Рішення № 108089551, 21.12.2022, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/879/21

Провадження № 2/539/50/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Гусак А.О.,

представника позивача Озірської В.С. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача адвоката Коряка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву б/н від 17.12.2013 року, за якою отримав кредит у розмірі вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» 04.02.2019 року підписали Додаткову угоду (далі - Угода). Відповідно до укладеної Додаткової угоди SAMDN51000129147119 від 04.02.2019 року АТ КБ «Приватбанк» здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п. 1.2 Додаткової угоди, якщо клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки, вказані в п. 1.5.1 Додаткової угоди. Строк повернення кредиту вказаний в п. 1.3 Додаткової угоди.

У відповідності п. 1.6 Додаткової угоди ця угода відповідно до ст. 212 ЦК України, укладається під відкладальну обставину, а саме, в разі належного виконання клієнтом зобов`язань, які передбачені договором та п. 1.5 Угоди, вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені п. 1.2 Угоди, умова про зміну процентної ставки, передбачена п. 1.4 Угоди. Пунктом 1.6.1 Угоди встановлено, що в разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.5.2. Угоди та/чи будь-якого із зобов`язань, передбачених договором на 31 день, умова про анулювання частини заборгованості, передбачене п. 1.2 Умова про зміну процентної ставки передбачене п. 1.4 Угоди не поширюються

Відповідно до п. 1.7 в разі порушення клієнтом термінів по погашенню кредиту, зазначених в п. 1.5.2, понад 31 безперервно: 1.7.1 терміном повернення кредиту є 31-й день з моменту такого порушення (але не пізніше терміну, вказаного в п. 1.3. Угоди). Вся заборгованість по кредиту, починаючи з дня, наступного за днем повернення кредиту (який визначається відповідно до п. 1.7.1 Угоди), є простроченою, зазначено в п. 1.7.2 Угоди.

Однак, в порушення умов вказаного кредитного договору та Угоди, відповідач належно не виконував взятого на себе зобов`язання і своєчасно не вносив необхідні платежі. Станом на 30.12.2020 року він має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 141966 грн 23 коп, яка складається із: - 921,95 грн - заборгованість за кредитом, - 10806,02 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією, 130238,26 заборгованість за пенею, які позивач просить стягнути з відповідача та понесені ним судові витрати.

Ухвалою від 31.03.2021 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

17.08.2021 за клопотанням представника відповідача адвоката Коряка А.В. винесена ухвала про витребування доказів у справі.

06.10.2021 ухвалою суду було визнано явку представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання на 23.11.2021 обов`язковою.

23.11.2021 ухвалою суду було визнано явку представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання на 25.01.2022 обов`язковою повторно, у зв`язку з неявкою цього представника у судове засідання призначене на 23.11.2021. Вимоги ухвали представником позивача виконані не були.

25.01.2022 ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи ідентичності підпису відповідача ОСОБА_1 у Анкеті заяві, Додатковій угоді до Договору та Графіку погашення.

12.04.2022 ухвалою суду у справі відновлено провадження у зв`язку з надходженням до суду клопотання від Полтавського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» про надання додаткових матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, з зобов`язанням представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» прибути в судове засідання, призначене на 11.05.2022.

11.05.2022 ухвалою суду було повторно було витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» оригінали документів: анкету заяву, додаткову угоду до договору та графік погашення для проведення судових експертиз, визнано явку представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання на 07.06.2022 обов`язковою повторно, у зв`язку з неявкою цього представника у судове засідання, призначене на 11.05.2022. Вимоги ухвали в частині витребування представником позивача виконані не були.

20.06.2022 ухвалою суду було повторно витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» оригінали документів: додаткову угоду до договору та графік погашення для проведення судових експертиз, визнано явку представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання на 10.08.2022 обов`язковою повторно, у зв`язку з неявкою цього представника у судове засідання, призначене на 20.06.2022. Вимоги ухвали в частині надання суду оригіналів документів: додаткової угоди до договору та графіку погашення для проведення судових експертиз, а також явка до суду представника позивача виконані не були.

Крім того, листом від 30.06.2022 № 215/366 Полтавське відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» повідомлено суд, що станом на 30.06.2022 рахунок вартості за проведення експертизи не сплачений.

21.09.2022 ухвалою суду було визнано явку представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання на 29.09.2022 обов`язковою повторно, у зв`язку з неявкою цього представника у судове засідання призначене на 10.08.2022.

29.09.2022 було задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи ідентичності підпису відповідача ОСОБА_1 у Анкеті заяві, Додатковій угоді до Договору та Графіку погашення.

