Рішення № 108116772, 20.12.2022, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 279/3160/22

Провадження по справі №2/276/408/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПозивачТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНФОРС"звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (ідентифікаційний код: 41717584) суму боргу за кредитним договором № 1167693-А від 25.12.2020 року в розмірі 35431 ( тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одну) грн. 60 коп. із яких: 14 950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`тдесят) грн. 00 коп. заборгованість за кредитним договором ( тіло кредиту) та 20 481 (двадцять тисяч чотирста вісімдесят одна) грн. 60 коп. нараховані проценти та витрати по сплаті судового збору у сумі 2481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН», було укладено електронний кредитний договір «№1167693-А». Згідно із зазначеним Договором відповідач отримав від ТОВ «СС ЛОУН» кредит у розмірі 14950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн. 00 коп. на строк до 23.01.2021 року включно за акційною процентною ставкою 1,44 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна ставка при цьому становить 525,6 %. ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором та надав йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. У встановлений термін 23.01.2021 року відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «СС ЛОУН» щодо повернення кредиту та нарахованих процентів в загальній сумі 21408,40 грн. не виконав. Окрім цього, ОСОБА_1 уклав угоду до кредитного договору від 25.12.2020 року, кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з цим строк користування кредитним договором було продовжено на 20 ( двадцять) календарних днів, тобто до 12.02.2021 року включно. У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту ( 12.02.2021 року відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим , у відповідача виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «СС ЛОУН» в розмірі 14950, 00 грн. - заборгованість за кредитним договором ( тіло кредиту) та 20481,60 грн.- нараховані проценти. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору неустойка за кредитним договором відповідачу не нараховувалась в силу норм Закону України « Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами ( позиками) у період дії карантину, вставноленого метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19.

Зазначає, що 24.02.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» татовариством з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС"було укладенодоговір факторингу№40071779-91,згідно зяким ТОВ«СС ЛОУН»відступило накористь ТОВ«ФІНФОРС» правовимоги закредитним договором«№1167693-А»від 25.12.2020 року на загальну суму 35431,60 грн.

Таким чином, згідно договору факторингу позивач викупив у ТОВ «СС ЛОУН» всі грошові вимоги стосовно відповідача та набув право стягувати їх з боржників.

ТОВ «СС ЛОУН» направив відповідачу лист від 24.02.2021 року про відступлення права грошової вимоги за договором «№1167693-А» від 25.12.2020 року ТОВ «ФІНФОРС».

На підставі наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Згідно довідки ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 09.08.2022, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75).

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13.10.2022 року відкрито спрощене позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і судовий розгляд справи призначений з викликом сторін (а.с.82). Копію позовної заяви з додатками направлено відповідачеві та встановлено строк для подання відзиву на позов.

Представник позивача до суду направив клопотання , в якому просить забезпечити проведення судових засідань поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 4 частини 8 та частини 11 статті 128 ЦПК України, що підтверджується листом-роздруківкою Трекінгу відправлень та розміщеним оголошенням провиклик наофіційному веб-сайті судової влади України (а.сп.90, 97) в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавав.

Згідно частини 1статті 174 ЦПК України,при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до частини 8статті 178 ЦПК України,у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно частини 1статті 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Так судом встановлено, що 25.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №1167693-А (а.с.14-22).

Як встановлено кредитний договір про надання фінансового кредиту був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на офіційному сайті Товариства: www.ccloan.ua в тому числі https://www.ccloan.ua/vuridichna-informatsiya/.

Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, позичальник надав всі необхідні відомості шляхом заповнення обов`язкових реквізитів кредитного договору та проставив відмітку про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, що відповідає Закону України «Про захист персональних даних» та рекомендаціям Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо застосування положень цього Закону.

Враховуючи те, що договір укладався відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», примірник кредитного договору був наданий позичальнику в його особистому кабінеті на сайті Товариства.

Згідно із зазначеним Договором ОСОБА_1 отримав від ТОВ «СС ЛОУН» кредит у розмірі 14 950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. на строк до 23.01.2021 за акційною процентною ставкою 1,44 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, (пп.2.6.1 - 2.6.4 Договору). Цей кредит був перерахований відповідачу у безготівковій формі на вказану ОСОБА_1 банківську картку, що підтверджується довідкою від 08.07.2022 року № Е.42.0.0.0/4-220708/11744 ( а.с.58). Копії витягу з реєстру виданих позик, скрін-шотів з особистого кабінету відповідача (а.с.39-46).

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, проте в подальшому відповідачем та ТОВ «СС ЛОУН» було укладено угоду до зазначеного кредитного договору (автопролонгація). Так, угодою до кредитного договору від 25.12.2020 було продовжено строк дії договору до 12.02.2021 року (а.с.47). Умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгації), сторони узгодили, що період дії продовження кредитного договору по 12.02.2021 року позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою 4,15 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1000.1 % (а.с.46-47).

У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту 12.02.2021 року відповідач не виконав свої боргові зобов`язання, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 14950,00 грн.- за тілом кредиту та 20481,60 грн. нараховані проценти, що підтверджено відповідною довідкою ТОВ «СС ЛОУН» від 25.12.2020 року №24/02-С (а.с.48).

24.02.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» таТовариством з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС"було укладено договір факторингу №40071779-91, згідно з яким ТОВ «СС ЛОУН» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» в тому числі і право вимоги за кредитним договором між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 «№1167693-А» від 25.12.2020 року на загальну суму 35431,60 грн.(а.с 59-66).

ТОВ «ССЛОУН» направив ОСОБА_1 лист від 24.02.2021 року про відступлення права грошової вимоги за договором «№1167693-А від 25.12.2020 року ТОВ «ФІНФОРС» (а.с.67).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частина 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище Договір породив певні права та зобов`язання сторін.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 546 ЦК України передбачає, що одним з видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами статті 552 ЦК України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Як вбачається з частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 статті 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Як встановлено судом, 24.02.2021 ТОВ «СС ЛОУН» направив відповідачу лист про продаж його боргу ТОВ «ФІНФОРС».

Таким чином встановлено, що позивач ТОВ «ФІНФОРС» набув право вимоги до ОСОБА_1 .

Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини, та у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання за договором порушено майнові права ТОВ «ФІНФОРС».

З огляду на положення частини 1 статті 612 ЦК України, станом на 06.07.2022 року відповідач порушив умови договору, належним чином не виконавши взяті на себе зобов`язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихстаттею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем зобов`язання за договором, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи і тому суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі .

Крім того, оскільки позовні вимоги задоволено, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481(дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (ідентифікаційний код: 41717584) суму боргу за кредитним договором № 1167693-А від 25.12.2020 року в розмірі 35431 ( тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одна) гривень 60 копійок з яких: 14 950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок заборгованість за кредитним договором ( тіло кредиту) та 20481 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривень 60 копійок нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (ідентифікаційний код: 41717584) судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6 корп.В , каб. 508-2; ЄДРПОУ: 41717584.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 26.12.2022 року.

Суддя А.М. Збаражський