Ухвала суду № 108089398, 22.12.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 2010/2-101/2011

Провадження № 4-с/535/10/22

УХВАЛА

22 грудня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про скасування арешту, заінтересована особа Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

ВСТАНОВИВ:

05.01.2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Латиш К.В., яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1025972 від 30.11.2021 року (а.с. 6), звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області зі скаргою про скасування арешту, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження №9150346 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №793765, винесеної 02.06.2009 року відділом ДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дергачівського районного суду Харківської області від 05.01.2022 року на розгляд судді Остропільця Є.Р. надійшла цивільна справа № 2010/2-101/2011 (а.с. 35).

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Згідно з частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області на розгляд судді Шолудько А.В. надійшла цивільна справа №2010/2-101/2011, провадження №4-с/535/10/22 (а.с. 43).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В. від 28.11.2022 року справу №2010/2-101/2011, провадження №4-с/535/10/22 за скаргою ОСОБА_1 про скасування арешту майна прийнято до свого провадження (а.с. 44).

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 51).

Представник заявника адвокат Латиш К.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі, просить задовольнити подану скаргу з мотивів, які викладені у поданій скарзі, яку у повному обсязі підтримує (а.с. 55).

Представник заінтересованої особи Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до переконання, що скаргу необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.06.1996 року ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №284011556 від 10.11.2021 року, власник - ОСОБА_1 , об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , тип обтяження: арешт нерухомого майна, підстава: постанова про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 793765, 02.06.2009, ВДВС Харківського РУЮ Харківської області (а.с. 7, 8).

Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, перебувало виконавче провадження №13106227, з примусового виконання ухвали від 10.03.2009 року №2 - 462/09 виданої Дергачівським районним судом про накладання арешту на майно боржника ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , в межах суми заявленої суми позову у розмірі 18082,26 грн., яке було завершено 02.06.2009 року (лист Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області №46465 від 30.11.2021 року) (а.с. 13).

Відповідно до листа Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2021 року №09-09/128/2021, у 2008 році було зареєстровано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків. У зв`язку з тим, що розгляд справи з ухваленням рішення відбувся 22.11.2012 року, номер справи кожного року підлягав перереєстрації. Таким чином, згідно обліково статистичних даних справа обліковувалась за номерами: №2-2329/2008, №2-462/2009, №2-201/2010, №2010/2-101/2011 (провадження №2/2010/36/2012). Згідно з Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого Наказом ДСА України 07.12.2017 року №1087 справу №2010/2-101/2011, провадження №2/2010/36/2012 було знищено у зв`язку закінченням строків зберігання, про що в акті №81 від 07.10.2020 року зроблено відповідний запис №1001. У зв`язку з вищевикладеним, в архіві суду зберігається оригінал рішення від 22.11.2012 року та оригінал рішення апеляційного суду Харківської області від 29.01.2013 року по цивільній справі №2010/2-101/2011, провадження №2/2010/36/2012 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (а.с. 14).

Згідно з рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2012 року по справі №2010/2-101/2011, провадження №2/2010/36/2012, позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 11257,33 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 139,92 грн. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю (а.с. 15-20).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.01.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2012 року змінено, скасувавши його в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 11257 грн. 33 коп., і стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 500 грн. і 139 грн. 92 коп. судових витрат. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В інший частині рішення районного суду залишено без змін (а.с. 21-24).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні приписи містяться у статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

При вирішення даної справи, суд враховує правові позиції Верховного Суду у постанові від 22.12.2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити скаргу ОСОБА_1 про скасування арешту.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження №9150346 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №793765, винесеної 02.06.2009 року відділом ДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скаржник ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: м. Харків, вул. Студентська, 5/6, поштовий індекс 61024, код ЄДРПОУ 41430395.

Суддя