Ухвала суду № 108115687, 23.12.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10955/22

Провадження № 1-кс/202/6256/2022

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 , погодженого з прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кіровка Калинівського району Вінницької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який проходить її на посаді старшого стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує, що в провадженніПершого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у містіКраматорську, перебуває кримінальне провадження №42022052100001162 від 07.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та, проходячи її на посаді старшого стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 14.07.2022 року, приблизно о 09:18 год., тобто в умовах воєнного стану, перебуваючи в м. Добропілля Донецької області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій, посягаючи навстановлений порядокпідлеглості,порушуючи військовудисципліну, після оголошення заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_8 бойового розпорядження (наказу) командира військової частини НОМЕР_1 №54ДСКвід 13.07.2022року відкрито заявив, що не буде виконувати даний наказ, чим вчинив непокору.

16.12.2022 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: протоколами допитів свідків; протоколами проведення слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюєтьсяу вчиненнітяжкого злочину,за якийпередбачено понесеннявинною особоюпокарання увигляді позбавленняволі строкомвід п`ятидо десятироків,у зв`язкуз чим,розуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі, шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливою погрозою застосування насильства до них; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується, оскільки підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , вчиняючи непокору в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може повторно, самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту таособистої порукивідносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.Крім того, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Враховуючи вищевказане, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, визначивши підозрюваному заставу у кримінальному провадженні.

Підозрюваний заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про відсутність ризиків, на які посилається слідчий.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні, та відсутність доказів, що підтверджують підозру. Зазначила, що підозрюваний з липня 2022 року, тобто після інкримінованого йому кримінального правопорушення нікуди не зник, самостійно прибув до слідчого судді для розгляду клопотання, виявляє бажання продовжувати виконувати свої обов`язки на військовій посаді.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №42022052100001162 від 07.09.2022 року, приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у містіКраматорську, перебуває кримінальне провадження №42022052100001162 від 07.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

16.12.2022 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

Як видно із наданих матеріалів, доданих до клопотання і матеріалів кримінального провадження, є підстави вважати, що підозрюваним ОСОБА_4 скоєно кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, про що свідчать копії протоколів допиту свідків; протоколів проведення слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий і прокурор.

Надаючи оцінку доводам прокурора і слідчого на предмет наявності зазначених ними ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, того, що ОСОБА_4 можепереховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду,незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю, що вказані ризики під час розгляду клопотання не доведені.

Так, ОСОБА_4 з моментувчинення інкримінованогойому кримінальногоправопорушення,тобто з14.07.2022року,нікуди незник;самостійно прибувдля розглядуклопотання досуду.Посилання нате,що підозрюваний може впливатина свідківу кримінальномупровадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення є гіпотетичними і також нічим не підтвердженні.

Тому з урахуванням наведеного, беручи до уваги дані про особу ОСОБА_4 , який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв`язки, є військовослужбовцем, виявляє бажання виконувати військові обов`язки і надалі, вважаю, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є недоведеними, у зв`язку з чим приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки сама по собі тяжкість інкримінованого йому злочину не може вважатися достатньою причиною для тримання особи під вартою.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити узадоволенні клопотання слідчого Першого слідчоговідділу (здислокацією ум.Краматорську)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Краматорську, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1