Рішення № 108090424, 26.12.2022, Зміївський районний суд Харківської області

631/360/22

2/621/811/22

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

судді - Бібіка О.В.

з участю секретаря Сосницької К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відстоків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що він є опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_4 вироком Зміївського районного суду Харківської області від 13.12.2021 засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць. Дитина проживає разом з ним, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 13.12.2022 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Учасники справи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За загальним правилом частини першоїстатті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За положенням ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннямиЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина другастатті 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (а.с. 4)

Відомості про батька внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 5)

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 13.12.2021 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі (а.с. 7-14)

Рішенням виконавчого комітета Богодухівської міської ради Харківської облсті від 16.06.2022 № 132 ОСОБА_1 призначено опікуном малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6)

З акту обстеження, складеного 12.07.2022 депутатом Старовіревської сільської ради Нартовим С.В., вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15)

Відповідно дост. 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно зіст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зіст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2ст. 182 СК України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1ст. 182 СК України).

Пленум Верховного Суду України упостанові № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин 1,2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Практику ЄСПЛ у сфері захисту прав дитини слід розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини. Виділяють принципи правового статусу дитини, які випливають з міжнародно-правових документів, перш за все, з Конвенції про права дитини 1989 р., та якими є: пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст. 3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст. 5)

Частиною першою статті 3 цієї Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з того, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати дитині сприятливі умови для проживання та розвитку, суд приходить до висновку, що сума аліментів у розмірі ј частки заробітку (доходу) відповідача щомісяця, є сумою необхідною та достатньою для гармонійного розвитку дитини.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно зіст. 141 ЦПК України, ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,141,223,247,258-259,263-265,272,273,279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКППП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце знаходження: ДУ "Харківський слідчий ізолятор", м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , фактично перебуває під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на підставі вироку Зміївського районного суду Харківської області від 13 грудня 2021 року, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 липня 2022 року, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягування аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення або в порядку ч. 2ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 26.12.2022.

Суддя: