Ухвала суду № 108116091, 27.12.2022, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/1059/22

Провадження №1-кс/181/175/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року

Слідчий суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

начальника Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_4 ( в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотаннязаступника начальника СВ ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , громадянина України, вдівця, пенсіонера, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у кримінальному провадженні № 12022041480000056 від 15.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2022 року до Межівського районного суду надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022041480000056 від 15.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України.

В обґрунтування клопотання заступник начальника СВ вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022041480000056 за ч.2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 квітня 2022 року приблизно о 19 годині 30 хвилин у темний час доби водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA CERATO 1.6 5MTCDFDR» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , зі швидкістю 90 км/год. рухався по правій смузі автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине» у Синельниківському районі Дніпропетровської області, від м. Павлоград у напрямку м. Покровськ Донецької області.

У зазначений час, попереду по ходу руху автомобіля «KIA CERATO 1.6 5 MTCDFDR» реєстраційний номер НОМЕР_1 по правій смузі автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине» у Синельниківському районі Дніпропетровської області, від м. Павлоград у напрямку м. Покровськ Донецької області, керуючи велосипедом «Аіст» не обладнаним світло повертачами, рухалася велосипедистка ОСОБА_8 , 1988 року народження.

Продовжуючи рух, водій ОСОБА_6 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, за наявності об`єктивної та реальної можливості виявити у межах видимості у напрямку руху велосипедистку ОСОБА_8 на смузі свого руху та спостерігати за її діями, не застосував своєчасних заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, продовжив рух далі, наближаючись до велосипедиста.

У ході подальшого руху в цих же умовах водій ОСОБА_6 15 квітня 2022 року приблизно о 19 годині 40 хвилин на 1116 км + 950 м. автодороги М-30 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине, у Синельниківському районі Дніпропетровської області допустив наїзд правою передньою частиною керованого ним автомобіля «KIA CERATO 1.6 5 MTCDFDR» реєстраційний номер НОМЕР_1 на велосипед «Аіст» під керуванням велосипедистки ОСОБА_8 . Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 втік з місця події.

Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п.1.3., 1.5., 2.3.б), 2.10.а), 12.3. Правил дорожнього руху, відповідно до яких:

п.1.3.«Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими».

п.1.5.«Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п.2.3.:«Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі».

п.2.10.:«У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а)негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди»;

