 Контрактів від 23.08.2012 та від 09.08.2013 виробник (Позивач) здійснює поставку, а покупець (Відповідач) приймає та оплачує на умовах FCA м. Телаві, що трактується відповідно до "Інкотермс-2010" алкогольну продукцію (Віно). Ціни на товар на умовах FCA м. Телаві визначаються в доларах США (код валюти 840), є твердими і можуть бути змінені лише за письмовою угодою обох сторін, про що виробник сповіщає покупця не пізніше ніж за 90 календарних днів до передбачуваної зміни у письмовій формі. Ціна товару включає вартість тари, упаковки, навантаження і транспортування. Загальна сума контрактів складає суму всіх партій товару, поставлених за цими контрактами і може уточнюватися за взаємною згодою сторін.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Контрактів від 23.08.2012 та від 09.08.2013 оплата за кожну партію товару здійснюється банківським переказом у доларах США (код валюти 840) на розрахунковий рахунок виробника відповідно до реквізитів, погоджених сторонами відповідно до цих контрактів або відповідних додаткових угод, підписаних сторонами. Оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу не пізніше 100 календарних днів із дня митної очистки товару на території покупця.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом "а" частини другої статті 8 Гаазької Конвенції про право, застосовне до міжнародних договорів купівлі-продажу товарів 1986 року договір регулюється правом держави, де на момент укладання договору покупець має своє комерційне підприємство, якщо, зокрема, у цій державі велися переговори та договір був укладений сторонами, що перебували у цій державі.

В даному випадку усі замовлення видавались шляхом укладання договорів між сторонами на території України, про що зазначено у них.

А відтак, до спірних правовідносин застосовується право України.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Контрактів від 23.08.2012 та від 09.08.2013 Позивачем було здійснено поставку Товару, а Відповідачем було прийнято у власність Товар на загальну суму 188 670,00 (сто вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят) доларів США, а саме:

26.04.2017 на суму 30 570,00 доларів США, що підтверджується інвойсом № 1/17 від 20.04.2017, експортною митною декларацією № С33819 від 26.04.2017, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 26.04.2017.

24.11.2017 на суму 32 025,00 доларів США, що підтверджується інвойсом № 2/17 від 06.11.2017, експортною митною декларацією № С108053 від 24.11.2017, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 24.11.2017.

31.01.2018 на суму 31 800,00 доларів США, що підтверджується інвойсом № 3\18 від 23.01.2018, експортною митною декларацією № С8021 від 31.01.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 31.01.2018.

03.03.2018 на суму 32 865,00 доларів США, що підтверджується інвойсом № 4\18 від 23.01.2018, експортною митною декларацією № С18138 від 03.03.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 02.03.2018.

05.04.2018 на суму 30 030,00 доларів США, що підтверджується інвойсом № 5\18 від 27.03.2018, експортною митною декларацією№ С29706 від 05.04.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 04.04.2018.

05.04.2018 на суму 31 380,00 доларів США, що підтверджується інвойсом № 6\18 від 27.03.2018, експортною митною декларацією № С29726 від 05.04.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 04.04.2018.

Митне очищення Товару на території Покупця було здійснене:

- 03.05.2017 на суму 30 570,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією № UA500010/2017/002821, отже, останній день оплати - 10.08.2017;

- 04.12.2017 на суму 32 025,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією № UA500060/2017/024808, отже, останній день оплати - 13.03.2018;

- 06.02.2018на суму 31 800,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією № UA500060/2018/003144, отже, останній день оплати - 16.05.2018;

- 13.03.2018 на суму32 865,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією № UA500060/2018/007111, отже, останній день оплати - 20.06.2018;

- 11.04.2018 на суму30 030,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією № UA500060/2018/010632, отже, останній день оплати - 19.07.2018;

- 11.04.2018 на суму 31 380,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією № UA500060/2018/010724, отже, останній день оплати - 19.07.2018;

Відповідачем, в порушення пункту 4.2 Контрактів №VZ-1/V та №VZ-2/V було здійснено оплату за поставлений частково, а саме:

- 26.02.2018 на суму 1 960 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням (SWIFT) від 26.02.2018. Зазначене платіжне доручення на суму 9 000 доларів США, частина цієї суми у розмірі 7 040 доларів США була зарахована Позивачем в оплату попереднього інвойсу № 4/16 від 16.12.2016, а інша частина у розмірі 1 960 доларів США була зарахована за інвойсом № 1/17 від 20.04.2017.

- 29.03.2018 на суму 18 000 доларів США. що підтверджується платіжним дорученням (SWIFT) від 29.03.2018.

Також здійснення зазначених оплат підтверджується довідками АО «Банк ВТБ (Грузія)» від 28.07.2021 за № 02-4\625 та від 27.07.2021 за № OCSC21677660.

Вказані обставини не заперечуються Відповідачем.

Отже сума заборгованості Відповідача за Контрактами від 23.08.2012 та від 09.08.2013 складає 168 710,00 доларів США (188 670,00 1960,00 18 000,00 = 168 710,00).

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за контрактами за періоди з 11.08.2017 по 20.09.2021 складає 16 939,00 доларів США. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Не підлягає задоволенню заява Відповідача про застосування строків позовної давності викладена у відзиві (вх. № 32735/21 від 06.12.2021), з огляду на наступне.

Як вже зазначалось до спірних правовідносин на підставі пункту "а" частини другої статті 8 Гаазької Конвенції про право, застосовне до міжнародних договорів купівлі-продажу товарів 1986 року, застосовується право України.

Відповідно до частини першої статті 256, статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211» від 11.11.2020 № 1100, установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України карантин.

В подальшому дію карантину було неодноразово продовжено, зокрема, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236, зі змінами та доповненнями, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» тощо.

Статтею 255 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Відповідно до відміток Кур`єрської служби доставки, Позивачем було здано позовну заяву установі доставки 25.10.2021.

Трирічний строк загальної позовної даності за зобов`язаннями періоду з 11.08.2017 по 20.09.2021 припадає в строк дії карантину встановленого з 12.03.2020 вищенаведеними постановами Кабінету Міністрів України. Отже, цей строк вважається продовженим відповідно до норм пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і на момент подання позову не сплив.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі викладеного, підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 168 710,00 доларів США суму основного боргу та 16 939,00 доларів США 3 % річних.

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Представником Позивача у судовому засіданні 09.11.2022 подано заяву про вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/3245/21, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 509, частиною першою статті 530, частинами другою, третьою статті 612, статтею 629, частиною першою статті 662, частиною другою статті 693, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрімпорт KV (79012, м. Львів, вул. Лукаша М., 6, код ЄДРПОУ 32751017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вазіані Компані (Грузія, м. Телаві, вул. Миру, 42) 168 710,00 доларів США (сто шістдесят вісім тисяч сімсот десять доларів США 00 центів) суму основного боргу, 16 939,00 доларів США (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять доларів США 00 центів) та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 783,73 доларів США (дві тисячі сімсот вісімдесят три доларів США 73 цента).

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 04.01.2023 о 15 год. 45 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел.0(482)307-986, явка учасників процесу не обов`язкова.

4. Позивачу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2022 р.

Суддя Ю.А. Шаратов