Рішення № 108101456, 20.12.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3322/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю.

за участю секретаря: Кочмар Н.-Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

Позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , винесеної 26.10.2022 Інспектором Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, Сержантом поліції Бобровським Андрієм Володимировичем, винесено відносно нього постанову серії ЕАР №6079155, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 20400,00 грн.

В поданій до суду позовній заяві позивач, посилаючись на те, що постанова інспектором поліції винесена незаконно та з порушенням норм законодавства, а також на те, що вказане адміністративне правопорушення ним не вчинялось, оскільки на день винесення оскаржуваної постанови, рішення суду про позбавлення його права керування транспортними засобами не набрало законної сили

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області заперечень проти позову суду не подав.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України), на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 26.10.2022 року представником відповідача відносно ОСОБА_1 , Інспектором Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, Сержантом поліції Бобровським Андрієм Володимировичем, винесено відносно нього постанову серії ЕАР №6079155, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 20400,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 26.10.2022 року, о 13:17 год., керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Сокальським районним судом від 03.10.2022р. чим порушив п. 2.1. а. ПДР - керування Т/З особою позбавленою права керування Т/З.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Позивач в поданій до суду позовній заяві заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення. Слід зазначити, що 03.10.2022 постановою Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1(один) рік. Вказана постанова Сокальського районного суду на момент і на момент розгляду справи не набрала законної сили. З огляд на вищезазначені обставини ОСОБА_1 на момент складання відносно нього оскаржуваної постанови не був особою, позбавленою права керування транспортними засобами у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Разом з тим, представник відповідача, як зазначено вище, не надав оригіналів або належним чином завірених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення, доказів на підтвердження вини позивача та заперечень.

Також, згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В даних правовідносинах, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, в підтвердження та спростування винуватості позивача надано копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Доказів в заперечення позовних вимог відповідачем до суду надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова інспектора поліції про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6079155 від 26.10.2022 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , скасувати.

Скасувати постанову серії ЕАР №5905717 від 17.09.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 126 КпАП України відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, адреса: площа Генерала Григоренка 3, місто Львів, Львівська область, Україна, 79007) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 496,20 (чотириста дев`яносто шість гривень, 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Л. Ю. Фарина