21.11.2022 ухвалою суду відновлено провадження у праві та призначено судове засідання на 13.12.2022, при цьому проведення експертизи було визнано недоцільним через відсутність оригіналів Додаткової угоди до договору та Графіку погашення, так як підписи на вказаних документах зі слів представника позивача вчинялися в електронному вигляді за допомогою стилуса на планшеті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції) надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях АТ КБ «ПРИВАТБАНК», де вказано, що виписка з банківського рахунку являється достовірною інформацією про стан рахунку і рух коштів: отримання і списання сум, а також утримання банком комісії за день. Крім того підписання стилусом на планшеті відповідачем додаткової угоди до договору № SAMDN51000129147119 від 04.02.2019 та у графіку погашення регламентовано Постановою НБУ № 78 від 14.08.2019 «Про затвердження положення про застосування електронного підпису в банківській системі України», відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою, це цифровий власноручний підпис. Вказала, що при здійсненні клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовувалися ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис але на електронному документі на екрані сенсорного пристрою. Пунктом 6 цієї постанови передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, а згідно до п. 7 Постанови передбачено використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банко та клієнтом. Вважає, що власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода його використання. Вважає, що висновок відповідача про те, що підписання ним додаткової угоди до договору та графіка погашення від 04.02.2019 до затвердження вказаної вище Постанови НБУ не мають юридичної сили, оскільки до затвердження вказаної Постанови не існувало ніяких заборон щодо використання власноручного підпису на електронних документах, а також відповідно до чинного законодавства та Конституції України діє принцип свободи: «дозволено все, що не заборонено законом», а також відповідно до п.1 Положення вказано, що воно визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису, тобто не вводить в дію , не дозволяє, а лише визначає порядок його застосування. Таким чином, відповідачем не зазначено, з яких саме підстав зроблено висновок щодо відсутності юридичної сили документів, а тому, такий висновок є безпідставним. Прохала задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Коряк А.В. в судовому засіданні проти позову заперечував, при цьому наголосив, що надані позивачем документи, згідно яких позивач вважає, що позов необхідно задовольнити на підставі того, що вони є чинними і не підлягають сумніву, вважає дані документи не правомочними, такі як лист «Предоставление банковских услуг в приватбанке», на якому є підпис ОСОБА_1 датований 17.12.2013. Банком як доказ надано аркуш паперу з текстом, названим як «Додаткова угода до Договору № SAMDN51000129147119 від 04.02.2019». Вказана "додаткова угода" містить посилання на кредитний договір з тим же номером, але датованим 17 грудня 2013 року (тобто датою з документа на а.с.6). При цьому в "додатковій угоді" вже зазначено розмір заборгованості 146741,14 гривень, з яких штраф в розмірі 314,37 гривень та пеня в розмірі 116731,43 гривні. В цих цифрах розмір пені свідчить про очевидність тривалого прострочення платежів по кредиту. Адже навіть якщо провести підрахунок і відняти від всього боргу штраф та пеню (146741,14 - 314,37 - 116731,43 = 29695,34), і вважати саме ці 29695,34 гривні тілом кредиту - то розмір нарахованої пені становить понад 393 відсотка. Крім того сторона відповідача неодноразово наголошувала на тому, що "додаткова угода" не має підписів її сторін, оскільки в подальшому навіть представник Банку визнав, що вказаний "документ" в письмовій формі не складався, а має ознаки електронного документа. При цьому на його звороті (п. 1.12) зазначено, що при укладенні Угоди Банк використовує факсимільне відтворення підпису Голови Правління Банку, а також відтворення печатки Банку технічними друкарськими пристроями. При цьому діюча на 04 лютого 2019 року редакція ЦК України (ст.207 ч.З) зазначала: використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання ... допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів. Отже цілком, очевидно, що вказана "додаткова угода" не містить зразків підпису пана ОСОБА_3 . І про акти цивільного законодавства, які встановлювали б можливість підписання додаткових угод до кредитних договорів шляхом факсимільного відтворення підпису - позивач не зазначає. Що стосується документу з назвою "Графік погашення", який датовано 04 лютого 2019 року, він також не містить підписів ОСОБА_1 та керівника Банку, оскільки згідно підпису на Анкеті (який відповідач не заперечує), він категорично не співпадає з підписами на Додатковій угоді та на Графіку погашення. Порівнюючи чотири підписи на цих двох документах - можна прийти до висновку, що це фактично один і той же підпис, технічно скопійований та вставлений на відповідні місця. Що стосується посилання представника позивача на вимоги Постанови НБУ №78 від 14 серпня 2017 (а не 2019) року, якою дійсно було затверджено "Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України", адвокат Коряк А.В. вказує, що Банк одночасно пояснює, що підписання вказаних вище документів стилусом на планшеті регламентовано саме ним, і саме відповідно до нього "власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою, це цифровий власноручний підпис". Проте наполягає та стверджує , що в жодній редакції вказаного Положення немає навіть таких термінів як екран, сенсорний пристрій тощо, а такі терміни є в іншому нормативному акті - а саме в "Положенні про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", затвердженому Постановою НБУ №151 від 13 грудня 2019 року. Проте вказана Постанова датована лише 13 грудня 2019 року, опублікована на сайті НБУ та набрала чинності лише 16 грудня 2019 року. Тобто через 10 місяців від 04 лютого 2019 року - тобто дати, вказаної на "додатковій угоді". Цілком очевидно, що керуватися зазначеною нормою до її прийняття ні Банк, ні ОСОБА_1 не могли. Крім того, у відкритому доступі на сайті Банку є посилання на «Положення про застосування електронних підписів фізичних осіб : (https://statsc.privatbank.ua/files/30082021 regulation-on-the-use-of-electronic-signatures-of-individuals.pdf). В самому Положенні немає дати його затвердження, проте в ньому є посилання як на підставу прийняття саме на Постанову НБУ №151 від 13 грудня 2019 року, що автоматично свідчить про затвердження вказаного Положення після набуття чинності зазначеною Постановою НБУ. А отже, при укладанні 04 лютого 2019 року угоди з відповідачем ще в природі не існувало ні відповідних нормативних актів НБУ, ні самого Положення Банку, яким би дозволялось та регулювалось укладання угод через підписи на сенсорних екранах пристроїв, тому відповідні посилання Банку на вказані нормативні акти є нічим іншим як намаганням ввести суд в оману. Просив застосувати до вимог банку позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з таких підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 17.12.2013 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав документ «надання банківських послуг ПриватБанком». У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами.

На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору та наявності заборгованості по погашенню, позивач надав суду оригінал заяви «надання банківських послуг ПриватБанку від 17.12.2013», в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме прізвище, ім`я, по батькові, серію та номер паспорта, ІНН, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв`язку, однак, тип картки яку виявив бажання оформити ОСОБА_1 за цією анкетою (відсутня позначка клієнта у відповідній графі) та з яким бажаним кредитним лімітом, у даній анкеті- заяві не зазначено./а.с.132/

Таким чином, додана до позовної заяви копія та оригінал документу «надання банківських послуг в ПриватБанку» від 17.12.2013 не доводить отримання позивачем кредитної картки та не може бути взята судом до уваги, як одна із складових кредитного договору, оскільки вона не містить відомостей про видачу відповідачу кредитної картки, її виду, номеру, строку її дії, розміру кредитного ліміту.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до умов та правил надання банківських послуг визначено, що пам`ятка, тарифи, а також заява про приєднання до умов та правил становить укладений договір про надання банківських послуг.

В той же час, АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником умов та правил надання банківських послуг, тарифів і пам`ятки клієнта, що в сукупності із «заявою про надання банківських послуг ПриватБанку» свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг та про досягнення згоди між сторонами щодо всіх умов кредитування.

В позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що наявна заява про надання банківських послуг, в якій виражена згода останнього з тим, що ця заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять договір про надання банківських послуг.

При цьому, Додаткова угода до Договору № SAMDN51000129147119 від 04.02.2019, Графік погашення від 04.02.2019 містить підпис ОСОБА_1 , який викликає сумнів у його ідентичності у порівнянні з наявним у справі підписом останнього у копії його паспорту.

Крім того, на вимоги суду за його ухвалами про призначення судової експертизи щодо визначення ідентичності підпису відповідача в Додатковій угоді до Договору № SAMDN51000129147119 від 04.02.2019 та Графіку погашення від 04.02.2019, дані ухвали залишились без виконання, оскільки на вимогу експертної установи про надання додаткових матеріалів для проведення судово - почеркознавчої експертизи, оригінали даних документів ні суду, ні експертній установі надані не були.

Що стосується твердження представника позивача про відсутність заборон щодо використання власноручного підпису на електронних документах, суд оцінює критично, оскільки, посилання позивача на Постанову НБУ №151 від 13 грудня 2019 року «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», відповідно якої передбачено вважати цифровий власноручний підпис фізичної особи таким, що відповідає його дійсному підпису, дане твердження не можна брати до уваги, оскільки дане Положення прийнято після дати складання так званої Додаткової угоди та Графіку позивача з відповідачем.

З огляду на вище викладене судом вбачається, що між сторонами не було укладено у належній формі кредитного договору.

Заява представника відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України підстав для стягнення з відповідача судового збору не має.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 247, 264, 265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по місцю проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 26 грудня 2022 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області О.С. Алтухова