Вирок № 108125035, 22.11.2022, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2398/21

Провадження № 1-кп/445/61/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого адвокат ОСОБА_4

з участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140000000810 від 09.09.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 09 вересня 2021 року, близько 04:11 год., керуючи на законних підставах технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Passat» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись автодорогою «Терношіль - Львів - Рава - Руська», траса М-09 в с. Плугові Золочівського району Львівської області на 67 км + 950 метрів вказаної ділянки дороги в напрямку м. Львова, порушив вимоги Р. 1 п. 1.5; Р. 2 п. 2.3 б); Р. 12 п. п. 12.1., 12.9.6.; Р.13 п. 13.1. вимогами дорожнього знаку 3.29. Р.33 «Дорожні знаки» та вимоги Р. 34 «Дорожня розмітка» п.1.1. чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 10 жовтня 2001 року No 1306, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожною обстановкою. не реагував на її зміну, рухався у населеному пункті із швидкістю не менше 70 км/год.. яка є перевищенням встановленої швидкості 40 км/год., проігнорував дорожні знаки. дорожню розмітку, які знаходилися у напрямку його руху, маючи змогу орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості, не змінюючи напрямку свого руху, перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, не вжив всіх заходів з метою зупинки транспортного засобу, допустив з?їзд автомобіля із дороги на ліве узбіччя і далі за його межі з подальшим зіткненням із бетонною основою тунелю, створивши загрозу безпеці дорожнього руху, зокрема іншим учасникам руху, загрожуючи їхньому життю та здоров?я.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 зазначених пунктів Правил дорожнього руху, пасажиру автомобіля «Volkswagen Passat» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 Хаїм ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ. Забій головного мозку. Набряк головного мозку. Перелом лобної кістки зліва. Вивих правого ліктьового суглобу, які по ознаці небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себев інкримінованомуйому кримінальномуправопорушенні визнавповністю зазначив,що обставинивикладені вобвинувальному актівідповідають дійсності,у вчиненомущиро розкаявсята просивсуворо йогоне карати.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив сувор не карати обвинуваченого та не позбавляти права керування, оскільки такий здійснює в волентерську допомогу.

Враховуючи те,що обвинуваченийв повномуобсязі визнавсвою винуу вчиненніінкримінованого йомуорганом досудовогослідства кримінальногоправопорушення приобставинах,викладених уобвинувальному акті,беручи доуваги,що прокурорта представникпотерпілого також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують його покарання, та відсутність обставини, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Водночас, зважаючи на вищевказані обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України.

Згідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки такий є волентером у громадській організації "ІУС", який здійсює перевезення гуманітарних вантажів з українсько-румунського кордону до Львова, який надалі направляється до гарячих міст Укораїни, де ведуться бойові діїї або відновлення житєдіяльності після деокупації, що підтверджується листом голови ГО "ІУС" від 20.12.2022 за № 2022.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а накладені арешт слід скасувати.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, цивільний позов не заявлявся, витрати понесені державою на проведення експертиз в межах кримінального провадження слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 100,349, 368-371, 373- 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України,та призначитийому покаранняу видітрьох років позбавлення волі, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_5 рахувати з 22.12.2022

Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави 3432,40 грн. (три тисячі чотириста тридцять дві гривні 40 копійок) витрат за проведення судових ексертиз, що були проведені Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Скасувати арешт з автомобіля марки "Vokswagen Passat", р.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2021

Речові докази:

- автомобіль "Vokswagen Passat", р.н. НОМЕР_1 , повернутифактичному володільцю ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1