Ухвала суду № 108094129, 26.12.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7292/22

Провадження № 1-кс/932/3585/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12022041030002354 від 08.12.2022 року, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий СВ Дніпровського районного управлянні поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 із клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що під час огляду 08.12.2022 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 добровільно надав для огляду та вилучення мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» зеленого кольору в прозорому чохлі, Imei 1: НОМЕР_1 , серійний номер GONDP3ES0D52. 3 сім картою мобільного оператора «Київстар», номер НОМЕР_2 котрий було вилучено та поміщено до спец пакету № WAR0097235.

08.12.2022 слідчим СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області винесена постанова про визнання речей речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 223, ст. 236 КПК України, вищевказані речі вилучені в порядку ст. 208 КПК України, є тимчасово вилученим майном та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Крім того, як зазначено слідчим, вказані речі можуть зберігати та містити на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3 урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та досягнення дієвості, слідчий просить вжити заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на зазначені вище речі, у вигляді позбавлення права на користування, відчуження, розпорядження ними.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав клопотання про слухання справи за його відсутності.

В зв`язку з тим, що існує реальна загроза, в разі незастосування арешту, втрати, пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, суд вирішив розглянути клопотання без участі власника майна, його захисника, представника чи законного представника.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З наданих слідчому судді матеріалів убачається, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022041030002354 від 08.12.2022 року.

Правова кваліфікація даної події ч. 2 ст. 307 КК України.

Як зазначено у клопотанні та підтверджується матеріалами, 08 грудня 2022 року слідчим СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 було проведено огляд ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , який добровільно надав для огляду та вилучення мобільний телефон, що підтверджується розпискою.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Отже, приймаючи до уваги, що вилучене майно відповідає критеріям, переліченим у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, містить на собі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12022041030002354 від 08.12.2022 року, про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт у вигляді позбавлення права на користування, відчуження, розпорядження на мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» зеленого кольору в прозорому чохлі, Imei 1: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора «Київстар», номер НОМЕР_2 котрий було вилучено та поміщено до спец пакету № WAR0097235.

Копію ухвали направити прокурору, власнику майна.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7