п.12.3.:«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення п.12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, невиконання вищевказаного пункту Правил дорожнього руху призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої велосипедистці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяно наступні тілесні ушкодження: розтрощення голови із значним дефектом кісток черепа та речовини головного мозку, забійно-рваної рани тім`яної ділянки голови, садна лівої бровної дуги, спинки носа. Лівостроннього гемотораксу 500,0 мл., правостороннього гемотораксу 200,0 мл. у вигляді темно-червоної рідкої крові, великовогнищевого зливного, розповсюдженого крововиливу в товщі клітковини середостіння, повного розриву трахеї на рівні її біфуркації, вогнищевих крововиливів в легенях, розривів легенів, повного перелому між 6 та 7 грудними хребцями із зміщенням на рівні 7 грудного хребця вперед-вправо з повним розривом та крововиливами під оболонки та в товщі спинного мозку, переломів ребер: 4-8 по біляхребтової лінії правої половини грудної клітки, 4-12 ребер по біляхребтовій лінії лівої половини грудної клітки з розривами паріетальної плеври, 2-9 по середньо-пахвинній лінії правої половини грудної клітки, розривів серцевої сумки, наскрізного розриву правого шлуночка серця. Вогнищевих крововиливів в м`яких тканинах обох лопаток, лівої половини грудної клітки на рівні 7-11 ребер від середньо-пахвинної до лопаткової лінії, поперекової ділянки, на тлі якого перелом між 12 грудним та 1 поперековим хребцями по між хребцевому диску з розповсюдженням по довжині 2,0 см., з розривом та крововиливами під оболонки та в товщі спинного мозку. Розповсюджений великовогнищевий крововилив в товщі за очеревинного відділу верхньо-середньої третини, численні розриви передньо - діафрагментальної поверхні печінки, розтрощення печінки на рівні ложе жовчного міхура. Закритих переломів середньої третини лівого плеча, обох кісток нижньої третини лівого передпліччя із зміщенням уламків. Рваної рани середньої третини верхньої третини лівого передпліччя. Гематоми середньої третини верхньої третини лівого передпліччя. Гематоми середньої третини передньо - зовнішньої поверхні правого стегна. Садна задньої поверхні правого ліктьового суглобу, передньої поверхні правого колінного суглобу. Садна по тильній поверхні лівої кисті; 2-5 п`ясних проміжків, нігтьової фаланги 3-го пальця, нігтьової фаланги 4-го пальця, нігтьової фаланги 5-го пальця, із забрудненням речовиною, яка нагадує дорожній пил. Ознаки струсу тіла: крововиливи в товщі міждолевої плеври, воріт легенів, воріт селезінки, круглої зв`язки печінки, брижі кишечнику. По своєму характеру вищезгадані тілесні ушкодження в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_8 настала 15 квітня 2022 року приблизно о 19 годині 40 хвилин на 1116 км + 950 м. автодороги М-30 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине, у Синельниківському районі Дніпропетровської області від сумісної травми у вигляді - розтрощення голови із значним дефектом кісток черепа та речовини головного мозку; двостороннього гемотораксу, крововиливу товщі клітковини середостіння, повного розриву трахеї на рівні її біфуркації, розривів легенів, повного перелому між 6 та 7 грудними хребцями із зміщенням та з повним розривом та крововиливами під оболонки та в товщі спинного мозку, множинних двохсторонніх переломів ребер, розривів серцевої сумки, правого шлуночка серця, перелому між 12 грудним та 1 поперековим хребцями по між хребцевому диску з розходженням по осі та з розривом і крововиливами під оболонки та в товщі спинного мозку; численних розривів передньо-діафграгмальної поверхні печінки, розтрощення печінки на рівні ложе жовчного міхура; закритих переломів середньої третини лівого плеча обох кісток нижньої третини лівого передпліччя із зміщенням уламків. Вищезгадані тілесні ушкодження на підставі їх характеру є несумісними із життям (руйнівними).

Порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смертьпотерпілого,вчинене ОСОБА_6 , кваліфікується за ч.2 ст.286 КК України.

Підозрюваним по кримінальному провадженню є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_6 23.12.2022 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що ОСОБА_8 його дружина, яка 15.04.2022 року, повертаючись з роботи, на автодорозі Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине 1116 км+950 м. потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці;

-Протоколом оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від15.04.2022року, в ході якого на місці події було виявлено та вилучено: велосипед марки «Аіст» темно-синього кольору, з механічними пошкодженнями деформація переднього диску колеса, вм`ятина на передньому крилі, фрагменти з пластикового бамперу автомобіля синього кольору з написами «KIA» та «86524-2F500COVER-FRFOGBLANKGRH», з нашаруванням слідів біологічного походження, змиви РБК з асфальтованої поверхні автодороги;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що він був запрошений працівниками поліції в якості понятого під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине 1116 км+950 м., в результаті якого від отриманих травм загинула ОСОБА_8 . Підтвердив факт наявності на місці події та вилучення велосипеду марки «Аіст» темно-синього кольору, з механічними пошкодженнями, фрагментів з пластикового бамперу автомобіля синього кольору з написами «KIA» та «86524-2F500COVER-FRFOGBLANKGRH», з нашаруванням слідів біологічного походження, змиви РБК із асфальтованої поверхні автодороги;

-Висновком експерта № 70 від 19 травня 2022 року, де встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала від сумісної травми у вигляді - розтрощення голови із значним дефектом кісток черепа та речовини головного мозку; двостороннього гемотораксу, крововиливу товщі клітковини середостіння, повного розриву трахеї на рівні її біфуркації, розривів легенів, повного перелому між 6 та 7 грудними хребцями із зміщенням та з повним розривом та крововиливами під оболонки та в товщі спинного мозку, множинних двохсторонніх переломів ребер, розривів серцевої сумки, правого шлуночка серця, перелому між 12 грудним та 1 поперековим хребцями по між хребцевому диску з розходженням по осі та з розривом та крововиливами під оболонки та в товщі спинного мозку; численних розривів передньо-діафграгмальної поверхні печінки, розтрощення печінки на рівні ложе жовчного міхура; закритих переломів середньої третини лівого плеча обох кісток нижньої третини лівого передпліччя із зміщенням уламків. Вищезгадані тілесні ушкодження на підставі їх характеру є несумісними із життям (руйнівними), могли утворитися від дії чи при ударах об тупі предмети, які мали значну масу, жорстку конструкцію та діяли з великою швидкістю, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, що підтверджується характером руйнівної травми та по своєму характеру в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті;

-Автомобіль марки «KIA» моделі «Cerato 1.6 5MTCDFDR», синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , та факт знаходження останнього за кермом під час ДТП встановлено за допомогою відеозапису з камер «Безпечне місто» м. Павлоград та м. Дніпро, Дніпропетровської області;

-Протоколом огляду від 17.04.2022 року, де на підставі письмової заяви ОСОБА_6 було проведено огляд транспортного засобу автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 . В ході огляду на автомобілі виявлено пошкодження правої частини бампера;

-Протоколом огляду транспортного засобу автомобіля марки КІА моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 та пластикових фрагментів, вилучених під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. В ході огляду було проведено їх порівняльне дослідження між собою та встановлено, що три фрагмента пластмаси, які вилучені в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди раніше складали єдине ціле бампер вказаного автомобіля;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який був понятим під час проведення огляду транспортного засобу автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 , та пластикових фрагментів, їх співставлення та порівняння між собою, де встановлено, що фрагменти пластмаси, які вилучені в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди раніше складали єдине ціле бампер вказаного автомобіля;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який був понятим під час проведення огляду транспортного засобу автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 та пластикових фрагментів, їх співставлення та порівняння між собою, де встановлено, що фрагменти пластмаси, які вилучені в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди раніше складали єдине ціле бампер вказаного автомобіля;

-Висновком експерта № СЕ-19/104-22/9250-ІТ від 27.04.2022 року, де встановлено, що ходова частина, робоча гальмова система, рульове керування автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 на момент проведення експертного огляду перебувають у працездатному стані;

-Висновком експерта № СЕ-19/104-22/9709-ІТ від 02.05.2022 року, де встановлено, що місце зіткнення автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 та велосипеда «Аіст», розташоване на смузі руху автомобіля «КІА CERATO» поблизу слідової інформації «місце ймовірного ковзання (сліди ковзання)»;

-Висновком експерта № 152/1 від 28.04.2022 року, де встановлено, що на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору (із асфальтованої поверхні автодороги Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди) встановлена наявність крові людини, яка за результатами дослідження та груповою приналежністю крові ОСОБА_8 не виключає можливість походження крові від потерпілої, оскільки виявлений в сліді вказаного об`єкту антиген А є групо специфічним для її крові;

-Висновком експерта № 222 від 13.05.2022 року, де встановлено, що в слідах на поверхні фрагменту бампера, вилученого під час огляду дорожньо-транспортної пригоди 15.04.2022 року встановлено наявність крові та виявлений білок людини. Крім того, в даних слідах знайдені мікропласти клітин, що визначені органотканинної належності яких, встановлено їх належність до нервової тканини кори головного мозку людини. Отриманий результат дослідження не виключає походження крові, виявленої в слідах на поверхні фрагменту бампера від особи (осіб), а походження клітин нервової тканини кори головного мозку людини від жінки (жінок) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від потерпілої ОСОБА_8 , враховуючи групову належність її крові;

-Відповідно до висновку експерта № 813 від 23.06.2022 року - «…із слідів з кров`ю, на фрагменті бампера автомобіля отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, встановлений її генотип. Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз, виявлено співпадіння генотипів слідів з кров`ю на фрагменті бампера автомобіля з генотипом померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ДНК цих слідів може походити від померлої ОСОБА_8 з ймовірністю 99,99999999999999981%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,19*10-17. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,19 жінок на сто квадрильйонів»;

-Висновком експерта № СЕ-19/104-22/18880-ТР від 13.07.2022 року, де встановлено, що вилучені фрагменти з місця ДТП до розлому складали єдине ціле бампер автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 та являлись єдиним об`єктом;

-Висновком експерта № 3216-22/107 від 28.09.2022 року, де встановлено, що за характером та локалізацією встановлених тілесних ушкоджень, відсутності ушкоджень нижніх кінцівок, з урахуванням даних огляду транспортних засобів, можна судити про те, що тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_8 виникли в умовах транспортної травми дотичному зіткненні рухаючогося легкового автомобіля з велосипедистом, при цьому первинний контакт транспортних засобів мав місце у ділянці правої передньо-бічної поверхні бампера легкового автомобіля та переднім колесом велосипеду. За локалізацією та механізмом виникнення встановлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 , як велосипедист, у момент первинного контакту знаходилася у вертикальному чи близькому до нього положенні, та була звернута лівою задньо-бічною поверхнею тіла до предмету, яким вона була травмована. Встановлені тілесні ушкодження виникли за механізмом, який складається мінімально з 3-х фаз: 1-фаза після первинного контакту транспортних засобів виникає різке пере розгинання шийного та грудного відділу хребта з утворенням травми органів шиї та хребта; 2 фаза відкидання тіла вперед та в правий бік з обертанням його; 3 фаза падіння тіла на тверде покриття з контактуванням тім`яною ділянкою голови, грудною кліткою та лівою верхньою кінцівкою о тверде покриття ґрунту з подальшим ковзанням по ньому;

-протоколом слідчого експерименту від 15.11.2022 року, в ході якого було відтворено механізм дорожньо-транспортної пригоди та встановлено видимість велосипеда (велосипедиста) статистів, з робочого місця водія автомобіля марки «КІА» моделі CERATO 6.5 MT седан синього кольору, д.р.н. НОМЕР_1 , при його русі з включеним ближнім та дальнім світлі фар;

-Висновком судовоїавто технічноїекспертизи №СЕ-19/113-22/3257-ІТ,де встановлено,що в даній дорожній ситуації водію автомобіля «КІА CERATO 6.5 MTСDFDR» слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.2 (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги); 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України. Водій автомобілю «КІА CERATO 6.5 MTСDFDR», рухаючись з максимально допустимою швидкістю руху транспортних засобів в місці ДТП, мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедистом, шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки. З технічної точки зору, дії водія автомобілю «КІА CERATO 6.5 MTСDFDR», невідповідні технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, знаходилися в причинному зв`язку із ДТП;

-Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного: Європейській суд з прав людини у своємурішенніусправі «Нечипорук і Йонкало проти України»(Заява N 42310/04) від 21 квітня 2011 року, яке набуло остаточного значення21/07/2011 зазначив наступне: « Суд повторює,що термін "обґрунтована підозра" означає, щоіснують фактиабоінформація,якіможутьпереконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинитеправопорушення (рішення у справі «Фокс,Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox,CampbellandHartley v. theUnitedKingdom) від 30 серпня 1990 року,п.32,Series A,N 182).Метазатриманнядлядопитуполягаєвсприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v.theUnitedKingdom) від 28 жовтня 1994 року,п.55,Series A,N300-A). Однак, вимога, що підозрамаєґрунтуватисьна обґрунтованих підставах,є значною частиною гарантії недопущення свавільногозатриманняітримання підвартою.

Більше того,завідсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жоднихобставинзатриманаабовзятапід вартузметою примушення її зізнатися у злочині,свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року)».

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зорудопустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

В ході проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місця проживання, однак являється мешканцем іншої області, так як проживає в АДРЕСА_2 , пенсіонер, вдівець, не має міцних соціальних зв`язків. 03.12.2012 року був засуджений Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.286 КК України до 7-ми років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами 3 роки, в результаті чого в період часу з 04.06.2013 року по 07.10.2014 року відбував покарання в Кагарлицькій виправній колонії №115, та був звільнений на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області на підставі ст.81 КК України умовно-достроково (невідбутий термін покарання 1 рік 7 місяців 25 днів).

15.04.2022 року ОСОБА_6 , знаходячись на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме на 1116 км + 950 м. автодороги М-30 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине, у Синельниківському районі Дніпропетровської області, являючись особою, яка поставила потерпілу ОСОБА_8 , 1988 року народження, в небезпечний для життя стан, що виразилось в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA» моделі «CERATO 1.6 5MTCDFDR», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши п.12.3 Правил дорожнього руху, допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_8 , якій спричинив тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до настання смерті потерпілої, поширюючи аморальну поведінку, проявив байдужість і неповагу до права людини на життя і безпеку, нехтуючи моральними і правовими нормами, що передбачають надання допомоги людям, що знаходяться в небезпечному для життя стані, усвідомлюючи суспільну небезпеку своєї бездіяльності і те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, а також усвідомлюючи те, що він має реальну можливість надати допомогу і що він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, з місця події зник, не повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції.

Окрім цього, зібрані фактичнідані всвоїй сукупностідають підставиобґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненнітяжкого кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України,санкцією якогопередбачено єдинебезальтернативне покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід трьохдо восьмироків, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , розуміючи, що йому за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення загрожує міра покарання пов`язана з реальним позбавленням волі, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності, тобто встановлена наявність ризику передбаченого ч. 1 п. 1,4 ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, вважає, що у даному випадку виникає необхідність в обранні ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий запобіжний захід у даному випадку є необхідним та достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого та для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 Кримінального процесуального кодексу України, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім цього, інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 із наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків;

- особиста порука - на адресу органу досудового розслідування та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ;

- застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_6 , чи його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу, окрім того відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України застава невстановлюється при взятті під варту - щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заступник начальника СВ просить обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні факти та відомості, які можуть переконати поза сумнівом, що ОСОБА_6 причетний до скоєння вказаного кримінального правопорушення, подане клопотання є необґрунтованим, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами.

Розглянувши матеріаликлопотання,вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення даного клопотання за наступних підстав.

У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст. 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що наведені в клопотанні заступника начальника СВ дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні.

Таким чином, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 злочину є доведеною. Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином об`єктивно існують.

Відповідно дост. 178 КПК України, слідчий суддя рахує існування ризику, що перебуваючи на свободі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, та те, що підозрюваний вчинив злочин в умовах воєнного стану, є пенсіонером, вдівцем, утриманців не має, являється мешканцем іншої області, раніше судимий за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що свідчить про стійку злочинну поведінку ОСОБА_6 та небажання його ставати на шлях виправлення, обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; зважаючи на тяжкість інкримінованого йому злочину - може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у разі обрання йому запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 286 КК України, а також наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою у повній мірі відповідатимеметі, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно абз. 1 п. 1 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний зокрема - враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначенихКПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені уст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"). Вказані вимоги судом були дотримані, інші види запобіжних заходів не знайшли обґрунтованого підтвердження для їх застосування.

Врахувавши дійсні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за дійсні доводи про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваногоінших альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи дані обставини, вважаю, що слід застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави згідно ч.4ст. 183 КПК України.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022041480000056 від 15.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286КК України -задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 лютого 2023 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.

Ця ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копію цієї ухвали мені вручено «_____»___2022 року о «_____» год. «____» хв. Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний ОСОБА_6

Захисник ОСОБА_4